Основні помилки при написанні наукової статті

Аналіз наукових статей студентів показав, що при написанні наукових статей, вони припускаються помилок, пов'язаних насамперед зі структурою та логікою викладення матеріалу.

Розглянемо їх докладніше.

 

Часто доводиться чути “Пиши роботу, вступ потім напишеi”, “Проведи дослідження, а потім будеш писати роботу”, “Вступ напишемо, коли робота буде готова”. Вступ – це кристалізація задуму наукової статті, в якому конкретизується наукова потреба, галузь і завдання дослідження тощо. Чи можна писати наукову статтю, не знаючи, до якої наукової галузі звертатися і без опори на завдання? Відповідь очевидна – не можна!

Нехтування вступом призводить до уповільнення роботи, безцільним пошуків, ризикe “загубитися” в теоріях і фактах.

Вступ потрібно писати в першу чергу. Це не означає, що він залишиться незмінним, але мають бути основні елементи вступу, визначені разом з науковим керівником:

1) актуальність;

2) мета;

3) завдання.

Особливу увагу потрібно звернути на мету роботи. Мета повинна бути досяжною. Якщо поставити мету “Вивчення...”, то її можна досягати нескінченно.

 

Отримання емпіричного матеріалу та

висновки щодо нього багатьом молодим науковцям здаються цікавішими, ніж написання

теоретичної частини наукової статті. При цьому часто виникає ілюзія, що таким способом наукова робота буде написана швидше. Ще одна проблема криється в тому, що за такої методики написання статті теорія “підганяється” під практику дослідження.

Ця помилка може мати найбільш руйнівні наслідки для наукової роботи у цілому.

По-перше, потрібно пам'ятати, що наукова робота рухається по шляху перевірки гіпотез. Спочатку ми формулюємо достатню кількість теоретичних гіпотез, а вже потім перевіряємо їх емпірично. Якби гіпотези не перевірялися, а тільки доводилися, алхімію і досі вважали б наукою.

По-друге, робота пишеться швидше, якщо вона організована в науковому логічному порядку. Проведення дослідження до викладу теорії – це порушення порядку.

По-третє, після написання теоретичної частини зазвичай з'ясовують масу нових фактів, виникають нові емпіричні гіпотези, які логічно поєднуються з роботою і потребують перевірки. Але проведене заздалегідь дослідження не було розраховане на ці теоретичні результати, і його доводиться проводити заново або урізати теорію. І те й інше загрожує значним зниженням якості роботи.

У результаті, проводячи дослідження до написання теоретичної частини, ми збільшуємо витрати часу на нове дослідження, при цьому знижується якість роботи, процес написання стає хаотичним.

 

Той, хто читав П. Фрідмана, Б. Нідлза, К. Друрі та інших зарубіжних авторів, помічав, що в них дуже проста і красива мова викладу матеріалів, який значно допомагає зрозуміти ідеї авторів. Початківець-учений також хоче бути таким же зрозумілим і почутим, тому він досить часто у наукових роботах використовує популярний стиль викладу матеріалів. Проте стиль підручників П. Фрідмана, Б. Нідлза, К. Друрі зовсім не є популярним.

У науковій роботі популярний стиль неприйнятний. Причини цього:

1. За популярного стилю виклад наукових фактів часто змішується побутове і наукове розуміння слів. Наприклад, фраза “господарські засоби” має різне значення у популярній літературі і у науковій статті “Розвиток теорії бухгалтерського обліку”.

2. Наукові статті, як це не дивно, пишуться для інших вчених. А для широкого загалу пишуться окремі популярні видання. Більшість учених звикли читати текст, навантажений стандартними науковими оборотами, які в тексті сприймаються як своєрідні зачіпки, що полегшують структурування тексту і допомагають його сприймати. Наприклад, знайти висновки автора в популярній літературі дуже складно, тоді як у науковому тексті досить заглянути в кінець параграфа – і знайдете вирази типу “Таким чином...”, “Ґрунтуючись на аналізі...”, “Узагальнюючи дані дослідників...”, “На нашу думку...”.

3. Текст наукової статті доводиться часто переробляти. Якби він був написаний у популярному стилі, то автор витратив би багато часу на пошук і внесення виправлень, оскільки щоразу доводилося б заново вибудовувати логіку своїх міркувань від початку і до кінця. Стандартні наукові обороти структурують науковий текст, роблять його модульним. Кожен такий модуль починається і закінчується стандартним оборотом, і щоб внести виправлення, не потрібно переписувати весь текст, – достатньо лише виправити модуль.

 

Аналіз окремих господарських операцій за певний проміжок часу – досить популярний метод написання наукової статті у галузі обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств, до яких належать бухгалтерський облік, економічний та стратегічний аналіз, контроль тощо.

На перший погляд, прості аналітичні розрахунки деколи виявляються одними з найбільш показових і потрібних у науковій статті. Але використання лише розрахунків значно знижує значущість результатів наукового дослідження.

За допомогою економіко-математичних методів можна розширити висновки більшості наукових досліджень, у тому числі:

– з'ясувати взаємозв'язок змінних (кореляційний аналіз);

– передбачити поведінку однієї змінної на основі інших (регресійний аналіз);

– передбачити динаміку змінних у часі (аналіз тимчасових рядів);

– перевірити ступінь впливу однієї змінної на інші (дисперсійний аналіз);

– знайти приховані (латентні) показники (факторний аналіз);

– створити нову класифікацію (кластерний аналіз);

– перевірити правильність існуючої класифікації (дискримінантний аналіз).

Нехтування економіко-математичними методами може привести до необґрунтованих або дуже слабких наукових висновків.

 

Показна самостійність в науковій роботі

буває двох видів. Перший вид називається “параноїдальна самостійність”. На неї страждають люди, які володіють надцінною ідеєю-теорією і намагаються її довести за будь яких обставин і наслідків. Для цього їм не потрібні інші вчені, чиясь допомога і підтримка, бо вони припускають, що результат цієї роботи піднесе їх (і тільки їх) на найвищий п'єдестал науки. Часто теорії цих “учених” охоплюють закономірності всієї природи, людства, світу, галактики, всесвіту і т.д. Їхні праці – це переважно авторський текст з мінімальною кількістю посилань на інших дослідників.

Описана картина деколи виявляється на більш простому рівні через відмежування від наукового співтовариства, небажання аналізувати наукові праці інших учених. Звичайно, така тактика у більшості випадків не приносить успіхів, особливо молодим ученим. Наука – це плід творіння всього наукового співтовариства, що складається з багатьох учених. Співпраця цих учених полягає як у підтримці, так і у спростуванні один одного. Проте обидва варіанти передбачають попередній аналіз наукових праць один одного.

Другий вид показної самостійності – “розумово критична” самостійність. Вона притаманна людям яскравим, оригінальним, креативним, але, на жаль, відстороненим від своїх перших провідників у світ науки – наукових керівників. До того ж більшість таких людей дуже образливі і чутливі до критики. Науковий керівник – має досвід і пройшов ті кроки, які щойно проходить початківець – учений. Відмежування від керівника загрожує збільшенням кількості помилок та уповільненням написання наукової роботи.

Без сумніву, бувають і погані наукові керівники, від яких можна відмовитися, але у таких випадках здебільшого знаходять неформального керівника, який виявляється набагато контактнішим.

 

Контрольні запитання

1. Що таке наукова стаття?

2. Як класифікують наукові статті за видами?

3. Яка методика написання метастатті?

4. Який порядок написання статті “Битви матеріалів”?

5. З яких етапів складається робота над науковою статтею?

6. Що розуміють під елементами задуму наукової статті?

7. Який порядок написання наукової статті на етапі формулювання задуму?

8. Які наукові процедури передбачає опрацювання рукопису?

9. Що розуміють під основними вимогами до написання наукової статті?

10. Який має бути стиль мови при написання наукової статті?

11. Як потрібно подавати матеріал наукової статті?

12. Які займенники необхідно вживати у науковому стилі?

13. Що передбачає підготовка наукової статті до публікації?

14. Що необхідно враховувати при поданні наукової статті до публікації?

15. У яких випадках можна “довіряти” науковому журналу?

16. Як здійснюється вибір наукового журналу?

17. Яких основних помилок припускаються автори при написанні наукової статті?

18. Чи можна нехтувати розділом “вступом” при написанні наукової статті?

19. Який стиль є прийнятним для наукової статті?

20. Що таке “показна самостійність” у науковій роботі?

 

Тести

1. Основною результативною формою подання результатів студентського наукового дослідження є:

а) тези доповіді;

б) курсова робота;

в) дипломна робота;

г) наукова стаття.

 

2. Етапами роботи над науковою статтею є:

а) використання гіпотези дослідження інших науковців;

б) обґрунтування теми, вибір об'єкта і визначення мети дослідження; підбір і аналіз наукової літератури з обраної теми, у тому числі використання Інтернет;

в) використання плану наукової статті дослідників, які займались вивченням досліджуваної наукової проблеми;

г) узагальнення результатів попередніх досліджень.

 

3. У науковому спілкуванні трапляються слова, які слід викорінювати, адже вони затінюють основну думку, відволікають від серйозного і глибокого сприйняття тексту:

а) слова-паразити;

б) слова-антоніми;

в) слова-синоніми;

г) слова-фразеологізми.

 

4. При поданні наукової статті до публікації необхідно враховувати вимоги:

а) наукових видань, які затверджені ВАК;

б) наукових видань вищого навчального закладу, де працює (навчається) автор;

в) наукового видання, де буде розміщена наукова стаття;

г) наукових видань міжнародного зразка.

 

5. Основні помилки при написанні наукової статті пов’язані зі:

а) структурою, логікою наукової статті та ненауковим стилем викладу матеріалу;

б) розміром, логікою наукової статті та ненауковим стилем викладу матеріалу;

в) структурою, формуванням мети наукової статті та ненауковим стилем викладу матеріалу;

г) вибором об’єкта, предмета і гіпотези дослідження та ненауковим стилем викладу матеріалу.

 

6. Наукові статті класифікують за такими видами:

а) мезостатті, мегастатті, метастатті, статті “битва матеріалів”, “хіт-паради”;

б) метастатті, статті “битва матеріалів”, “хіт-паради”, колекції матеріалів;

в) статті “битва матеріалів”, “перемога матеріалів”, “хіт-паради”, колекції матеріалів;

г) статті “хіт-паради”, “топ-паради”, “паради”, метастатті, статті “битва матеріалів”.

 

7. Елементами задуму наукової статті є:

а) мета наукової статті; на яке коло читачів наукова стаття розрахована; які матеріали подавати в науковій статті;

б) логіка і актуальність наукового дослідження; мета наукової статті;

в) висновки проведеного наукового дослідження; на яке коло читачів наукова стаття розрахована;

г) які відгуки опонентів необхідні для написання наукової статті; які матеріали подавати в науковій статті.

 

8. Так, вимоги до наукової статті як: лаконічність, зрозумілість, прозорість думки, оригінальність ідеї, чітка мова, короткі фрази, продумана форма характеризують здатність науковця:

а) зловживати цитатами;

б) уникати особових займенників у науковому стилі;

в) стисло подати матеріал;

г) використовувати слова-паразити.

 

9. Під час подання наукової статті до публікації необхідно:

а) вибрати наукового керівника;

б) правильно визначити назву статті;

в) вибрати секцію журналу для друку;

г) вибрати науковий журнал.

 

10. Вступ – це:

а) виклад проміжних або кінцевих результатів проведеного наукового дослідження;

б) кристалізація задуму наукової статті, в якому конкретизується наукова потреба, галузь і завдання дослідження;

в) висвітлення конкретного питання за темою наукової роботи;

г) фіксація наукового пріоритету автора, що робить результати його наукових досліджень надбанням фахівців.

 

11. Жанр статті битви матеріалів» дуже схожий на жанр:

а) метастатті з деяким спрощенням;

б) статті “битва матеріалів” з деяким ускладненням;

в) статті “хіт-паради” з деяким спрощенням;

г) статті “колекції матеріалів” з деяким ускладненням.

 

12. Написання наукової статті вимагає передусім:

а) ознайомлення з основною літературою, що стосується обраної теми;

б) використання джерел інформації різних типів;

в) чіткого уявлення про рівень розробки досліджуваної теми в науці;

г) складання попереднього плану роботи.

 

13. Науковому журналу “можна довіряти”, якщо:

а) в ньому зазначено лише мобільний телефон редакції;

б) вказано лише прізвище та ім’я головного редактора;

в) журнал виходить один раз на п’ять років;

г) в журналі є грамотно оформлені вихідні дані, чітко означені контактні відомості про журнал, вказано склад редакційної колегії.

 

14. Основні причини неприйнятності популярного стилю у науковій роботі:

а) при викладі наукових фактів часто змішується побутове і наукове розуміння слів;

б) наукова стаття призначена для широкого кола читачів;

в) використовується лише для написання наукових статей для журналів;

г) потребує відгуків опонентів, які потрібні для написання наукової статті

 

15. Статті типу “Інструкції, методики та алгоритми” відповідають на запитання:

а) як?

б) чи є?

в) чому?

г) яким чином?

 

16. Наукові статті типу “інтерв’ю” у більшості випадків мають:

а) науковий характер;

б) діловий характер;

в) публіцистичний характер;

г) науково-популярний характер.

 

17. На етапі формулювання задуму бажано скласти:

а) остаточний план роботи;

б) кінцевий план роботи;

в) попередній план роботи;

г) поточний план роботи.

 

18. Особові займенники Я, ТИ, ВИ не використовують для:

а) написання наукових статей;

б) особистого спілкування;

в) доповідей неофіційного характеру;

г) висловлювання власної думки.

 

19. Аналіз окремих господарських операцій за певний проміжок часу – це досить популярний метод:

а) написання наукової статті у галузі обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств;

б) написання курсової роботи у галузі обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств;

в) написання дипломної роботи у галузі обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств;

г) написання дисертації у галузі обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств.

 

20. Показна самостійність у науковій роботі буває двох видів:

а) “наукова” і “ділова”;

б) “параноїдальна” і “розумово критична”;

в) “публіцистична” і “науково-популярна”;

г) “проміжна” і “кінцева”.

Практичні завдання

1. Основною результативною формою подання результатів наукового дослідження є наукова стаття різних видів. Покажіть у вигляді таблиці види наукових статей та їх характеристики із наведенням прикладів.

2. Опишіть та охарактеризуйте методику формування наукової статті у галузі бухгалтерського обліку на тему “Облік і контроль витрат”, яка належить до виду “метастаття”.

3. Опишіть та охарактеризуйте методику формування наукової статті у галузі бухгалтерського обліку на тему “Контроль у бюджетуванні”, яка належить до виду “інтерв’ю”.

 

Рекомендована основна література:

1. Гореликова Г. А. Основы научных исследований: учеб. пособ. / Г. А. Гореликова. – Кемерово: Кемеров. технол. ин-т пищевой промышленности, 2003. – 52 с.

2. Крутов В. И. Основы научных исследований / В. И. Крутов, И. М. Грушко, В. В. Попов и др. – М.: Высшая школа, 1980. – 400 с.

3. Лазарев Е. Н. Организация научно-исследовательской работы студентов: учеб. пособ. / Е. Н. Лазарев, В. П. Ким. – М.: ЛИСТ, 1984. – 30 с.

4. Нестеренко Н. А. Основы научных исследований / Н. А. Нестеренко. – Новосибирск, 1987. – 20 с.

Додаткова література:

1. Арутюнов В. Х. Методологія соціально-економічного пізнання: навч. посіб. / В. Х. Арутюнов, В. М. Мішин, В. М. Свінціцький. – К.: КНЕУ, 2005. – 353 с.

2. Баскаков А. Я. Методология научного исследования: учеб. пособие / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.

3. Бор Н. Основы экономических исследований: Логика. Методология. Организация. Методика / Н. Бор. – М.: Знание, 1998. – 345 с.

4. Єріна А. М. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. / А. М. Єріна, В. Б. Захожай, Д. Л. Єрін. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 212 с.

5. Best J. W. Research in education / J. W. Best & J. V. Kahn. – 8th ed. – Needham Heights, MA: Allyn and Bacon, 1998. – 388 p.

РОЗДІЛ 5