Практичні поради щодо розробки програми дослідження.

Перша. Не починайте розробку програми, поки не з'ясували, в чому головна мета дослідження, його практичний сенс.

Друга. Обдумайте і обговоріть з іншими дослідниками: чи є проблема досить значима і теоретично, і практично, щоб тратити зусилля на її дослідження, чи нема уже готових аналогів вирішення, реалізації проблеми, чи не є вона частиною іншої, більш загальної. Обдумайте, чи не буде дослідження теоретико-прикладним або практично-прикладним, а потім вирішіть: чи маєте достатні ресурси (знання, джерела додаткової інформації, матеріальні засоби, кошти) для проведення дослідження. Подбайте в попередньому варіанті програми, як деталізувати дослідження, намітьте об'єкт і уточніть предмет досліду і знову подумайте, які практичні труднощі можуть виникнути в якій мірі доступні об’єкти досліду, чи отримаєте підтримку від відповідальних осіб, зацікавлених у вивченні і реалізації проблеми?

Третя. Важливо чітко, конкретно сформулювати мету дослідження, на яке основне питання передбачається одержати відповідь і наскільки детальним має бути, стосовно до обраного чи передбачуваного об’єкту. Встановлюються певні взаємозв'язки і залежності, розробляються різні варіанти практичних рішень певних проблем. Остаточно визначивши, до якого типу належить дослідження, розгортайте системи проблем. Доцільно зробити ескізи, проекти мети, тобто завдань і шляху їх реалізації, безпосередньо або побіжно, або і зовсім не зв'язано з основною метою дослідження проблеми і її реалізації. Важливо скласти особливий перелік і пізніше вирішити, чи можна реалізувати завдання, здійснити мету досліду, користуючись інформацією, потрібною для вирішення, реалізації основного дослідження. Рекомендується скласти алгоритм питань для з'ясування особливостей предметної сфери і об'єкта вивчення: що читати? яку інформацію використати? з ким консультуватися? тощо.

Четверта. Не шкодуйте часу на «самоосвіту», звертайтесь до новітніх відкриттів джерел інформації, літератури з предмету та ін. В них знайдете посилання на фундаментальні праці і досвід, консультуйтесь з доступними і відомими спеціалістами. Визначить принциповий план дослідження і, якщо це буде дослідження за планом, програмою (що в основному уже реалізовано), приступайте, починайте деталізацію програми по фрагментах. Зробить перший начерк, накидок основних структурних компонентів зв'язків об'єкту вивчення, виділивши предмет аналізу відповідно меті і основним завданням дослідження. Одночасно формулюйте основні гіпотези і уточнюйте змістовний сенс основних понять, що стали елементами формувань гіпотез.

П'ята. Обговоріть з іншими дослідниками напрямки дослідження і ще раз зверніться за порадою, консультацією до спеціалістів дослідників, до практиків та тільки тоді починайте систематизоване опрацювання понять загальної концепції формулювання робочих гіпотез. Варто тут пам'ятати і діяти за прислів'ям: сім раз відміряй, а один раз відріж. Оформіть програму як окремий документ дослідження: це знадобиться не тільки в здійсненні, реалізації дослідження, але і при підготовці підсумкового звіту.

Вирішення, реалізація тієї чи іншої проблеми соціальної або наукової — завжди спрямовано на досягнення тієї або іншої конкретної мети, конкретного завдання, визначення ефективності.

Етапи підготовки курсової роботи.

1. Вибір теми дослідження та її обґрунтування. Визначення об'єкта та предмета дослідження. Постановка мети.

2. Добір літератури до обраної теми, її глибоке вивчення та систематизація матеріалу. Вивчення педагогічного досвіду. Визначення вихідних теоретичних положень. Формулювання на цій основі гіпотези дослідження та визначення його завдань.

3. Добір і розробка методики експериментального дослідження та обробки експериментальних даних.

4. Проведення дослідно-експериментальної роботи (констатуючий, формуючий та контрольний експерименти) та аналіз її результатів.

5. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження в цілому, формулювання висновків та практичних рекомендацій.

6. Літературне оформлення курсової роботи.

 

 

Методика підготовки, оформлення та захисту курсової роботи

План

1. Структура курсової роботи.

2. Характеристика та внутрішня структура курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки.

3. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи.

4. Оформлення курсової роботи.

5. Перевірка та захист курсової роботи.

Структура курсової роботи.

Робота над курсовою роботою передбачає складання плану, який включає як обов'язкові, такі структурні частини: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, заключний.

Розділи завжди мають внутрішню структуру, відповідно до якої поділяються на параграфи, (пункти, підрозділи). Кожен з яких є самостійним блоком інформації, що розкриває важливий аспект досліджуваної проблеми. Кількість параграфів (пунктів, підрозділів) не регламентується. Як правило, назва першого, теоретичного, розділу відображає суть проблеми, що вивчається; назва другого розділу може співпадати з формулюванням теми курсової.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ:

ВСТУП:

- об'єкт;

- предмет;

- мета;

- задача дослідження;

- наукова новизна і практична значимість.

- формування загальної гіпотези

ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ:

- аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження;

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ РОЗДІЛ:

- характеристика методів психолого-педагогічних досліджень;

- перевірка гіпотези визначеними методами досліджень;

- фіксація результатів досліджень;

- обробка та аналіз результатів досліджень.

ЗАКЛЮЧНИЙ РОЗДІЛ:

- відповідність результатів висунутій гіпотезі;

- висновки.

Характеристика та внутрішня структура курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки.

ВСТУП

Курсова робота починається зі вступу, який разом із заключним розділом становить 1/10 частину всієї роботи (приблизно 3-4 сторінки).

Головна мета цієї частини роботи — розкрити актуальність досліджуваної проблеми та визначити коло питань, що будуть розглядатись. Обґрунтування актуальності теми здійснюється через визначення рівня наукового вивчення та новизни даної проблеми (виділяються питання, які ще не мають належного висвітлення в науці, але мають значення для вирішення проблем навчання та виховання); розкриття зв'язку теми з важливими аспектами тих чи інших соціальних проблем сучасності, розв'язанню яких буде сприяти їх дослідження. У вступі визначається об'єкт, предмет, мета, задача дослідження та розкриваються наукова новизна та значимість роботи.

Об'єкт дослідження - це реальність, на яку направлена пізнавальна діяльність дослідника.

Предмет - це властивості, сторони, стосунки, особливості, процеси даного об'єкту, які виділяються для вивчення (в одному об'єкті дослідження може бути виділено безліч предметів дослідження). Визначення об'єкта і предмета дослідження обумовлюється метою. Основною метою с вивчення предмета з метою суттєвих закономірностей, особливостей; розробка концептуальних моделей, схем, тощо.

Гіпотеза - це припущення, що стосується фактів, зв'язків принципів, які не мають наукового обґрунтування. Основним шляхом доведення істинності гіпотези с експериментальне дослідження. Гіпотеза складається із загального припущення та окремих гіпотез. Після аналізу теоретичних джерел з досліджуваної проблеми формулюється загальна гіпотеза, а окремі - можуть з'являтися на будь-якому етапі роботи.

ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

Аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження - це перший параграф теоретичного розділу. Метою аналізу літератури є опис встановлених та вивчених фактів і закономірностей, що складають теоретичну основу питання, на якому будується власне дослідження автора. Такий підхід дозволяє визначити рівень вивчення проблеми, а також ті сторони, які залишилися за межами уваги дослідників.

Кожен параграф (пункт) є логічно завершеною частиною, в якій можна виділити головну думку, закінчується висновком, що виражає основні положення, від яких відштовхується автор при проведенні власного дослідження.

При написанні теоретичного розділу слід уникати таких типових помилок:

Ø компіляція - подання результатів чужих досліджень без самостійної обробки;

Ø переписування шматків текстів з книг, журналів, що не поєднуються за смислом;

Ø називання літературних джерел, переказ їх змісту;

Ø відсутність посилань на конкретні джерела (чужі думки ''привласнюються" автором курсової роботи);

Ø відсутність авторської позиції (щоб уникнути такої помилки, автору слід вказати, яку точку зору він поділяє, а з ким не погоджується і чому; при розкритті точки зору автора вживається авторське «ми», «нам»);

Ø стилістичні недоліки (вживання виразів-штампів, надання мовленню експресивності, повтор слів та словосполучень).

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

Головною метою до даного розділу є відповідність методики (методу) дослідження меті та задачам, обґрунтування вибору і змістовність характеристики методів. У тексті курсової роботи методик називаються а організація дослідження відповідно до методу детально описуються. Описуючи методику дослідження слід вказати мету її застосування, можливості (що дає застосування даної методики), характер даних, критерії, оцінки та одиниці вимірювання (якщо методика дає кількісний матеріал). У разі використання традиційної методики в неповному об'єму, а частково, необхідно обґрунтувати доцільність такого підходу, якщо автор подає свою модифікацію традиційної методики або адаптує її. то необхідно обов'язково описати варіант запропонованої методики, вказати мету модифікації або адаптації. Застосування методик (експериментальних, анкетним і т.д.), запозичених у інших авторів не слід детально описувати. Вказуються лише вихідні дані та загальні особливості методики. У разі розробки авторських методик відповідно до мети конкретного дослідження опис методики має бути детальним (описується процедура дослідження; вказуються способи фіксації результатів; характер даних; критерії оцінки).

Аналіз даних здійснюється за етапами:

1. Для обробки результатів слід воєдино звести первинні емпіричні дані (одиничні оцінки випробовувань за використаними методиками). Дані заносяться у загальну таблицю. Зведені відомості не приводяться у тексті роботи і не обов'язково розміщувати їх у додатках.

2. Даний етап обробки даних здійснюється з метою їх узагальнення, яке робиться на основі встановлених критеріїв. Дані групуються, основними кількісними показниками с відсотки. Цей етап обробки даних має своє відображення в тексті роботи, що виражається у приведенні та описі різного роду таблиць, що містять узагальнені (а не первинні) дані.

3. Найбільш складним етапом обробки даних є статистичний аналіз, (див. статистичні методи обробки педагогічний експериментів).

Інтерпретація отриманих статистичних показників - це перехід від оперування числами до оперування поняттями (педагогічними, методичними, психологічними та ін.). Кожен математичний показник у дослідженні має певний смисл. Тому якісний аналіз даних повинен бути глибоко продуманим, логічним, коректним. Констатація тих чи інших фактів, виявлених у дослідженні, повинна здійснюватись обережно, формулювання мають бути виваженими.

ЗАКЛЮЧНИЙ РОЗДІЛ

Заключний розділ є завершенням текстової частини роботи, в якій підводяться підсумки проведеного дослідження та формулюються висновки.

На початку заключного розділу автор дає свою оцінку результативності дослідження, рівень вирішення поставлених задач. Необхідно зупинитися на узгодженості результатів досліджень з передбаченнями, висунутими в гіпотезі. Гіпотеза може бути підтверджена повністю або частково. Якщо певна частина гіпотези не знайшла підтвердження даними дослідженнями, то це слід пояснити.

Висновки складають основний зміст заключного розділу. Розміщуються в строгій логічній послідовності і, як правило, нумеруються. Кожен висновок формулюється чітко та коротко. Зміст висновків охоплює як теоретичну, так і експериментальну частину. Формулювання мають бути виваженими та обґрунтованими. У них констатуються тільки ті факти і закономірності, які були отримані у ході дослідження. У висновках необхідно стверджувально констатувати тільки ті положення, які перевірені на істинність. Якщо дослідження містить факти, які можна пояснити, передбачувані, то на цьому слід зупинитися по-особливому. Необхідно назвати ті теорії, методи, наукові підходи чи концептуальні положення, з якими узгоджуються результати даної роботи. Це ж саме слід зробити, якщо авторські результати суперечать певним загальновизнаним положенням.

Стосовно об'єму курсових робіт не існує міцно встановлених норм. І все ж слід орієнтуватися на 20-40 сторінок машинописного тексту, враховуючи те, що сам по собі об'єм не завжди визначає якість виконаної роботи. роботи.