Порядок вибору теми наукового дослідження




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок вибору теми наукового дослідження



За результатами ознайомлення зі станом обраної наукової проблеми у разі прийняття обґрунтованого рішення щодо її подальшого дослідження, формулюють тему наукової роботи як назву того аспекту проблеми, який потребує дослідження.

Тема − цезгорнутий в одне речення головний зміст наукової проблеми, вивченню якої вона присвячена. За допомогою ключових понять і сутнісних зв’язків між ними тема виражає головну ідею, мотив, спрямування наукового дослідження.

Вітчизняні вчені по-різному трактують сутність теми в наукових дослідженнях (табл. 9.6.)

Таблиця 9.6

Дефініція “тема”

Автор Визначення
М. Т. Білуха, Н. М. Малюга Тема (від грец. thema – основна думка, завдання, положення, яке необхідно розвинути) – частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження
В. В. Сопко, Г. С. Цехмістрова Тема – це наукове завдання, яке охоплює царину наукового дослідження

 

Дехто вважає, що правильний вибір теми наукового дослідження – це вже наполовину забезпечене успішне її виконання.

Залежно від проблем науки бухгалтерського обліку теми наукових досліджень поділяють на види (рис. 9.11).

 

 

Рис. 9.11. Види тем залежно від проблем бухгалтерської науки

 

Теоретичні теми передбачають дослідження окремих концепцій теорії певної науки, що стосуються її наукових законів, розробки аксіоматичних знань.

Методологічні теми стосуються методів науки бухгалтерський облік, які застосовують у процесі вивчення її об’єктів.

Організаційні методи застосовують для організації досліджень у галузі бухгалтерського обліку і використання їх результатів у практичній діяльності.

У темі має бути відображена проблема дослідження. Тема показує рух від досягнутого, традиційного до нового. Тема наукового дослідження має відображати зміст планованої наукової роботи. Формулювання теми має бути конкретним. У темі відображають спрямування дослідження на вивчення конкретного аспекту облікової теорії чи практики.

Слід уникати багатопредметності при формулюванні теми дослідження (відображати в темі лише один предмет). Тема має забезпечувати цілісність дослідження у галузі бухгалтерського обліку, єдність і логічний зв’язок усіх його методологічних характеристик.

У наукових дослідженнях залежно від ступеню ініціативності розрізняють три види наукових тем (рис. 9.12):

 


Рис. 9.12. Види тем за ступенем ініціативності

 

Молодим науковцям, зокрема студентам, краще обирати теми першої групи, оскільки щодо таких тем сформованою є основа досліджень, що в подальшому полегшить здійснення наукової діяльності молодими вченими.

Ініціативні теми можуть виникати за наявності двох взаємовиключних ситуацій: як завдяки добрій науковій підготовці дослідника, так і унаслідок його недостатньої кваліфікації і наукового світогляду. Науковий керівник має розібратися в ситуації, підтримати ініціативу молодого науковця, але ця підтримка має ґрунтуватися на реальній оцінці ситуації і не може ставити під загрозу успішне виконання наукової роботи.

Замовлені теми, як правило, пов'язані з основними планами науково-дослідних робіт у ВНЗ, галузі, об'єднанні. За актуальністю і економічною значущістю замовлені теми мають низку переваг перед іншими, тому їх насамперед потрібно аналізувати з позицій реальності виконання і можливості створення теоретичної бази.

 
 


Робота над формулюванням наукової теми полягає у виконанні певних завдань (рис. 9.13).

При обранні теми дослідник особливу увагу приділяє таким вимогам.

По-перше, тема має бути актуальною, містити елементи новизни, бути перспективною. Актуальність теми полягає у її важливості, значущості в даний час. Визначити актуальність теми теоретичного дослідження може лише досвідчений учений відповідної галузі або науковий колектив. Це пояснюється відсутністю чітких критеріїв для встановлення рівня актуальності означених

 
 

 

 


Рис. 9.13. Робота над формулюванням теми дослідження у галузі бухгалтерського обліку

 

досліджень та необхідністю широкої обізнаності з проблемою. Актуальність прикладних наукових розробок визначати легше, оскільки більш актуальною буде та тема, яка забезпечує вищий економічний ефект.

Інколи молоді дослідники вважають, що досить достатньо по-новому сформулювати тему – і вона стане актуальною. Така думка помилкова, адже не все нове є прогресивним і не все старе – консервативним. Елемент новизни буде ознакою актуальності теми наукового дослідження тільки у тому разі, коли тема націлена на вирішення нового завдання, коли вона в такій постановці ніколи не розроблялась і не розробляється тепер. Наявність новизни дає досліднику підстави стверджувати, що він вперше отримав відповідні результати, вперше сформулював та обґрунтував теоретичні положення, вперше розробив рекомендації, впровадження яких у практику дало значний економічний ефект, вперше ввів у науковий обіг ті чи інші досі невідомі джерела, концепції, теорії тощо. Інакше кажучи, актуальною і новою може бути лише перспективна тема, розв'язання якої означає подальший розвиток бухгалтерської науки.

По-друге, при виборі теми дослідник повинен враховувати наявність теоретичної бази, завдяки якій він може мати максимально повну уяву про те, що в галузі бухгалтерського обліку вже зроблено і що необхідно зробити. Тобто, щоб обрати тему, дослідник повинен познайомитися з фундаментальною літературою з теми. Причому таке ознайомлення здійснюється, як правило, в ретроспективному плані, тобто від останніх за часом джерел до більш ранніх. Працюючи з теоретичними джерелами, треба пам'ятати, що в кожному з них, особливо в частині формулювання загальних висновків, присутній момент суб'єктивного. А це означає, що читати треба праці різних авторів, у тому числі й зарубіжних.

По-третє, вибираючи тему, слід враховувати можливість її виконання саме в цьому вищому навчальному закладі чи науковій установі. Справа в тому, що кожна кафедра, будь-який інший науковий підрозділ, як правило, має свій профіль, кваліфікацію і компетентність. Відповідна спеціалізація наукових досліджень цілком виправдана, оскільки сприяє підвищенню теоретичного рівня досліджень, поліпшенню їх якості та зростанню ефективності. Проте в окремих випадках наукові колективи свідомо йдуть на виконання непрофільних тем, близьких до основної тематики. Робиться це з міркувань розвитку ініціативи і творчості, виключення монополізму, що може мати місце при вузькоспеціалізованій тематиці досліджень окремих колективів.

По-четверте, при виборі теми наукового дослідження слід враховувати зв'язок її з конкретними господарськими планами, основними потребами виробництва на даному етапі. Адже будь-яка тема в кінцевому підсумку варта дослідження тільки за умови, що отримані результати будуть впроваджені у практику, тобто дістануть відповідне застосування. Якщо на етапі обрання теми стає зрозуміло, що результати дослідження не будуть впроваджені, то таку тему розробляти не варто. Безпомилково визначитися в цьому питанні досліднику можуть допомогти відвідування великих підприємств, галузевих та академічних інститутів, кафедр споріднених вищих навчальних закладів. Доцільно також скористатися консультаціями провідних учених і практиків.

При виборі теми наукового дослідження варто пам'ятати про те, що в процесі подальшої роботи можливі деякі її уточнення. Причому потребу в цьому дослідник може відчути вже на етапі складання плану дослідження.

Основні фактори, що можуть спричинити необхідність уточнення теми, наведені на рис. 9.14.

і

 

Рис. 9.14. Фактори, що можуть спричинити необхідність уточнення теми

 

Звичайно, до уточнення теми треба підходити виважено, тобто вносити деякі корективи у її формулювання тільки тоді, коли для цього є вагомі підстави. Навіть коли з'ясується, що хтось іще розробляє подібну тему, не варто

відразу відмовлятися від неї. Адже, як підказує досвід, двоє людей, не пов'язаних один з одним, ніколи однаково не розв'яжуть одну й ту ж саму проблему. Понад те, в окремих випадках навіть доцільно доручати дослідження важливої наукової проблеми кільком дослідникам або дослідницьким колективам. Сказане не стосується дисертаційних досліджень.

Тема дослідження є більш вузькою порівняно з проблемою. Вона охоплює якусь певну галузь наукового дослідження і базується на численних дослідницьких питаннях, тобто на більш дрібних наукових завданнях.

 

На стадії формування теми наукового дослідження визначають її назву – змістовий заголовок. Назву наукової роботи можна подати за допомогою наведеної на рис. 9.15 формули.

 

 


Рис. 9.15. Структура назви наукової роботи у галузі бухгалтерського обліку

 

Приклади назв тем наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку наведено на рис. 9.5.

Найкраща ситуація, за якої у студента виникає інтерес до певної теми, а викладач здатний підтримати цей інтерес, складається за умови дотримання чотирьох правил вибору теми наукового дослідження (рис. 9.16).

Вибір теми наукового дослідження є найвідповідальнішим етапом у науковій діяльності, бо часом саме цей процес визначає майбутню діяльність людини на все життя і вирішально зумовлює результати її наукових досліджень.

 

 


Рис. 9.16. Чотири правила вибору теми наукового дослідження

 

 

Контрольні запитання

1. Які існують дефініції поняття “наукова ідея”?

2. Що розуміють під підходами до роботи з ідеями наукового дослідження?

3. Як поділяються наукові ідеї за змістом?

4. Як класифікують наукові ідеї за масштабами вираження?

5. Які види наукових ідей існують за ознакою “за значенням для наукової діяльності”?

6. Що таке “гіпотеза наукового дослідження”?

7. Що розуміють під підходами до формулювання гіпотези у дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку?

8. Якими є вимоги до формулювання гіпотези у бухгалтерських наукових дослідженнях?

9. Як характеризують науковий напрям дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

10. Яка існує класифікація напрямів наукових досліджень?

11. Як класифікують напрями економічних наукових досліджень?

12. Що таке “наукова проблема”?

13. Скільки і які етапи вибору наукової проблеми у бухгалтерському науковому дослідженні?

14. Які існують групи наукових проблем?

15. Які дії необхідно вчинити для ознайомлення зі станом обраної для дослідження наукової проблеми?

16. Як проводять аналіз наукових матеріалів для ознайомлення зі станом обраної для дослідження наукової проблеми?

17. Як вітчизняні вчені трактують визначення “наукової теми”?

18. Які є види тем залежно від проблем бухгалтерської науки?

19. Що передбачає робота над формулюванням теми?

20. Які фактори можуть спричинити необхідність уточнення теми?

 

Тести

1. Що є первинним поняттям у будь-якому науковому дослідженні?

а) наукова ідея;

б) наукова проблема;

в) наукова гіпотеза;

г) науковий план.

 

2. Наукова гіпотеза – це:

а) думка, що містить рішення, яке стоїть перед дослідником певної наукової проблеми;

б) твердження, що містить припущення щодо розв’язання певної наукової проблеми;

в) твердження, що містить припущення щодо вирішення, яке стоїть перед дослідником певної наукової проблеми;

г) наукова праця, що містить припущення щодо висновку, який має перед зробити дослідник певної наукової проблеми.

 

3. Сфера наукових досліджень науковця або групи науковців, наукової школи, спрямованих на вирішення значних завдань у певній галузі науки – це:

а) наукова тема;

б) наукова гіпотеза;

в) науковий напрям;

г) наукова програма.

 

4. При виборі бухгалтерської наукової проблеми дослідники мають діяти так:

а) узагальнити відоме; виокремити невідоме; локалізувати невідоме в часі і просторі; сформулювати проблему;

б) узагальнити відоме; узагальнити невідоме; виокремити невідоме локалізувати невідоме в часі і просторі; сформулювати і визначити проблему;

в) відокремити відоме від невідомого; локалізувати невідоме в часі; узагальнити невідоме в просторі; сформулювати наукову проблему;

г) відокремити відоме від невідомого; локалізувати невідоме в часі і просторі; сформулювати проблему і визначити, що необхідно для її дослідження.

 

5. Виділення знань, які дістали загальне визнання наукової громадськості й перевірені на практиці; виділення питань, які недостатньо розроблені й потребують наукового обґрунтування (дискусійні) – це:

а) ознайомлення зі станом обраної для дослідження проблеми;

б) вивчення обраної для дослідження проблеми;

в) аналіз обраної для дослідження проблеми;

г) пояснення обраної для дослідження проблеми.

 

6. За результатами ознайомлення зі станом обраної наукової проблеми у разі прийняття обґрунтованого рішення щодо її подальшого дослідження формулюють:

а) план наукової роботи;

б) програму наукової роботи;

в) тему наукової роботи;

г) гіпотезу наукової роботи.

 

7. За визначенням Джона Локка, наукова ідея – це:

а) форма відображення у мисленні нового розуміння об'єктивної реальності;

б) все, що є об’єктом розуму, коли людина мислить;

в) нове інтуїтивне пояснення подій чи явищ;

г) визначальне, основне положення в теорії.

 

8. Для уникнення можливих помилок у формулюванні гіпотез у дослідженнях з бухгалтерського обліку слід дотримуватися такого підходу:

а) гіпотеза має бути сформульована чіткою грамотною мовою, що відповідає предмету дослідження;

б) гіпотеза має бути обґрунтована новими, ще не здобутими знаннями у разі повної самостійності, має суперечити їм;

в) гіпотеза може виконувати функцію допомоги для інших гіпотез без урахування уже набутих знань;

г) гіпотеза не повинна бути сформульована так, щоб істинність висунутих у ній припущень була очевидною.

 

9. Структурними одиницями напряму можуть стати:

а) гіпотези, проблеми і програма;

б) проблеми, гіпотези і план;

в) проблеми, теми і питання;

г) програма, план і гіпотези.

 

10. Кількість етапів під час вибору проблеми бухгалтерського наукового дослідження становить:

а) 5;

б) 3;

в) 2;

г) 4.

 

11. Огляд стану опрацювання проблеми дає змогу:

а) визначити програму дослідження, обґрунтувати передумови і фактори дослідження та можливого впровадження у практику його результатів;

б) визначити план дослідження, обґрунтувати гіпотезу дослідження та можливого впровадження у практику її результатів;

в) провести дослідження обраної проблеми; обґрунтувати тему і питання дослідження; виділити прогресивні напрями і способи вирішення поставлених завдань;

г) провести якісний і кількісний аналіз обраної проблеми; обґрунтувати предмет дослідження; виділити прогресивні тенденції, шляхи, форми, методи і прийоми вирішення поставлених завдань.

 

12. Залежно від проблем науки бухгалтерського обліку теми наукових досліджень поділяють на:

а) теоретичні, методологічні і організаційні;

б) практичні, теоретичні і методичні;

в) соціальні, економічні і природничі;

г) виробничі, практичні і соціальні.

 

13. Джерелом дослідницьких ідей є:

а) наукові реферати;

б) курсові роботи;

в) наукові праці професійних дослідників і практиків;

г) дипломні роботи.

 

14. Найбільш продуктивними є гіпотези, сформульовані у такому вигляді:

а) “Якщо має місце А і В, то матиме місце й С”;

б) “Якщо має місце А, то матиме місце й В при виконанні умови С”;

в) “Якщо має місце А, В і С, то гіпотеза є продуктивною”;

г) “Якщо має місце А, то виконується умова В і С”.

 

15. Добре структуровані, середнього рівня структурованості, мало структуровані, неструктуровані – це:

а) основні групи проблем;

б) додаткові групи проблем

в) важливі групи проблем;

г) специфічні групи проблем.

 

16. Функції наукової проблеми:

а) актуалізації, регуляції, прагматизації;

б) дослідницькі, суспільні, актуальні;

в) актуалізації, регуляції, практичності;

г) рекомендації, регуляції, прагматизації.

17. Аналіз наукових матеріалів для ознайомлення зі станом обраної для дослідження проблеми включає:

а) установчі документи, нормативні джерела і статистичні матеріали, підручники;

б) ділові документи, установчі документи і статистичні матеріали, посібники;

в) нормативні, літературні джерела та статистичні матеріали, монографії;

г) інструктивні, методичні та установчі документи, наукові статті.

 

18. Надати темі адресності, зробити її лаконічною, виразити в ній головний зміст – це:

а) робота над визначенням проблеми дослідження;

б) робота над дослідженням напрямку наукової проблеми;

в) робота над вивченням гіпотези наукового дослідження;

г) робота над формулюванням теми;

 

19.Виділяють такі види наукових ідей за змістом:

а) одиничні та універсальні;

б) трансцендентні та особливі;

в) конкретні та абстрактні;

г) конструктивні та деструктивні.

20.Під час формулювання гіпотези у бухгалтерських наукових дослідженнях слід дотримуватися таких вимог:

а) гіпотеза повинна відповідати вихідним методологічним принципам програми дослідження; розкривати механіку функціонування облікового явища;

б) необхідно, щоб гіпотеза передбачала перспективу розвитку наукової проблеми; припускала основні напрями здійснення наукового дослідження у певній галузі;

в) гіпотеза повинна формулюватись так, щоб не було заздалегідь відомо основні результати її визначення; розкривати план наукового дослідження;

г) необхідно, щоб гіпотеза була складною і незрозумілою для пересічного науковця; її можна було б перевірити лише через впровадження наукових досліджень у практику діяльності підприємств.

 

Практичні завдання

1. Первинним поняттям у будь-якому науковому дослідженні є формулювання наукової ідеї. Відобразіть й охарактеризуйте у наведеній табличній формі класифікацію ідей наукового дослідження:

Ознака класифікації Вид ідей наукового дослідження Характеристика ідей наукового дослідження
     

2. Навести та обґрунтувати наукові ідеї для дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління”.

3. Зазначити та пояснити наукові матеріалі для ознайомлення із станом обраної для дослідження проблеми під час здійснення дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль формування собівартості у системі управління підприємств”.

 

Рекомендована основна література

1. Энгельгард В. Еще раз о научном поиске – его эмоции и конфликты / В. Энгельгард // Наука и жизнь. – 1969. – № 10. – С. 89–92.

2. Краевский В. В. Методология научного исследования : пособие для студентов и аспирантов гуманитарных ун-тов / В. В. Краевский. – СПб. : СПб. ГУП, 2001. – 631 с.

3. Мулдахметов З. М. Основы научных исследований / З. М. Мулдахметов ; под ред. З. М. Мулдахметова. – Алма-Ата : Мектеп, 1989. – 136 с.

4. Сиденко В. М. Основы научных исследований / В. М. Сиденко, И. М. Грушко. – Харків : Вища шк., 1979. – 200 с.

5. Чкалова О. Н. Основы научных исследований / О. Н. Чкалова. – К. : Вища шк., 1978. – 120 с.

 

Рекомендована додаткова література

1. Бакнолл К. Как учиться в университете : руководство по курсу академического образования / К. Бакнолл ; пер. с англ. – Челябинск : Урал LTD, 1999. – 232 с.

2. Герасимов И. Г. Структура научного исследования / И. Г. Герасимов. – М. : Книга, 1985. – 150 с.

3. Дикий А. Н. Основы научных исследований / А. Н. Дикий, А. А. Халатов. – К. : Выща шк., 1985. – 223 с.

4. Сиденко В. М. Основы научных исследований / В. М. Сиденко, И. М. Грушко. – Харьков : Выща школа, 1979. – 200 с.

5. Shavelson J. Richard. Scientific research in education / Richard J. Shavelson and Lisa Towne. – Center for Education. Division of Behavioral and Social Sciences and Education. National Research Council. National Academy Press. – Washington, DC. – 204 p.





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.232.96.22 (0.021 с.)