РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ СТАТТІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ СТАТТІ



Наукова стаття містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою роботи, робить її матеріали надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до редакції відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам’ятки авторам. Оптимальний обсяг наукової статті − 6-12 сторінок (0,5-0,7 друк.арк.).

Студент має можливість представити результати своїх досліджень у вигляді наукової статті у співавторстві з викладачем-науковим керівником. Стаття має просту структуру, її текст, як правило, не поділяється на розділи й підрозділи. Умовно в тексті статті можна виділити наступні структурні елементи:

- вступ – постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності (один абзац, або 5-10 рядків);

- основні (на даний час) дослідження й публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, яким присвячена стаття (0,5-2 сторінки машинописного тексту через два інтервали);

- формулювання мети статті (постановка завдання), в якому висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми (один абзац, або 5-10 рядків);

- виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. У ній висвітлюються основні положення й результати наукового дослідження, особистої ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв’язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення й реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок);

- висновок, у якому формулюється вирішення проблеми (завдання), її значення для теорії й практики, рекомендації для науки чи виробництва, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших досліджень із теми (1-3 сторінки).

Наукова стаття вимагає дотримання певних вимог:

- у лівому верхньому куті розміщується номер УДК;

- назва статті повинна стисло відображати її головну ідею, думку;

- недоцільно ставити риторичні запитання, мають переважати розповідні речення;

- не слід перевантажувати текст цифрами (1,2,… та ін.) для позначення думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх один від одного крапкою з комою;

- у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, вперше, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі та ін.;

- цитати використовують дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках вказати прізвище автора, який вперше її висловив;

- усі посилання на авторитетні джерела подаються на початку статті, основний її обсяг присвячується викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить про те, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

- стаття має завершуватися конкретними висновками й рекомендаціями.

- стаття має бути прорецензована і рекомендована кафедрою до друку.

Статті, що подаються до редакції, не повинні бути опубліковані або призначені для публікації в іншому видавництві.

Статті повинні відповідати профілю журналу і супроводжуватися довідками про авторів (ВНЗ, курс, спеціальність, адреса, електронна адреса та контактний телефон (бажано, мобільний) та їх керівників (вказуються прізвище, ім’я та по батькові, вчене звання, науковий ступінь, місце роботи, посада і контактні телефони).

До статті додаються анотації українською, російською та англійською мовами і ключові слова, назва статті, ініціали та прізвище автора(ів) і наукового керівника.


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УЧАСТІ У НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ

Основною метою проведення студентських наукових конференцій є репрезентація наукових доробок студентів та їх колективне публічне обговорення, пошук шляхів вирішення актуальних проблемних питань сучасної науки та надання рекомендацій щодо впровадження нових ідей в процес розбудови українського суспільства. Важлива не просто констатація проблем, а й визначення шляхів їх вирішення, наявність авторських прогнозів, виявлених тенденцій, аналізу альтернативних варіантів, практична значимість пропозицій.

Виступ на конференції має бути результатом наукового дослідження студента, проведеного в межах навчального процесу чи у студентській науково-дослідній групі відповідної кафедри під керівництвом викладача – наукового керівника. Тому виступу на конференції має передувати тривала наукова робота студента, що включає такі етапи:

- постановка проблеми;

- вибір напряму та методу дослідження;

- визначення цілей та завдань наукової роботи;

- підбір літератури з обраної теми;

- аналіз останніх досліджень науковців з даного напряму;

- систематизація, обробка та аналіз зібраного теоретичного та практичного матеріалу;

- проведення розрахунків (якщо є потреба);

- аналіз результатів дослідження та визначення й обґрунтування шляхів подолання проблеми;

- основні висновки, що відображають зміст виконаної наукової роботи.

Для участі в конференції студент готує доповідь. За результатами конференції, як правило, випускається збірник доповідей (або тез доповідей). Публікація результатів досліджень є надзвичайно відповідальним та важливим кроком для сучасного студента – майбутнього фахівця, вченого.

 

Рекомендації щодо підготовки доповіді на конференцію

Доповідьпублічне повідомлення, розгорнутий виклад певного дослідження.

Доповідь відіграє важливу роль у науковому житті дослідника. Доповідь – це не стаття, під час перегляду якої є можливість вдуматися в зміст, перечитати текст декілька разів і, у разі необхідності, скористатися додатковою літературою. Як загальні, так і нові відомості доповіді отримуються аудиторією виключно від самого доповідача, тому доповідь повинна бути чіткою і недвозначною в усіх її частинах. Вона має суттєве значення для оцінки людини як спеціаліста. Поведінка доповідача, логічність викладення матеріалу, докази і відповіді на запитання - все це дає змогу зробити висновок про обізнаність людини та рівень її професійної підготовки. Отже, зрозуміло, що написанню та викладу доповіді треба приділити якнайбільше уваги.

Підготовка доповіді

Підготовка доповіді починається зі складання плану та написання тексту. Потім необхідно вивірити текст доповіді у часі. Як правило, читання сторінки друкованого тексту (близько 1800 знаків, включаючи інтервали між словами) займає приблизно 2 хвилини. Презентуючи доповідь, зовсім не обов’язково промовляти текст слово в слово. Деяка імпровізація тільки прикрасить її, але важливо не відхилятись від основної лінії змісту, уникати занадто детальних пояснень, щоб доповідь не справила враження затягнутої.

Робота над доповіддю включає в себе також підготовку ілюстративного матеріалу, необхідного для кращої презентації: формул, таблиць, схем, графіків, діаграм і т.ін. Ілюстративний матеріал подається на слайдах у вигляді презентації з використанням програмних продуктів. Текст доповіді та ілюстративний матеріал повинен бути максимально доступним. Так, один із слайдів бажано використати для візуального відображення назви роботи і плану викладу доповіді, щоб краще зорієнтувати слухачів у матеріалі роботи. Можна дати такі загальні рекомендації щодо оформлення слайдів: вони мають бути простими, лаконічними, чітко відображати матеріал, що подано в усному викладі, і відповідати тексту доповіді; вони не повинні містити занадто багато інформації та багато підпунктів, щоб слухачі мали змогу охопити їх одним поглядом. Кожен слайд має відображати одну-дві (максимум – три) думки, що висвітлюються доповідачем усно для максимально легкого та повного сприйняття матеріалу слухачем. Графіки, схеми, рисунки, діаграми слід максимально спрощувати, залишаючи додаткові дані на усне супроводження.

Специфіка усного виступу має суттєві відмінності від друкованого змісту й форми – частина матеріалу подається на слайдах, тому доповідь повинна містити коментарі, а не повторення ілюстративного матеріалу.

При оформленні слайд-презентації слід звернути увагу на такі аспекти:

- шрифт тексту на слайді повинен легко сприйматися візуально, кожна літера повинна читатися без напруги для очей; розмір шрифту потрібно обирати не менше 24-ого кеглю, а заголовки та підзаголовки можна виділяти жирним та напівжирним для посилення сприйняття змісту;

- кольорова схема слайду не повинна бути важкою для зору (занадто яскравою, темною, світлою); при виборі кольору фону, тексту чи графічних зображень слід перевірити сумісність кольорів, враховуючи те, що яскравість слайдів на комп’ютері є помітно вищою від яскравості екрану проектора;

- краще за все обирати чорний, темні відтінки синього, коричневого для оформлення тексту та помірні світлі відтінки блакитного, рожевого, жовтого і білого кольорів для оформлення фону; на слайді можна також використовувати різні кольорові прикраси (узори, рисунки), але важливо пам’ятати, що основне завдання його демонстрації – максимально точно та повно донести думку доповіді до аудиторії, а тому – важливо не перенапружити слайд допоміжними елементами;

- кольорові ілюстрації справляють на слухачів більш приємне враження, ніж чорно-білі, привертають більше уваги та є доступними для сприйняття.

Кількість слайдів не повинна перевищувати 5-8 кадрів.

Ілюстрації.Рисунки, діаграми, схеми та інші ілюстрації розміщуються на тій сторінці, де вперше було на них посилання, або на наступній сторінці. Назва ілюстрації друкується безпосередньо під нею після слова «Рисунок» та порядкового номера. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами.

Презентація доповіді

Текст доповіді бажано попередньо прочитати вголос. Це допоможе покращити «зовнішній вигляд» доповіді, відпрацювати манеру та темп викладу матеріалу. Форма викладу доповіді повинна містити певні обов'язкові елементи: тему роботи, прізвище та ініціали виконавця (виконавців), місце навчання, прізвище, посаду та науковий ступінь (якщо є) наукового керівника. Доповідь не повинна бути монотонною та містити занадто багато наукових термінів, складних для сприйняття при усному викладі матеріалу. У той же час не слід спрощувати мову до рівня розмовно-побутової. Цікава доповідь повинна органічно поєднувати наукові елементи з розмовними. При викладі доповіді потрібно намагатись звертатись до аудиторії, за можливістю не відвертаючись від слухачів. Читати доповідь не рекомендується, не треба також її заучувати «на пам'ять», її виклад повинен бути невимушеним з метою зацікавлення аудиторії. Але важливо дотримуватись змістовної лінії тексту та не відходити від плану.

Приблизна схема побудови доповіді:

· вступ;

· основний текст (серцевина доповіді);

· висновки.

Вступ

У вступі необхідно коротко висвітлити наукову проблему, визначити мету дослідження, місце даної роботи серед праць з подібною тематикою, чітко сформулювати положення, що виносяться на обговорення.

Основна частина

Після вступу переходять до викладу основної частини, акцентують увагу на методі дослідження, найбільш цікавих результатах. Мета основної частини доповіді - показати, які результати отримано під час дослідження, чим вони важливі. Основну частину доповіді не слід перевантажувати великою кількістю експериментальних даних. Кількість результатів не вплине на значення роботи та не здивує слухачів, але сприйняти таку доповідь та зорієнтуватись в ній буде важко.

Висновки

Викладають найважливіші результати і доводять обґрунтованість положень, які було винесено на обговорення. Підсумки необхідно викладати таким чином, щоб ті із слухачів, які пропустили частину доповіді, зрозуміли, що нового міститься в ній, якою була мета дослідження та які висновки можна зробити з отриманих результатів. Завершувати доповідь потрібно чітко сформульованими висновками. Необхідно підкреслити, що бажано не виходити за межі встановленого для доповіді регламенту, оскільки це може призвести до небажаних негативних наслідків. Останні фрази висновків доповіді слід будувати таким чином, щоб слухачі зрозуміли, що доповідь вже закінчено.

Таким чином, дотримуючись простих правил складання, оформлення та презентації оповіді, описаних вище, кожен студент має можливість наситити своє наукове життя участю у конференціях, розширити свій кругозір дослідженням актуальних проблем та оприлюднити його результати шляхом презентації перед аудиторією.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.2.231 (0.025 с.)