Наукові революції та їх наслідки

Розвиток науки у цілому та її окремих напрямів, відбувався

і відбувається нерівномірно. Етапи спокійного розвитку науки або наукового напряму рано чи пізно завершуються і відбувається “науковий вибух”. При цьому теорії, які протягом певного часу вважалися правильними (“попередні теорії”), фальсифікуються накопиченими практичними й теоретичними фактами, що не спростовуються такими теоріями. Виникають нові теорії (“наступні теорії”), які пояснюють накопичені факти.

 

У розвитку науки є дві фази – фаза спокійного розвитку науки і фаза “наукового вибуху”, що інакше називається науковою революцією (рис. 3.3). Цілком очевидно, що фазою, яка визначає подальший напрям розвитку науки, є наукова революція.

 

 

 

Рис. 3.3. Фази розвитку науки

 

Яким є механізм розвитку наукових революцій? Звідки виникають їх причини – зі “світу ідей” чи їх коріння треба шукати в соціальному середовищі? Нижче описано основні наукові революції (табл. 3.3).

 

Концепція соціологічної та психологічної реконструкції і розвитку наукового знання пов'язана з ім'ям та ідеями Т. Куна, викладеними в його відомій праці з історії науки “Структура наукових революцій”. У ній досліджуються соціокультурні та психологічні чинники діяльності як окремих учених, так і дослідницьких колективів.

Таблиця 3.3

Основні наукові революції

Період	Наслідки
Руйнування систем, ідей, концепцій	Формування нових систем, ідей, концепцій
ХV – XVIII ст.	Відкинута система Аристотеля і геоцентричне вчення Птолемея, подолано середньовічну схоластику	Створено наукові основи математики, астрономії, механіки, медицини, тобто саме природознавство зусиллями Коперника, Кеплера, Галілея, Декарта, Ньютона та інших учених. На зміну феодальній суспільно-економічній формації прийшла капіталістична, що характеризувалась розвитком продуктивних сил та ускладненням виробничих відносин
XІX ст.	Зруйновано метафізичні ідеї незмінності природи	Створено діалектичні ідеї загального розвитку природи на основі астрономічної теорії і періодичного закону в хімії, а також вчення про збереження й перетворення енергії у фізиці, клітинну і еволюційну теорію у біології. Вплив науки ще більше виявляється у розвитку продуктивних сил. З'являються нові галузі виробництва, виникають суперечності у виробничих відносинах суспільства
Кінець XIX ст.	Зруйновано концепцію неподільності атома	Створено квантово-механічну систему світосприйняття, яка характеризувалась кількісними фізичними властивостями мікросистем. У ході цієї революції наука справляє революціонізуючий вплив на розвиток виробництва і виробничих відносин у цілому. Науково-технічна революція розпочалася у фізиці, поширилася потім на хімію, теоретичну і технічну кібернетику, космознавство та інші науки. До середини 50-х років ХХ ст. вона охопила біологію і набула таким чином загального характеру
З кінця XX ст. до сьо-годні	Інформаційна революція: “Хто володіє інформацією, той володіє світом”	Охопила інтелектуальну діяльність, починаючи з інформаційних образів в економіці, штучного інтелекту у нових технологіях і триває в біології, інформатизації суспільства, розвивається світова глобалізація у науці і техніці. Інформаційна революція відбувається в усіх галузях науки, техніки, виробництві, соціології, суспільстві. Розвиток науки і техніки пов'язаний з ускладненням методів і форм наукових досліджень, використанням складної апаратури (атомних реакторів, колайдерів, машинних комплексів тощо). В сучасних умовах масштабні наукові дослідження проводяться великими колективами, а вчений є їх активним учасником

 

 

Кун вважав, що розвиток науки є процесом почергової зміни двох періодів – “нормальної науки” та “наукових революцій”. Причому останні набагато рідкісніші в історії розвитку науки порівнянно з першими. Соціально-психологічний характер концепції Куна визначається його розумінням наукової спільноти, члени якої поділяють певну парадигму, відданість якій зумовлена положенням їх у певній соціальній організації науки, принципами, сприйнятими при їх навчанні та становленні як учених, симпатіями, естетичними мотивами і смаками. Саме ці чинники, за Куном, і стають основою наукового співтовариства.

Кунівську концепцію дослідження наукової революції можна коротко описати таким чином (табл. 3.4)

Таблиця 3.4