Структура та зміст переддипломної практики

Україна

ПВНЗ „Хмельницький економічний університет”

Кафедра економіки підприємства

 

Методичні рекомендації

з проходження

переддипломної практики

для спеціальності

7.03050401 «Економіка підприємства»

 

 

Хмельницький

Україна

ПВНЗ „Хмельницький економічний університет”

Кафедра економіки підприємства

 

Методичні рекомендації

з проходження

переддипломної практики

для спеціальності

7.03050401 «Економіка підприємства»

 

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри

економіки підприємства

Протокол № 2 від 12 вересня 2012 р.

Хмельницький

Методичні рекомендації з проходження переддипломної практики для студентів спеціальності 7.03050401 “Економіка підприємства” / Хмельницький, ХЕУ. – 2012р., стор.

 

 

Укладачі:

Стельмащук А.М., д.е.н., проф., зав. кафедри економіки підприємства

Мица Н.В., ст. викл.

Паздерник Л.М., ст. викл.

Степанцова Ю.М., викл.

 

Відповідальний за випуск:

Стельмащук А.М., д.е.н., професор, зав. кафедри економіки підприємства
Зміст

Вступ
Загальні положення
Структура та зміст переддипломної практики
Вимоги до проходження практики та оформлення звіту
Література
Додатки

 

Вступ

 

Невід'ємною частиною навчального процесу студентів економічної спеціальності, яка дозволяє перевірити у сфері реальної економіки адекватність та корисність набутих теоретичних знань вимогам і потребам сучасного підприємства, є проходження практики. Переддипломна практика є завершальним етапом теоретичної підготовки фахівця з спеціальності «Економіка підприємства».

Переддипломна практика ставить перед студентами даної спеціальності різні за ступенем складності та рівнем теоретичної і практичної підготовки завдання.

Якісне проходження практики мають забезпечити дані методичні вказівки і керівники практики від внз та від підприємства.

Запропонована в даних методичних рекомендаціях робоча програма з переддипломної практики розрахована на студентів спеціальності 7.050107 «Економіка підприємства». В програмі враховані зміни, які відбуваються в діяльності підприємств в умовах зміни форми власності, формування та функціонування відносин та конкуренції, а також особливості діяльності окремих господарюючих суб’єктів, що визначаються специфікою функціонування та розвитку окремих сфер економіки, до яких вони належать.

Робоча програма практики складена відповідно до Положення про проведення практик студентів вищих навчальних закладів України (від 08.04.1993), Концепції практичної підготовки студентів ПВНЗ „Хмельницький економічний університет”, навчальних планів університету.

Загальні положення

Переддипломна практика - завершальний етап у програмі підготовки фахівця з спеціальності "Економіка підприємства".

Метою практики є поглиблення та закріплення одержаних теоретичних знань студентів, набуття вміння застосовувати їх в аналізі виробничо-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Завдання практики є аналіз параметрів економічного розвитку суб'єкта господарювання, здобуття навиків при виконанні певних функцій працівників відповідних економічних відділів, розроблення рекомендацій щодо напрямків покращення діяльності підприємства. При цьому основна увага акцентується на проблемах дипломної роботи.

Об’єктами проходження практики є провідні підприємства, установи (в тому числі науково-дослідні), а також різні суб'єкти економічної діяльності (далі "підприємства"). Студенти повинні бути закріплені за економічними підрозділами зазначених підприємств та установ.

Контроль за проходженням студентами практики, виконанням програми та графіка здійснюють керівники практики від ВНЗ та підприємства.

Керівник практики від ВНЗ періодично перевіряє виконання студентами програм практики, а також консультує їх, що підтверджується відповідними записами в щоденнику практики.

Керівник від бази практики щоденно контролює виконання програми та графіка проходження практики, дає консультації з питань, що виникають, робить відмітки та зауваження, складає характеристику на студента по закінченню практики, перевіряє та оцінює звіт з практики. Характеристика на студента та оцінка звіту записуються у щоденник.

Практика завершується захистом звіту перед комісією впродовж 10 днів після закінчення практики. На захист студент подає перевірений і рекомендований до захисту керівником практики від університету звіт і щоденник, завірений керівником практики від підприємства. Рекомендація звіту з практики до захисту підтверджується відповідними записами керівника практики від університету не тільки на титульній сторінці звіту (додаток А), але й в щоденнику.

У випадку негативного відгуку про роботу студента, незадовільної оцінки при захисті звіту, при неявці студента на захист розглядається питання про подальше його перебування в університеті.

Вимоги до проходження практики та оформлення звіту

При проходженні практики студенти зобов'язані повністю виконувати програму практики, рівномірно та своєчасно накопичувати матеріали для звіту і дипломної роботи, систематично вести щоденник практики. При цьому студенту слід додержуватись правил внутрішнього розпорядку підприємства, брати активну участь у житті його колективу.

Проходження практики здійснюється згідно з календарним графіком, який розробляється виходячи із загальної тривалості практики.

Нижче наведено типовий календарний графік, на підставі якого можуть бути розроблені індивідуальні календарні графіки проходження практики.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

 

Головка				Заголовки граф
						Підзаголовки граф
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

 

Звичайно таблиця складається із таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф (головки), горизонтальних рядків та вертикальних граф (основної частини, тобто прографки).

Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Між заголовком таблиці і самою таблицею залишається відстань в один інтервал.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.1.2».

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок), — у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику — всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога стислішим. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які стосуються всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні — посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки — з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими. В них не повинно бути слів або розмірностей, що повторюються. Висота шрифту — не менша ніж 10 кегель. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Досить обережно слід ставитися також до вертикальної графи «Примітки». Така графа потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку звіту з переддипломної практики або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У даному разі назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку для кожної частини таблиці повторюють її головку, в другому — боковик. Якщо головка громіздка, її можна не повторювати. У такому разі пронумеровують графи і переносять їх нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють.

Якщо текст у графі таблиці вживається кілька разів і складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів не слід. Коли цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Усі наведені в таблицях дані мають бути достовірними, однорідними і такими, що можуть зіставитися, в основу їх групування покладають лише суттєві ознаки.

Формули у звіті з переддипломної практики нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку.

При використанні формул потрібно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять в інший після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення () і ділення (:).

Нумерація формул також потребує знання деяких особливостей її оформлення. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться праворуч від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і звернене в бік номера.

Потрібно знати і правила пунктуації в тексті з формулами. Загальне правило тут таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (перший рівень деталізації). Переліки першого рівня друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

У звіті з переддипломної практики працях часто зустрічаються скорочення. Це частина слова, або усічене ціле слово. Такий скорочений запис слів і словосполучень використовується для зменшення обсягу тексту з метою дати максимум інформації.

Для утворення таких слів використовуються три основних способи: 1) залишається тільки перша (початкова) літера слова (рік — p.); 2) залишається частина слова, відкидається закінчення та суфікс (рисунок — рис.); 3) пропускається кілька літер у середині слова, замість яких ставиться дефіс (університет — ун-т).

Тут треба мати на увазі, що скорочене слово повинне закінчуватися на приголосний, окрім «й».

У науковому тексті трапляються такі види скорочень: 1) літерні абревіатури; 2) складноскорочені слова; 3) умовні графічні скорочення за початковими літерами слів; 4) умовні графічні скорочення за частинами слів та початковими літерами.

Літерні абревіатури складаються з перших (початкових) літер повних найменувань і розподіляються на: а) такі, що читаються за назвами літер (США, ФРН); в) такі, що читаються за звуками, позначеними відповідними літерами (ВАК — Вища атестаційна комісія, МОЗ — Міністерство охорони здоров'я).

Крім загальноприйнятих літерних абревіатур використовуються запроваджені авторами літерні абревіатури, які скорочено позначають якісь поняття із відповідної галузі знань. При першому згадуванні ці абревіатури вказуються у круглих дужках після повного найменування, надалі вживаються у тексті без розшифровки.

Іншим видом скорочень є складноскорочені слова, які складаються із поєднання: а) усічених та повних слів (профспілка — професійна спілка); б) тільки усічених слів (колгосп — колективне господарство). У наукових текстах крім загальноприйнятих складноскорочених слів використовуються також складноскорочені слова, розраховані на вузьке коло спеціалістів.

Ще один вид скорочень — умовні графічні скорочення за початковими літерами (к.к.д. — коефіцієнт корисної дії) застосовуються переважно в технічних текстах. Від літерних абревіатур вони відрізняються тим, що читаються повністю, скорочуються тільки на письмі і пишуться з крапками на місці скорочення.

І нарешті, в тексті звіту з переддипломної практики зустрічаються умовні графічні скорочення за частинами і початковими літерами слів. Вони поділяються на: а) загальноприйняті умовні скорочення; б) умовні скорочення, прийняті у спеціальній літературі, зокрема в бібліографії.

Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються: а) після перерахування (і т.ін. — і таке інше, і т.д. — і так далі, і т.п. — і тому подібне); б) при посиланнях (див. — дивись, пор. — порівняй); в) при позначенні цифрами століть і років (ст. — століття, ст.ст. — століття, p. — рік, pp. — роки). Існують також такі загальноприйняті скорочення: т. — том, н.ст. — новий стиль, ст.ст. — старий стиль, н.е. — наша ера, м. — місто, обл.— область, гр.— громадянин, с.— сторінки, акад.— академік, доц.— доцент, проф. — професор).

Слова «та інші», «і таке інше» всередині речення не скорочують. Не допускається скорочення слів «так званий» (т.з.), «наприклад» (напр.), «формула» (ф-ла), «рівняння» (р-ня), «діаметр» (діам.).

У наукових текстах і формулах дуже поширені літерні позначення. Такі позначення повинні відповідати затвердженим стандартам та іншим нормативним документам. В ідеальному випадку у кожній роботі повинна бути створена така система, в якій кожній літері відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина репрезентується однією літерою. Іншими словами, ідеальна система не повинна містити багатозначних і синонімічних літерних позначень.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє — знижує наукову цінність викладеного матеріалу;

е) якщо треба виявити ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;

є) якщо автор звіту з переддипломної практики, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дисертації, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. — М.Х.), (підкреслено мною. — М.Х.), (розрядка моя. — М.Х.).

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання у звіті з переддипломної практики.

Посилання в тексті роботи на джерела роблять згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, «... у працях [1-7]...»

Цитата в тексті: «...сьогодні важливо те, що макроекономічну стабільність та можливість інтеграції у світову економіку зможуть реалізувати ті країни з перехідною економікою, які матимуть темпи зростання на рівні не меншому як 5-6 %...» [6, с. 7].

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Геєць В.М., Буковинський С.А. Перспективи економіки світу, окремих регіонів і країн на порозі третього тисячоліття / В.М. Геєць, // Фінанси України.-1997.- № 3.- С.5-17.

Посилання на ілюстрації та формули звіту вказують порядковим номером ілюстрації чи формули — останній беруть у дужки, наприклад, «рис. 1.2», у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях вживають скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Бібліографічний апарат у звіті з переддипломної практики - ключ до використаних автором джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику і культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з наявною літературою з досліджуваної проблеми. Бібліографічний апарат звіту з переддипломної практики складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів.

Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список — одна із суттєвих частин звіту з переддипломної практики, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила" (додаток В).

Безпосередньо перед додатками вміщують аркуш, на якому посередині пишуть слово "ДОДАТКИ", у правому верхньому куті проставляють порядковий номер сторінки. Кожен додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, розташований вгорі малими літерами (крім першої великої) симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написано слово "Додаток _" і велика літера, що його позначає. Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер "Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь".

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад: рисунок Б.З - третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А; формула (А.1) - перша формула додатку А.

Якщо в записці використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у записку без зміни в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині пишуть слово "Додаток" і його назву (за наявності), у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.

Література

1. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: навчальний посібник / В.П.Шило, Н.І.Верхоглядова, Ільіна та ін. – К.: Кондор, 2007. – 240 с.

2. Варналій, З.С. Основи підприємства: навчальний посібник / З.С.Варналій. – 3-тє вид., випр. і допов. – К.: Знання-Прес, 2006. – 350 с.

3. Виноградський М.Д. Менеджмент в організації: Навчальний посібник/ М.Д.Виноградський, А.М.Виноградська, О.М.Шканова.- 3-е вид., випр.- К.: Кондор, 2004.- 598 с.

4. Гриньова В.М. Фінанси підприємства: Навч. Посіб/ В.М.Гриньова, В.О. Корда. – 2-ге., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424с. – (Вища освіта 21 століття).

5. Економіка підприємства:Навч. посіб. / А. В. Шегда, Т. М. Литвиненко, М. П. Нахаба та ін.; За ред. А. В. Шегди. — 2-ге вид.; стер. — К.: Знання-Прес, 2002. — 335 с.

6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

7. Економіка підприємства: Підручник / М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П.Наливайко та ін., За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. КНЕУ, 2004. – 378 с.

8. Економіка підприємства: Посібник / за ред. П.С. Харіва. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 450 с.

Додаток А

Реєстраційний номер

___________________

ЗВІТ

З переддипломної практики

студента/ки/_______________________________________

групи________________________________________________

_____________________________________________________

(прізвище, ім'я по батькові)

Місце практики______________________________________

(назва суб'єкта господарювання чи установи)

Голова комісії: Керівник практики:

___________________ ____________від університету

Члени комісії:

___________________ ______________від суб’єкта

__________________ господарювання

___________________

___________________

___________________

___________________

Звіт захищено з оцінкою____________

“______”_______________201_р.

 

 

Хмельницький – 201_ р.

Додаток Б

Перелік основних форм звітності, на основі яких проводиться аналіз діяльності підприємств:

 

1. Форма №1 "Баланс"

2. Форма №2 "Звіт про фінансові результати"

3. Форма №3 "Звіт про рух грошових коштів"

4. Форма.№4 "Звіт про власний капітал"

5. Форма -№5 "Примітки до річної звітності"

6. Форма –№11- ОЗ "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)"

7. Форма №2-кб-річна "Звіт про введення в дію будівель (споруд), потужностей та основних фондів і інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення)”

8. Форма №1 -ПВ "Звіт з праці"

9. Форма.№3-ПВ "Звіт про виконання робочого часу”

10. Форма №6-ПВ "Чисельність окремих категорій працівників та підготовка кадрів"

11. Форма №1-ПВ (заборгованість)"3віт про стан заборгованості із виплати заробітної плати"

12. Форма №1-ПВ (умови праці) "Звіт про стан умов праці. пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах"

13. Форма №-1-ціни (буд) "Звіт про ціпи придбання матеріалів у будівництві"

14. Форма №1-ціни (пром) "Звіт про ціни виробників промислової продукції"

15. Форма №1-ТІ "Розрахунок середніх цін та індивідуальних індексів цін на споживчі товари"

16. Форма №2-Б термінова (квартальна, річна) "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів"

17. Форма №1-Б термінова (місячна) "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість"

18. Форма №1-п (річна) "Звіт підприємства по продукції"

19. Форма №1-газ "Звіт про відпуск природного (зрідженого) газу"

20. Форма №12-нтз "Звіт про впровадження інновацій"

21. Форма №3-наука "Показники наукової та науково-технічної діяльності"

22. Форма.№1-інновація "Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства"

23. Форма №1-наука "Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт"

24. Форма №5-нт (зразки) "Звіт про створені вперше в Україні зразки нових типів машин, устаткування, апаратів та приладів"

25. Форма №24-енергетика "Електробаланс, склад енергетичного устаткування і звіт про робочу електростанцій (електрогенераторних установок)"

26. Форма №5-нт (оновлена) "Звіт про оновлення продукції машинобудування"

27. Форма №6-тп "Звіт про роботу теплової електростанції"

28. Форма №1 -ТЕП "Звіт про постачання теплоенергії”

29. Форма №6-нт (ліцензії) "Звіт про продаж ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності"

30. Форма №1-водопровід "Звіт про роботу водопроводу (окремої водопровідної мережі)"

31. Форма №1-токсичні відходи "Звіт про утворення, використання та знешкодження токсичних відходів"

32. Форма №2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря"

33. Форма №1-екологічні витрати "Зніт про екологічні збори та поточні виграш на охорону природи"

34. Форма.№1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства"

35. Форма №1-підприємництво (коротка) "Звіт про основні показники діяльності підприємства”

36. Форма №29-сг "Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур"

37. Форма №24 "Звіт пpo стан тваринництва"

38. Форма №21-заг "Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції"

39. Форма № 1 -житлфонд "Звіт про житловий фонд"

40. Форма №1-прилади "Звіт про обладнання наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання теплової енергії і води"

41. Форма №3житлфонд "Звіт про доходи та витрати і експлуатації житлового фонду"

42. Форма №1-зоборгованість (ЖКТ) "Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг та електроенергії"

43. Форма №1-приватизація (житло) "Звіт про хід приватизації державного житлового фонду"

44. Форма №1-субсидії (ЖКГ) "Звіт про надання населенню субсидій на відшкодування оплати житлово-комунальних послуг та витрат на придбання скрапленого газу та твердого палива"

45. Форма №85-К "Звіт постійного дошкільного закладу освіти"

46. Форма №2-3 НК "Звіт вищого навчального закладу"

47. Форма №12-НК "Звіт про діяльність концертної організації самостійного професійного колективу"

48. Форма №9-НК "Звіт про діяльність театру"

49. Форма №8-НК "Звіт про діяльність музею"

50. Форма №20 "Звіт лікувально-профілактичного закладу"

51. Форма №17 "Звіт про медичні кадри"

52. Форма №1-громадська організація "Звіт про діяльність громадської організації"

53. Форма № 1-торг "Звіт про товарооборот".

Додаток В

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

Україна

ПВНЗ „Хмельницький економічний університет”

Кафедра економіки підприємства

 

Методичні рекомендації

з проходження

переддипломної практики

для спеціальності

7.03050401 «Економіка підприємства»

 

 

Хмельницький

Україна

ПВНЗ „Хмельницький економічний університет”

Кафедра економіки підприємства

 

Методичні рекомендації

з проходження

переддипломної практики

для спеціальності

7.03050401 «Економіка підприємства»

 

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри

економіки підприємства

Протокол № 2 від 12 вересня 2012 р.

Хмельницький

Методичні рекомендації з проходження переддипломної практики для студентів спеціальності 7.03050401 “Економіка підприємства” / Хмельницький, ХЕУ. – 2012р., стор.

 

 

Укладачі:

Стельмащук А.М., д.е.н., проф., зав. кафедри економіки підприємства

Мица Н.В., ст. викл.

Паздерник Л.М., ст. викл.

Степанцова Ю.М., викл.

 

Відповідальний за випуск:

Стельмащук А.М., д.е.н., професор, зав. кафедри економіки підприємства
Зміст

Вступ
Загальні положення
Структура та зміст переддипломної практики
Вимоги до проходження практики та оформлення звіту
Література
Додатки

 

Вступ

 

Невід'ємною частиною навчального процесу студентів економічної спеціальності, яка дозволяє перевірити у сфері реальної економіки адекватність та корисність набутих теоретичних знань вимогам і потребам сучасного підприємства, є проходження практики. Переддипломна практика є завершальним етапом теоретичної підготовки фахівця з спеціальності «Економіка підприємства».

Переддипломна практика ставить перед студентами даної спеціальності різні за ступенем складності та рівнем теоретичної і практичної підготовки завдання.

Якісне проходження практики мають забезпечити дані методичні вказівки і керівники практики від внз та від підприємства.

Запропонована в даних методичних рекомендаціях робоча програма з переддипломної практики розрахована на студентів спеціальності 7.050107 «Економіка підприємства». В програмі враховані зміни, які відбуваються в діяльності підприємств в умовах зміни форми власності, формування та функціонування відносин та конкуренції, а також особливості діяльності окремих господарюючих суб’єктів, що визначаються специфікою функціонування та розвитку окремих сфер економіки, до яких вони належать.

Робоча програма практики складена відповідно до Положення про проведення практик студентів вищих навчальних закладів України (від 08.04.1993), Концепції практичної підготовки студентів ПВНЗ „Хмельницький економічний університет”, навчальних планів університету.

Загальні положення

Переддипломна практика - завершальний етап у програмі підготовки фахівця з спеціальності "Економіка підприємства".

Метою практики є поглиблення та закріплення одержаних теоретичних знань студентів, набуття вміння застосовувати їх в аналізі виробничо-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Завдання практики є аналіз параметрів економічного розвитку суб'єкта господарювання, здобуття навиків при виконанні певних функцій працівників відповідних економічних відділів, розроблення рекомендацій щодо напрямків покращення діяльності підприємства. При цьому основна увага акцентується на проблемах дипломної роботи.

Об’єктами проходження практики є провідні підприємства, установи (в тому числі науково-дослідні), а також різні суб'єкти економічної діяльності (далі "підприємства"). Студенти повинні бути закріплені за економічними підрозділами зазначених підприємств та установ.

Контроль за проходженням студентами практики, виконанням програми та графіка здійснюють керівники практики від ВНЗ та підприємства.

Керівник практики від ВНЗ періодично перевіряє виконання студентами програм практики, а також консультує їх, що підтверджується відповідними записами в щоденнику практики.

Керівник від бази практики щоденно контролює виконання програми та графіка проходження практики, дає консультації з питань, що виникають, робить відмітки та зауваження, складає характеристику на студента по закінченню практики, перевіряє та оцінює звіт з практики. Характеристика на студента та оцінка звіту записуються у щоденник.