ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Електронні наукові публікації в системі наукометрії



Останнім часом в умовах широкого та всепроникаючого розвитку комп’ютерних технологій, електронних баз даних, Інтернет дедалі більшого значення набувають електронні наукові публікації.

 

Електронна наукова публікація – це спосіб ознайомлення

цільової аудиторії з результатами наукової діяльності шляхом їх опублікування в електронному варіанті. Будь-яка наукова робота авторського колективу, докторантів, аспірантів, викладачів, наукових співробітників, здобувачів, студентів та просто усіх зацікавлених може бути розміщена у спеціальних наукових виданнях або навіть за їх межами у всесвітній мережі Інтернет, що забезпечує максимально широкий доступ до її змісту в усьому світі, без будь-яких перешкод та обмежень у часі та просторі.

Опублікована в електронному варіанті наукова робота (публікація) дає змогу довести до максимально широкого кола зацікавлених користувачів останні результати наукових досліджень автора, швидко популяризувати певні наукові знання та інформувати максимально широку цільову аудиторію – від фахівців і вчених до студентів і учнів. Існують два основних способи публікації електронних наукових праць.

За першого способу в електронному варіанті друкується наукова праця, попередньо розміщена у друкованому фаховому виданні. Такі публікації у більшості випадків здійснюють або самі фахові видання (журнали, вісники, організатори конференцій), або центральні бібліотеки країн. Автор наукової праці у цьому процесі не бере участі. Наприклад, більшість друкованих фахових видань у галузі бухгалтерського обліку паралельно розміщують електронні варіанти виданих наукових статей на сайті бібліотеки ім. В. Вернадського. Такий вигляд, наприклад має наукова стаття, розміщена на сайті бібліотеки В. Вернадського.

 

 

Щоб електронний варіант наукової праці не впливав на розповсюдження друкованих версій журналів звичайно чинять так:

1. Повнотекстові варіанти нових наукових праць не публікують в електронному варіанті, а дають інформацію щодо можливості та умов придбання друкованого варіанта.

2. Публікують електронні варіанти наукових праць із запізненням, для журналів на 2–3 роки).

3. У багатьох випадках надається адреса для зв’язку з авторами, і тоді сам автор вирішує питання про можливість передачі електронного варіанта статті чи іншої наукової праці.

За другого варіанта наукова праця (переважно статті або тези доповіді) одразу публікуються на певному Інтернет-ресурсі без дублювання у друкованому варіанті. Такий вигляд, наприклад мають Тези доповіді I Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції “Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу і контролю в умовах світових інтеграційних процесів”.

 

В обох варіантах електронні наукові праці значно підвищують рейтинг автора під час визначення індексу цитування за одною з описаних вище систем Інтернет-наукометрії. Щоб опублікувати наукову роботу в Інтернет, потрібно підготувати документ та обрати місце публікації.


Наукову роботу можна опублікувати в Інтернет

різними шляхами. Можна розмістити посилання

на документ на своєму сайті, опублікувати в електронному журналі чи в електронній бібліотеці.

Основні вимоги для публікації наукової праці на певному Інтернет-ресурсі завжди публікуються організаторами наукових заходів, Інтернет-конференцій, Інтернет-симпозіумів, електронних фахових журналів тощо. Їх дотримання є обов’язковим, інакше наукова праця, навіть найвищої “наукової якості”, може бути відхилена за формальними ознаками.

Проте для індексування наукової праці, підвищення наукового рейтингу її автора, необхідно враховувати, що в бібліографічній і реферативній базі даних Scopus усі наукові роботи зберігають в форматі PDF. Хоча база даних Google Scholar індексує роботи і в інших, крім PDF, форматах, - HTML, PostScript, ущільненому форматі PostScript (ps.gz) та ущільненому форматі PDF (pdf.gz), – рекомендується для підвищення надійності та швидкості індексації також зберігати наукову працю у форматі PDF.

Перевагами публікації наукових праць в Інтернет у форматі PDF є:

1. Сумісність. Завдяки широкому безкоштовному поширенню програми Adobe Acrobat Reader наукові матеріали, опубліковані у форматі Adobe PDF, будуть доступними для перегляду та друку з будь-якого комп'ютера або ноутбука.

2. Цілісність документу. Растровий формат PDF зберігає документи у вигляді цілісного зображення. Це означає, що для їх відображення не потрібно встановлювати додаткові шрифти. Ви можете бути впевнені, що документи на будь-якому комп'ютері матимуть такий самий вигляд, як і у вас.

3. Захист даних. Виділення вмісту документа курсором і копіювання в буфер обміну неможливі, за деякими винятками. Тому ви можете не боятися плагіату, навіть якщо опубліковані документи потраплять не в ті руки.


Будь-яка пошукова система Інтернет в першу чергу намагається проіндексувати роботу, використовуючи метадані. То для спрощення рекомендовано зберігати бібліографічні дані про наукову роботу в метаданих.

Метадані – це структуровані дані, що являють собою характеристики описуваних сутностей з метою їх ідентифікації, пошуку, оцінювання, управління ними. Наприклад, якщо пошукова система “знає” про те, що “Лука Пачолі” є “винахідником подвійного запису”, то вона може видати у відповідь на запит про винахідників подвійного запису веб-сторінку про Луку Пачолі, навіть якщо слова “винахідник подвійного запису” не трапляються на цій сторінці.

Для того щоб вказати метадані, достатньо при створенні PDF файлу заповнити відповідні поля в настройках документу.

Наведення правильних метаданих щодо наукової праці може полегшити процес індексації та підвищить вірогідність визначення усіх посилань на цю роботу.

Щоб перевірити, чи індексується наукова Інтернет-публікація, достатньо ввести її назву в Google Академія. Із індексацією в Scopus ситуація складніша. Щоб наукова робота індексувалась у Scopus, вона має бути опублікована в одному з журналів, що належать до їхньої бази. База охоплює близько 25048 видань, але серед них є тільки 41 українське видання, тобто 0,16%. При цьому із 41 видання активних, тобто таких, що постійно оновлюють інформацію, лише 18.

Контрольні запитання

1. Що таке критерії науковості?

2. Які типові властивості науковості?

3. Як можна охарактеризувати “принцип об’єктивності”?

4. Що таке критеріальні ознака науковості?

5. Поясніть “об'єктивність розгляду” як критерій науки.

6. Які проблеми оцінювання наукової діяльності?

7. Що відносять до найбільш об’єктивної оцінки наукової діяльності?

8. Як можна охарактеризувати методику оцінювання якості наукової діяльності?

9.Як оцінювалась наукова діяльність до початку XX ст.?

10. Що таке оцінювання наукової діяльності з використанням кількісних і якісних параметрів?

11. Які основні характеристики наукометрії?

12. Якими є основні завдання наукометрії?

13. Як характеризують наукометричні методи?

14. Що таке статистичний наукометричний метод?

15. Які основні характеристики методу цитат-індексу?

16. Що належить до спеціальних наукових пошукових систем?

17. Які основні характеристики наукової пошукової системи Google Scholar?

18. Що таке наукова пошукова система Scopus?

19. Як визначається рейтинг статей у пошуковій системіScopus?

20. Які основні характеристики реферативно-бібліографічної бази даних Scopus?

 

Тести

1. Критерії науковості – це:

а) правила, за якими проводиться оцінювання відповідності або невідповідності певних знань узагальненим гносеологічним уявленням про встановлені стандарти наукового знання;

б) умови науковості, які виявляються через подання предмета дослідження в об'єктивованому вигляді, незалежно від того, які феномени досліджуються – матеріальні чи ідеальні;

в) специфічний тип ставлення до буття, який у певному аспекті обмежує пізнання, хоч і робить його науковим;

г) система знань з неодмінною підсистемою заборон, норм, вимог щодо свого функціонування.

 

2. Проблема оцінювання якості діяльності окремого ученого і наукових колективів з'явилася з:

а) виникненням бухгалтерського обліку як науки і в усі часи так чи інакше була однією з актуальних проблем;

б) виникненням людства і в усі часи так чи інакше була однією з актуальних проблем;

в) моменту зародження економіки як науки і в усі часи так чи інакше була однією з актуальних проблем;

г) моменту зародження самої науки і в усі часи так чи інакше була однією з актуальних проблем.

 

3. Галузь науки, що займається статистичними дослідженнями структури і динаміки наукової інформації – це:

а) політологія;

б) наукометрія;

в) соціологія;

г) культурологія.

 

4. Спеціальні наукові пошукові системи використовують для:

а) визначення індексу цитування і індексації наукової літератури;

б) визначення критеріїв науковості та індексу цитування;

в) характеристики еталонів науковості та індексації наукової літератури;

г) характеристики основних, типових властивостей науковості і визначення індексу цитування.

 

5. Принцип об'єктивності у науці – це:

а) принцип науковості, що передбачає максимальне абстрагування від суб'єкта;

б) метод науковості, якому притаманна побутова ментальність, і який обстоює позиції аналізу закономірностей, що розкривають причинно-наслідкові схеми досліджуваних подій;

в) принцип науковості, згідно з яким умовою науковості виступає подання предмета дослідження в об'єктивованому вигляді, незалежно від того, які феномени досліджуються – матеріальні чи ідеальні;

г) метод науковості, що передбачає пошук причин, тобто мотивованих певними закономірностями чинників, підстав, агентів споглядальних наслідків.

 

6. Можливі різні варіанти оцінки будь-якого виду творчої діяльності, проте в усіх сферах – і в науці також – найбільш об'єктивним є оцінювання:

а) за кінцевим результатом;

б) за процедурою його досягнення;

в) за витраченими на це зусиллями;

г) за початковим результатом.

7. Завдання наукометрії вирішують:

а) вищі наукові заклади та спеціалізовані інститути;

б) науково-дослідні інститути та інформаційні служби;

в) вищі наукові заклади та науково-дослідні інститути;

г) спеціалізовані інститути та інформаційні служби.

 

8. Пошукова система, яка спеціалізується на індексації одного типу матеріалів, – наукових публікацій (статей, книг, препринтів та ін.) – це пошукова система:

а) ISTIO;

б) Google Scholar;

в) Advego Plagiatus;

г) Rambler.

 

9. Принцип простоти в тій формі, яку пропонує так звана “бритва Оккама” – “не примножувати сутність”. Ідеться про те, що:

а) коли можна обстоювати позиції аналізу закономірностей, не слід розкривати причинно-наслідкові схеми досліджуваних подій;

б) умовою науковості виступає подання предмета дослідження в об'єктивованому вигляді, незалежно від того, які феномени досліджуються– матеріальні чи ідеальні;

в) коли можна пояснити певні явища однією підставою, не слід вводити додаткові сутності;

г) коли можна передбачити пошук причин, тобто мотивованих певними закономірностями чинників, підстав, агентів споглядальних наслідків, не слід розкривати причинно-наслідкові схеми досліджуваних подій.

 

10. Заняття наукою було долею дуже невеликого кола людей, що йшли в неї передусім за покликанням і, по суті, з альтруїстичних міркувань, внесок ученого оцінювався науковим співтовариством фактично лише за змістовими якісними критеріями до:

а) початку XX ст.;

б) кінця ХІХ ст.;

в) початку XVIII ст.;

г) кінця XVII ст.

 

11. З безлічі вивчених і випробуваних наукометричних методів для вирішення інформаційних завдань користувача найбільше підходять такі:

а) математичний, статистичний, метод підрахунку кількості публікацій;

б) статистичний, метод підрахунку кількості публікацій, метод підрахунку кількості друкованих аркушів, метод “цитат-індекс”;

в) математичний, метод підрахунку кількості публікацій, статистичний;

г) статистичний, метод підрахунку кількості публікацій, метод “цитат-індекс”.

 

12. Google Scholar повідомляє користувачеві:

а) назву, розмір і фрагмент тексту;

б) назву, фрагмент тексту і гіперпосилання на документ;

в) розмір, фрагмент і зміст тексту;

г) фрагмент тексту, гіперпосилання на документ та кількість подібних документів.

 

13. Наука досліджує явища, так би мовити, в чистому вигляді, відсторонюючись від дрібниць та всього того, що заважає виявити типові, істотні, принципові ознаки чи риси закономірного перебігу процесів – це принцип:

а) простоти;

б) об’єктивності;

в) ідеалізації;

г) суб’єктивності.

 

14. Коли заняття наукою стало досить масовим дедалі більш наполегливою вимогою часу стає необхідність оцінювання з використанням:

а) якісних і кількісних критеріїв оцінювання наукової діяльності;

б) математичних і кількісних критеріїв оцінювання наукової діяльності;

в) об’єктивних і кількісних критеріїв оцінювання наукової діяльності;

г) якісних та ідеальних критеріїв оцінювання наукової діяльності.

 

15. Статистичний метод використовує такі вимірники, як:

а) кількість учених, аспірантів, студентів, замовлень на річні комплекти журналів;

б) кількість журналів, підручників, посібників та замовлень на річні комплекти журналів у бібліотеках та інформаційних центрах;

в) кількість кандидатів, докторів наук, доцентів, професорів у вищих навчальних закладах;

г) кількість учених, журналів, замовлень на річні комплекти журналів у бібліотеках та інформаційних центрах.

 

16. Робот Google Scholar відвідує тільки сайти, що стосуються:

а) економіки;

б) науки;

в) наукових шкіл;

г) вищих навчальних закладів.

 

17. Тимчасова динаміка кількості журналів припускає використання:

а) трьох індикаторів: кількість журналів, кількість наукових статей і задані проміжки часу;

б) одного індикатора: періодичність видання журналів;

в) двох індикаторів: кількість журналів і задані проміжки часу;

г) чотирьох індикаторів: кількість журналів, кількість наукових статей, періодичність видання журналів і задані проміжки часу.

 

18. Індекс цитування наукових статей (ІЦ) – це:

а) реферативна база цих наукових публікацій, що індексує посилання, вказані в пристатейних списках цих публікацій і надає кількісні показники цих посилань;

б) умова науковості, що виявляється через подання предмета дослідження в об'єктивованому вигляді, незалежно від того, які феномени досліджуються– матеріальні чи ідеальні;

в) пошукова система, яка спеціалізується на індексації одного типу матеріалів – наукових публікацій (статей, книг, препринтів та ін.) – це пошукова система;

г) можливий варіант оцінювання будь-якого виду творчої діяльності.

 

19. Основним показником цитування є індекс:

а) нормативний;

б) статистичний;

в) математичний;

г) кумулятивний.

 

20. Пошукова системи Google Scholar – це:

а) інформаційно-пошукова система, орієнтована на пошук наукової літератури за різними галузями знань та за різними джерелами, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, реферати і звіти, що опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями; модифікація Google;

б) система, орієнтована на пошук літератури за різними галузями знань та за різними джерелами, включаючи художню літературу, що опублікована видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями; модифікація Google;

в) система, орієнтована на пошук літератури за різними галузями знань та за різними джерелами, включаючи художню літературу, що опублікована видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями; модифікація Rambler;

г) інформаційна система, орієнтована на розміщення і виклад літератури за різними галузями знань та за різними джерелами, включаючи періодичні статті у публіцистичних журналах, що опубліковані відомими видавництвами України; модифікація Google.

 

 

Практичні завдання

1. Критерії науковості – це правила, за якими проводиться оцінювання відповідності або невідповідності певних знань узагальненим гносеологічним уявленням про встановлені стандарти наукового знання. Покажіть у вигляді таблиці критерії науковості та їх характеристику із наведенням прикладів.

2. Наведіть приклади основних наукових пошукових систем, які використовують для визначення індексу цитованості та індексації наукової літератури.

3. Визначте 10 українських науковців у галузі бухгалтерського обліку з найвищим індексом цитування.

 

Рекомендована основна література:

1. Кримський С. Наука як феномен цивілізації / С. Кримський // Вісник НАН України. – 2003. – № 3. – С. 4.

2. Крутов В. И. Основы научных исследований / В. И. Крутов ; под ред. проф. В. И. Крутова. – М. : Высшая школа, 1989. – 399 с.

3. Пенкин М. С. Искусство и наука : проблемы, парадоксы, поиски / М. С. Пенкин. – М. : Современник, 1982. – 302 с.

4. Пошукова система Google Scholar [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://scholar.google.com.ua/.

5. Пошукова система Scopus [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scopus.com/home.url.

Рекомендована додаткова література:

1. Бурчин М. Н. Введение в современную точную методологию науки: Структуры систем знаний / М. Н. Бурчин, В. И. Кузнецов. – М. : АО “Аспект-Пресс”. – 1994. – 120 с.

2. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень / В. К. Сидоренко, П. В. Дмитренко. – К. : 2000. – РНКЦ “ДІНІТ”, 2000. – 259 с.

3. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник для вищих навч. закл. / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – X. : ХДАК, 1998. – 288 с

4. Scopus in detail: What does it cover? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.info.sciverse.com/scopus/scopus-in-detail/facts.

5. Кириллова О. В. О системе включения журналов в БД Scopus : основные требования и порядок представления / О. В. Кириллова, 2009 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://health.elsevier.ru/electronic/ scopus_ins_ journals/.





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.85.57.0 (0.017 с.)