Методика пошуку джерел наукової інформації

Наукове дослідження завжди передбачає пошук джерел інформації з метою їх опрацювання та використання у науковій роботі. Проте дослідник шукає не будь-яку інформацію, не будь-які відомості, факти, ідеї, а тільки ті, які є найбільш цінними й актуальними для його напряму наукового дослідження. Тому актуальним залишається питання використання правильної методики пошуку необхідних джерел інформації, яка, з одного боку, забезпечить швидкість отримання результатів, а з другого – їх глибину та корисність для науковця.

 

Пошук джерел інформації для проведення наукових дослі­джень є одним із ключових етапів наукового дослідження. У галузі бухгалтерського обліку такий пошук вимагає дотримання низки критеріїв (рис. 12.4).

 

Рис. 12.4. Основні критерії пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку

 

 

При пошуку джерел інформації слід дотримуватись певних принципів щодо їх змісту, а саме:

· принцип актуальності – інформація має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу;

· принцип достовірності – доказ того, що названий результат є істин­ним, правдивим;

· принцип об’єктивності – інформація має точно відтворювати справжній стан і розви­ток об’єкта;

· принцип інформаційної єдності, тобто подання інформації у такій сис­темі показників, за якої виключалась би ймовірність суперечностей у висновках і неузгодженість первинних і одержаних даних;

· принцип релевантності даних, тобто одержання інформації за запитом користувача, виключаючи роботу з даними, які не стосуються дослі­дження.

Дотримання цих принципів дає змогу виключити дублювання наукових досліджень. За підрахунками американських спеціалістів, від 10 до 20% науково-дослідних робіт можна було б не проводити, якби правильно була підібрана наукова інформація з проблеми, яка вивчається.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється Тому всі наукові працівники мають знати основні методи

інфор­маційного пошуку.

Методи пошуку інформації – це сукупність операцій, спрямованих на віднайдення джерел інформації, які потрібні для розробки наукової теми.

Вирізняють такі методи пошуку джерел інформації (рис. 12.5):

 

Рис. 12.5. Методи пошуку джерел інформації

 

Існує обмежений перелік способів пошуку джерел інформації для наукового дослідження, який наведено на рис. 12.6.

 

Рис. 12.6. Способи пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку

 

Розгляньмо докладніше три основних способи пошуку інформаційних джерел у процесі наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку, а саме:

– у бібліотеці;

– в Інтернет;

– на підприємстві.

Найбільш доступними для дослідників, не враховуючи мережі Інтернет, є, звичайно, наукові бібліотеки. У них дослідник має можливість користуватися фондами джерел первинної інформації – книгами, журналами, газетами, нормативними документами, аудіовізуальними матеріалами, і фондами джерел вторинної інформації – бібліотечними каталогами, бібліографічними картками тощо.

Для будь-якого науковця важливо вміти користуватися джерелами вторинної інформації, оскільки вони є тією ланкою, яка зв'язує дослідника з книжковим фондом бібліотеки. Скажімо, алфавітний каталог як інформаційно-пошукова система дає змогу швидко дізнатися про те, які книги того чи іншого автора є в бібліотеці і чи є тут книга, автор і назва якої відомі користувачеві. Те саме стосується періодичних видань.

Систематичний каталог як інформаційно-пошукова система дає можливість швидко зорієнтуватися, чи є в бібліотеці книги або інші джерела інформації з тієї галузі науки, яка цікавить дослідника. Пошук потрібних джерел інформації може здійснюватися за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки, або за допомогою комп'ютера.

 

Використання Інтернет дає можливість переглядати різноманітні документи в різних частинах країни чи світу, наприклад, за лічені секунди зазирнути на українську сторінку сервера Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (м. Київ) і переглянути інформаційні джерела з наукової пе­ріодики чи електронні наукові фахові видання, тематичні зібрання за темою, що цікавить науковця. Інтернет дає змогу переходити від однієї сторінки до іншої звичай­ним натисканням кнопки миші комп’ютера. При цьому кожне ключове слово з’єднується з відповідними інформаційними файлами через гіпертекстові зв’язки. Це те саме, що посилання в статті енциклопедії, що починаються словами “див. також...”, але для того щоб гортати сторінки книги, достатньо лише клацнути мишкою на потрібному ключовому слові (для зручності воно виділяється кольором або підкреслюється рискою), і через се­кунди чи хвилини (залежно від швидкості завантаження даних у мережі та кількості користувачів, що знаходяться на тому ж сервері) перед науковцем з’являється потрібна інформація. За допомогою Інтернет достатньо швидко можна одержати інформацію та відповідний доступ до неї, що знаходиться на десятках і сотнях тисячах комп’ютерів у всьому світі.

На сьогодні не існує більш швидкого способу отримання масивів інформації, ніж за допомогою Інтернет.

Інформацію в мережі шукають:

– за тематичними каталогами;

– за допомогою пошукових систем (машин).

На сьогодні найбільш потужним засобом пошуку інформації мережі Інтернет є пошукова система Google. Окрім неї, використовують також інші – Мета, Ukrnet, Atlas, Рамблер, Яндекс, Yahoo, Excite, Hotbot тощо.

Для пошуку інформації за допомогою пошукових систем потрібно ввести адресу такої системи (нап­риклад www.ukrnet.ua) в адресний рядок програми-браузера, наприклад, Інтернет Explorer. Після цього завантажиться головна сторінка пошу­кової системи. Пошук потрібної інформації можна здійснити за до­помогою ключових слів або Web-каталогів.

Як свідчить практика, пошукові системи дають можливість здійснити найбільш повний пошук у рамках заданої теми. Робота пошукової системи проводиться у три етапи. На першому – ска­нується інформаційний простір і збираються копії веб-ресурсів. На другому – бази даних, складені за результатами сканування, сис­тематизують, щоб у них можна було проводити прискорений пошук. А на третьому етапі пошукова машина прий­має запит від користувача і після цього проводить пошук у своїх базах та відображає веб-сторінку з оформленими результатами по­шуку.

Існує думка, що в Інтернет є все. Однак це не зовсім так. Ма­теріали для розміщення в мережі готують звичайні люди (зрозумі­ло, переважно фахівці своєї справи), тому там можна віднайти лише те, що вони вважають за потрібне. Однак завдяки їх творчості в мережі утворилося понад два мільярди Web-сторінок.

Інша найбільш поширена послуга, яку використовують в Інтернет, – це електронна пошта (E-mail).

Основна перевага електронної пошти, на відміну від традицій­ної, полягає в тому, що адресат, якому надсилають інформацію, може перебувати на великих відстанях у будь-якій частині зем­ної кулі, проте відправлений йому лист надійде за декілька секунд. Головне, аби він був підключений до мережі. При чому інформація може бути у вигляді не лише текстових докумен­тів, але й фото- чи відеофайлів.

На сьогодні саме електронна пошта дає можливість науковцям різних установ, країн разом працювати над певними проблемами, у тому числі в галузі бухгалтерського обліку, постійно підтримуючи оперативний зв'язок та обмінюючись думками.

Ще однією перевагою електронної пошти є автоматичне за­вантаження тієї інформації, яка цікавить науковця. Для цього мож­на підписатися на певні списки розсилань. Більшість із них вла­штовані так само, як і газети чи інші періодичні видання, – один раз підписавшись через Інтернет, науковець регулярно отримує на свою електронну пошту обрану інформацію, наприклад, про зміни у Міжнародних стандартах фінансової звітності.

 

Зважаючи на прикладний характер більшості наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку, доцільно використовувати під час їх здійснення документи системи бухгалтерського обліку підприємств, що виступають як база наукових досліджень. Така методика дасть змогу глибше вивчити практичну складову проблеми, що досліджується, й відповідно зробити актуальні пропозиції та рекомендації щодо її вирішення.

Основними завданнями, які необхідно виконати під час збору інформації на підприємстві у межах здійснення наукового дослідження, є:

1) вивчення структури фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та його системи управління;

2) встановлення взаємозв’язку та взаємозалежності умов діяльності суб’єкта господарювання та облікового процесу;

3) вивчення основних положень облікової політики суб’єкта господарювання;

4) ознайомлення з діючою формою організації бухгалтерського обліку, вивчення особливостей документообігу;

5) відбір документації, яку використовують в облікових процесах за обраним напрямом наукового дослідження.

Планування обстеження базового підприємства має передбачати підготовку переліку питань, які треба з’ясувати за кожним елементом обстеження, розробку та підготовку необхідної кількості примірників листків опитування, анкет, за якими планують проводити власні спостереження окремих сторін діяльності підприємства, а також бланків первинних документів, облікових регістрів та форм фінансової, статистичної, податкової звітності для їх заповнення, копіювання чи аналізу.

Поєднання пошуку інформації у бібліотеці, Інтернет та на підприємстві забезпечує високу ефективність наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку.

 

Пошук джерел інформації значно полегшується за умови використання інформаційно-пошукової мови (ІПМ) – семантичної (смислової) системи символів і правил їх поєднання. В інформаційно-пошуковій системі застосовують різні варіанти ІПМ. Нині найбільш поширена Універсальна десяткова класифікація документів інформації (УДК), яку використовують більш як у 50 країнах світу і яка юридично є власністю Міжнародної федерації документації (МФД), яка відповідає за розробку таблиць УДК, їх стан і видання.

УДК – це міжнародна універсальна система, яка дає змогу докладно подати зміст документальних фондів, забезпечити оператив­ний пошук інформації, має можливості для свого розвитку і самовдоско­налення. Вона складається із основної і допоміжної таблиць. Основ­на таблиця містить поняття і відповідні їм індекси, за допомогою яких систематизують знання людства. УДК розділяє всі галузі знань на десять відділів, кожен з яких поділений на десять підрозділів, а підрозділ – на десять частин. Кожна частина деталізується до необхідного ступеня. Структура УДК складається з груп основних індексів і визначників. Групи поділено на підгрупи загальних і спеціальних визначників.

Останніми роками дедалі частіше застосовують механізовану і автоматизовану системи пошуку, які усувають громіздкість системи УДК. В бухгалтерському обліку використовують різні коди УДК (табл.12.7):

Таблиця 12.7

Перелік кодів УДК

Код УДК	Характеристика
	Управління підприємствами. Організація виробництва, торгівлі і транспорту
	Бухгалтерія. Бухгалтерський облік. Рахівництво
657.1	Бухгалтерські методи, системи. Бухгалтерські операції
657.11	Проста бухгалтерія
657.12	Подвійна бухгалтерія
657.122	Бухгалтерія з перенесенням
657.123	Таблична форма бухгалтерії
657.126	Бухгалтерія з одночасним дублюванням записів. Карткова форма бухгалтерії
657.15	Фінансова, бюджетна (камеральна) бухгалтерія
657.16	Камеральна бухгалтерія, комбінована з подвійною бухгалтерією
657. 2	Ведення рахунків. Бухгалтерські записи, проведення. Журнал-ордер
657.21	Рахунки: поняття, функції, призначення. Групування та системи рахунків. Дебет, кредит. Надходження та витрати
657.212	Дебет
657.213	Кредит
657.22	Відкриття, ведення, закриття та відновлення бухгалтерського обліку
657.221	Відкриття та організація бухгалтерського обліку
657.222	Ведення бухгалтерських операцій
657.223	Реорганізація бухгалтерського обліку протягом господарського (операційного, фінансового) року
657.224	Закриття бухгалтерського обліку (через ліквідацію тощо)
657.225	Відновлення бухгалтерського обліку
657.23	Закреслювання запису. Сторнування. Анулювання. Виправлення помилок
657.24	Письмове свідчення бухгалтерських операцій. Бухгалтерська документація
657.242	Касові документи. Розписки в одержанні. Квитанції. Прибуткові та видаткові касові ордери. Остаточна сплата фінансових зобов`язань (рахунків, фактур, накладних тощо)
657.243	Документи, що відображають рух товарів. Документи про прибутки та видатки товарів
657.243.1	Рахунки-фактури
657.243.2	Товарно-транспортні накладні. Розписки відправлення товарів. Коносаменти. Накладні про відвантаження тощо
657.244	Кредитні документи (як свідчення бухгалтерських операцій)
657.244.1	Векселі. Платіжні доручення. Прості векселя. Акредитиви
657.244.2	Чеки. Документи, за якими кошти видаються готівкою
657.244.5	Гарантійні розписки (за товари або грошові суми)
657.244.6	Документи про знаходження товарів на комісії
657.246	Бухгалтерські документи внутрішнього обігу. Акції, ваучери підприємств
657.25	Форма та розміщення бухгалтерських рахунків. Бухгалтерські записи
657.28	Види платежів (розрахунків)

Продовження табл.12.7

Код УДК	Характеристика
657.282	Касові платежі (готівкою)
657.286	Грошові перекази
657.3	Плани виробничо-господарської діяльності підприємств. Попередні кошториси. Підсумкові записи. Бухгалтерські книги. Баланси.
657.31	Проекти державних бюджетів. Попередні кошториси. Фінансові плани
657.312	Види планів (загальні, поточні, змінні)
657.312.2	Фінансові плани
657.312.3	Виробничі плани
657.312.5	Постійні та змінні плани
657.313	Кошториси до початку та після завершення виробництва. Порівняння очікуваних та дійсних витрат. Відхилення від плану
657.32	Бухгалтерські книги в цілому
657.322	Касові книги
657.33	Меморіальні ордери. Журнали
657.34	Головні книги
657.35	Допоміжні книги бухгалтерського обліку
657.352	Книги замовлень. Книги закупівлі. Книги продажу
657.36	Попередній баланс. Брутто-баланс. Сальдовий баланс. Проміжний баланс
657.37	Річна звітність. Підсумки за рік
657.4	Рахунки. Система рахунків. Калькуляція собівартості
657.41/.45	Види рахунків
657.41	Рахунки капіталу
657.411	Власний капітал (підприємств)
657.42	Матеріальні рахунки основних та обігових засобів
657.421	Основні фонди. Вкладений капітал
657.43	Особові рахунки
657.431	Типи особових рахунків
657.44	Рахунки прибутків та збитків. Балансові рахунки
657.442	Результати ділових операцій. Випадкові прибутки та збитки. Непередбачені витрати
657.45	Інші види рахунків
657.451	Відмінність між загальними та спеціальними рахунками, синтетичними рахунками та субрахунками. Відмінність між класом, групою, видом та підвидом рахунків.
657.47	Витрати. Кошторис витрат. Калькуляція собівартості
657.471	Витрати. Види витрат. Кошторис витрат. Статті витрат. Розрахунок витрат
657.474	Оброблення даних за витратами
657.478	Оцінювання розрахунку собівартості
657.479	Спеціальні питання розрахунку собівартості
657.6	Офіційний контроль та перевірка звітності. Ревізія (аудит)
657.62	Аналіз та перевірка балансу
657.63	Перевірка, ревізія бухгалтерських книг
657.631.6	Визначення фінансового стану клієнта
657.631.8	Обов`язкові перевірки. Статутні обов`язки аудиту
657.632	Підробки та помилки
657.633	Технічні деталі ревізії
657.635	Акти, висновки, звіти аудиторської перевірки
657.92	Оцінювання. Оцінювання з метою оподаткування. Методика складання кошторисів та визначення вартості

Основною перевагою використання кодів УДК є отримання переліку джерел інформації саме за обраним напрямом дослідження, що дає можливість уникнути аналізу та відсіву зайвої інформації і значно пришвидшує пошук необхідних інформаційних джерел.