Клініка. У потерпілих з’являється різкий біль, гематома, припухлість у

Ділянці суглоба, обмеження рухів, порушення функції кінцівки.

Надрив або розрив зв’язок і м’язів виникає внаслідок сильного перерозтягу-вання і перенапруження останніх. Він може бути частковим або повним. Найча-стіше відбувається розрив прямих м’язів живота і розгиначів нижніх кінцівок.

У ділянці розриву відчувається біль при пальпації, особливо при повному

Розриві, виявляється дефект пошкодженого м’яза. В подальшому за рахунок

Гематоми, що утворилась, виникає пухлиноподібний утвір. Як правило, спос-терігається зниження або повна відсутність функції даного м’яза.

Лікування. При розтягуваннях або розривах необхідно забезпечити спокій

Пошкодженій ділянці тіла або кінцівці. На суглоб накладають стискальну по-в’язку. У перші два дні місцево застосовують холод, в наступні– теплові про-цедури. При розриві суглобових зв’язок накладають гіпсову пов’язку, а при

Безуспішності консервативного, проводять оперативне лікування.

При неповних розривах м’язів необхідно забезпечити спокій і фіксацію певної

Ділянки тіла в положенні максимального зближення розірваних ділянок м’язів.

У перші дні призначають холод на ділянку ушкодження. У наступні дні– теп-лові процедури. При повних розривах рекомендують оперативне лікування–

Зшивання розірваних м’язів, сухожилків і наступну іммобілізацію кінцівки чи

Певної ділянки тіла протягом14-15 днів.

Загальна хірургія

Струс (commotio)

Струс– це стан, який виникає внаслідок надзвичайного хвильового коли-вання тканин під дією механічної сили, яка зумовлює порушення їх функціо-нального стану без явних анатомічних пошкоджень. Найбільш часто виникає

Струс головного мозку, внутрішніх органів. Діагностика і лікування струсу

Тканин і органів розглядаються у відповідних розділах спеціальної хірургії.

Стиснення (compressio)

Синдром тривалого стискання (травматичний токсикоз, краш-синдром).

Це своєрідний патологічний стан, зумовлений довготривалим(4-8 год) стис-канням м’яких тканин кінцівок, в основі якого лежить ішемічний некроз м’язів,

Інтоксикація продуктами некрозу з розвитком печінково-ниркової недостат-ності. Він виникає після вивільнення кінцівки, потерпілого з-під уламків зруйно-ваних будівель, споруд, ґрунту. У розвитку синдрому відіграють роль такі па-тогенетичні фактори: 1) больове подразнення; 2) травматична токсемія внаслі-док всмоктування продуктів розпаду тканин, перш за все міоглобіну, який на

Фоні вираженого ацидозу утворює кислий гематин, що блокує канальцевий апа-рат нирок і призводить до гострої ниркової недостатності(ГНН); 3) плазмо- та

Крововтрата, які виникають внаслідок набряку стисненої ділянки тіла або

Кінцівки на фоні порушення цілості капілярів та дрібних судин.

Клініка. У клінічному перебігу розрізняють три періоди: 1) період шоку,

Наростання набряку і судинної недостатності, який триває1-4 дні; 2) період

гострої ниркової недостатності, яка виникає з4-го дня і триває до9-12 діб;

Період одужання(реконвалесценції).

У перший період(наростання набряку і судинної недостатності), після

Вивільнення кінцівки від стискання, хворі відмічають біль, неможливість рухів,

Слабість, нудоту. Загальний стан їх може бути задовільним, шкірні покриви

Бліді, невелика тахікардія, артеріальний тиск у межах норми. Однак швидко,

Протягом декількох годин, наростає набряк розчавленої кінцівки, одночасно

Наростає тахікардія, знижується артеріальний тиск, підвищується температу-ра тіла, шкірні покриви стають блідими, хворий відчуває слабість, тобто роз-вивається клінічна картина шоку. При огляді кінцівки відразу після вивільнен-ня потерпілого з-під уламків спостерігають блідість, множинні садна, крово-виливи. Набряк кінцівки швидко наростає, значно збільшується її об’єм, шкіра

Набуває нерівномірного багрово-синюшного забарвлення, на ній з’являються

Крововиливи, пухирі з серозним або серозно-геморагічним вмістом. При паль-пації визначають тканини дерев’янистої щільності, при натискуванні пальцем

На шкірі не залишається слідів. Рухи в суглобах неможливі, спроби зробити їх

Викликають різкий біль. Пульсація периферійних артерій(у дистальних відділах

Кінцівки) не визначається, зникають всі види чутливості. Дуже швидко, інко-ли відразу ж, зменшується кількість сечі– до50-70 мл за добу. Сеча набуває

Лаково-червоного, а потім темно-бурого забарвлення, вміст білка високий(600-1200 мг/л). При мікроскопії осаду сечі знаходять багато еритроцитів, а також

247 2.1. Ушкодження(травма)

Злипки канальців, які складаються з міоглобіну. У загальному аналізі крові

Спостерігають ознаки згущення крові: збільшення вмісту гемоглобіну, ерит-роцитів і підвищення гематокриту. Швидко розвивається період гострої нир-кової недостатності(ГНН). Виникає азотемія, гіперкреатинінемія, олігурія,

Яка переходить в анурію, і на5-6 добу може настати смерть хворого.

При своєчасно розпочатому і цілеспрямованому лікуванні може настати

Одужання (період реконвалесценції). Загальний стан хворих покращується,

Зменшується азотемія, збільшується кількість сечі, у ній зникають циліндри та

Еритроцити. На фоні покращення загального стану виникає біль у кінцівці,

Який може мати виражений пекучий характер, зменшується її набряк, віднов-люється чутливість. При огляді ураженої кінцівки визначають великі ділянки

Некрозу шкіри, у рану випинаються некротизовані м’язи, які мають тьмяний

Сірий вигляд, наростає атрофія м’язів, погіршується рухливість у суглобах.

Лікування. При наданні першої допомоги на місці пригоди, відразу після

Вивільнення кінцівки слід провести її туге бинтування еластичним або звичай-ним бинтом. При відсутності бинтів накладають джгут. Після цього здійсню-ють транспортну іммобілізацію кінцівки. Поряд з цим, хворому вводять про-медол або омнопон, трамадол, морфін і т. ін. При перших ознаках інтоксикації

Та серцево-судинної недостатності потерпілому вводять ефедрин, норадреналін,

Гідрокортизон, серцеві глюкозиди(строфантин, корглікон, дигоксин і т. ін.),

Протишокові засоби(реоглюман, реополіглюкін, гемодез і т. ін.). Після гос-піталізації лікування синдрому проводять з урахуванням періоду розвитку

хвороби. Відразу розпочинають протишокову та дезінтоксикаційну терапію:

1) внутрішньовенно вводять розчин альбуміну, плазми, реополіглюкіну, 5 %

Розчин гідрокарбонату натрію і ін. (загальна кількість рідини, яку вводять за

Добу, повинна становити3000-4000 мл); 2) для зменшення больового відчут-тя та виділення токсинів із місця пошкодження проводять циркулярну ново-каїнову блокаду кінцівки та обкладають її міхурами з льодом. Обкладання

Кінцівки міхурами з льодом продовжують протягом2-3 днів, через кожні3-5 год їх знімають на1,5-2 год; 3) для покращання мікроциркуляції застосо-вують гепарин, антиагреганти(трентал, курантил, солкосеріл і т. ін.); 4) для

Профілактики гнійної інфекції призначають антибіотики широкого спектра

Дії; 5) за хворими ведуть ретельний догляд(вимірювання артеріального тис-ку, визначення частоти пуль-су, погодинного діурезу).

При погіршанні стану

Хворого, наростанні явищ

Ниркової недостатності здійс-нюють широке розсікання та

Висікання пошкоджених тка-нин, аж до ампутації кінцівки

(рис. 2.1.1).

Рис. 2.1.1. Синдром тривалого стискання лівої

Нижньої кінцівки, розсікання тканин.

Загальна хірургія

У другий період хвороби продовжують дезінтоксикаційну, загальнозміц-нюючу терапію. Для боротьби з нирковою недостатністю використовують

Методи екстракорпоральної детоксикації(гемосорбцію, плазмосорбцію, плаз-мофорез), призначають гемодіаліз(штучну нирку).

У третій період проводять лікування, спрямоване на нормалізацію серцево-судинних та метаболічних порушень(раціональне харчування, вітаміни; при-значають нерабол, ретаболіл, метилурацил і т. ін.), здійснюють обробку ран.

Вивих (luxatio)

Зміщення суглобових поверхонь однієї або декількох кісток з порушенням

Їх нормального анатомічного взаєморозташування і цілісності капсульно-зв’яз-кового апарату суглоба називають вивихом. Умовно вважають вивихнутою