ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Класифікація вищих навчальних закладів та їх організаційна структура



Основним базовим елементом у системі вищої освіти, підготовки висококваліфікованих кадрів та науковців є вищі навчальні заклади.

Вищий навчальний заклад – це освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

 


Усі вищі навчальні заклади України в першу чергу поділяються за формою власності.

Вищий навчальний заклад державної форми власності – цевищий навчальний заклад, що заснований державою і фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.

Вищий навчальний заклад, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим, – це вищий навчальний заклад, заснований органами влади Автономної Республіки Крим, що фінансується з бюджету Автономної Республіки Крим і підпорядкований органам влади Автономної Республіки Крим.

Вищий навчальний заклад комунальної форми власності – вищий навчальний заклад, заснований місцевими органами влади, що фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади.

Вищий навчальний заклад приватної форми власності – вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику чи власникам.

Крім того, усі вищі навчальні заклади поділяються за типами.

Станом на жовтень 2011 р. серед вищих навчальних закладів України І–ІV рівнів акредитації було:

· 197 університетів,

· 62 академій,

· 109 інститутів,

· 234 коледжі,

· 130 технікуми,

· 121 училище,

· 1 консерваторія.

Університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який провjдить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинену інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність.

 


Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети.

Академія – вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Інститут – вищий навчальний заклад ІІІ або IV рівнів акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Консерваторія (музична академія) – вищий навчальний заклад ІІІ або IV рівнів акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у галузі культури і мистецтва – музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Коледж – вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу ІІІ або IV рівнів акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу ІІІ або IV рівнів акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Технікум (училище) – вищий навчальний заклад І рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу ІІІ або IV рівнів акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Взаємозв’язок рівнів акредитації із освітньо-кваліфікаційними рівнями наведено на рис. 6.6.

 
 

 

 


Рис. 6.6. Взаємозв’язок рівня акредитації з освітньо-кваліфікаційним рівнем

 

С Серед видів вищих навчальних закладів окремо

виділяють національні вищі навчальні заклади.

Державному вищому навчальному закладу IV рівня акредитації відповідно до законодавства може бути надано статус національного. Національному вищому навчальному закладу за рішенням Кабінету Міністрів України може бути надано повноваження:

· укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення для потреб вищого навчального закладу;

· приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів вищого навчального закладу;

· вносити пропозиції щодо передачі об'єктів вищого навчального закладу до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність та передачі об'єктів комунальної власності у державну власність і віднесення їх до майна вищого навчального закладу;

· виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить вищому навчальному закладу;

· встановлювати і присвоювати вчені звання доцента чи професора вищого навчального закладу;

· визначати та встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників вищого навчального закладу.

 

 

Структурними підрозділами вищого навчального закладу ІІІ і IV рівнів акредитації є кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотека тощо.

Кафедра – базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менш ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш ніж три, з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідувач кафедри, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу – строком на сім років). Із завідувачем кафедрою укладається контракт.

Факультет – основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу ІІІ і IV рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менш ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Рішення про створення факультету поза місцем розташування вищого навчального закладу державної форми власності приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Структурними підрозділами вищого навчального закладу І та ІІ рівнів акредитації є відділення і предметні (циклові) комісії.

Відділення – структурний підрозділ, що об'єднує навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи. Відділення створюється рішенням керівника вищого навчального закладу, якщо на ньому навчається не менш ніж 150 студентів.

Предметна (циклова) комісія – це структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить виховну, навчальну та методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін. Предметна (циклова) комісія створюється рішенням керівника вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менш ніж три педагогічних працівники.

Філія – відокремлений структурний підрозділ, що створюється з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку праці та наближення місця навчання студентів до їх місця проживання.

Філію очолює директор, який призначається у порядку, встановленому статутом вищого навчального закладу.

Структурними підрозділами вищого навчального закладу IV рівня акредитації можуть бути наукові, навчально-наукові, науково-дослідні та науково-виробничі інститути. Керівництво інститутом здійснює директор, який обирається на посаду за конкурсом строком на п'ять років.

Вищий навчальний заклад повинен мати у своєму складі бібліотеку, яку очолює директор (завідувач). Директор бібліотеки вищого навчального закладу ІІІ і IV рівнів акредитації обирається Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу – строком на сім років).

Вищий навчальний заклад може мати у своєму складі підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп'ютерні та інформаційні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, заклади культурно-побутового призначення та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законодавством.

 


Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

· денна (очна);

· вечірня;

· заочна, дистанційна;

· суботня;

· екстернатна.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Денна (очна) форма навчання – це форма організації навчального процесу з “відривом від виробництва”, тобто Ви як студент повинні щодня (крім вихідних) відвідувати заняття, лабораторні, лекції, практики і т.п.

Вечірня форма навчання дає можливість поєднувати навчання з професійною діяльністю (зранку – робота, увечері – навчання).

Заочна (дистанційна) форма навчання – вид навчання, який поєднує в собі риси самонавчання і очного навчання та характеризується фазністю. У першу фазу студенти здобувають базу знань, отримують навчальну літературу, вивчають її (настановча сесія), а в другу – проводиться перевірка засвоєного матеріалу (заліково-екзаменаційна сесія). Ці фази помітно віддалені одна від одної за часом (зазвичай від кількох місяців до року).

Суботня форма навчання – це форма організації навчального процесу, що передбачає навчання по суботах.

Екстернатна форма навчання – особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, іспитів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

 


Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

· навчальні заняття;

· самостійна робота;

· практична підготовка;

· контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

· лекція;

· лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, майстер-класове заняття;

· консультація.

Вищий навчальний заклад може встановлювати інші види навчальних занять.

 

Контрольні запитання

1. Як характеризують освітні рівні відповідно до норм чинного законодавства України?

2. Які освітньо-кваліфікаційні рівні визначені нормами чинного законодавства України?

3. Як класифікують типи вищих навчальних закладів в Україні?

4. Що таке науковий ступінь?

5. Який порядок присвоєння наукового ступеню?

6. Що таке вчене звання?

7. Який порядок присвоєння вчених звань?

8. Якою є структура вищої освіти в Україні?

9. Які ознаки освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста?

10. Як характеризують освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра?

11.Які ознаки освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста?

12. Як характеризують освітньо-кваліфікаційний рівень магістра?

13. Які вимоги до претендентів на звання доцента?

14. Що передбачають вимоги до претендентів на вчене звання професора?

15. Які освітні рівні передбачено Міжнародною стандартною класифікацією освітніх рівнів (МСКО)?

16. Який перелік нормативно-правих актів включає законодавче регулювання вищої освіти в Україні?

17. Що таке система стандартів вищої освіти?

18. Які освітньо-кваліфікаційні рівні включає повна вища освіта?

19. У якому законодавчому документі передбачено вчені звання в Україні?





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.221.159.255 (0.009 с.)