ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення та класифікація інформації



Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті процесів пізнання. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для до­сягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених зав­дань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх досто­вірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково-технічних проблем на 90% залежить від наявної інформації і тільки на 10% – від інтуїції.

Інформація – це певні відомості про об'єкти, явища навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюєть­ся в результаті діяльності наукових колективів, окремих учених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорій, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та обробку отриманих даних. Отримання, поширен­ня й використання інформації суттєво впливають на розвиток науки.

Вітчизняні та зарубіжні вчені по-різному трактують поняття інформації (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Дефініції “інформація”

Учений (учені) Визначення (пояснення) Джерело
Н. М. Малюга Інформація – це знання, відомості, дані, які отримують та нагромаджують в процесі розвитку науки та в практичній діяльності людей Малюга Н. М. Наукові дослідження в бухгалтерському обліку : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Н. М. Малюга ; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП “Рута”, 2003. – 476 с.

Продовження табл. 12.1

Учений (учені) Визначення (пояснення) Джерело
Т. П. Круп’як Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі Круп’як Т. П. Аналіз інформаційних потреб підприємства // Т. П. Круп’як // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 1. – С. 220–227.
Норберт Вінер Інформація – це частина знань, що використовується для орієнтування, активної дії, керування, збереження чи розвитку системи Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине / Н. Винер ; под ред. Г. Н. Поварова ; пер. с англ. И. В. Соловьева и Г.Н. Поварова. – 2-е изд. – М.: Наука; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. – 344 с.
А. И. Берг, А. Г. Спиркин Інформація – це як ніби деяка “сила”, спрямована проти дезорганізації й хаосу; в цьому сенсі інформація невіддільна від структурованості, організованості матеріальних систем Берг А. И. Кибернетика и диалектико-материалистическая философия / А. И. Берг, А. Г. Спиркин // Проблемы философии и методологии современного естествознания. – М., 1973. – С. 296
В. Б. Вяткін Інформація – будь-яка форма відображення матерії і її атрибутів Вяткин В. Б. Введение в синергетическую теорию информации / В. Б. Вяткин // Информационные технологии. – 2010. – № 12. – С. 67–73.
К. К. Колин Інформація – це не плід нашої уяви, не продукт діяльності свідомості, а реальний фізичний феномен, що характеризує стан і рух матерії або енергії Колин К. К. Природа информации и философские основы информатики / К. К. Колин // Открытое образование. – 2005. – № 2. – С. 43–51.
У сучасних умовах, із посиленням вимог до обґрунтованості наукових досліджень, зростає і роль інформації. Вона важлива на всіх етапах дослідження: при виборі і конкретизації теми, вивченні історії питання, створенні гіпотези і т.д. Але найбільшу роль відіграє інформація у формуванні змісту майбутньої роботи. Залежно від складу зібраної інформації може змінюватись не тільки план роботи, але і напрям самого дослідження. У зв'язку з цим не будь-яка інформація може бути корисною для дослідження. Саме тому підбір найбільш значущої для дослідження інформації, вміння визначати її місце в ньому – необхідні умови правильного вибору змісту інформації.
Основна роль інформації в дослідженнях полягає в тому, щоб виключити суб'єктивні висновки, мати можливість отримати оптимальне рішення проблеми. Рівень наукових досліджень залежить від достовірності, ступеня використання інформації і здатності дослідника переробити її.

 

У науковій літературі вирізняють різні ознаки класифікації інформації. Найбільш поширені класифікаційні ознаки видів інформації подано в табл. 12.2.

Таблиця 12.2

Класифікація інформації

№ з/п Класифікаційна ознака Види інформації
За характером, призначенням, сферами виникнення, призначенням та формами закріплення (фіксації) Науково-технічна, управлінська, обліково-статистична
За функціональною ознакою Планова, координаційна, облікова, контрольна
За рівневою ознакою Командна, повідомна, універсальна (горизонтальна)
За змістовною ознакою За об’єктами відображення, за галузями діяльності, за типами відносин
За організаційною ознакою Систематизована, несистематизована
За формою відображення Візуальна (графіки, таблиці, табло та ін.), аудіоінформація (сприймається на слух завдяки звукозапису), аудіовізуальна (поєднує інформацію у формі зображення і звуку)
За формою подання Цифрова, буквена і кодована
За порядком виникнення Первинна і похідна
За характером носіїв інформації Документована і недокументована
За призначенням Директивна (розпорядча), звітна і довідково-нормативна
За напрямом руху Вхідна і вихідна
За стабільністю Умовно-змінна, умовно-постійна
За способом відображення Текстова (алфавітна, алфавітно-цифрова) і графічна (креслення, діаграми, схеми, графіки)
За способом обробки Що піддається і що не піддається механізованій обробці

 

Науковою є далеко не вся інформація, яку отримують в процесі наукового дослідження.

Наукова інформація – це отримувана в процесі пізнання логічна інформація, яка адекватно відображає явища і закони суспільства, мислення та економіки і використовується в суспільно-економічній практиці. Запропоноване формулювання містить ознаки, що зближують наукову інформацію з науковими дослідженнями.

 

Наукова інформація поширюється в часі і просторі певними каналами, засобами і методами. Найпоширенішою є класифікація наукової інформації залежно від нагромадження, використання, призначення (рис. 12.1)

 

 


Рис. 12.1. Класифікація наукової інформації

 

У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку найбільше використовують економічну інформацію.

 

Економічна інформація – це сукупність відомостей про економічні процеси, що відбуваються у виробничій і невиробничій сферах, які використовують для їх організації та управління.

Вітчизняні та зарубіжні вчені наводять також інші визначення економічної інформації (табл. 12.3).

Таблиця 12.3

Дефініції “економічна інформація”

Вчений (вчені) Визначення (пояснення) Джерело
Н. М. Малюга Економічна інформація характеризує цифри, факти, відомості та інші дані, що базуються на показниках господарської діяльності; відображає суспільно-економічні явища та процеси, що відбуваються в державі, а тому є результатом і невід’ємною складовою розвитку науки Малюга Н. М. Наукові дос-лідження в бухгалтерському обліку : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Н. М. Малюга ; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП “Рута”, 2003. – 476 с.
Бізнес-словник Економічна інформація – це відомості, дані, значення економічних показників, які є об'єктами зберігання, обробки і передачі Бізнес-словник [Електрон-ний ресурс]. – Режим досту-пу : http://www.onlin edics.ru /slovar/biz/i/informatsija.html.
Г. В. Осовська Економічна інформація – це сукупність цифр, фактів, відомостей та інших даних, які пере-важно кількісно відображають суспільно-еко-номічні явища і процеси. Вона містить дані соціально-економічного планування і прогно-зування, фінансових планів, первинного, опе-ративного й бухгалтерського обліку, статис-тичної звітності, економічного аналізу тощо Осовська Г. В. Основи менеджменту : навч. посіб. / Г. В. Осовська, О. А. Осовський. – К. : Кондор, 2006. – 664c.

Продовження табл. 12.3

Учений (учені) Визначення (пояснення) Джерело
Л. О. Терещенко, І. І. Матієнко-Зубенко Економічна інформація – це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах Терещенко Л. О. Інформацій- ні системи і технології в облі- ку : навч. посіб. / Л. О. Тере-щенко, І. І. Матієнко-Зубенко – К. : КНЕУ, 2004. – 187 с.
В. А. Ткаченко, Г. Ю. Під'ячий, В. А. Рябик Економічна інформація – це перетворена і об-роблена сукупність відомостей, що відображає стан і хід економічних процесів. Економічну інформацію слід розглядати як одну з різновидів управлінської інформації Економічна інформатика: навч. посіб. / В. А. Ткаченко, Г. Ю. Під'ячий, В. А. Рябик. – Х. : НТУ “ХПИ” 2011. – 312 с.
Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева Економічна інформація – це інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Ста-родубцева. – 2-е изд. [испр.] – М. : ИНФРА-М, 1999. – 479 с.
Большая советская энциклопедия. Економічна інформація – це інформація про економічні відносини і процеси відтворення Використовується в системі управління господарством поряд з іншими видами інформації Большая советская энцикло-педия. – М. : Советская эн-циклопедия. – 1969–1978 [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://bse-soviet-encycloped ia.info.
Энциклопедичес-кий словарь экономики и права. Економічна інформація – це інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ Энциклопедический словарь экономики и права. – 2005 [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://enc-dic.com/ecolaw/Jekonomicheskaja-informacija-8577. html

 

Наукову економічну інформацію, з якою працює дослідник, прийнято поділяти на первинну і вторинну (рис. 12.2).

 


Рис. 12.2. Класифікація наукової економічної інформації, з якою працює дослідник

 

Під інформацією в бухгалтерських наукових дослідженнях розуміють відомості щодо функціонування суб'єкта економіки, зафіксовані у носіях облікової інформації. До інформації, яку використовують у бухгалтерських наукових дослідженнях, ставлять певні вимоги (табл. 12.4).

Таблиця 12.4

Вимоги до бухгалтерської інформації, яку використовують у

наукових дослідженнях

 

Вимога Зміст
Достовірність Абсолютна відповідність первинної і вторинної бухгалтерської інформації
Економічність (раціональність) формування Отримання інформації такої ж якості з меншими витратами для досягнення ефективності її формування. Наприклад, підприємство може скористатися послугами аудиторської фірми для ведення бухгалтерського обліку або створити на підприємстві окремий штат – бухгалтерію. Бухгалтерська інформація буде такої ж якості, але затрати на утримання бухгалтерії на підприємстві будуть меншими, ніж послуги аудиторської фірми
Однозначність Облікова інформація тотожно характеризує одні й ті процеси, об'єкти
Точність Не допускається відображення в обліку приблизних цифр. Бухгалтерська інформація має точні підрахунки
Системність Формування інформації за визначеними напрямами і розрізами. Наприклад, бухгалтерська інформація формується за такими напрямами: інформація про основні засоби, нематеріальні активи, запаси, дебіторську, кредиторську заборгованість, грошові кошти та ін. У свою чергу, інформація про основні засоби формується у розрізі надходження, вибуття основних засобів, інвентарних номерів, ціни, матеріально відповідальних осіб
Комплексність Охоплення інформацією всіх аспектів, що характеризують процеси, об'єкти для досягнення повного відображення
Реальність Відображення в інформації справжнього стану процесів і об'єктів
Оптимальність Формування інформації відповідно до потреб користувачів для забезпечення її достатності та уникнення надлишковості
Зіставність Формування інформації за однозначними параметрами для досягнення зіставності її показників. Користувачі повинні мати можливість порівняти бухгалтерську інформацію за різні звітні періоди та інформацію різних підприємств. Бухгалтери та науковці повинні відображати господарські операції, складати звітність за єдиними правилами і методикою
Доречність (актуальність) Формування інформації у визначені терміни, що забезпечує її оперативність, своєчасність і корисність. Тільки своєчасна бухгалтерська інформація може бути корисною для використання у наукових дослідженнях
Доказовість Формування бухгалтерської інформації за визначеними правилами (законодавчо, методично тощо), які створюють можливість відтворення подій, відображених в ній
Істотність Забезпечення важливості та вагомості інформації, у якому полягає її значення для конкретної ситуації

Продовження табл. 12.4

Вимога Зміст
Зрозумілість Формування інформації за параметрами, доступними для розуміння. Бухгалтерська інформація має бути доступною для розуміння особам, що мають необхідні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації
Повнота Відображення в обліковій інформації всіх фактів життя суб'єкта економіки за певний період
Контрольованість Інформація обліку піддається контролю під час її формування та використання

Інформація, яку використовують у наукових бухгалтерських дослідженнях, може міститися в різних джерелах, що вимагає вивчення їх видів та структури, а також методів пошуку.





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.85.57.0 (0.007 с.)