Отруєні рани виникають при укусах змій, скорпіонів, попаданні отруй-них речовин у рану(синильної кислоти, миш’яку і т. ін.).

Комбіновані рани виникають внаслідок дії декількох травмуючих факторів

(механічної+ термічної дії, радіації, хімічних речовин і т. ін.).

Лікування ран

Перша допомога при пораненнях полягає в зупинці кровотечі і накладанні

Асептичної пов’язки на рану, для захисту її від вторинного забруднення. Перед

Накладанням пов’язки на рану необхідно звільнити дану ділянку тіла від одягу

Або взуття. Знімати одяг слід обережно, без травматизації. Краще розрізати його

По шву. При накладанні пов’язки рекомендують використовувати індивідуаль-ний перев’язувальний пакет. Під час надання першої допомоги старанно очища-ють шкіру навколо рани від забруднення за допомогою ефіру або бензину і об-робляють її антисептиком(хлоргексидином, пероксидом водню, фурациліном).

При наявності волосся його збривають на відстані8-10 см від краю рани. Рану

Зондувати не можна. При наявності поверхнево розташованих сторонніх тіл, їх

Видаляють за допомогою стерильного пінцета або затискача. Глибоко розта-шовані та фіксовані сторонні тіла видаляти не можна, це зроблять у стаціонарі.

При наявності кровотечі з поверхнево розташованих судин накладають затис-кач або лігатуру. При ушкодженні глибоких судин проводять тампонаду рани.

У разі кровотечі з великих судин кінцівок накладають джгут. При необхідності

Тривалого транспортування потерпілому дають аналгетики, для профілакти-ки нагноєння вводять антибіотики, сульфаніламідні препарати. На всі рани

Накладають стерильні пов’язки. Вони складаються з двох частин: внутрішньої

(перев’язувальний матеріал, що накладають на рану, – стерильна серветка) і

Зовнішньої(матеріал, яким закріплюють пов’язку, – бинт). При значних уш-кодженнях і переломах кісток проводять іммобілізацію кінцівки. Для надання

Хірургічної допомоги потерпілого негайно госпіталізують у стаціонар. Усі

Поверхневі рани, які не потребують хірургічного втручання, лікують у травм-пунктах та в хірургічних кабінетах поліклінік, амбулаторій. Слід зазначити,

Що всім пораненим необхідно проводити активно-пасивну імунізацію проти

Правц). Основною метою лікування ран є відновлення форми і функції пошкод-жених тканин та органів в оптимальні та найкоротші терміни.

Основними завданнями лікування свіжоінфікованних ран є: 1. Боротьба з

Рановою інфекцією та інтоксикацією організму. 2. Визначення місцевої і за-гальної реакції організму на рану та інфекцію в ній. 3. Підсилення процесів за-гоювання залежно від фази ранового процесу. При лікуванні ран використову-ють хірургічні, хімічні, фізичні, біологічні методи.

Відкриті механічні ушкодження(рани)

У більшості випадків проводять первинну хірургічну обробку(ПХО). Це

Перша хірургічна операція, яка здійснюється пацієнту з раною з дотриманням

асептичних умов, проведенням знеболювання та виконанням наступних етапів:

а) розсікання рани; б) ревізії ранового каналу; в) висікання країв, стінок і дна

рани; г) відновлення цілості пошкоджених органів і тканин; д) накладання

Швів на рану та її дренування(за показаннями). Завдяки цим хірургічним прийо-мам(ПХО) всяка інфікована рана перетворюється в асептичну, яка швидко

загоюється первинним натягом(рис. 2.2.5).

Залежно від давності нанесення рани розрізняють три види ПХО: рання–

Виконується до24 год з моменту нанесення рани; відстрочена– виконується з

До48 год після нанесення рани; пізня– після48 годин, коли запалення стає

Максимальним і розвивається інфікування рани. У цій ситуації краще рану

Залишити відкритою(не

Зашивати) і провести курс

Антибактеріальної терапії.

Первинну хірургічну

Обробку рани здійснюють у

Перев’язочній або опера-ційній. При цьому волося-ний покрив навколо рани

Голять, шкіру протирають

Бензином або спиртом і зма-щують розчином Люголя

Або іншим антисептиком.

Якщо у хворого тільки по-верхнева рана(екскоріація),

То накладають асептичну

Пов’язку або змащують це-ригелем, клеєм БФ-6, які

Мають бактерицидну дію.

Обробку ран прово-дять під місцевим або за-гальним знеболюванням у

Перші години після пора-нення. Під час обробки

Рани здійснюють остаточ-ну зупинку кровотечі, краї

Рани зближують за допо-могою внутрішніх кетгу-тових і зовнішніх шовко-вих швів– первинних швів

(рис. 2.2.6).

Рис. 2.2.5. Первинна хірургічна обробка рани:

А– набір інструментів; б– висікання країв рани.

Б а

Рис. 2.2.6. Види швів: а– первинний(після обробки

рани); б– первинний відстрочений(через5-8 днів);

в– ранній вторинний(через8-15 днів); г– пізній

Вторинний(через20-30 днів після висікання рани).

Г в

Б а

Загальна хірургія

Первинний шов накладають тільки на оброблену свіжу рану. Такі види

Швів застосовують за умов нормального прилягання країв рани, без натягнен-ня, і збереження кровопостачання тканин. При наявності великих округлих

Ранових дефектів шкіри площею більше5 см

Можна використовувати різні

Варіанти шкірної пластики.

При пораненнях обличчя та кистей рук видаляють тільки нежиттєздатні

Тканини. При значних пошкодженнях і глибоких ранах у ділянці великих су-дин і нервів вдаються до часткового видалення некротичних ділянок тканин,

Розсічення рани і зупинки кровотечі. Після обколювання рани антибіотиками

Останню не зашивають, щоб запобігти небезпеці розвитку інфекції. Після про-веденої первинної хірургічної обробки рани можна накласти первинний відстро-чений шов. Його накладають при відсутності запальних явищ(до появи грану-ляції) в рані на5-8-ий день після її обробки. У тих випадках, коли великі й

Інфіковані рани під впливом лікування очищаються, з’являються рожеві гра-нуляції, а загоєння їх затягується– накладають ранні або пізні вторинні шви.

Ранні вторинні шви накладають на гранулюючу рану за умови відсутності

Клінічних ознак запалення. У цих випадках грануляції не висікають, краї рани

Не мобілізують. Термін накладання таких швів– 8-15-ий день після поранення.

Пізні вторинні шви накладають на рани, у яких з’явились гіпергрануляції та

Рубці. Їх висікають, краї рани мобілізують від навколишніх тканин, накладан-ня таких швів здійснюють на20-й день і пізніше після отримання травми.

При несвоєчасній або недостатній хірургічній обробці ран розвивається на-гноєння. У цих випадках необхідно висікти всі некротичні, нежиттєздатні, про-сочені кров’ю і гноєм тканини; розкрити запливи, кишені. Якщо таку операцію

Проводять за первинними показаннями, то в гнійній хірургії її називають пізньою

Первинною хірургічною обробкою гнійної рани. Якщо таку операцію проводять

Повторно, з приводу рецидиву гнійного процесу, то таке втручання називається

Вторинною(повторною) хірургічною обробкою. Основним завданням вторин-ної хірургічної обробки є: розкриття гнійних запливів; висікання нежиттєздат-них(некротичних) тканин; проведення адекватного дренування. При необхід-ності виконують додаткові розрізи(контрапертури) для покращання відтоку

Вмісту з рани. Залежно від величини рани проводять її пасивне дренування за

Допомогою гумових смужок або дренажних трубок. Після виконання вторинної

Хірургічної обробки розпочинають місцеву медикаментозну терапію.

Місцеве лікування ран. Його застосовують відповідно до фази ранового

Процесу, при цьому використовують різні методи механічної, фізичної, хімічної,

Біологічної та змішаної антисептики. У першій фазі ранового процесу для

Ліквідації запалення, видалення нежиттєздатних тканин, очищення рани від

мікроорганізмів застосовують3 % розчин пероксиду водню, 1 % розчин діок-сидину, 0,05 % розчин хлоргексидину, ентерицид та інші. Однак у зв’язку з

Тим, що ці антисептичні розчини швидко втрачають свою дію, що зумовлює

Часту заміну пов’язок, то для кращого очищення ран частіше використову-

Відкриті механічні ушкодження(рани)

Ють активне дренування за допомогою різних відсмоктувачів та їх промиван-ня антисептичними розчинами. Після видалення запального ексудату у цій фазі