Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Покривається волокнистою тканиною, яка нагадує хрящ– лікування оперативне.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Травматичний шок Шок(chok) – французьке слово, означає“поштовх”, “удар” і визначається Як розвиток загрозливого для життя стану, який спричиняє порушення нерво-вої регуляції життєвоважливих процесів внаслідок тяжких травм, опіків та ін. 263 2.1. Ушкодження(травма) Характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. Це одна з найнебезпечніших загальних реакцій організму на дію травмуючого подраз-ника. Зустрічається у5-10 % потерпілих з травмами. Існує декілька точок зору на виникнення та розвиток травматичного шоку: Нервово-рефлекторна. Головну роль у розвитку шоку відіграє біль. Не-рвові імпульси, які поступають із зони пошкодження по аферентних шляхах спри-чиняють переподразнення центральної нервової системи, її виснаження й поза-межне гальмування, внаслідок чого виникає ціла ланка рефлекторних процесів, Які викликають функціональні зміни серцево-судинної, дихальної систем та ін. Крово- і плазмовтрати. Основне значення у розвитку травматичного Шоку надають зниженою ОЦК та гемодинамічним порушенням. Так, при закри-тому переломі стегна крововтрата ОЦК становить– 500-1000 мл, кісток гоміл-ки– 400-750 мл, кісток таза– до3000 мл, при пошкодженні м’яких тканин з дефектом шкіри до1% від поверхні тіла– до10 %. Невідповідність ОЦК і ємності Судинного русла приводить до зменшення хвилинного об’єму крові серця, пору-шення мікроциркуляції на рівні артеріол і венул. Неадекватний кровобіг в ка-пілярах(криз мікроциркуляції) зумовлює порушення функції та обміну речовин В усіх органах(печінки, нирок, серця тощо) і системах організму й закінчується Поліорганною недостатністю. Ступінь функціональної недостатності органів і Систем залежить від втрати ОЦК і гемодинамічних порушень. Токсемії. Під впливом травми в організмі утворюються токсичні, біоло-гічно-активні речовини(гістамін, серотонін, плазмокінін тощо), які зумовлю-ють метаболічний ацидоз, розширення і проникливість капілярів й порушення Функцій усіх органів і систем організму(Е. Кеню). Гемодинамічних порушень. Під впливом травми в організмі потерпілого Наступає рефлекторний спазм периферичних судин, що приводить до знижен-ня артеріального тиску, скупчення крові у венозній системі, агрегації тромбо-цитів та еритроцитів, розвитку так званого слайдж-синдрому(заболочення) й Гемодинамічних порушень в органах і системах організму(Г. Крайль). Ендокринних порушень. В організмі травмованого виникають функціо-нальні порушення ендокринної системи(наднирники, передня доля гіпофізу Тощо). Згідно теорії стресу(Г. Сельє) травмуючий чинник рефлекторно сти-мулює функцію наднирників, внаслідок чого в кров викидаються катехолам-іни. Поряд з цим через гіпоталамічні центри стимулюється секреція різноман-ітних гормонів(АКТГ, антидіуретичного(вазопресину), соматостатину та ін.), Яка закінчується виснаженням та послідуючою ендокринною недостатністю. Незважаючи на вищенаведені гіпотези походження травматичного шоку, Жодна з них не охоплює повністю патогенез його розвитку. Клініка. За часом розвитку виділяють первинний(ранній) шок, що розви-вається зразу ж після травми, і вторинний(пізній) шок, який виникає через Декілька годин після травми, коли до нейрорефлекторних порушень приєднуєть-ся інтоксикація внаслідок розпаду пошкоджених тканин і накопичення токсич-них продуктів у крові. У клінічному перебізі травматичного шоку виділяють Дві фази– еректильну і торпідну. Загальна хірургія Еректильна фаза дуже коротка, наступає після травми і характеризуєть-ся напруженням симпатико-адреналової системи. У потерпілого виникає різке Рухове збудження, вони галасують, дії їх неадекватні. Шкірні покриви гіпере-мійованні, пульс прискорений, артеріальний тиск підвищений. Проте, цей стан Швидко переходить у торпідну фазу(лат. torpidus – заціпенілий, нерухомий). Торпідна фаза шоку супроводжується загальною загальмованістю, ади-намією, апатією, зниженням рефлексів, пригніченням функції ЦНС, знижен-ням артеріального, венозного тиску та швидкості кровобігу у тканинах. Пульс Стає нитковидним, знижується температура тіла. Наступає порушення обміну речовин та функції усіх органів і систем організму. За тяжкістю клінічних про-явів торпідної фази розрізняють4 ступені шоку: І ступінь шоку (легкий) – свідомість збережена, хворий в контакті, адекват-но відповідає на запитання. Артеріальний систолічний тиск знижений до100 мм Рт.ст., пульс прискорений до100 на хв, центральний венозний тиск в межах– 4 -8 см вод. ст. Шкірні покриви бліді, інколи з’являється м’язове тремтіння. ІІ ступінь шоку (середній)– хворий загальмований. Шкірні покриви бліді, Покриті холодним потом, систолічний тиск знижується до90-80 мм рт.ст., цен-тральний венозний тиск– 2 - 6 см вод. ст. Пульс слабкого наповнення і напру-ження– 100-120 на1 хв. Дихання поверхневе. ІІІ ступінь(тяжкий) – стан хворого тяжкий, він адинамічний, загальмова-ний, на питання відповідає сповільнено, не реагує на біль, шкірні покриви бліді, Холодні з синюшним відтінком. Дихання поверхневе, часте. Артеріальний сис-толічний тиск80-70 мм рт.ст., центральний венозний тиск– 0-2 см вод. ст. Пульс120-140 на1 хв. У цій стадії припиняється виділення сечі(анурія). ІV ступінь(передагональний стан) – шкіра і слизові оболонки бліді з вира-женим ціанотичним відтінком; дихання часте, поверхневе; пульс– нитковид-ний; артеріальний систолічний тиск– 50 мм рт.ст. і нижче, діастолічний, а та-кож центральний венозний тиск не визначаються. Класичний опис торпідної фази шоку зробив М.І. Пирогов: “З відірваною Рукою чи ногою лежить такий закляклий на перев’язувальному пункті неру-хомо. Він не кричить, не галасує, не скаржиться, не приймає участі й нічого не Вимагає. Тіло холодне, обличчя бліде, як у трупа. Погляд нерухомий, спрямо-ваний у далечінь. Пульс ниткоподібний, ледь відчувається під пальцями. На запитання зовсім не відповідає або тільки про себе, пошепки, дихання теж лед-ве помітне. Рана та шкіра майже не чутливі, але якщо великий нерв, що висту-пає з рани, буде чим-небудь подразнений, то хворий одним легким скорочен-ням м’язів обличчя виявить ознаки відчуття. Інколи цей стан проходить через Декілька годин від застосування збуджуючих засобів, інколи ж він продовжуєть-ся до самої смерті”. Лікування. Перша допомога на догоспітальному етапі: Зупинка кровотечі, шляхом накладання стискальної пов’язки, джгута, Притискання судини пальцем або накладанням затискача на судину; 2) оціни-ти стан життєздатності організму(визначити наявність та характер пульсу, 265 2.1. Ушкодження(травма) Прохідність дихальних шляхів та ефективність дихання, ступінь пригнічення Притомності); 3) забезпечити правильне положення тіла потерпілого. У непри-томному стані його слід повернути на бік, закинути голову назад, при наяв-ності ввести у гортаньS-подібну трубку та дещо опустити верхню половину тулуба(положення Тренделенбурга). Протипоказано закидати голову хворо-го з травмою шийного відділу хребта!; 4) ввести знеболювальні засоби(1% розчин промедолу, омнопону, 50% розчин аналгіну, баралгін тощо); 5) налади-ти вливання протишокових(гемодинамічних) засобів: реополіглюкіну, жела-тинолю, поліферу, реоглюману. Можна застосовувати кристалоїдні речовини (розчин Рінгера, 0,9 % розчин натрію хлориду, лактосол, нормосоль, ацесоль та ін.), 5 %- 40 % розчин глюкози, фруктози. При відсутності інфузійних за-собів хворого необхідно укласти в положення з опущеним головним кінцем; 5) Накласти асептичну пов’язку на ділянку ушкодження; 6) здійснити іммобілі-зацію ушкоджених кінцівок, ділянок тіла; 7) організувати щадяще транспор-тування потерпілого у травматологічне відділення, палату інтенсивної терапії Або в операційну(при наявності клініки внутрішньої кровотечі). У лікувальному закладі після короткого огляду та необхідного обстежен-ня потерпілого здійснюють оцінку тяжкості шоку і його прогноз. Запропоно-вано декілька систем оцінки стану потерпілого, яку вираховують у балах. Для визначення ступеня пригнічення свідомості та прогнозу перебігу шоку
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 271; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.166.45 (0.008 с.) |