Вимоги до присудження наукового ступеня доктора наук

№ з/п	Вимоги до присудження наукового ступеня доктора наук
	Питання присудження наукового ступеня доктора наук стосується МОНмолодьспорт
	Особи, які мають повну вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки
	Документом, що засвідчує присудження наукового ступеня доктора наук є диплом доктора наук, який видає МОНмолодьспорт
	Диплом доктора наук, виданий атестаційними органами СРСР і Російської Федерації за результатами захисту дисертацій або рішень вчених рад до 1 вересня 1992 р., в Україні визнаються дійсними.

 

Продовження табл. 6.3

№ з/п	Вимоги до присудження наукового ступеня доктора наук
	Відшкодування витрат на виготовлення бланків диплома доктора наук здійснюється за рахунок коштів осіб, які їх отримують.
	Науковий ступінь доктора наук присуджують за результатами прилюдного захисту дисертацій спеціалізовані вчені ради.
	МОНмолодьспорту проводить експертизу дисертаційних робіт, розгляд атестаційних справ здобувачів та видачу диплома доктора наук на підставі рішень спеціалізованих вчених рад та атестаційного висновку МОНмолодьспорту
	Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук є кваліфікаційною науковою працею, обсяг основного тексту якої становить 11–13, а для суспільних і гуманітарних наук – 15–17 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту
	Докторська дисертація повинна містити наукові положення та науково обґрунтовані результати у певній галузі науки, що розв’язують важливу наукову або науково-прикладу проблему і щодо яких здобувач є суб’єктом авторського права
	Докторська дисертація може бути подана до захисту за однією або двома спеціальностями однієї галузі науки
	Наукові положення і результати, які виносилися на захист у кандидатській дисертації здобувача наукового ступеня доктора наук, не можуть повторно виноситися на захист його докторській дисертації
	Основні наукові результати дисертації повинні відображати особистий внесок здобувача в їх досягнення та обов’язково бути опубліковані ним у формі статей (не менш 20 публікацій) у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України та інших держав, з яких не менше 4 публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз; не більше 5 публікацій в електронних наукових фахових виданнях; у галузях природничих і технічних наук замість 3 статей можуть бути долучені 3 патенти на винахід (авторські свідоцтва про винахід), які пройшли кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосуються наукових результатів дисертації (за наявності)
	Необхідна наявність (для гуманітарних і суспільних наук, за винятком дисертацій з історичних наук за спеціальностями 07.00.04 “Археологія”, 07.00.09 “Антропологія”) опублікованої без співавторів монографії обсягом не менше 10 обліково-видавничих аркушів, яка містить власні результати наукових результатів здобувача
	Апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо обов’язкова
	Докторська дисертація супроводжується окремим авторефератом обсягом 1,3–1,9 авторських аркушів, який подається державною мовою
	Організація, де виконувалась дисертація або до якої був прикріплений здобувач, проводить попередню експертизу дисертації та робить висновок про її наукову та практичну цінність. Висновок видається здобувачеві не пізніш ніж через три місяці після надходження для попередньої експертизи докторської дисертації
	Спеціалізована вчена рада має право приймати до розгляду докторську дисертацію не раніше ніж через два місяці з дня розсилання виготовлювачем обов’язкових примірників видань, в яких опубліковано праці здобувача, що відображають основні результати дисертації
	Для розгляду докторської дисертації призначається три офіційних опоненти, причому тільки один з них може бути членом спеціалізованої вченої ради, де проводитиметься захист, чи співробітником вищого навчального закладу або наукової установи, в якій утворено спеціалізовану вчену раду

До вчених звань, що використовуються в системі освіти та науки України, належать:

– старший науковий співробітник;

– доцент;

– професор.

 

Вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється докторам і кандидатам наук із стажем наукової роботи не менше трьох років, які працюють у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації або наукових установах та організаціях, до них прирівняних, і зараховані після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом, на посади старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідувача (начальника) та завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектора, лабораторії), завідувача кафедрою або призначені на посади ректора, проректора з навчальної та наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року та опублікування за останні три роки у наукових фахових виданнях України або інших держав не менше п'яти наукових праць за відповідною спеціальністю, з них дві – без співавторів.

Вчене звання може бути присвоєне за спеціальністю, яка належить до іншої галузі науки, ніж галузь, у якій здобувачеві присуджено науковий ступінь кандидата наук, за умови, що опубліковані наукові праці містять отримані здобувачем нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для відповідної галузі науки. Вчене звання старшого наукового співробітника присвоює МОНмолодьспорт на підставі рішення вченої (науково-технічної) ради вищого навчального закладу або наукової установи, яке приймається таємним голосуванням.

Засідання вченої (науково-технічної) ради є правомочним, якщо в його роботі взяло участь не менш як дві третини її складу. Рішення ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті членів ради, які брали участь у засіданні.

Доцент (від лат. docere – “навчати”) – в Україні та інших країнах вчене звання викладачів вищих навчальних закладів, що виконують функцію університетських лекторів; вчене звання співробітників наукових установ; посада у вищих навчальних закладах.

Учене звання доцента присвоюється МОНмолодьспорту на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу ІІІ–ІV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації. Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше вищих навчальних закладах, наукових установах, вчене звання доцента присвоюється на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу ІІІ–ІV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації за основним місцем роботи.

Документом, що засвідчує присвоєння вченого звання доцента, є атестат. В Україні визнаються дійсними атестати, видані атестаційними органами СРСР і Російської федерації за результатами рішень вчених рад до 1 вересня 1992 р.

Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації:

1) яким присуджений науковий ступінь кандидата (доктора) наук;

2) які мають:

– стаж педагогічної роботи не менш як 5 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, професора, завідувача кафедри (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);

– навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі, наукові праці, зокрема не менш як п'ять наукових праць після захисту кандидатської дисертації, опублікованих у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого МОНмолодьспортом переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав; 3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу.

Професор (від лат. рrofessor – викладач, вчитель) – вчене звання (науково-педагогічне), посада викладача вищого навчального закладу чи співробітника наукової установи. Професор веде навчальну та методичну роботу, читає лекційні курси, проводить наукові дослідження, керує самостійною підготовкою та науково-дослідною роботою студентів, підготовкою наукових та педагогічних кадрів.

 

 

Учене звання професора присвоюється МОНмолодьспорту на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III–IV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації, наукової установи. Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше вищих навчальних закладах, наукових установах, вчене звання професора присвоюється на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу III–IV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації, наукової установи за основним місцем роботи.

Документом, що засвідчує присвоєння вченого звання професора, є атестат. В Україні визнаються дійсними атестати, видані атестаційними органами СРСР і Російської федерації за результатами рішень вчених рад до 01.09.1992 р.

Вчене звання професора може присвоюватися (табл. 6.4):

Таблиця 6.4

Порядок присвоєння вченого звання “професор”

Вчене звання професора присвоюють працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III-IV рівня акредитації	Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ	Вчене звання професора може бути присвоєне працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук, але
1) яким присуджено науко-вий ступінь доктора наук	1) яким присуджений науко-вий ступінь доктора наук;	1) -
2) які мають: вчене звання доцента або старшого наукового співробітника	2) які мають: вчене звання доцента або старшого наукового співробітника;	2) які мають: вчене звання доцента;
3) стаж педагогічної роботи не менш як 8 років у зазначених закла-дах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, про-фесора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника факульте-ту або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого ві-йськового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на 1 кафедрі на посаді професо-ра, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факу-льтету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати)	3) які працюють у наукових установах Національної ака-демії наук, Національної ака-демії медичних наук, Націо-нальної академії аграрних на-ук, Національної академії пе-дагогічних наук, Національної академії правових наук та На-ціональної академії мистецтв, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них органі-заціях на посаді завідувача (начальника) науково-дослід-ного відділу (відділення, сек-тора, лабораторії), головного наукового співробітника, про-відного наукового співробіт-тника, старшого наукового співробітника або директора, заступника директора, вчено-го секретаря	3) стаж педагогічної роботи не менш як 15 років у зазначених зак-ладах на посаді асистента, викла-дача, старшого викладача, доцен-та, професора, завідувача (началь-ника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника фа-культету або його заступника з нав-чальної чи наукової роботи), про-ректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній ка-лендарний рік на 1 кафедрі на по-саді професора, завідувача кафедри (начальника факультету або його заступника з навчальної чи науко-вої роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати)

Продовження табл. 6.4

Вчене звання професора присвоюють працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III-IV рівня акредитації	Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ	Вчене звання професора може бути присвоєне працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук, але
4) стаж педагогічної роботи на посаді професора, завідуючого кафедрою у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації або закладах післядипломної освітиIII–IV рівнів акредитації не менш як 5 років за умови наявності стажу наукової роботи не менш як 10 років (для наукових працівників, які перейшли на науково-педагогічну роботу)	4) стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 10 років (останній календарний рік на 1 із зазначених посад)	4) -
5) стаж педагогічної роботи після присвоєння вченого звання доцента або старшого наукового співробітника не менш як 5 років	5) стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 5 років після отримання вченого звання старшого наукового співробітника або доцента	5) стаж педагогічної роботи після отримання вченого звання доцента не менш як 5 років;
6) наукові, навчально-методичні праці і не менш як 10 наукових праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого МОНмолодьспортом переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав	6) друковані наукові праці, у тому числі є авторами монографії (розділу монографії) чи підручника (навчального посібника) з грифом МОНмолодьспорту;не менш як 10 наукових праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого МОНмолодьспортом переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав	6) які є авторами наукових і навчально-методичних праць, у тому числі авторами підручників або співавторами не менш як 3 підручників (навчальних посібників) з грифом Міністерства освіти і науки,молоді та спорту України, видані протягом останніх 10 років та мають не менш як 25 наукових праць, опублікованих у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого МОНмолодьспортом переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав

Продовження табл. 6.4

Вчене звання професора присвоюють працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III-IV рівня акредитації	Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ	Вчене звання професора може бути присвоєне працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук, але
7) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу	7) -	7) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу
7) -	7) які підготували не менш як три кандидати наук	7) підготували не менш як трьох кандидатів наук

1) працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації;

2) працівникам наукових установ;

3) працівникам вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук.