Відмічається гематома, набряклість м’яких тканин та відставання грудної

Стінки в акті дихання. При пальпації в зоні перелому ребер можна відчути

Хруст(крепітацію). Найбільш тяжко перебігають множинні переломи ребер,

При яких може розвинутись ядуха, ціаноз слизових оболонок і шкіри, зміни з

Боку серцево-судинної системи. При пошкодженні кістковими фрагментами

Легеневої тканини– на шиї, грудній клітці, животі, обличчі, може з’явитись

Підшкірна емфізема, кровохаркання. Досить часто переломи ребер супрово-джуються пошкодженням міжреберних судин і органів грудної клітки, що при-зводить до утворення гемотораксу, пневмотораксу. При переломах нижніх

Ребер(Х-ХІІ) можливі супровідні розриви діафрагми печінки, селезінки та інших

Органів. Важливе значення для встановлення діагнозу має рентгенологічне об-стеження, при якому можна виявити перелом ребер, зміщення органів середос-тіння, скупчення крові або повітря в плевральних порожнинах.

Лікування. При пошкодженні ребер необхідно провести місцеве знеболення

перелому за допомогою1 % розчину новокаїну(10-15 мл), який вводять у місце

найбільшої болючості, просуваючи голку до місця перелому(рис. 3.3.3).

При множинних переломах на боці пошкодження проводять міжреберну,

Паравертебральну або вагосимпатичну новокаїнову блокаду. Поряд із цим,

Призначають аналгетики, протикашльові. Для фіксації рухомих відламків ре-бер використовують лейкопластирну пов’язку. Смужки пластиру накладають

У момент видиху черепицеподібно, захоплюючи половину нижньої смужки.

Не слід накладати таким потерпілим стискальні циркулярні пов’язки, при яких

Зменшується екскурсія грудної клітки і можуть виникати легеневі ускладнен-Рис. 3.3.3. Введення розчину новокаїну у місце

Перелому.

Рис. 3.3.2. Підшкірна емфізема.

Ушкодження і захворювання грудної клітки та органів грудної порожнини

ня. У разі наявності множинних переломів зі створенням“реберного клапана”

Проводять спеціальне підшивання і витягнення або фіксацію реберних відламків.

Для профілактики запалення легень призначають антибіотики, сульфані-ламідні препарати, інгаляції, дихальну гімнастику.

Перелом груднини

Перелом груднини виникає внаслідок прямої дії травмуючого чинника на

Груднину. Переломи локалізуються переважно у верхній і середній третинах

Груднини.

Клініка. Основними ознаками перелому груднини є: біль, деформація в місці

Перелому, гематома, набряклість тканин. При пальпації зони перелому поси-люється біль, часто виявляється хруст(крепітація) відламків. Вирішальне зна-чення для встановлення діагнозу має рентгенологічне дослідження.

Лікування. Переломи груднини без зміщення лікують консервативно: при-значають болезаспокійливі препарати, холод у перші дні. При зміщенні

Відламків, для їх репозиції, виконують остеосинтез за допомогою дроту, шов-ку або кетгутових швів.

Перелом ключиці

Перелом ключиці виникає внаслідок прямого удару по ключиці або при падінні

На витягнуту руку, лікоть, бокову поверхню плеча. У дітей такі переломи досить

Часто бувають у вигляді піднадкісничних(неповних), у дорослих– частіше по-вних, зі зміщенням кісткових відламків. Переломи ключиці бувають поперечні,

Косі та осколкові. Кісткові відламки можуть пошкоджувати судинно-нервовий

Пучок, плевру, верхівку легені, виступати над шкірою(відкритий перелом).

Клініка. У потерпілих виникає різкий біль у місці перелому, порушення

Функції верхньої кінцівки. При огляді виявля-ють деформацію ключиці, гематому, набряк

Тканин, вкорочення надпліччя. Хворий підтри-мує верхню кінцівку на боці пошкодженої клю-чиці. Для уточнення перелому ключиці прово-дять рентгенографію.

Лікування. При наданні першої допомоги

Необхідно накласти пов’язку Дезо, Вельпо або

косинкову пов’язку на верхню кінцівку. У ліку-вальному закладі після рентгенографії вико-нують анестезію місця перелому(15-20 мл1%

Розчином новокаїну), при наявності зміщення

Кісткових фрагментів проводять вправлення

Відламків(лікар). Для фіксації кісткових

відламків застосовують накладання ватно-марлевих кілець за методом Дельбе(рис. 3.3.4),

Або шини Кузьминського.

Рис. 3.3.4. Накладання ватно-марлевих кілець за Дельбе.

Спецільна хірургія

Хворому максимально розводять плечі і на ділянку обох надпліч наклада-ють ватно-марлеві кільця, які зв’язують гумовою трубкою на спині. Замість

Кілець або шини Кузьминського на розведені надпліччя можна накласти вось-миподібну пов’язку, закріплену липким пластиром або клеолом. Консолідація

(зрощення) кісткових відламків відбувається через3-4 тижні. При ускладне-них переломах(із стисненням судинного пучка, наявністю осколків та ін.) по-казане оперативне лікування. Відламки фіксують за допомогою металевої

Спиці, танталових скрепок, дроту. Після покращання стану хворого і змен-шення болю проводять лікувальну фізкультуру. Працездатність відновлюється

Через6-8 тижнів.

Відкрита травма грудної клітки

Відкрита травма грудної клітки виникає внаслідок вогнепального, ножово-го та інших поранень. Розрізняють проникаючі і непроникаючі поранення грудної

Клітки. Проникаючі– це такі поранення, коли порушується цілість усіх шарів

Грудної стінки і парієтальної плеври, внаслідок чого плевральна порожнина має

Сполучення із зовнішнім середовищем. За характером ранового каналу вони

Можуть бути наскрізними і сліпими. При цих пораненнях пошкодження легені

Може не бути. У разі проникаючого поранення з пошкодженням легені виникає

Пневмоторакс– скупчення повітря в плевральній порожнині, гемоторакс– скуп-чення крові в плевральній порожнині. Ці два ускладнення можуть поєднуватись

У вигляді пневмогемотораксу. При непроникаючих пораненнях спостерігається

Пошкодження грудної стінки до парієтальної плеври.

Пневмоторакс– наявність повітря у плевральній порожнині. Він виникає

Внаслідок проникаючого поранення грудної стінки або пошкодження легене-вої тканини. При деяких захворюваннях легень(бульозній хворобі, туберку-льозі, абсцесі легень та ін.) може виникати так званий спонтанний пневмото-ракс. При надходженні повітря в плевральну порожнину легеня стискається і

Спадається(колабується). Чим більше повітря в плевральній порожнині, тим

Більше спадається легеня. За поширеністю процесу розрізняють однобічний і

Двобічний пневмоторакс. За ступенем колапсу легені: 1) частковий(колапс

Легені до

/

Об’єму); 2) субтотальний(колапс легені до

/

Об’єму); 3) тоталь-ний(колапс легені більше

/

Об’єму). За механізмом виникнення пневмоторакс

Може бути трьох видів: 1) закритий; 2) відкритий; 3) клапанний.

При закритому пневмотораксі плевральна порожнина не сполучається з

Навколишнім середовищем, оскільки рановий канал у грудній стінці або ле-гені закривається. Кількість повітря, що попало в плевральну порожнину під

Час травми, як правило, невелика, і легеня спадається(колабується) частково,

при сприятливому перебігу пневмотораксу повітря самостійно розсмоктуєть-ся(протягом6-12 днів) або легко видаляється при пункції.

При відкритому пневмотораксі плевральна порожнина сполучається із

Зовнішнім середовищем і повітря вільно заходить і виходить із порожнини че-

Ушкодження і захворювання грудної клітки та органів грудної порожнини

Рез рановий канал грудної стінки. При цьому легеня спадається та виклю-чається з акту дихання, виникає маятникоподібне зміщення середостіння з боку

В бік– так зване флотування середостіння, при якому серце, великі судини і

нерви коливаються, як вітрильник при зміні вітру(рис. 3.3.5).

Таке флотування середостіння в поєднанні з дією атмосферного повітря

На рецептори плеври призводить до розвитку тяжкого шоку, виникає синдром

Кардіопульмональних порушень. Поряд із цим, при відкритому пневмотораксі

Може виникати“парадоксальне дихання”, при якому легеня на боці пошко-дження в момент вдиху спадається і розправляється в момент видиху. При

Цьому повітря з пошкодженої легені через біфуркацію трахеї попадає в здоро-ву легеню. Вказаний феномен отримав назву “маятникоподібного дихання”.