Методика підготовки доповіді на конференції




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика підготовки доповіді на конференції



Виступ або доповідь на конференції – це одна з багатьох форм оприлюднення результатів наукової роботи, найпростіший шлях за короткий термін «увійти» у наукове товариство за наявності відповідних здібностей та підготовки цікавого виступу.


Наукова доповідь (виступ) – це публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання), що досліджується.

Виступ на науковій конференції або іншому науковому заході класично має кілька цілей.

По-перше, це апробація основних ідей і результатів дослідження у науковому співтоваристві. По суті, виступ на науковій конференції забезпечує попередню експертизу, перевірку цінності всього дослідження або його окремих частин. Дискусія дає змогу виявити слабкі й сильні сторони проведеного дослідження.

По-друге, досить часто прилюдний виступ перед науковим товариством забезпечує закріплення за автором пріоритету в отриманих результатах.

По-третє, у виступі на науковій конференції ставиться і комунікаційна мета, яка орієнтує вченого на перетворення теми його дослідження на предмет наукової дискусії, що дає змогу одержати не тільки оцінку результатів з боку колег, а й у ході дискусії виявити нові ідеї і підходи. У цьому випадку учасники конференції автор виступу використовує як джерело інформації. Але головне, що виступ на конференції є найбільш оперативним засобом імплементації результатів наукового дослідження в інформаційне поле науки.

Перелічені фактори потрібно враховувати при побудові власного виступу, у якому слід звертати увагу насамперед на основну ідею, найбільш важливі результати дослідження. Виступ не можна перевантажувати деталями. Основну увагу потрібно зосереджувати на головному і цікавому.

Доповіді бувають кількох типів:

1. Звітна доповідь, у якій узагальнюються стан справ і хід роботи за певний час, виділяються досягнення і недоліки. Звітні доповіді на семінарах, симпозіумах і конференціях забезпечують презентацію науково-дослідних колективів, шкіл, суспільних наукових організацій.

2. Тематична доповідь, присвячена розгорнутому викладу якоїсь теми або проблеми. Значну роль у ній відіграють думки і позиція автора.

3. Інформаційна доповідь, що являє собою інформування присутніх про стан справ у якійсь галузі діяльності. Завдання цієї доповіді – максимально об'єктивно і всебічно подати інформацію без викладу позиції автора.

 

Структура тексту доповіді практично аналогічна плану наукової статті і може складатися із вступу, основної й підсумкової частин. Проте методика підготовки доповіді на науково-практичній конференції чи іншому науковому заході дещо інша, ніж підготовка статті.

Є два методи написання доповіді. Перший полягає в тому, що дослідник спочатку готує тези свого виступу, і на основі тез пише доповідь, редагує її й готує до опублікування в науковому збірнику у вигляді статті. Другий, навпаки, передбачає спочатку повне написання доповіді, а потім у скороченому вигляді – тез для попереднього ознайомлення аудиторії. Вибір способу підготовки доповіді залежить від змісту матеріалу та індивідуальних особливостей науковця.

Специфіка усного виступу накладає суттєвий відбиток на зміст і форму доповіді. При написанні доповіді слід мати на увазі, що значна частина матеріалу вже опублікована у її тезах. Крім того, частина матеріалу подається на плакатах (слайдах, моніторі комп'ютера, схемах, діаграмах, таблицях та ін.). Тому у доповіді мають бути коментарі до цих матеріалів, а не їх повторення.

У доповіді можна зупинитися лише на одній (найсуттєвішій, дискусійній) тезі доповіді, зробивши лише посилання на інші, вже опубліковані. Завдяки цьому на 20–40 % зменшиться обсяг доповіді, який переважно лімітується. Найкраще обирати полемічний характер доповіді, що завжди сильніше зацікавлює слухачів.

Доповідач, який бере участь у конференції чи іншому науковому заході, має враховувати виступи попередніх доповідачів, а також можливі плановані виступи на схожу тематику.

При написанні доповіді слід зважати на те, що за 10 хвилин людина може прочитати або розповісти матеріал, надрукований на п’яти сторінках машинописного тексту через півтора комп’ютерних інтервали 14 шрифтом.

Якщо після виступу його починають активно обговорювати, то можна вважати, що сформульованих вище цілей досягнуто.

При підготовці виступу (доповіді) необхідно звертати увагу на кілька обставин:

1) відповідність теми виступу (доповіді) обговорюваній тематиці;

2) чітке розмежування у ній наукової істини та дискусійних і недосліджених питань;

3) виклад її не письмовою, а усною науковою мовою.

 

Найбільш поширеними недоліками виступів (доповідей) на наукових конференціях є:

– невідповідність темі обговорення, що призводить до зниження інтересу слухачів до питань, що викладаються;

– недотримання регламенту, що викликає роздратування слухачів стосовно доповідача;

– невиразність викладу, що спричиняє і втрату інтересу, і дратівливість слухачів.

Ганс Сельє вирізняє п'ять таких “смертних гріхів” публічної мови: непідготовленість, багатослівність, невиразність, заглибленість у себе (інтроверсія) і манірність, що безпосередньо стосуються і до доповідей на конференціях.

Г. І. Андрєєв, С. О. Смирнов, В. О. Тихомиров справедливо звертають увагу на такі типові помилки виступів:

– зловживання іноземною термінологією і поняттями, що ускладнюють сприйняття головної думки;

– наявність слів-паразитів (“от”, “значить”, “так сказати” тощо);

– надмірна гучність голосу (слухачі через 8–10 хвилин не сприймають таку мову);

– побудова складних речень, у яких кількість слів перевищує 14–15 (такі фрази не сприймаються, за складністю граматичної конструкції губиться зміст);

– монотонність інтонації, без акцентів на значущих моментах доповіді тощо.

Проблемою виступу є і страх. Як зазначає С. Б. Ребрик, в основі страху може бути цілий комплекс об'єктивних і суб'єктивних причин:

– острах виглядати недосконалим;

– надання занадто високої значущості виступові і можливим помилкам;

– перебільшення власних вад;

– недоброзичливість аудиторії;

– погана підготовка або спогади про минулі невдачі.

Найгіршим є страх критики від колег, опонентів, наукового співтовариства. Інколи такий страх стає таким всеохопним, що на засіданнях спеціалізованих вчених та експертних рад панує мовчанка.

Це дуже небезпечно не тільки для науки й наукового співтовариства, які втрачають характеристики інноваційного інтелектуального середовища, а й для самого автора висунутих ідей, які є не завжди достатньо коректно обґрунтованими. Критика – це спосіб духовної діяльності, орієнтований на цілісне оцінювання явища шляхом виявлення його суперечностей, сильних та слабких сторін тощо.

Розрізняють дві основні форми критики:

а) негативну, руйнівну – нещадне й повне (“голе”) заперечування всього і вся;

б) конструктивну, творчу, що орієнтована на вирішення проблем, реальні методи розв'язання суперечностей, ефективні способи усунення помилок.

Конструктивно-критичний підхід виходить не з тієї реальності, яку бажаємо бачити, а з тієї, яка є, з усіма її плюсами й мінусами, перевагами і недоліками. Саме такий підхід має бути характерним для науки. Конструктивна, вільна критика – важлива умова реалізації принципу об'єктивності наукового пізнання. Тому критики не потрібно боятися. Треба тільки намагатися переводити її у конструктивне русло.

Дерево страху має такий вигляд (рис. 15.4).

 

Рис. 15.4. Дерево страху

 

Потрібно не переборювати страх, а працювати з ним. При цьому його потрібно перевести в конструктивну мобілізуючу форму і використовувати його енергію в конструктивних цілях. Ну і, звичайно ж, варто пам'ятати, що в кожної людини свої причини страху, тому і свої способи його подолання.

 

Контрольні запитання

1. Яка найважливіша форма наукового процесу?

2. Що розуміють під оприлюдненням результатів дослідження?

3. Яким є один із найпростіших способів оприлюднення результатів наукових досліджень?

4. Що розуміють під терміном “тези доповіді”?

5. Яке основне призначення тез доповіді?

6. Скільки є і яких способів написання тез наукової доповіді?

7. Як написати тези доповіді на основі змісту готової наукової роботи?

8. Як підготувати тези доповіді до сформування змісту самої наукової роботи чи доповіді?

9. Що передбачає алгоритм написання тез наукової доповіді?

10. Якими є відомі правила оформлення тез наукової доповіді?

11.Як поділяють за типами наукові тези у бухгалтерських наукових дослідженнях?

12. Які блоки інформації є обов’язковими при написанні тез першого типу “Постановка проблеми або завдання”?

13. З яких блоків інформації складаються тези другого типу “Результати дослідження”?

14. Що необхідно подати у тезах третього типу “Нова методика роботи”?

15. Які з відомих тез доповідей є найризикованішими?

16. Що таке виступ або доповідь на конференції?

17. Якими є цілі виступу на науковій конференції або іншому науковому заході?

18. Як поділяють наукові доповіді за типами?

19. Що передбачають основні правила підготовки доповіді?

20. Які можливі недоліки у доповіді?

 

 

Тести

1. Однією з найважливіших форм наукового процесу є:

а) самостійна робота;

б) контрольна робота;

в) науково-дослідна робота;

г) лабораторна робота.

 

2. Написання тез наукової доповіді здійснюють:

а) двома основними способами;

б) одним основним способом;

в) п’ятьма основними способами;

г) трьома основними способами.

 

4. У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку можна виділити три основні типові структури наукових тез:

а) “Постановка гіпотези”; “висновки з досліджень”; “новий спосіб досліджень”;

б) “Постановка проблеми або завдання”; “результати досліджень”; “нова методика досліджень”;

в) “Формулювання актуальності”; “методи досліджень”; “висновки”;

г) “Постановка передумов”; “формулювання фактів”; “результати досліджень”.

 

5. Наукова доповідь (виступ) – це:

а) опубліковані матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних;

б) оприлюднений проміжний результат наукової діяльності дослідника;

в) найважливіша форма наукового процесу;

г) публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання), що досліджується.

 

5. Зробити науковий матеріал надбанням фахівців, які використовують інформацію у своїй науковій або практичній діяльності, – це:

а) узагальнення результатів дослідження;

б) аналіз результатів дослідження;

в) оприлюднення результатів дослідження;

г) вивчення результатів дослідження.

 

6. Підготовка тез на основі змісту готової наукової роботи вимагає:

а) значного зменшення обcягу наукової роботи за максимального збереження змісту наукових досягнень;

б) написання тез до сформування змісту самої наукової роботи чи доповіді;

в) написання тез доповіді, які з часом трансформуються, доповнюються, розширюються і з яких роблять ґрунтовну наукову статтю;

г) значного збільшення обсягу наукової роботи при максимальному збереженні змісту наукових досягнень.

 

7. Перший тип тез “Постановка проблеми або завдання” є:

а) найпростішим типом наукової роботи;

б) найризикованішим типом наукової роботи;

в) найскладнішим типом наукової роботи;

г) найцікавішим типом наукової роботи.

 

8. Виступ на науковій конференції або іншому науковому заході класично має кілька цілей:

а) закріплення за автором факту використання наукових думок з інших досліджень;

б) перетворення теми дослідження вченого на предмет наукової доповіді;

в) використання автором учасників конференції як джерела плагіату;

г) апробація основних ідей і результатів дослідження у науковому співтоваристві.

 

9. Тези доповіді (від гр. thesis – положення, твердження) – це:

а) оприлюднений проміжний результат наукової діяльності дослідника;

б) найважливіша форма наукового процесу;

в) опубліковані до початку наукової чи науково-практичної конференції, з'їзду, симпозіуму попередніх матеріалів, що містять виклад основних аспектів планованої наукової доповіді;

г) публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної досліджуваної наукової проблеми (теми, питання).

 

10. Обсяг тексту тез може становити:

а) 2–3 сторінки;

б) 5–6 сторінок;

в) 10–12 сторінок;

г) 1–4 сторінки.

 

11. При написанні тез другого типу “Результати досліджень” необхідно дотримуватися таких правил:

а) варто повторювати чужі експерименти;

б) недоцільно витрачати більшу частину обсягу тез для викладу чужих думок. Іноді можна обмежитися навіть однією позицією;

в) мають бути вказівки про використовувані методи дослідження;

г) коли вчений використовує якусь методику, він не повинен пам’ятати про теоретичні погляди її автора.

 

12. Доповіді бувають кількох типів:

а) актуальна, проблемна, дискусійна;

б) актуальна, звітна, тематична;

в) дискусійна, тематична, інформаційна доповідь;

г) звітна, тематична, інформаційна доповідь;

 

13. Основне призначення тез доповіді:

а) донести у науково складній формі інформацію про свої дослідження до тих учасників, які з різних причин не зможуть виступити;

б) завчасно не оприлюднити результати наукової роботи;

в) ознайомити учасників конференції зі змістом тез доповіді, щоб вони могли виділити для себе найцікавіші моменти доповіді, теми і проблеми;

г) зробити наукову роботу надбанням фахівців, зацікавлених в отриманні відповідної інформації.

14. Визначення типу і структури тез, планованого наукового результату або висновку, обрання теми тез доповіді – це:

а) етапи алгоритму написання тез наукової доповіді;

б) етапи формування виступу на конференції;

в) етапи написання дипломної роботи;

г) етапи написання самостійної роботи.

 

15. При написанні тез типу “Нова методика дослідження” необхідно дотримуватися таких правил:

а) тези повинні мати довгий вступ, де зазначено галузь застосування методики, про що йдеться мова і навіщо це потрібно;

б) у тезах може бути або якась розроблена автором методика практичної роботи, або опис результатів апробації якої-небудь методики в нових умовах;

в) не потрібно описувати існуючі методики;

г) у тезах не повинно бути опису результатів застосування пропонованої методики та оцінки її ефективності.

 

16. Структура тексту доповіді практично аналогічна плану:

а) дисертації;

б) дипломної роботи;

в) курсової роботи;

г) наукової статті.

 

17. При виборі напряму науково-дослідницької роботи дослідник має враховувати, що пошуково-дослідницька тема тез доповіді має бути:

а) непосильною для виконання;

б) неперспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямі, у тому числі в студентському науковому товаристві;

в) актуальною як практично, так і з теоретично;

г) недостатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом.

 

18. При написанні тез доповіді слід використовувати нову літературу, статистичні та фактичні дані, зокрема за останні:

а) 3–5років;

б) 2–6 років;

в) 1–2 роки;

г) 2–7 років.

 

19. Короткий вступ (актуальність теми); мета роботи (поставити проблему або завдання); огляд існуючих поглядів на проблему, деякі власні думки на цю тему; гіпотеза; висновки (яке завдання або проблему поставлено для подальшого вирішення) – це основні блоки інформації при написанні тез:

а) другого типу “Результати досліджень”;

б) першого типу “Постановка проблеми або завдання”;

в) третього типу “Нова методика досліджень”;

г) правильної відповіді немає.

 

20. Найбільш поширеними недоліками виступів (доповідей) на наукових конференціях є:

а) дотримання регламенту, що викликає роздратування у слухачів стосовно доповідача;

б) правильність викладу, що спричиняє і втрату інтересу, і дратівливість слухачів;

в) відповідність темі обговорення, що призводить до втрати інтересу слухачів до питань, що викладаються;

г) невідповідність темі обговорення, що призводить до втрати інтересу слухачів до питань, що викладаються.

 

Практичні завдання

1. Тези доповіді – це опубліковані до початку наукової чи науково-практичної конференції, з'їзду, симпозіуму попередні матеріали, що містять виклад основних аспектів планованої наукової доповіді. Покажіть у табличній формі основне призначення тез та охарактеризуйте їх із наведенням прикладів.

2. Сформуйте основні блоки інформації першого типу тез “Постановка проблеми або завдання” на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат”.

3. Сформуйте основні блоки інформації другого типу тез “Результати досліджень” на тему “Бюджетування витрат”.

 

Рекомендована основна література:

1. Про інформацію : закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/26 57-12.

2. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни й визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К: Держстандарт України, 1994 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dmeti.dp.ua/file/kdoczn_2740.pdf.

3. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К. : Держстандарт України, 1994. – 243 с.

4. Білоусова Т. П. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для організаторів та виконавців наук. роботи / Т. П. Білоусова, О. О. Маркітантов. – Кам.-Под. : Кам’янець-Подільський держ. ун-т, інформ.-вид. відділ, 2003. – 102с.

5. Білоусова Т. П. Основи наукових досліджень. Практикум : навч. посіб. для студ.-філ. / Т. П. Білоусова. – Кам’янець-Подільський : ТзОВ “Каміграф”, 2005. – 120 с.

Рекомендована додаткова література:

1. Плахтій П. Д. Наукознавство у системі професійної підготовки студентів : навч. посіб. / П. Д. Плахтій, А. І. Шинкарюк. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйнецький О.А., 2006. – 132 с.

2. Беніков Д. Культура роботи над книгою / Д. Беніков. – К. : Книга, 1963. – 53 с.

3.Guidelines On Style For Scientific Writing [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sportsci.org/jour/9901/wghstyle.html.

4. Word Usage In Scientific Writing [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ag.iastate.edu/aginfo/checklist.html.

 

 


Важливо не просто нагодувати голодного рибою,
головне - навчити його ловити її.
Якщо ви дасте йому рибу, то допоможете тільки один раз,
а якщо навчите ловити, то нагодуєте на все життя!

Невідомий автор





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.208.73.179 (0.02 с.)