Гіпотеза наукового дослідження

Гіпотеза наукового дослідження являє собою можливу (передбачувану) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник, і складається із передбачуваних зв'язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається ще під час роздумів над метою і темою дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує про необхідність дослідити у першу чергу більш актуальні питання, сформувати попередні уявлення про зв'язки, які можуть існувати між уже відомими фактами. На основі цього поступово виникає уявлення про гіпотезу дослідження.

Формулюючи гіпотезу, завжди слід пам'ятати, що гіпотеза, яка не враховує специфіки досліджуваних явищ, може навіть заважати процесу дослідження. Тому для розробки гіпотези досліджень у галузі бухгалтерського обліку необхідно передусім поставити завдання пошукової роботи.

 

Наукова гіпотеза – це твердження, що містить припущення щодо рішення, яке стоїть перед дослідником певної наукової проблеми. По-суті гіпотеза – це головна ідея можливого рішення.

Для уникнення можливих помилок у формулюванні гіпотез у дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку слід дотримуватися певних підходів (рис. 9.1).

 

 

Рис. 9.1. Підходи до формулювання гіпотези у дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку

 

Перший підхід. Необхідність суворого дотримання першого підходу обумовлена ​​тим, що наука про бухгалтерський облік має будуватися на чіткій грамотній термінології, що відповідає предмету дослідження. При здійсненні наукового дослідження важливо правильно формулювати наукові думки і погляди. Наприклад, правильно сформульованою є така гіпотеза: “зміна методики оцінки біологічних активів на підприємствах лісового господарства забезпечить відповідність бухгалтерського обліку вимогам національних положень (стандартів)”. Неправильно сформульованою за грамотністю мови така гіпотеза: “облікове відображення ціни лісопродукції в системі управління підприємством не відповідає вимогам стандартів”.

Другий підхід. Наукова ідея здебільшого не виникає на пустому місці, тобто вона має бути обґрунтована попередніми знаннями. Недарма один з афоризмів, приписуваних І. Ньютону, звучить так: “Він бачив далеко тільки тому, що стояв на могутніх плечах своїх попередників”. Цим підкреслюється важливість урахування у своїй науковій діяльності наукових досліджень інших учених. Цей підхід легко реалізувати за умови, якщо після чіткої постановки проблеми дослідник серйозно працює над вивченням наявних джерел з обраного питання.

При цьому треба зважати на те, що читання “про запас” здебільшого малоефективно. Тільки коли проблема заволоділа усіма помислами дослідника, можна очікувати користі від роботи з літературою за цим напрямом. Та й розроблена гіпотеза при цьому не буде відірваною від уже накопичених знань.

У дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку другий підхід можна реалізувати через перенесення закономірностей, виявлених в одних дослідженнях, на інші. Це роблять за допомогою гіпотетичного припущення за принципом аналогії.

Третій підхід. Відповідно до цього підходу гіпотеза може виконувати функції підтвердження і доповнення інших гіпотез у системі наявних (минулих) та здобутих (сучасних) знань. Наприклад, у теорії і методиці бухгалтерського обліку витрат прийнято вважати, що облік витрат має на меті визначення витрат, класифікацію витрат, визначення методу обліку витрат, формування собівартості. У зв'язку з цим може бути висунута гіпотеза про те, що рівень ефективності обліку витрат на підприємствах лісового господарства залежить від правильності оцінки витрат, обґрунтованості їх класифікації, точності визначення методу обліку витрат та калькулювання собівартості.

Четвертий підхід. За цим підходом гіпотеза має бути сформульована так, щоб істинність висунутого в ній припущення не була цілком очевидною. Наприклад, можна сформулювати таку гіпотезу: “…достовірне визначення фінансових результатів на підприємствах лісового господарства насамперед залежить від ефективної організації обліку витрат з урахуванням організаційно-технологічних особливостей діяльності цих підприємств”. Однак таке твердження є давно доведеним у бухгалтерській науці і цілком очевидним.

Наукова гіпотеза передує як вирішенню проблеми в цілому, так і кожної її складової. Гіпотеза у процесі дослідження може уточнюватись, доповнюватись, змінюватись, а деколи і відхилятись. Формулюючи гіпотезу, дослідник робить припущення про те, яким чином він прагне досягти поставленої мети. При цьому мають бути чітко визначені положення, які потребують доведення і захисту (експериментальної перевірки).

Найбільш продуктивними є гіпотези, сформульовані у такому вигляді: “Якщо має місце А, то матиме місце й В при виконанні умови С”.

 

Під час формулювання гіпотези у бухгалтерських наукових дослідженнях слід дотримуватися певних вимог (рис. 9.2):

 

Рис. 9.2. Вимоги до формулювання гіпотези у бухгалтерських

наукових дослідженнях

 

Наведемо для прикладу наукові гіпотези, сформовані науковцем, що проводить дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”:

1. Правильна організація обліку витрат впливає на формування достовірної собівартості лісопродукції.

2. Оцінка біологічних активів найбільш ефективна за умови її відповідності нормам П(с)БО.

3. Застосування сучасних методів калькулювання собівартості продукції сприяє підвищенню достовірності формування собівартості продукції.

4. Використання системи бюджетування на підприємствах лісового господарства поліпшує фінансовий стан цих підприємств.