Становить30000 ао(10000 ао сироваткиantiperfringens, 15000 AO

Загальна хірургія

Antioеdematiens і5000 AO antivibrion septiens). Газова гангрена належить до

Контагіозних захворювань, тому хворих із цією інфекцією слід ізолювати в

Окремі палати, виділити для них предмети догляду і необхідні інструменти.

Використаний перев’язувальний матеріал спалюють, інструменти дезінфіку-ють, миють і стерилізують кип’ятінням у2 % розчині гідрокарбонату натрію

Протягом години або окремо в сухожаровій шафі при температурі180-200

ОС.

Білизну, халати, ковдри теж замочують у2 % розчині гідрокарбонату натрію в

Окремій посудині та дезінфікують у спеціальних камерах. Медичний персонал,

Який контактує з цими хворими, повинен суворо дотримуватись правил асепти-ки та особистої гігієни. Медичний персонал після операції чи перев’язки повинен

Змінювати халати та рукавички і старанно мити та дезінфікувати руки(70

етиловим спиртом, 0,5 % розчином хлоргексидину та ін.). Операційну та пере-в’язочну після виконаних маніпуляцій ретельно прибирають(миють підлогу, стіни

Дезінфекційним розчином, опромінюють бактерицидними лампами). У палаті

проводять2-3 рази вологе прибирання, а після закінчення лікування хворого–

Повну дезінфекцію ліжок, меблів, стін, добре провітрюють.

Неклостридіальна анаеробна інфекція

За останні десятиріччя набула поширення анаеробна неспороутворюваль-на(неклостридіальна) інфекція родиниBacteroidaeas. Ці бактероїди постійно

Перебувають у слизовій оболонці ротоглотки, шлунково-кишковому тракті,

Жовчних і сечових шляхів і т. ін. До цієї групи неспороутворювальних анае-робів належить близько20 видів мікроорганізмів. На сьогодні встановлено,

що у75-85 % хворих з інфекційними ускладненнями після оперативних втру-чань висівають неклостридіальну мікрофлору. Як правило, ці мікроорганізми

В ранах містяться в асоціаціях з іншими збудниками гнійної інфекції(стафіло-коками, Proteus vulgaris, Escherichia coli та ін.). Особливістю такої асоціації

Неклостридіальної і звичайної гнійної мікрофлори (гнильна інфекція) є те, що

Звичайна мікрофлора в тканинах, розмножуючись, поглинає кисень і створює

Умови для життєдіяльності анаеробам, внаслідок чого утворюється гнильний

процес. Розплавлення тканин(підшкірножирової клітковини, фасцій, м’язів)

Супроводжується виділенням значної кількості брудного і смердючого гною.

Клініка. Основними ознаками розвитку неклостридіальної інфекції є: смер-дючий(гнильний) запах, тупий біль у рані, її тьмяний вигляд, вдавлення швів,

Наявність бульбашок газу у виділеннях(у гної). Стан хворого погіршується,

З’являються ознаки ендогенної інтоксикації: тахікардія, пітливість, ціаноз губ

І шкіри з рум’янцем на обличчі, втрата апетиту, загальна слабість, адинамія.

Слід зазначити, що перебіг анаеробної неклостридіальної інфекції часто усклад-нюється розвитком септичного шоку і поліорганної недостатності.

Лікування. Основним методом лікування ран, ускладнених неклостридіаль-ною інфекцією, є хірургічне втручання: проводять розкриття та дренування

Гнійного осередку. При цьому рана залишається відкритою, її промивають1-

Хірургічна інфекція

2 % розчином хлораміну або1-3 % розчином пероксиду водню, розчином калію

Перманганату1:1000. Хворим призначають антибактеріальні препарати, краще

Групи нітронідазолу(метронідазол, тинідазол). Ефективною є група цефалоспо-ринів(цефатоксим, мефоксин, тієнам). Хворим також здійснюють загальнозмі-цнювальну терапію, переливають білкові, сольові препарати. Важливе значення

Має старанний догляд за хворими, перебування їх у ліжку, профілактика пролежнів,

Забезпечення висококалорійним і вітамінізованим харчуванням– усі ці заходи є

Складовими частинами інтенсивної терапії та запорукою одужання хворого.

Важливе значення в профілактиці анаеробної інфекції має передоперацій-на підготовка хворих, особливо в разі втручання на травному каналі: очищен-ня кишечника, профілактичне введення за дві години до операції добової дози

Антибіотиків широкого спектра дії, боротьба з госпітальною інфекцією та су-воре дотримання правил асептики.

Правець

Правець(tetanus)– специфічне інфекційне захворювання, що спричиняєть-ся вірулентною анаеробною паличкою(Cl. tetani), проявляється тяжкими ура-женнями нервової системи та інтоксикацією організму. Збудник правця– грам-позитивна паличка– є досить розповсюдженим мікроорганізмом у природі,

Особливо у гної та грунті. Спори правцевої палички дуже стійкі до дії фізичних

Та хімічних чинників і можуть зберігатись протягом тривалого часу. Вхідними

Воротами для правцевої інфекції є будь-які пошкодження шкіри або слизових

оболонок при травмах, опіках, потертостях і т. ін. Попавши в організм, палич-ка виділяє екзотоксин, який складається із двох фракцій: тетаноспазміну –

Уражає нервову систему та тетаногемолізину, який руйнує еритроцити. Спри-ятливими факторами для виникнення захворювання є послаблення та знижен-ня захисних сил організму. Інкубаційний період триває в середньому7-10 днів,

Деколи до1,5 міс.

Клініка. У продромальний період захворювання виникає кволість, безсон-ня, головний біль, болючі відчуття в потилиці, попереку та ін. У ділянці рани

(“вхідних воріт” інфекції) можуть виникати посмикування м’язів, болючість.

У подальшому, як правило, з’являється один із класичних симптомів правце-вої тріади: тризм(судоми жувальних м’язів); дисфагія(порушення ковтання);

Ригідність потиличних м’язів. Перші ознаки захворювання на правець не ха-рактерні: хворі скаржаться на підвищену збудливість, неспокій, почуття стра-ху, безсоння. Може спостерігатися посилене потовиділення, світлобоязнь, а

Також субфебрильна температура. Одночасно з’являється невизначений“тяг-нучий” біль у ділянці спини, попереку, потилиці. Часто виникає біль у горлі,

Особливо при ковтанні, зубний біль. У більшості випадків захворювання роз-починається судомами жувальних м’язів, хворі не можуть відкрити рота, ви-никає страждальний вираз обличчя(“сардонічна посмішка”). Пізніше судоми

Переходять на м’язи тулуба, кінцівки, що викликає відповідне положення тіла

(опістотонус; рис. 2.4.19).

Загальна хірургія

Голова закинута назад,

Спина вигнута, хворий знахо-диться в положенні“містка”.

При сильних судомах можуть

Виникати переломи кісток,

Відриви сухожилків. Може

Наступати спазм мускулату-ри ротоглотки, внаслідок

Чого виникає зупинка дихан-ня(асфіксія). Судоми досить болючі. Вони можуть провокуватись світлом, шу-мом, температурою та ін. Слід зазначити, що при правцеві не уражаються дрібні

М’язи рук і ніг. Для правця не характерні такі симптоми, як“рука акушера”,

“мавпяча кисть” і т. ін. Смерть настає, як правило, від асфіксії та паралічу сер-цевого м’яза. Бактеріологічне підтвердження правця не має практичного зна-чення, оскільки уже на початку захворювання(у більшості випадків) збудник

Правця зникає з рани, а тетанотоксин– з крові.

Лікування. Важливим компонентом лікування правця є обробка рани, що

Служила“вхідними воротами” для інфекції. У більшості випадків це є, на жаль,

Незначні пошкодження шкіри(подряпини, садна, невеликі порізи, колоті рани

Тощо), які до початку захворювання повністю або майже повністю загоїлись.

Іноді лише детальний огляд пацієнта дає змогу знайти ураження. Хірургічна

Обробка“вхідних воріт” у хворих на правець має бути ретельною, з висічен-ням нежиттєздатних тканин, широким розкриттям гнійних запливів(необхід-но шукати так звані“холодні абсцеси”), видаленням струпів і сторонніх тіл,

Промиванням пероксидом водню, при необхідності– дренуванням. Значні за

Обсягом, гнійні рани повинні залишатися відкритими і промиватися повторно.

Специфічного лікування правця немає, оскільки токсини, що зв’язуються

З нервовою системою, нейтралізувати неможливо. А тому лікування правця

Грунтується в основному на реанімаційних заходах. Усі хворі повинні бути

Госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії великих лікарень, краще в об-ласні лікарні, транспортуватись у супроводі лікаря-реаніматолога. Перед

Транспортуванням хворим вводять протисудомні препарати в дозах, які вик-лючають можливість судом і забезпечують спонтанне дихання. В окремих ви-падках проводять інтубацію трахеї та евакуацію хворого в умовах ШВЛ.