Висіканні пухлини. Досить часто для видалення фібром використовують елек-трокоагуляцію або кріодеструкцію(випалювання холодом) .

Ліпома

Доброякісна пухлина, що розвивається з жирової клітковини.

Клініка. М’яка, нерухома, з повільним ростом пухлина у тонкій капсулі, має

Часточкову будову, може сягати великих розмірів і спричиняти косметичні де-фекти. Шкіра над ліпомою рухлива. На відміну від фіброми, росте поодиноко.

Лікування. Ліпоми видаляють хірургічним методом.

Захворювання і пошкодження голови

Рак шкіри голови

Злоякісна пухлина. Розвивається з епітелію шкіри, сальних, потових залоз

І волосяних фолікулів.

Клініка. Захворювання проявляється у вигляді плоскої або кулеподібної

Пухлини, круглої виразки. Плоска пухлина покрита тонким шкірним епітелієм

із сірувато-скляним блиском, на краях пухлини видно рисунок розширених

Венозних капілярів. Переважна локалізація таких пухлин: лоб, виски, куточки

Очей. Кулеподібні пухлини переважно локалізуються на волосяній частині го-лови, виділяються над поверхнею шкіри, мають інфільтративний ріст. Досить

Швидко ці пухлини дають метастази(у підщелепні, потиличні лімфовузли),

Зростаються з кістками черепа й уражають їх. Виразкова форма характери-зується зернистим червонуватим дном і валикоподібними краями. Часто руб-цюється з утворенням тонкої шкіри, непокритої волоссям. Ця форма раку м’я-ких покривів голови може існувати декілька років і навіть десятиліть. Однак

Прогноз її перебігу сумнівний. Без видимих причин, за короткий проміжок часу

Може викликати великі ураження і дати метастази.

Лікування полягає в оперативному(хірургічному, електрохірургічному

або за допомогою лазера) висіканні пухлини(в межах2-3 см від пухлини) з

Наступною променевою і хіміотерапією.

ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН ГОЛОВИ

Фурункул, карбункул

Це запальний процес волосяного фолікула і сальної залози, локалізується

Переважно на вискових ділянках і потилиці. Їх виникнення в основному пов’я-зане з забрудненням голови, зниженням реактивності організму, авітамінозом

І т. ін. Досить часто фурункул переходить у карбункул. При наявності цих

Запальних процесів на голові можливий перехід інфекції на оболонки і саму

Тканину головного мозку.

Клініка. На місці виникнення фурункула з’являється припухлість, гіпере-мія, локальний біль. При переході його в карбункул у процес втягуються при-леглі тканини, виникає лихоманка, загальна слабість.

Лікування. На початкових стадіях фурункула призначають УВЧ, анти-біотики, сульфаніламідні препарати. При абсцедуванні фурункула або пере-ході його в карбункул волосся навколо нього збривають, розкривають і висі-кають некротичні тканини. Подальше лікування здійснюють за загальними

Правилами гнійної хірургії.

Флегмона

Це волосяної частини голови розвивається, як правило, внаслідок інфіку-вання ран, гематоми, остеомієліту кісток черепа і т. ін.

Спеціальна хірургія

Клініка. У місці скупчення гною з’являється гіперемія, припухлість, бо-лючість. Слід відмітити, що гній може швидко розповсюджуватися під шкірою

Голови, викликати набряк лобної ділянки, повік тощо.

Лікування оперативне і полягає у розкритті та дренуванні гнійника. Крім

Того, хворим призначають антибактеріальну, сульфаніламідну терапію і т. ін.

ПОШКОДЖЕННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН, КІСТОК ЧЕРЕПА ТА

ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Черепно-мозкова травма

Це механічне пошкодження кісток черепа, головного мозку та його оболо-нок. Серед усіх травм на сьогодні вона займає18-20 %. З них10-12 % випадків

закінчуються смертю, 19 % – інвалідністю і47 % – зниженням працездатності.

Пошкодження м’яких тканин черепа

Пошкодження м’яких тканин черепа поділяють на відкриті і закриті.

Вони трапляються досить часто і складають10 % від загальної кількості трав-мованих.

Закриті пошкодження м’яких тканин черепа виникають при забоях голови

Важким предметом. Внаслідок травми і розриву мілких судин можуть виникати

Синці або формуватися у вигляді шишки підшкірна, підапоневротична гемато-ма. При підозрі на травму кісток слід провести рентгенівське дослідження.

Лікування. Хворим призначають болезаспокійливі засоби, накладають стис-кальну пов’язку, прикладають до голови міхур з льодом. При наявності вели-ких гематом їх розкривають або пунктують через товсту голку.

Відкриті пошкодження м’яких тканин черепа. Прийнято розрізняти рани і

Відкриті переломи кісток черепа. Причиною їх виникнення може бути забій,

Колоті та вогнепальні поранення.

Клініка. Особливістю ран голови є те, що вони сильно кровоточать, навіть

При незначних пошкодженнях. Якщо пошкоджений апоневроз, то рана зяє.

Забійні рани можуть супроводжуватися значним відшаруванням м’яких тка-нин, утворенням гематоми, нагноєнням і викликати абсцес головного мозку,

Тромбоз венозних синусів.

Лікування. При наданні першої медичної допомоги з рани слід видалити

Сторонні тіла, бруд, обробити краї рани спиртом або іншим антисептиком,

Накласти стерильну пов’язку і направити хворого в хірургічне відділення. У

Стаціонарі хворому проводять ретельну первинну хірургічну обробку рани.

Волосся навколо рани вистригають, при множинних пошкодженнях голову

голять повністю. Після знеболювання(0,25 % розчином новокаїну) проводять

Ревізію дна рани. Незабруднені, свіжі рани голови після обробки можна заши-вати без висікання їх країв. Забійні рани обробляють за всіма правилами з

Наступним накладанням швів. При появі перших ознак нагноєння з рани слід

Зняти шви і розвести її краї. Така рана загоюється вторинним натягом.

Захворювання і пошкодження голови

Пошкодження кісток черепа

Переломи кісток черепа складають10 % всіх переломів. Вони можуть бути

Закритими і відкритими. Останні супроводжуються пошкодженням шкірних по-кривів. До відкритих переломів відносяться і переломи основи черепа, при яких

Може виникати сполучення з ротовою, носовою порожнинами, вухом. За харак-тером переломи можуть бути: осколочні; дірчасті і у вигляді тріщин або лінійних

Переломів. Тріщини можуть проходити через усю товщу кістки у вигляді вузь-кої щілини(лінійні переломи). Осколкові переломи мають декілька осколків, які

Можуть проникати в мозкову тканину. Дірчасті переломи спостерігаються в

Основному при вогнепальних пораненнях.

Розрізняють переломи кісток склепіння та основи черепа. Часто при трав-мах вони поєднуються.

Переломи склепіння черепа можуть бути повними, коли пошкоджується

Вся товща кістки, і неповними, коли ламається тільки її зовнішня або внутріш-ня пластинка. При осколкових переломах чи пошкодженні внутрішньої плас-тинки кісток склепіння може травмуватись тверда мозкова оболонка або сама

мозкова речовина(рис. 3.1.2).

При пошкодженні судин можуть утворюватися зовнішні і внутрішньомоз-кові гематоми.

Клініка. Основні ознаки як відкритих, так і закритих переломів кісток скле-піння черепа досить своєрідні. У більшості хворих виникає симптомокомплекс

Струсу або забою головного мозку, який характеризується виникненням за-гальномозкових(втрата свідомості, го-ловний біль, блювання, брадикардія і т. ін.)

І вогнищевих симптомів(нерівномірність

Зіниць– анізокорія, паралічі та ін., які за-лежать від пошкодження певних ділянок

Мозку). При відкритих переломах склепі-ння діагноз встановлюють на основі огля-ду рани, наявності тріщин, кісткових

Уламків. При закритих переломах кісток

Склепіння часто виявляють гематому,

Інколи можна визначити рухомість кістко-вих відламків при пальпації, вдавлення

Кісток. Вирішальне значення в постановці

Діагнозу має рентгенологічне досліджен-ня в двох проекціях.

Лікування. При наявності відкритої

Черепно-мозкової травми на місці приго-ди не можна проводити ніяких маніпуляцій

У мозковій рані. У разі наявності поверх-нево розташованих сторонніх тіл або бру-Рис. 3.1.2. Хворий С. 36 р.

Осколковий перелом кісток черепа та

обличчя (рентгенограма).

Спеціальна хірургія

Ду їх видаляють, краї рани обробляють спиртом, люголівським розчином, а на

Рану накладають лише легку стерильну пов’язку. У разі зупинки серцевої діяль-ності, дихання, медичний працівник повинен терміново провести закритий ма-саж серця і штучну вентиляцію легень за загальноприйнятою методикою. Після