Наукові ідеї в бухгалтерських дослідженнях та їх класифікація

Первинним поняттям у будь-якому науковому дослідженні є наукова ідея, яка є формою відображення у мисленні людини нового розуміння об’єктивної реальності.

 

 

 

Вітчизняні та зарубіжні вчені по-різному трактують поняття наукової ідеї (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Дефініція “наукова ідея”

Автор	Визначення наукової ідеї
Джон Локк	Все, що є об'єктом розуму, коли людина мислить
Г. С. Цехмістрова	Форма відображення у мисленні нового розуміння об'єктивної реальності
Р. А.Сабітов	Нове інтуїтивне пояснення подій чи явищ; визначальне основне положення в теорії

 

Наукові ідеї є своєрідним якісним стрибком думки за межі вже раніше пізнаного. Вони виступають і як передумови створення теорій, і як елементи, що об’єднують окремі теорії у певну галузь знань.

Ідея є основою творчого процесу, продуктом людської думки, формою відображення дійсності. Вона грунутється на наявних знаннях, виявляє раніше не помічені закономірності.

Науковій ідеї притаманні усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності. Розвиток ідеї до стадії її завершення відбувається як процес наукового дослідження. Ідея відрізняється від інших форм мислення тим, що в ній не тільки відобра­жається об’єкт вивчення, а й міститься усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності.

В основі ідей лежать реальні факти і події. Життя висуває конкретні завдання, однак час­то не відразу виникають продуктивні ідеї для їх вирішен­ня. У такому разі на допомогу приходить здатність дослід­ника проаналізувати ідеї, погляди попередників, запропону­вати новий, незвичний аспект розгляду завдання, яке протягом тривалого часу не могли вирішити при загально­му підході до справи.

Нова ідея – це не просто зміна уявлень про об’єкт дослі­дження, це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і, здавалося б, перевірених рішень. Нові ідеї можуть виникати під впливом парадоксальних ситуацій, коли виявляється незначний, неочікуваний результат, який надто розходиться із загальноприйнятими положеннями науки – парадигмами.

Підходи до роботи з ідеями наукового дослідження подано у табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Робота з науковою ідеєю

Робота з науковою ідеєю	Характеристика
Джерело дослідницьких ідей	Наукові праці професійних дослідників і практиків
Технологія роботи з ідеями	1. Виявлення наукових суперечностей в обраній темі дослідження
2. Аналіз причин виникнення суперечностей в обраній темі дослідження
3. Вивчення наукових праць з метою пошуку способів зняття суперечностей
4. Адаптація віднайдених способів зняття суперечностей до обраної теми дослідження
5. Інтегрування адаптованої ідеї(-й) в обрану тему дослідження
6. Коригування теорії – основи дослідження
7. Самостійна розробка ідеї(-й), яка(-і) усуває(-ють) суперечності у обраній темі дослідження
8. Проектування реалізації ідеї(-й) у дослідженні
9. Інтегрування ідеї(-й) у практику
10. Теоретичне обґрунтування ідеї(-й)
11. Коригування практики відповідно до нової ідеї(-й)

Розрізняють такі види наукових ідей:

1) за змістом:

– конкретні – виражають предмет, що кваліфікується за природною або формальною ознакою і може належати конкретному суб’єкту. Ці ідеї можуть бути поняттями чи концепціями якостей або властивостей (продуктивність, ефективність, прибутковість) або назвами понять (доходи, витрати, фінансові результати);

– абстрактні – виражені природними або формальними ознаками і не можуть належати конкретному суб’єкту;

2) за масштабами вираження:

– одиничні – виражають концепцію або набір концептуальних особливостей, що належать лише одній людині;

– універсальні – містять природні або формальні ознаки і можуть бути застосовані окремими науковцями або їх групами;

– трансцендентні – можуть бути застосовані індивідуально різними групами науковців;

– особливі – виражають тільки частину розширеної універсальної або трансцендентної ідеї;

3) за значенням для наукової діяльності:

– конструктивні – які мають значущість для наукової діяльності;

– деструктивні – не мають значущості для наукової діяльності.

У дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку наукові ідеї народжуються переважно з практики, спостереження навколишнього світу і потреб економічного життя підприємств. Хоча деколи, передусім у наукових дослідженнях високого рівня, ідеї виникають також із потреб самої науки.

Безперечно, наукова ідея залежить від галузі знань та обраного науковцем напряму.

Для прикладу наведемо наукові ідеї, сформовані науковцем, який проводить дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”:

– уточнення суті економічної категорії витрат та ознак їх класифікації;

– удосконалення порядку оцінки біологічних активів;

– розробка форм первинних документів з обліку лісопродукції;

– пропозиція методики обліку витрат на бухгалтерських рахунках;

– удосконалення методів калькулювання собівартості лісопродукції;

– коригування форм фінансової та статистичної звітності у частині відображення біологічних активів;

– розробка методики контролю витрат на підприємствах.

Матеріалізованим вираженням наукової ідеї є гіпотеза.