Відрізняється ще більшою міцністю і еластичністю, забезпечує з’єднання країв

Рани на термін до8 тижнів. Основним недоліком цих ниток є необхідність зав’я-зування вузлів складної конфігурації для забезпечення надійності шва.

Загальна хірургія

ІІ. Нерозсмоктуючі шовні матеріали.

Ці матеріали відрізняються більшою міцністю, меншою гігроскопічністю,

Реактогенністю, відносно дешеві і зручні у використанні. Найбільшого поши-рення набули наступні групи нерозсмоктуючих матеріалів.

Поліаміди – випускаються у вигляді плетених ниток(Bralon, Nurolon,

Supramid, Surgilon) або монониток(Dermalon, Ethilon, Monofilament nylon,

Monosof). Мають високу міцність і гнучкість, однак порівнянно з іншими син-тетичними матеріалами викликають більш виражену реакцію тканин.

Поліефіри– монофіламентні нитки(Maxilene, Miralene Sutron) або пле-тені волокна, як правило, вкриті оболонкою, яка надає цим ниткам псевдомо-нофіламентні властивості(фторест, Dacron, Dagrofil, Ethibond, M-Deck,

Mersilene, Surgidac, Syntofil). Ці матеріали більш інертні, ніж поліаміди, але

Менш еластичні. В свою чергу, вони поступаються поліолефінам за інертні-стю, міцністю і надійністю вузла.

Поліолефіни(Polypropylene, Prolene, Surgilene, Surgipro) – випускають

Тільки у вигляді монониток. Вони мають високу інертність, міцність, елас-тичність і добре зав’язуються у вузол. Вважається, що нитки на основі полі-пропілену є одними із найбільш надійних і перспективних серед нерозсмокту-ючих шовних матеріалів.

Металічний дріт (сталь, флексон) – має дуже обмежене застосування і

Використовується переважно в травматології і ортопедії для фіксації кісток

При їх переломах або для скріплення елементів хрящового каркасу.

Стерилізація шовного матеріалу. Незважаючи на те, що останнім часом

Переважно використовують стерильний шовний матеріал заводського вироб-ництва, все ж у ряді випадків в різних лікувальних закладах виникає не-обхідність у заготовці і стерилізації шовного матеріалу. Деякі види їх(шовк,

Бавовняні нитки, лавсан та ін.) стерилізують в автоклаві під тиском в1 атм

Протягом20-30 хв. Шовк частіше стерилізують за методом Кохера.

Стерилізація шовку за Кохером полягає в наступному: після миття і вису-шування мотки ниток з шовку поміщають на24 год в ефір в банку з притер-тим корком для знежирювання, а потім на такий самий термін– в70° спирт.

Шовк після цього вкладають у каструлю, заливають0,5 % розчином дихло-риду ртуті(сулеми) і кип’ятять протягом10 хв. Потім перекладають у сте-рильну банку з притертим корком, наповнену96° спиртом, в якій і зберігають.

Стерильність шовку перевіряють бактеріологічним методом. Перед викорис-танням шовк кип’ятять упродовж2 хв у0,5 % розчині дихлориду ртуті.

Однак у хірургічній роботі слід надавати перевагу шовку, який простери-лізований в заводських умовах і зберігається в скляних запаяних ампулах.

Стерилізацію синтетичних ниток проводять кип’ятінням у воді протя-гом20-30 хв, або в розчині сулеми1:1000 протягом1-5 хв. Потім стерилізують

і зберігають їх у96° спирті в скляних банках з щільно притертими корками.

Металевий шовний матеріал(скобки з нержавіючої сталі, скріпки із танталу,

кліпси, дріт) також стерилізують кип’ятінням в2 % розчині гідрокарбонату натрію.

Профілактика хірургічної інфекції

Стерилізація біологічного шовного матеріалу, що розсмоктується(кетгу-ту), складна і потребує особливої ретельності через небезпеку забруднення

Його анаеробною мікрофлорою. Її здійснюють хімічним методом. Попередньо

Кетгут поміщають на24 години в ефір для знежирення, потім стерилізують за

Методикою Клаудіуса, Губарева або Сітковського.

За методом Клаудіуса кетгут у мотках поміщають у водний розчин Лю-голя(1 г кристалічного йоду, 2 г калію йодиду і97 г води) на9 діб, після чого

Перевіряють на стерильність бактеріологічним методом. Якщо матеріал вия-виться стерильним, розчині з банки виливають і кетгут заливають96

Спир-том, де він і зберігається. Якщо ж кетгут виявиться нестерильним, його знову

Заливають розчином Люголя на9 діб, після чого перевіряють на стерильність.

На сьогодні широко використовують модифіковану стерилізацію кетгу-ту за А.П. Губаревим у спиртовому розчині Люголя. За цією методикою три-валість стерилізації в одній посудині скорочується до7 діб.

Спосіб Сітковського дозволяє підготувати кетгут швидше, однак матеріал

При цьому сильно псується, стає грубим, ламким. У банку з притертим корком

Насипають кристалічний йод(40 г на1 банку ємністю3 л і60 г– на5 л). Змота-ний у кільця кетгут підвішують у банці на висоті6-7 см від її дна. Банку закри-вають притертим корком, заливають парафіном. Періодично банку потрібно

Струшувати для кращого розподілу парів йоду між кетгутом. Через3-4 доби

кетгут перевіряють на стерильність(посів), при відсутності мікрофлори його

Перекладають в суху стерильну банку, де і зберігають герметично закритим.

Перед стерилізацією сухим методом кетгут доцільно опустити на1-2 хв у

2 % розчин йодиду калію. Після такої обробки він краще реагує на пари йоду.

Враховуючи складність стерилізації, слід користуватись кетгутом, виго-товленим у заводських умовах.

Санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи з профілактики

Хірургічної інфекції

Основним документом, що регламентує санітарно-гігієнічні та протиепіде-міологічні заходи з профілактики хірургічної інфекції є наказ МОЗ СРСР №288

Від23 березня1976 р. “Про інструкції з санітарно-протиепідемічного режиму

Лікарень і порядок здійснення органами і закладами санітарно-епідемічної служ-би державного санітарного нагляду за санітарним станом лікувально-профілак-тичних закладів”; наказ МОЗ №720 “Про покращання медичної допомоги хво-рим з гнійними хірургічними захворюваннями і посилення заходів з боротьби з

Внутрішньолікарняною інфекцією”, наказ МОЗ СРСР №408 від12 липня1989

Року “Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом” та наказ

Міністерства охорони здоров’я України від25 травня2000 року №120 “Про

Вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ- інфекцію(СНІД)”.

Разом із тим проблема хірургічної нозокомінальної інфекції залишається одною

З актуальних проблем сучасної медицини. Ріст числа гнійних хірургічних захво-рювань, у тому числі і внутрішньолікарняної інфекції, є наслідком цілого ряду

Загальна хірургія

Причин, пов’язаних зі зміною патогенних властивостей мікробів, впроваджен-ням великих і складних оперативних втручань, збільшенням числа оперованих

Хворих похилого та старечого віку, нераціональним використанням антибіо-тиків, недотриманням правил асептики й антисептики, а також порушенням са-нітарно-гігієнічних умов у лікарнях, клініках, направлених на виявлення, ізоля-цію джерел інфекції і перекриття шляхів її передачі. Для профілактики і бороть-би з післяопераційними гнійними ускладненнями необхідно своєчасно виявляти

Й ізольовувати в спеціальні палати, секції хворих, у яких післяопераційний пер-іод ускладнився гнійно-септичними захворюваннями; своєчасно виявляти носіїв

патогенного стафілококу та їх санувати; застосовувати високоефективні ме-тоди знезаражування рук медичного персоналу та шкіри операційного поля;

Проводити централізовану стерилізацію білизни, перев’язувального матеріалу,

Інструментів, шприців; використовувати різні засоби дезінфекції для обробки

Предметів зовнішнього середовища(ліжкова білизна, м’який інвентар, одежа,

Взуття, посуд тощо), що мають епідеміологічне значення в механізмі передачі

Нозокомінальної інфекції. Відповідальність за проведення комплексу заходів із

Боротьби з післяопераційними ускладненнями покладається на головного ліка-ря і завідувача відділенням хірургічного профілю лікувально-профілактичного

Закладу. Завідуючий відділення разом із старшою медичною сестрою організо-вує виконання інструкції з профілактики хірургічної інфекції. Старша сестра

Відділення проводить інструктаж молодшого медичного та технічного персона-лу з виконання комплексу протиепідемічних заходів. Кожний працівник, який