Тема 1. Методологія, типологія та етапи наукового дослідження

Предмет і задачі дисципліни. Поняття про методологію наукових досліджень. Методи досліджень на емпіричному рівні. Етапи наукового дослідження.

 

Тема 2. Основні заходи підготовки та написання курсової роботи

Наукова робота студента. Вимоги до написання курсової роботи. Етапи підготовки курсової роботи.

 

Тема 3. Методика підготовки, оформлення та захисту курсової роботи

Структура курсової роботи. Характеристика та внутрішня структура курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи. Оформлення курсової роботи. Перевірка та захист курсової роботи.

Тема 4. Дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист

Дипломна робота. Загальна послідовність, виконання та оформлення.Захист дипломної роботи. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

 

Тема 5. Характеристика методів наукових досліджень

Методи зведення й обробки результатів емпіричних досліджень Методи статистичного аналізу

 

Тема 6. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

Поняття про наукову інформацію та їх роль у проведенні наукових досліджень. Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі. Техніка роботи за спеціальною літературою.

 

Лекція 1. Методологія, типологія та етапи наукового дослідження

План

1. Предмет і задачі дисципліни.

2. Поняття про методологію наукових досліджень.

3. Методи досліджень на емпіричному рівні.

4. Етапи наукового дослідження.

 

 

Предмет і задачі дисципліни.

Згідно до вимог професіограми спеціаліста у галузі “ Початкове навчання”, студент повинен оволодіти не лише змістом фундаментальних та фахових дисциплін, але й опанувати навичками здобуття нових знань, засвоїти методику процесу наукового пізнання.

Залучення студентів до наукової роботи впродовж усього періоду навчання запобігає пасивному накопиченню інформації, сприяє формуванню аналітичного підходу до вивчення та прогнозування явищ педагогічної дійсності.

Задачі курсу:

ØРозвиток у майбутніх педагогів схильності до науково-пошукової діяльності студентів;

ØОзнайомлення із різними формами наукового викладу дослідницьких матеріалів;

ØОзнайомлення із логікою та етапністю процесу дослідження, його категоріальним апаратом;

ØФормування основних гностичних, дослідницьких вмінь, навичок роботи із літературою;

ØФормування умінь і навичок застосування дослідницьких вмінь для здійснення практичних задач.

Об’єктом науки є процес наукового дослідження у його цілісності, тобто вся науково-пізнавальна діяльність в органічній єдності її складових частин.

Предметом науки є самі знання, їх генезис, способи отримання і практичного застосування.

Методологія педагогіки визначає загальні підходи до пізнання і використання закономірностей навчання, виховання і розвитку особистості.

 

Поняття про методологію наукових досліджень.

Виникнення науки в Європі сягає 6-5 століття до н.е. Одним з головних ареалів її виникнення була Давня Греція. Соціально-економічні, культурні, духовні умови, що склалися у містах-державах, сприяли зруйнуванню міфологічних систем. Рівень розвитку виробництва, соціально-економічних відносин спричинив розділення розумової та фізичної праці. Окремі елементи наукових знань існували і в більш давньому суспільстві, але вони мали розрізнений характер.

Функції науки змінювалися й розвивалися протягом історії людства, як і сама людина.

Можна виділити три групи соціальних функцій науки:

Øкультурно-світоглядна;

Øфункція науки як безпосередньої виробничої сили;

Øфункція науки як соціальної сили.

У різні епохи ці функції були представлені по-різному, наприклад, у середньовіччі культурно-світоглядні проблеми в суспільстві обговорювалися у теології. В епоху Відродження право формування світогляду у значній мірі стала відвойовувати наука. Для сучасного виробництва характерним є широке застосування наукових знань.

Складність науки обумовила розмаїтість визначень її предмету. Вихідною основою розуміння науки є сама наукова діяльність, наукова творчість, а також вивчення загальних та специфічних законів природи і суспільства.

Поняття наука формується на основі єдиного гносеологічного і соціологічного підходу до розкриття її природи. З огляду на принципове значення цього поняття в методології наукового пізнання наведемо деякі типові визначення науки.

Наука - це сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення.

Вона містить у собі всі умови і моменти цього виробництва. А саме: учених з їх знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці, наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування, методи науково-дослідної роботи, поняття і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму знань, які виступають як попередні посилання, або засоби чи результати наукового пізнання.

Характерні риси науки:

Øчергування періодів її розвитку;

Øдіалектичне поєднання процесів диференціації та інтеграції наукових знань;

Øрозвиток фундаментальних та прикладних досліджень.

Функції науки

Ø пізнавальна — задоволення потреб людей у пізнанні законів природи, суспільства, мислення;

Ø практично-дієва — постійне вдосконалення виробництва і системи суспільних відносин як безпосередньої виробничої сили;

Ø культурно-виховна — розвиток культури, гуманізація процесу виховання та формування нового покоління, сприяння подальшому розвитку і самовдосконаленню людини як індивіда і суспільства в цілому.

В історії людства відбувалися закономірні зміни щодо «спокійних» і революційних періодів розвитку науки, яка знаходилася в єдиному потоці процесів, що відбувалися та відбуваються в суспільстві. Тому слід підкреслити, що наука, її історія, не можуть бути відокремленими від розвитку суспільства в цілому.

Вищими формами організації науки в Україні є Національна Академія наук (НАН), та галузеві академії (Академія сільськогосподарських наук, Академія педагогічних наук, Академія медичних наук та ін.).

Наука має складну ієрархічну систему структурних підрозділів, що забезпечують виконання її внутрішніх і соціальних функцій. У рамках зазначених організаційних форм науки здійснюються такі функції, які пов'язані з керуванням науковою діяльністю.

Суттєвими пізнавальними елементами науки є:

Øнаукові ідеї,

Øгіпотези, (— це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми)

Øфакти,

Øзасоби матеріалізації наукових ідей (книги, карти, графіки, креслення, таблиці)

Øметодики і відповідні матеріальні засоби спостереження у процесі проведення експерименту,

Øметоди фіксації результатів дослідження тощо.

Символічні засоби науки утворюються за допомогою наукової термінології, системи мір, наукової символіки, різноманітних форм «технічної мови» (графіки, таблиці, тощо).

Зростання ролі науки в суспільстві пов'язане з ускладненнями її внутрішньої структури, диференціацією на велике число конкретних дисциплін, інтеграцією, індустріалізацією наукової праці, зростанням капіталовкладень на її розвиток, збільшенням чисельності науковців, створенням нових наукових підприємств тощо. За такими обставинами виникла необхідність створення нової соціальної дисципліни – науки про саму науку, що одержала назву – наукознавство.

Наукознавство – це одна з галузей досліджень, що вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя людства.

Наукознавство всебічно відбиває ті загальні і суттєві процеси, явища, які характерні для різноманітних сторін науки, їх взаємозв'язку, а також для визначення співвідношення між наукою, з одного боку, і технікою, виробництвом і суспільством – з іншого.

Наукознавство, як і будь-яка інша галузь знання, виконує функції, що пов'язані з одержанням і накопиченням матеріалів, фактів, їх систематизацією і теоретичним узагальненням, прогнозуванням і розробкою практичних рекомендацій.

Наукове дослідження є основною формою здійснення і розвитку науки.

Наукове дослідження – це особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формування знання про досліджуваний об’єкт.