Поняття та сучасні види наукових статей

Наукова робота студентів є найважливішим аспектом формування особистості як майбутнього вченого, так і фахівця-практика високої кваліфікації. Саме вона слугує потужним засобом селективного відбору кадрів у процесі підготовки молодих учених, у тому числі збереження та розвитку бухгалтерських наукових шкіл.

 

 

Стаття – це науковий або публіцистичний твір невеликого розміру у збірнику, журналі, газеті. Вона є результатом процесу мислення, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та висловлення думок. Отже, стаття – це візуальне вираження результатів мисленнєвої діяльності.

Основною результативною формою подання результатів наукового дослідження є наукова стаття.

 

Наукова стаття – це вид наукової публікації, у якій описано кінцеві або проміжні результати проведеного дослідження, обґрунтовано способи їх отримання, а також накреслено перспективи наступних напрацювань. Обсяг наукової статті зазвичай становить від 6 до 24 сторінок, тобто 0,35 – 1 друкований аркуш.

Наукова стаття містить переважно виклад проміжних або кінцевих результатів проведеного наукового дослідження, висвітлює конкретне питання за темою наукової роботи, фіксує науковий пріоритет автора та робить результати його наукових досліджень надбанням фахівців. Наукові статті класифікують за видами (рис. 16.1).

 

 

Рис. 16.1. Види наукових статей

 

Ця форма ще має назву огляду літератури. У таких статтях автор нової роботи бере кілька вже відомих наукових робіт і відповідно до обраного вузького питання виділяє, що писали про це інші. При цьому здебільшого він додає свою думку з питання, що розглядається, а також критичний огляд наведених суджень. Прикладами таких робіт можуть бути наукові статті на тему: “12 думок про виникнення подвійного запису”, “Що думають бухгалтери про методи нарахування амортизації” і т.д.

 

Цей жанр дуже схожий на метастатті з деяким спрощенням. У статтях такого виду проводять порівняння (огляди) істотно різних поглядів на проблему, де одне судження протиставляється іншому. При цьому автор може запропонувати читачеві самому зробити вибір серед запропонованих варіантів. Прикладом може слугувати стаття на тему: “Чи необхідне впровадження МСФЗ в Україні?”.

Це можуть бути статті, що містять “топ-лист”, “перелік найбільш популярних” визначень, думок, методів, формул тощо. Такі статті можна відрізнити за “гучними” назвами, наприклад: “Дефініції витрат у вітчизняній та зарубіжній теорії бухгалтерського обліку”. Крім наведених варіантів визначень, у таких статтях читачам також пропонуються короткі коментарі до кожного із них.

Колекції матеріалів – це створення переліків ознак

вивченого питання шляхом виділення основних

характеристик. Наприклад, у статті можуть бути наведені: “шість правил ведення бухгалтерського обліку”, “дванадцять принципів бухгалтерського обліку”, “два методи визначення типу бухгалтерського рахунку” і т.д. Статті цього типу у бухгалтерських наукових дослідженнях мають переважно науково-прикладний характер, тобто містять елементи як наукової теорії, так і методики організації та ведення бухгалтерського обліку, проведення аналізу чи аудиту.

Інструкції, методики та алгоритми – це опис

практичних аспектів організації та ведення

бухгалтерського обліку як у цілому, так і у розрізі окремих елементів. Такі статті відповідають на запитання “Як?”. Їх автори можуть оперувати такими категоріями, як методи, методики, стадії, етапи, фази, послідовності і т.п. Прикладами можуть бути статті на тему:

– алгоритми – “Три кроки, які необхідно здійснити боржнику, щоб уникнути платежу”;

– методики – “Порядок обліку збільшення статутного капіталу підприємства у процесі збільшення вартості чистих активів”;

– інструкції – “Як організувати систему контролю на підприємстві”.

 

Деколи питання, яке досліджує автор, не має твердого фактичного обґрунтування, що не дає змогу сформувати якесь певне судження. У цьому разі для написання статті та формування висновків можна використати думки експертів, фахівців або просто очевидців. Людська свідомість використовує переважно цей спосіб формування умовиводів. Прикладами статей цього виду можуть бути наукові роботи на тему: “Професіоналізм юристів очима бухгалтерів”, “Арбітражні керуючі – точка зору кредиторів та керівників підприємств”, “Витрати і доходи у податковому обліку – чи збігаються думки податківців і бухгалтерів?”.

 

Один з ефективних способів привернути увагу читачів - підготувати інтерв'ю з популярною або впливовою людиною в обраній галузі дослідження. Головний герой інтерв'ю також може бути просто фахівцем зі значним досвідом роботи, наприклад, головний бухгалтер великого промислового підприємства. При формуванні статей такого виду важливим є правильний підбір питань і обробка відповідей у цікавому для читачів ракурсі. Прикладами заголовків таких статей можуть бути: “Що відповів міністр фінансів на питання впровадження МСФЗ в Україні”, “Інтерв'ю для нашого журналу дав генеральний директор аудиторської фірми “УкрЗахідАудит”.

Статті такого здебільшого мають публіцистичний характер, проте, за умови одночасного публікування інших видів статей, також можуть бути визнані науковою роботою.

Підготовка даного виду статей починається з пошуку та опису реальної події, що мала місце у професійній сфері. Це може бути, наприклад, рішення арбітражного суду у справі про неспроможність (банкрутство) підприємства та наслідки його відображення у системі бухгалтерського обліку. На основі отриманого фактичного матеріалу автор може розкрити або просто проілюструвати певну теоретичну концепцію, норму права або свою гіпотезу. Зайве говорити, що автор може не обмежувати себе одним випадком, а описати декілька однотипних подій.

Є й інші види статей, які можуть публікувати автори. Проте у наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку їх використовують порівняно нечасто.

 

У США та Канаді в юридичних школах право вивчають шляхом складання оглядових конспектів судових

прецедентів у формі кейс брифінгів. Це порівняно невеликі аналітичні записки з такою структурою: презентація теми, виклад фактів щодо проблемної ситуації, подання правових аргументів і судових рішень з аналогічних ситуацій, думка громадськості, погляд залучених до справи сторін.

У США практику кейс брифінгів започатковано у Гарвардській юридичній школі в 1870 році. Автором такого методу викладу наукового матеріалу є професор Крістофер Колумбус Лангделл.

Статті, викладені методом кейс брифінг, можуть мати такі назви: “Рішення української феміди про фінансові піраміди”, “Податкові роз’яснення у судовій практиці”.

 

У цьому випадку автор розповідає про результати проведених дослідів, опитувань або досліджень.

У статті подано пояснення отриманих результатів за допомогою цифр або інших фактів. Робота цього напрямку не обов'язково має форму глибокої наукової статті для академічного журналу. Навпаки, вона може узагальнювати три–п'ять спостережень або комбінацію фактів і пропонувати якусь гіпотезу на суд читачів. Наприклад, наукова стаття на тему: “Історичні факти у теорії подвійного запису”, “Що відомо про загальні збори акціонерів?”.

 

Ще один підхід до написання статей – запозичення структури вдалих статей, написаних іншими авторами. Наприклад, автор може взяти статтю про історію бухгалтерського обліку і за її ж структурою розкрити питання виникнення подвійного запису.

 

У бухгалтерських наукових дослідженнях існує теоретичний і емпіричний рівні знань, тому розрізняють теоретичні та емпіричні наукові статті.

Теоретичні наукові статті містять у собі результати досліджень, виконаних за допомогою таких методів пізнання, як абстрагування, синтез, аналіз, індукція, дедукція, формалізація, ідеалізація, моделювання. При цьому мають значення логічні закони і правила.

Наукові ж статті емпіричного характеру, хоча і використовують низку теоретичних методів, але більше спираються на методи вимірювання, спостереження, експерименту і т.д. У заголовках цих статей часто вживаються слова “методика”, “оцінка”, “визначення”.

Незалежно від обраного виду планованої наукової статті, її тема має бути:

а) актуальною як під практичним, так під теоретичним кутом зору;

б) перспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямі;

г) достатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом;

д) безумовно цікавою для дослідника, оскільки це стимулює пошукову ініціативу.