Періодизація розвитку обліку, запропонована М. С. Пушкарем

Період	Характеристика
1917-1932 рр.	Облік перехідного періоду від капіталізму до соціалізму (характеризується поступовим відходом від форм і методів обліку попереднього періоду (капіталізму) та формуванням основ обліку соціалістичного типу. Цей період закінчується утворенням спеціального бюрократичного органу держави – Центрального управління народногосподарського обліку
1932-1945 рр.	Розвиток методології та організації обліку, спрямованого на контроль за виконанням планів, збереження соціалістичної власності, здійснення режиму економії, створенням нових форм обліку, прийомів та методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, становлення галузевого обліку та внутрішньогосподарського контролю
1945-1965 рр.	Удосконалення єдиної системи бухгалтерського обліку в масштабі країни: оновлення нормативних актів з окремих об’єктів обліку, які відповідають новим умовам господарювання, впровадження нових планів рахунків, форм обліку, регламентація змісту первинної документації, впровадження нормативного методу обліку та калькулювання
1965-1991 рр.	Проведення економічної реформи, направленої на розширення повноваження підприємств, зміна методики планування обсягу реалізації, посилення ролі госпрозрахунку та методика обліку госпрозрахункових показників, удосконалення плану рахунків, розроблення загальних і галузевих положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, створення автоматизованих систем управління
1991 донині	Формування обліку перехідного періоду до ринкових відносин (характеризується еклектичністю, змішуванням старих форм та методів обліку з новими, які характерні для західних країн. Пошук шляхів розвитку національної системи бухгалтерського обліку України).

Не треба забувати, що поряд із загальнонауковими та специфічними науковими методами бухгалтерський облік як самостійна прикладна наука має свої специфічні методи (прийоми), зумовлені сутністю самого предмета й технологією обліку.

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів:

· хронологічного і систематичного спостереження;

· вимірювання господарських засобів і процесів;

· реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації;

· узагальнення інформації з метою прийняття управлінських рішень.

Перелічені методи дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. При цьому облікові дані формуються за допомогою таких інструментів – елементів методу, як:

· документування;

· інвентаризація;

· оцінка;

· калькулювання;

· рахунки;

· подвійний запис;

· бухгалтерський баланс;

· звітність.

Методу спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки і калькулювання; реєстрацію та класифікацію (поточне групування) проводять на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності.

Наведені інструменти-елементи методу бухгалтерського обліку забезпечують технологію облікового процесу – трансформацію даних про окремі господарські операції в різноманітну інформацію для управління.

Документування – це спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо). Це початок і основа облікового процесу, без якого бухгалтерський облік неможливий. Кожна господарська операція фіксується за допомогою документа, заповненого з дотриманням певних вимог, що надають йому юридичної сили.

Інвентаризація – це метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку. Інвентаризацію проводять шляхом описування, підрахунку, виміру, зважування й оцінки всіх залишків засобів і коштів у натурі, виявлення фактичної наявності й стану залишків майна підприємства і зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку. Це метод контролю наявності та руху майна, заборгованості, роботи матеріально відповідальних осіб.

Оцінка – є способом грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку. За його допомогою натуральні й трудові вимірники (характеристики) господарських засобів перераховують у вартісні. У бухгалтерському обліку оцінка об'єктів обліку ґрунтується переважно на показнику фактичних витрат на їх створення чи придбання (історичної собівартості). Майно та господарські операції оцінюють у національній валюті України сумуванням понесених витрат.

Калькулювання – це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг. Суть методу полягає в тому, що обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облік обігу капіталу ґрунтується на трьох основних калькуляціях: собівартості придбання (постачання, закупівлі), виробничої собівартості та повної собівартості реалізованої продукції.

Бухгалтерські рахунки – спосіб поточного групування у встановленому порядку. Рахунок – це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об'єктів обліку. Рахунок відображає стан і рух засобів, їх джерел і господарських процесів.

Подвійний запис – метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Подвійний запис є продуктом кругообігу господарських засобів та відображає подвійність господарських процесів. Суть його полягає у подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської операції: за дебетом одного і кредитом іншого рахунка в одній і тій же сумі. Подвійний запис є важливим не тільки технічним, а й контрольним прийомом.

Бухгалтерський баланс – це метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис. Баланс показує склад майна суб'єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джерелами утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Бухгалтерський баланс також містить дані для аналізу фінансового стану та ліквідності підприємства. Бухгалтерський баланс відображає залишки на рахунках, які характеризують, з одного боку, майно суб'єкта господарювання, а з другого — його власний і залучений капітал. Бухгалтерський баланс є однією з основних форм бухгалтерської звітності.

Звітність – метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період. Це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників господарської діяльності підприємства за звітний період. Звітність складають за певними правилами і стандартами на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку з певною системою їх групування.

Інструменти методу бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять одне ціле – метод бухгалтерського обліку.

 

Вибір конкретних методів бухгалтерського наукового дослідження залежить від характеру фактичного матеріалу, умов і мети цього дослідження. Методи є впорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.

Під час проведення бухгалтерських наукових досліджень може бути використано кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи.

При виборі методів бухгалтерського наукового дослідження перш за все необхідно враховувати, що:

– вибір методу залежить від того, як поставлене питання дослідження, яка основна його ідея і як сформульована гіпотеза. Необхідно визначити, чи дійсно вибрані методи забезпечать вивчення сутності проблеми;

– необхідно враховувати реальні можливості застосування методу на практиці (наприклад, можливість здійснити експеримент на підприємстві);

– потрібно віддавати перевагу бездоганним методам з погляду бухгалтерського обліку. Тому існує певний ризик при застосуванні деяких методик;

– варто зважати, яким об'ємом знань і умінь, а також яким досвідом володіє дослідник.

 

Контрольні запитання

1. Що передбачає наукове вивчення у галузі бухгалтерського обліку?

2. Як вітчизняні та зарубіжні вчені трактують поняття «науковий факт» у дослідженнях?

3. Які характеристики повинні мати наукові факти, здобуті дослідниками у галузі бухгалтерського обліку?

4. Про що свідчить новизна наукового факту?

5. Що таке точність наукового факту?

6. Як характеризують процес відбору наукових фактів?

7. Про що свідчить достовірність наукового факту?

8. Що таке методи наукового дослідження?

9. Які основні методи наукових досліджень використовуються у пізнанні?

10. Що є найсуттєвішою умовою здобуття нових знань?

11. Які передумови обґрунтованого вибору методів наукового дослідження?

12. Як класифікують методи наукового дослідження залежно від рівнів методологічного аналізу?

13. Які методи наукового дослідження виділяють залежно від видів дослідження?

14. Як класифікують методи наукового дослідження залежнос від сфери застосування?

15. Що розуміють під видами спостережень у бухгалтерських наукових дослідженнях?

16. Які етапи процесу первинного спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях?

17. Що таке наукове дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

18. Які методи наукового дослідження можна використовувати під час наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку?

19. Що передбачає вторинне спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях?

20. Що розуміють під третинним спостереженням у бухгалтерських наукових дослідженнях?

 

Тести

1. Наукове вивчення передбачає:

а) здатність критично осмислювати наукову інформацію;

б) дослідження напрямів використання наукової інформації;

в) знаходження рішення на підставі досліджуваної наукової інформації;

г) аналіз ідей науковців, що вивчали наукову інформацію.

 

2. За визначенням професора Н. М. Малюги: “метод наукового дослідження” – це:

а) спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання;

б) спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв’язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети;

в) прийом або система способів пізнання певного суб’єкта чи явища;

г) шлях наукового дослідження або спосіб пізнання будь-якої реальності.

 

3. Процес цілеспрямованого вивчення об'єкта з використанням певних наукових методів – це:

а) наукове дослідження у галузі економічного аналізу;

б) наукове дослідження у галузі контролю;

в) наукове дослідження у галузі економіки;

г) наукове дослідження у галузі бухгалтерського обліку.

 

4. Наукові факти, здобуті дослідниками у галузі бухгалтерського обліку, повинні мати такі характеристики:

а) успішність, об’єктивність, абсолютність, новизна;

б) новизна, точність, об'єктивність, достовірність;

в) порівнянність, відносність, актуальність, точність;

г) досконалість, обґрунтованість, новизна, об’єктивність.

5. Загальнонаукові методи; сходження від абстрактного до конкретного; діалектичні методи; методи суміжних галузей науки; методи окремих галузей науки – це види методів наукового дослідження залежно від:

а) рівнів методологічного аналізу;

б) видів дослідження;

в) сфери застосування;

г) форм дослідження.

 

6. Спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях поділяють на такі види:

а) успішне, об’єктивне, абсолютне;

б) нове, точне, об’єктивне;

в) первинне, вторинне, третинне;

г) відмінне, добре, задовільне.

 

7. Новизна наукового факту свідчить про:

а) сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якіс­них визначень;

б) безумовне реальне існування, яке підтверджується в аналогічних ситуаціях;

в) установлення та характеристику нових наукових принципів;

г) установлення принципово нового, не­відомого дотепер предмета, явища чи процесу.

 

8. Щоб бути продуктивним, спостереження має відповідати таким вимогам:

а) успішність, об’єктивність, абсолютність, новизна;

б) сплановане наперед; планомірність, цілеспрямованість, активність, систематичність;

в) новизна, точність, об'єктивність, достовірність;

г) порівнянність, відносність, актуальність, точність.

 

9. Процес первинного спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях складається з:

а) 4 етапів;

б) 3 етапів;

в) 2 етапів;

г) 6 етапів.

 

10. Науковий факт “уточнення суті категорії витрат з погляду бухгалтерського обліку, контролю, аналізу, економіки” можна охарактеризувати як:

а) об'єктивний;

б) достовірний;

в) точний;

г) новий.

 

11. Формами порівняльного методу є методи:

а) порівняльний, логічний, історичний;

б) генетичний, порівняльно-об’єктивний, порівняльно-логічний;

в) порівняльно-історичний, логічний, історичний;

г) порівняль­но-логічний, порівняльно-історичний, порівняльно-генетичний.

 

12. Визначення “науковий факт – це складова частина наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді”, належить:

а) Пуанкаре;

б) Андрєєвій О. О.;

в) Цехмістровій С. Д.;

г) Гусарєву С. Д.

 

13. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування. Відбір наукових фактів має бути науково:

а) об'єктивним;

б) достовірним;

в) точним;

г) новим.

 

14.Лонгітюдний метод передбачає вивчення різних стадій розвитку певного явища протягом тривалого часу:

а) 3–7 років і більше;

б) 9–10 років і більше;

в) 5–10 років і більше;

г) 6–10 років і більше.

 

15. Наукові дослідження потребують періодичного узагальнення зібраної інформація та її інтерпретації для подальшого опрацювання й використання отриманих результатів. Таке узагальнення називається:

а) первинним спостереженням;

б) вторинним спостереженням;

в) одиничним спостереженням;

г) третинним спостереженням.

 

16. Достовірність наукового факту характеризує:

а) сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якіс­них визначень;

б) його безумовне реальне існування, яке підтверджується за аналогічних ситуацій;

в) установлення та характеристику нових наукових принципів;

г) установлення принципово нового, не­відомого дотепер предмета, явища чи процесу.

 

17. Залежно від видів дослідження виділяють:

а) емпіричні та метатеоретичні методи;

б) загальнонаукові методи та метод сходження від абстрактного до конкретного;

в) діалектичні методи та методи суміжних галузей науки;

г) методи окремих галузей науки та діалектичні методи.

 

18. Проектний прийом, який називають ще методом проектування, є основним, коли у наукових дослідженнях йдеться про організацію бухгалтерського обліку, адже саме за його допомогою готують:

а) первинні документи;

б) фінансову звітність;

в) проект наказу про облікову політику підприємства;

г) облікові регістри.

 

19. У графічному методі за загальним призначенням графічні зображення поділяють на:

а) первинні, фінансові, аналітичні;

б) облікові, наукові, ілюстративні;

в) загальні, діалектичні, інформаційні;

г) аналітичні, ілюстративні та інформаційні.

 

20. Вивчення громадської або професійної думки з приводу предмета наукового дослідження або його частини за допомогою спеціально складеного переліку запитань – це:

а) розрахунковий метод;

б) анкетування;

в) метод експертних оцінок;

г) графічний метод.

Практичні завдання

1. Під час здійснення наукових досліджень свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань на основі здобутих наукових фактів. Покажіть у табличній формі найбільш поширені класифікаційні ознаки наукових методів та їх характеристику із наведенням власних прикладів.

2. Покажіть у табличній формі види і приклади спостережень у бухгалтерських наукових дослідженнях. Уточніть, це про що?

Вид спостереження

Характеристика

Приклад

3. У бухгалтерських наукових дослідженнях широко використовують емпіричні експериментальні методи. Наведіть у табличній формі найбільш поширені емпіричні експериментальні методи, їх характеристику та приклади.

 

Рекомендована основна література

1. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: підручник / М. Т. Білуха. – К.: АБУ, 2002. – 480 с.

2. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентного подхода в образовании. Авторская версия / И. А. Зимняя. – М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 42с.

3. Карпов М. М. Наука и развитие общества / М. М. Карпов. – М.: Госполитиздат, 1961 – 116 с.

4. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: навч. посіб. / О. В. Крушельницька. – К.: Кондор, 2003. – 192 с.

5. Пушкар М. С. Метатеорія обліку або якою повинна стати теорія: монографія / М. С. Пушкар. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 359 с.

 

Рекомендована додаткова література

1. Баскаков А. Я. Методология научного исследования: учеб. пособ. / Н. В. Туленков, А. Я. Баскаков. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.

2. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования / В. И. Загвязинский. – М.: Педагогика, 1982. – 160 c.

3. Рузавин Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М.: Мысль, 1974. – 237 с.

4. “Scientific method – Definition from the Merriam-Webster Online Dictionary” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.merriam-webster.com.