Основний напрям школи – проблеми вдосконалення обліку в системі споживчої кооперації, та в інших галузях економіки.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основний напрям школи – проблеми вдосконалення обліку в системі споживчої кооперації, та в інших галузях економіки.



Учні Львівської наукової школи захистили більш як 15 кандидатських дисертацій.

Школу свого часу започаткував проф. В. Ф. Палій, який на початку 70-х років XX ст. переїхав до Москви, де працює і нині. Тепер школу очолює проф. Б. І. Валуєв. В ній активно працюють професори Л. М. Крамаровський, Б. С. Кругляк, доц. І. О. Лоханова та ін.

Головні наукові дослідження школи спрямовані на вивчення проблем обліку, аналізу, аудиту інвестицій та основних фондів в АПК.

 

 

Започаткована колишнім вихованцем Київської школи проф. Ю.Я. Литвиним. Сьогодні посідає провідне місце в Україні у сфері наукових досліджень проблем обліку, аналізу та аудиту, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів. Тут працюють професори З. В. Гуцайлюк, Г. П. Журавель, Б. М. Литвин, В. М. Олійник, М. С. Пушкар, І. Д. Фаріон, С. І. Шкарабан. Свого часу тут працював проф. І. О. Белебеха. Активно працюють в школі професори Я. Д. Крупка, З. В. Задорожний, П. Я.Хомин, доц. В. А. Дерій, та багато інших учених.

 
 


Зародження Харківської школи пов'язане з ім'ям Миколи Федоровича фон Дітмара – ініціатора створення Харківського комерційного інституту. Він випускав і фінансував провінційний журнал "Счетоводство и хозяйство" (1912–1914) – орган Харківського відділення російського технічного товариства. Його справу у формуванні Харківської школи продовжили професори С. Д. Бутко і О. Ф. Галкін.

Степан Данилович Бутко (1894–1968) з 1929 р. завідував відділом Наркомзему УРСР у м. Харкові. У 1933 р. перейшов на роботу до Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва, де працював старшим викладачем кафедри економіки і організації сільського господарства, а пізніше – завідувачем кафедри соціалістичного обліку. У 1940 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук. З 1949 по 1962 рр. С. Д. Бутко керував кафедрою сільськогосподарської статистики і обліку. В 1961 р. йому присвоєно вчене звання професора.

Олександр Федорович Галкін закінчив у 1957 р. Харківський державний університет ім. О. М. Горького, а згодом – аспірантуру Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. Усе подальше життя вченого було пов'язане з цим вищим навчальним закладом. У 1961 р. О. Ф. Галкін захистив кандидатську дисертацію на тему: “Облік, аналіз і відтворення фондів у сільськогосподарських підприємствах”. На кафедрі бухгалтерського обліку і статистики під його керівництвом працювали курси підвищення кваліфікації викладачів інститутів і технікумів з усього колишнього Радянського Союзу з бухгалтерсько-фінансових дисциплін. Вчений опублікував 85 науково-методичних праць.

За радянських часів підручниками з теорії бухгалтерського обліку цієї школи користувалися студенти всіх сільськогосподарських вищих навчальних закладів колишнього СРСР. Тепер Харківська школа здійснює дослідження за напрямами: облік та контроль в АПК, який очолює проф. М. Ф. Огійчук; облік у торгівлі та громадському харчуванні – проф. Л.М. Янчева та ін.

На сьогодні українська бухгалтерська школа представлена великою кількістю вчених та науковців-практиків, дисертаційні праці основних з них наведено в додатку.

Отже, результатом розвитку сучасних шкіл бухгалтерського обліку є створення наприкінці XIX ст.поч. XX ст. облікових теорій та професійних бухгалтерських видань, наукових праць, що започаткували перехід обліку на якісно вищий рівень, на якому відбувається його розвиток як науки.

Контрольні запитання

1. Що таке наукова школа?

2. Які основні шляхи формування наукової школи?

3. Що вважають основними ознаками ефективного функціонування наукової школи?

4.Як історично виникли наукові школи?

5. Які школи об’єднала в себе італійська школа рахівництва?

6.З якими іменами пов’язана ломбардська наукова школа бухгалтерського обліку?

7.Хто був творцем логісмографії?

8.Розкрийте наукові вчення Фабіо Беста.

9.Який напрям у бухгалтерській науці запровадила французька бухгалтерська школа?

10. Хто побудував елементарну модель господарської операції?

11. Які основні представники французької бухгалтерської наукової школи?

12. Як вирізняла бухгалтерію німецька бухгалтерська наукова школа?

13. Які основні праці вчених представників німецької бухгалтерської наукової школи?

14. Якими були основні наукові течії німецької облікової школи XX ст.?

15. Коли почала розвиватись англо-американська наукова бухгалтерська школа?

16. Які основні досягнення Британської наукової школи бухгалтерського обліку?

17. Хто є представниками наукової школи бухгалтерського обліку у США?

18. Коли була сформована Російська наукова облікова школа?

19.Хто є основними представниками сучасної школи бухгалтерського обліку в Україні?

20. Якими регіональними науковими школами представлена українська наукова бухгалтерська думка?

Тести

1. Наукова школа – це:

а) спосіб побудови колективу працівників вищих навчальних закладів з метою співпраці;

б) вид організації наукової діяльності, пов'язаний відокремленістю поглядів, принципів і методів;

в) неформальна творча співдружність у межах будь-якого наукового напряму висококваліфікованих дослідників, об’єднаних спільністю підходів до розв’язання наукової проблеми;

г)формальне наукове середовище, сформоване навколо наукового керівника на базі наукової установи.

 

2. Французька школа рахівництва запровадила у бухгалтерській науці:

а) юридичний напрям;

б) адміністративний напрям;

в) економіко-адміністративний напрям;

г) економічний напрям.

 

3. До німецької бухгалтерської школи у різні часи належали бухгалтери:

а) Німеччини, Австро-Угорщини, німецькомовної частини Швейцарії;

б) Італії, Німеччини, Австрії;

в) Польщі, Німеччини, Угорщини;

г) Чехії, Німеччини, Швейцарії.

 

4. Англо-американська наукова школа бухгалтерського обліку починає розвиватися:

а) після Другої світової війни;

б) у ХІХ ст.;

в) після Першої світової війни;

г) у ХХ ст.

 

5. Основними представниками російської наукової облікової школи були:

а) Жан Густав Курсель-Сенель, Р.П. Коффі, Жан-Батист Дюмарше;

б) Е. Г.Вальденберг, Е. Е.Сіверс, М. С.Лунский, Г.А. Бахчисарайцев;

в) Ежен П’єр Леоте, Адольф Гільбо, Е. Г. Вальденберг;

г) А. Лефевр, Л. Батардон, Г. Фор, А. Бомон, Р. Лефор, П. Гарньє.

 

6. В останню чверть ХІХ ст. розвиток обліку в Галичині набуває регламентованого, формалізованого характеру і є:

а) необов’язковим згідно із законодавством;

б) добровільним згідно із законодавством;

в) факультативним згідно із законодавством;

г) обов’язковим згідно із законодавством.

7. У діяльності наукової школи реалізуються такі функції:

а) виробництво наукових знань; поширення наукових знань; підготовка обдарованих фахівців;

б) становлення вчених; поєднання різних наукових підходів; виробництво наукових знань;

в) існування різного наукового мислення; об’єднання різних наукових програм;

г) становлення вчених; існування різного наукового мислення; підготовка обдарованих фахівців.

 

8. Франческо Вілла – це представник:

а) тосканської ломбардської наукової школи рахівництва;

б) венеціанської наукової школи рахівництва;

в) ломбардської наукової школи рахівництва;

г) німецької наукової школи рахівництва.

 

9. Наукове кредо французькоїшколи бухгалтерського обліку:

а) бухгалтер – вчений, а не сторож чужого добра;

б) бухгалтер – економіст, а не сторож чужого добра;

в) бухгалтер – економіст і сторож чужого добра;

г) бухгалтер – аналітик, учений та економіст і сторож чужого добра.

 

10. Німецька школа чітко розмежовувала бухгалтерію:

а) фінансову і управлінську;

б) торгову і податкову;

в) виробничу і фінансову;

г) торгову і виробничу.

 

11. Для вчених московської бухгалтерської наукової школи характерним було те, що вони:

а) пропонували вивчати облік від балансу до рахунків; покладали баланс в основу обліку; вважали рахунки елементами балансу;

б) заперечували, що закон подвійності є наслідком закону балансу; наголошували на узгодженості інвентаря і плану рахунків;

в) заперечували, що баланс є перетвореним інвентарем; пропонували відображати в балансі не тільки майно, що знаходиться у власності підприємства;

г) пропонували вивчати облік від балансу до рахунків; заперечували, що закон подвійності є наслідком закону балансу.

 

12. Мінімальний цикл існування наукової школи:

а) шість поколінь;

б) три покоління;

в) два покоління;

г) чотири покоління.

 

13. Концепція Фабіо Беста, згідно з якою об’єктом обліку є не цінності як такі, а їхня вартість – це:

а) теорія вартості;

б) теорія балансу;

в) теорія оцінки;

г) теорія капіталу.

 

14. Леоте і Гільбо спробували побудувати елементарну модель господарської операції:

а) R = у * х; у = R * х;

б) R = у / х; у = R / х;

в) R = у ± х; у = R ± х;

г) R = у – х; у = R – х.

 

15. Основні досягнення Британської наукової школи бухгалтерського обліку:

а) розробка ідей амортизації;

б) розробка концепції обліку витрат;

в) розробка ідей аналізу доходів;

г) розробка концепції собівартості.

 

16. Є.Є.Сіверс очолював наукову школу бухгалтерського обліку:

а) московську;

б) санкт-Петербурзьку;

в) британську;

г) англо-американську.

 

17. Російська наукова облікова школа була сформована:

а) у другій половині XX ст.;

б) у середині ХІХ ст.;

в) наприкінці ХІХ ст.;

г) у першій половині XIX ст.

 

18. Ключова фігура наукової школи – це:

а) лідер;

б) учений;

в) науковець;

г) дослідник.

 

19. У радянській Україні сформувалась національна бухгалтерська школа, представниками якої є:

а) M. X. Жебрак, В. Б. Івашкевич, П. П. Німчинов, І. В. Малишев, Ю. Я. Литвин;

б) А. І. Лозінський, А. Ш. Маргуліс, І. І. Поклад, І. І. Каракоз, A. M. Кузьмінський;

в) П. С. Балицька, Ю. Я. Литвин, І. Г. Ковтун, В. І. Самборський, П. П. Німчинов;

г) П. П. Німчинов, І. В. Малишев, Ю. Я. Литвин, І. І. Каракоз, A. M. Кузьмінський, В. І. Самборський.

 

20. Такі вчені, як П. Ж. Прудон, Р. П. Коффі, Ж. Г. Курсель-Сенель, Л. Сей, А. Гільбо, Е. П. Леоте розвивали бухгалтерський облік в:

а) Італії;

б) Франції;

в) Німеччині;

г) Великій Британії.

 

Практичні завдання

1. Наукова школа характеризується єдиною дослідною програмою, спільністю наукових поглядів і стилем наукової діяльності у певній науковій галузі знань. Порівняйте і покажіть у табличній формі відмінності між італійською та французькою науковими школами бухгалтерського обліку.

2. Порівняйте і покажіть у табличній формі відмінності між німецькою та англо-американською науковими школами бухгалтерського обліку.

3. Порівняйте і покажіть у табличній формі відмінності між російською та українською науковими школами бухгалтерського обліку.

 

Рекомендована основна література:

1. Безруких П. С. Бухгалтерский учет в СССР / П. С. Безруких. – М. : Финансы, 1976. – 96 с.

2. Блейк Дж. Европейский бухгалтерский учет. Справочник / Дж. Блейк, А. Ориол. – М. : ИИД “Филинъ”. – 1997. – 400 с.

3. Петрова В. И. Научная организация бухгалтерского учета / В. И. Петрова. – М. : Финансы, 1975. – 136 с.

4. Соколов Я. В. Бухгалтерский учет : от истоков до наших дней: учеб. пособ. для вузов / Я. В. Соколов. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 638 c.

 

Рекомендована додаткова література:

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік : роздуми вченого / Ф. Ф. Бутинець. – Житомир : Рута, 2001. – 100 с.

2. Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку : навч. посіб. : у 2 ч. / Ф. Ф. Бутинець. – 2-е вид. [доп. і перероб.]. – Ч. 1. – Житомир : Рута, 2001. – 512 с.

3. Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку : навч. посіб. : у 2 ч. / Ф. Ф. Бутинець. – 2-е вид. [доп. і перероб.]. – Ч. 2. – Житомир : Рута, 2001. – 512 с.

4. Гальперин Я. М. Курс истории бухгалтерского учета / Я. М. Гальперин, Н. А. Кипарисов, Н. А. Леонтьев. – М. : Госпланиздат, 1945. – 225 с.

5. Parker R. H. The scope of Accounting History : A note / R. H. Parker. – ABACUS. – Vol. 29. – No. 1 : 106–110. – 1993. – P. 106–110.

 

 

 


ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Погляди вчених щодо дефініції “пізнання”

Учений (Учені) Характеристика Джерело
В. Віндельбанд Будь-яке людське пізнання рухається між двома полюсами: на одному полюсі знаходяться окремі відчуття, на іншому – загальні положення, які виражають відомі правила про можливі відношення між відчуттями Усе наукове мислення має своїм завданням підвести відчуття за допомогою логічних форм поєднання під ці загальні правила Саме тому в основі всіх логічних форм лежить ідея зв'язку приватного із загальним, залежності першого від другого Все наше пізнання полягає в поєднанні найбільш спільного з найбільш приватним за допомогою проміжних ланок, створюваних роздумом Віндельбанд В. Прелюдії / В. Віндельбанд // Філософські статті і мови. – СПб., 1904. – С. 227–228.
Х. Г. Гадамер Проблема пізнання набуває в останні роки дедалі більшої актуальності, що вочевидь пов'язано із загостренням геополітичної і суспільно-політичної ситуації із посиленням суперечностей, які пронизують нашу епоху Вона постає щоразу, коли зазнають краху спроби встановити взаєморозуміння між регіонами, націями, блоками і поколіннями, коли виявляється відсутність загальної мови і ключові поняття, які ввійшли у звичку, починають діяти як подразники, лише зміцнюють і підсилюють протилежності і напруги, на подолання яких спрямувалися б загальні зусилля Досить згадати хоча б такі слова, як “демократія” або “свобода” Гадамер Х. Г. Актуальність прекрасного / Х .Г. Гадамер. – М.: Прогес,1991. – 704 с.
К. Поппер “Що є пізнання?” У цьому питанні ... криється одне з джерел аргументів, що наводяться на захист релятивізму Проте на запитання Понтія Пілата можна відповісти просто і переконливо ... Відповідь полягає ось у чому: твердження, судження, висловлювання чи думка істинні, якщо, і тільки якщо, вони відповідають фактам Поппер К. Логіка та зростання наукового знання / К. Поппер. – М. : Прогрес, 1983. – 379 с.

Продовження додатку А

Учений (учені) Характеристика Джерело
Е. Н. Трубецкой З одного боку, матеріалом нашої свідомості слугують різноманітні психологічні переживання – відчуття, враження, думки, пізнання. З другого... самий акт свідомості щодо всього цього психологічного матеріалу як до чогось загальнозначущого і тому – найпсихологічного – до сенсу. Цей найпсихологічний сенс і є основне необхідне припущення свідомості як такої. Раніше за будь-яку конкретну свідомість, раніше за будь-яке зусилля, яке я роблю, щоб усвідомити що-небудь, я припускаю, що ті переживання, які я прагну усвідомити, мають якийсь об'єктивний зміст і тому можуть бути виражені у формі загальнозначущої думки Трубецкой Е. Н. Сенс життя / Е. Н. Трубецкой // Російські філософи. Антологія. – М. : Прогрес, 1994. – 246 с.
А. Н. Уайтхед Суб'єкт – це той, хто пізнає, об'єкт – це те, що пізнається. За такої інтерпретації об'єктно-суб'єктне ставлення виявляється ставленням пізнаваного до особи, яка пізнає. ... Будь-яке пізнання являє собою свідоме розпізнавання об'єктів, даних ув досвіді. Але це свідоме розпізнавання є не більш ніж додатковий фактор суб'єктивної форми взаємодії суб'єкта та об'єкта. Така взаємодія являє собою той матеріал, з якого утворюються індивідуальні речі, що становлять єдину реальність універсуму. Індивідуальні ж речі є індивідуальними подіями досвіду ... Уайтхед А. Н. Вибрані роботи з філософії / А. Н. Уайтхед. – М. : Прогрес, 1990. – 577 с.

 


ДОДАТОК 2





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.242.55 (0.018 с.)