Шин перед шинами з твердих ма-теріалів є їх невелика маса,

Швидкість і простота накладання.

Останнім часом використову-ють також шини, виготовлені із

Полімерних матеріалів.

Дистракційні шини. З цієї гру-пи шин найбільше розповсюдження

Отримала шина Дітеріхса. Вона

складається з чотирьох частин:

підошовної(рис. 2.1.12, а), внутрі-шньої(рис. 2.1.12, б), зовнішньої(ве-ликого розміру; рис. 2.1.12, в) і па-лички-закрутки зі шнурком. Ця

Шина в основному використовуєть-ся при пошкодженнях нижньої

Кінцівки і кульшового суглоба.

При накладанні шини Дітеріх-са спеціальний пристрій для стопи

Прибинтовують до її підошовної

Поверхні. Зовнішню більш довгу

планку шини(зовнішній костиль)

Розсувають і закріпляють із таким

Розрахунком, щоб вона починалась

Від пахвової впадини і доходила до

Стопи, де вставляла в зовнішнє ме-талеве вушко в підошовній частині

Пристрою для стопи і виступала

Поза нею на8-10 см. Внутрішню

Рис. 2.1.10.Транспортна іммобілізація при

переломі гомілки: а– перший етап;

Б– другий етап.

б

а

Рис. 2.1.11. Пневматична шина для

Іммобілізації хребта.

Рис. 2.1.12. Загальний вигляд шини Дітеріхса:

а– пристрій для стопи; б– внутрішня планка;

в– зовнішня планка; г– вигляд накладеної та

Фіксованої шини; д– витягнення кінцівки з

Допомогою шнура і палички-закрутки.

Г в б

а

д

Загальна хірургія

Частину шини(внутрішній костиль) потрібно підготувати таким чином, щоб

Вона впиралась у пах і проходила через внутрішнє металеве вушко в підошовній

Частині пристрою для стопи і виступала поза нею теж на8-10 см. Кінцеву(шар-нірну) частину згинають під кутом90

І вставляють в паз на кінці зовнішньої

Частини шини. На кінцівці шину фіксують циркулярними ходами бинта. Зверху

зовнішню частину шини фіксують двома ременями. За допомогою палочки-зак-рутки здійснюють витягнення за підошовну частину шини(рис. 2.1.12, г, д, е).

Іммобілізація при ушкодженнях плечового пояса і верхніх кінцівок. При пе-реломі ключиці для іммобілізації відламків використовують пов’язку Дезо або

Косинкову пов’язку з валиком, вкладеним у пахвову впадину, або восьмипод-ібну пов’язку. При переломі кісток верхньої кінцівки, пошкодженні плечового

Або ліктьового суглобів іммобілізацію проводять шиною Фільберга або Кра-мера, яку попередньо потрібно змоделювати. Кінцівці надають положення,

вказаного на рисунку, з валиком під пахвою. Шина фіксує променевозап’яст-ковий і ліктьовий суглоби. Змодельовану шину підвішують на шию з допомо-гою косинки або ременя(рис. 2.1.13).

При відсутності стандартних засобів транспортну іммобілізацію при пе-реломі плеча у верхній третині проводять за допомогою косинкової пов’язки: в

Пахвову ямку кладуть невеликий ватно-марлевий валик і фіксують його бин-том до грудної клітки через здорове плече. Після цього кінцівку згинають у

Ліктьовому суглобі під кутом60

І підв’язують косинкою до шиї, плече при-бинтовують до тулуба.

При іммобілізації передпліччя та кисті застосовують малу драбинчасту

Шину, до якої прибинтовують кисть і передпліччя з фіксацією променевозап’я-сткового і ліктьового суглобів. Рука зігнута в ліктьовому суглобі, кисть після

Накладання шини підвішують на косинці. При відсутності спеціальних шин

Передпліччя підвішують на косинці або іммобілізують за допомогою дошки,

Картону, фанери з обов’язковою фіксацією двох суглобів.

Рис. 2.1.13. Іммобілізація верхньої кінцівки при переломі кісток передпліччя:

А, б– моделювання шини Фільберга і її фіксація; г– іммобілізація кінцівки в

Закінченому вигляді.

А в б

257 2.1. Ушкодження(травма)

Транспортна іммобілізація при ушкодженнях хребта і таза. При травмі

Хребта, яка часто супроводжується пошкодженням спинного мозку, майже

Завжди відмічаються явища травматичного шоку і порушення функції тазо-вих органів, тому надійна іммобілізація і обережне транспортування повинні

Бути головними в наданні першої допомоги. Таким хворим вводять знеболю-ючі, серцеві препарати. Ці хворі повинні транспортуватися на твердих ношах,

Якщо їх немає, то можна на звичайні покласти дерев’яний щит або лист фане-ри, або скріплені між собою дошки. При переломі шийного і верхньогрудного

Відділів хребта транспортування здійснюють на ношах в положенні потерпі-лого на спині, під шию підкладають валик. При переломі хребта в грудному,

Поперековому відділах та при переломі кісток таза потерпілих транспорту-ють на ношах зі щитом в по-ложенні на спині, з невеликим

Валиком під колінами. Потер-пілого прив’язують до нош.

При відкритому пошкодженні

Хребта і таза хворий повинен

Знаходитися в положенні на

животі(рис. 2.1.14).

Останнім часом, для транс-портування цих хворих широко

Використовують іммобілізаційні

пневматичні шини(рис. 2.1.11).

Транспортну іммобіліза-цію потерпілих із пошкоджен-нями хребта і кісток таза мож-на здійснювати за допомогою

Шин Єланського, Крамера.

Іммобілізація при переломах нижніх кінцівок. При переломах кісток нижніх

Кінцівок, пошкодженні кульшового і колінного суглобів застосовують шини

Дітеріхса.

Для іммобілізації стегна можна використовувати шини Крамера, з’єднані між

Собою. Їх накладають по зовнішній, внутрішній і задній поверхнях кінцівки. Іммо-білізація трьох суглобів у цих випадках є обов’язковою.

При переломі кісток гомілки застосовують шини Крамера(див. рис. 2.1.10),

При цьому створюють нерухомість у колінному і гомілковостопному сугло-бах. Для іммобілізації нижньої кінцівки, останнім часом використовують пнев-матичні шини.

Методи лікування переломів кісток у стаціонарі

Виділяють три основних методи лікування переломів: а) консервативне;

б) скелетне витягнення; в) оперативне лікування. Основними принципами ліку-вання переломів є:

Рис. 2.1.14. Положення хворого при переломах

Хребта: а– кісток таза; б– закритому; в– відкритому.

в

б

а

Загальна хірургія

Вправлення(репозиція) відламків кістки, його здійснюють під місцевим

або загальним знеболюванням(окрім зняття болю, знеболювання сприяє роз-слабленню мускулатури, що полегшує зіставлення кісткових відламків). За-довільною рахується репозиція, після якої повністю ліквідується зміщення по

Довжині і по осі кіски, допускається невідповідність по ширині менше

/

Попе-речника кістки.

Утримання(фіксація, іммобілізація) відламків у правильному положенні

До загоєння переломів, його здійснюють за допомогою різних видів гіпсових

пов’язок, нашкірного, скелетного витягнення, остеосинтезу та ін табл. 2.1.1.

Поняття про нашкірне витягнення. Гіпсовою пов’язкою не завжди вдаєть-ся утримати кісткові відламки, особливо при косих переломах. У цих випадках

Застосовують нашкірне або скелетне витягнення. Суть нашкірного витягнення

Полягає в тому, що на дистальну ділянку пошкодженої кінцівки накладають

Спеціальні лямки з бязі, фланелі або іншого легкого матеріалу(можна викорис-товувати і липкий пластир). Лямки приклеюють до шкіри спеціальним клеєм і за

Допомогою тросиків проводять витягнення спеціально підібраним тягарем.

Кінцівку вкладають на спеціальну шину, яка надає їй середньофізіологічного

положення. При переломах кісток верхніх кінцівок використовують абдукцій-ну шину ЦІТО; при переломах нижніх кінцівок– шину Белера(рис. 2.1.15).

Перед застосуванням шини Белера між верхніми паралельними частина-ми натягують гамачок з тканини, на який вкладають нижню кінцівку. На

Шині є спеціальні блоки для витягнення в потрібному напрямку. Нижній блок

Призначений для витягнення гомілки, верхній– стегна, передній– для підтри-мання ступні.

Таблиця2.1.1.

Середні терміни фіксації при деяких закритих переломах(за Ф.Р. Богдановим)

Перелом Термін фіксації

Верхня кінцівка

Анатомічної і хірургічної шийки плеча1 міс.

Діафіза плечової кістки2,5-3 міс.

Діафіза обох кісток передпліччя2-2,5 міс.

Променевої кістки в типовому місці3 тижні

Кістки п’ястя1 міс.

Фаланги пальця2 тижні

Нижня кінцівка

Шийки стегна6 міс.

Діафіза стегна3-3,5 міс.

Діафізів обох кісток гомілки3-3,5 міс.

Обох кісточок гомілки:

а) без підвивиху ступні;

б) з підвивихом ступні

Міс.

Міс.

П’яткової кістки3 міс.

Плеснових кісток1-1,5 міс.

259 2.1. Ушкодження(травма)

Скелетне витягнення. У

Тих випадках, коли для утри-мання відламків потрібен ве-ликий вантаж, замість на-шкірного витягнення застосо-вують скелетне. Для його