Патентування та ліцензування аптечної діяльності

Державне регулювання у сфері реалізації (торгівлі) лікарськими засобами здійснює МОЗ України та Державний департамент з контролю за якістю, безпе­кою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення або уповноважені ними органи.

До основних дозвільних документів належать ліцензія і торговий па­тент. В Законі України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. №98/96-ВР зазначено, що дія його не поши­рюється на діяльність аптек, що знаходяться в державній власності, незалежно від місця їх розташування. Аптеки з недержавною формою власності свою торговель­ну діяльність можуть здійснювати тільки на підставі пільгового торгового патенту. Він дає право реалізувати такі товари: готові лікарські засоби (лікарські препара­ти, ліки, медикаменти, предмети догляду за хворими, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя); ветеринарні препарати; зубну пасту; косметичні серветки; дитячі пелюшки; тампони; інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози та її замінників; термометри; індивідуальні діагностичні прилади.

Якщо ж аптека поряд з цими товарами реалізує інший асортимент (дитяче харчування), то необхідно отримати ще звичайний торговий патент.

Як виняток аптеки — суб’єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, можуть працювати без торгового патенту.

Для одержання торгового патенту аптека подає в податкову інспекцію за місцем знаходження такі документи: заяву, витяг із статутних документів; доку­мент про сплату вартості торгового патенту.

Торговий патент видається аптекам у триденний термін від дня подачі доку­ментів. Для структурних підрозділів аптек видаються окремі торгові патенти. Ва­ртість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування. Термін його дії — 12 календарних місяців.

Кожен суб'єкт, який функціонує на фармацевтичному ринку, пови­нен мати ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності із за­значенням виду діяльності — оптова реалізація лікарських засобів, роздрібна реалізація лікарських засобів, виробництво лікарських засобів, виробниц­тво лікарських засобів в умовах аптек.

Ліцензія підлягає переоформленню у разі:

♦ зміни назви юридичної особи (якщо зміна назви не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені та по батькові фізичної особи — суб'єк­та підприємницької діяльності;

♦ зміни місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної осо­би — суб'єкта підприємницької діяльності;

♦ змін, пов'язаних з впровадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності.

Відмінність між торговим патентом і ліцензією полягає в тому, що перший документ дає право на провадження певного виду діяльності і видається податко­вим органом, а другий — дає право здійснювати діяльність, що підлягає обме­женню і видається органами виконавчої влади, а саме Державним департамен­том з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України (Наказ від 12.01.2001 № 3/8 по ДК України з питань регуляторної політики та підприємництва „Про затвердження ліцензій­них умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засо­бів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами").

Для отримання ліцензії суб'єкти підприємницької діяльності повинні подати:

♦ копію висновку державної санепідемслужби про відповідність наявних примі­щень вимогам санітарних норм і правил;

♦ довідку держдепартаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів та виробів медичного призначення, стан матеріально-тех­нічної бази, наявність нормативно-правових документів, зокрема норматив­них документів зі стандартизації, а також про рівень кваліфікації його пра­цівників (наказ МОЗ України № 389 від 28.09.2001 p.).

 

Облік надходження товарів

Ефективність фармацевтичного забезпечення населення і лікуваль­но-профілактичних установ визначається достовірністю обліку товарних запасів. Згідно з Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 9 „Запаси", товари — це матеріальні цінності, які придбані за плату і зберігаються на підприємстві з метою подальшого продажу, пер­вісною вартістю яких є собівартість. Товарні запаси вважаються активами (відо­бражаються в балансі як активи), якщо дотримано дві умови: існує імовірність, що підприємство одержить в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з прода­жем цих запасів; вартість запасів може бути достовірно визначена.

Якщо запаси товарів не можуть бути використані або реалізовані (втратили необхідні якості, минає термін придатності або з інших причин), вони не повинні відображатися в складі активів аптеки, тобто підлягають списанню на операційні витрати звітного періоду.

Основними контрагентами аптек при закупівлі медикаментів та виробів ме­дичного призначення є постачальники — юридичні особи (гуртові фірми, аптечні склади) або фізичні особи.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем зазнача­ються в господарських договорах (угодах), що є важливою підставою виникнен­ня зобов'язань та основною формою реалізації товарно-грошових відносин в рин­ковій економіці.

Обов'язковою умовою укладання договорів є максимально точне відобра­ження зобов'язань обох сторін. В договорі (угоді) купівлі-продажу повинні бути вказані такі реквізити: дата укладання договору, інформація про постачальника і покупця, предмет і сума договору, термін та умови поставки, вимоги до якості товару, умови розрахунків, відповідальність сторін за невиконання умов догово­ру і порядок розгляду суперечок, термін дії, юридичні адреси сторін. Договір набирає сили після погодження з усіма відповідальними особами. Якщо сторони бажають змінити початкові умови договору, повинна бути підписана додаткова угода. Порушення договірних зобов'язань спричиняє значні економічні наслідки для обох сторін договору.

Лікарські засоби, що надходять до аптек, мають бути з супровідними документами, передбаченими чинним законодавством: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними, сер­тифікатами якості, що видаються виробниками, їх копіями, засвідченими підпи­сом і печаткою постачальника. Ці документи повинні відображати всі акти ку­півлі і продажу, фіксувати дату купівлі або постачання, назву і кількість, номери серій (партій) отриманого або поставленого лікарського засобу, назву і адресу постачальника.

Лікарські засоби, що надійшли до суб'єкта господарювання, оприбуткову­ються в день надходження за їх фактичною наявністю.

Зберігання у приміщеннях аптеки та у структурних підрозділах лікарських засобів, які їм не належать, забороняється.

Готові лікарські засоби, що надходять в аптечну мережу, повинні мати листок-вкладиш (інформацію для пацієнта) та маркування, яке містить відповідну інформацію, на первинній (внутрішній) або вторинній (зовнішній) упаковці.

Вимоги щодо маркування, змісту листка-вкладиша готових лікарських за­собів, оформлення лікарських засобів, що виготовлені в аптеках, встановлюють­ся МОЗ України або уповноваженим ним органом.

Організація обліку розрахунків з постачальниками повинна забезпечити:

- своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками;

- попередження про термінування кредиторської заборгованості. Важливою умовою правильної організації обліку товарних операцій є до­тримання порядку формування цін на товари, які реалізуються. На фармацевтичні товари застосовують різні види цін (рис.20.2).

Характерною особливістю аптек як підприємств роздрібної тор­гівлі є те, що вони ведуть облік товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть реалізовані покупцям — кінцевим споживачам. Отже, при оприбуткуванні товару, що надійшов, аптека

відразу відображає і суму торгової націнки, яка призначена для покриття ви­трат і одержання прибутку та являє собою різницю між продажною і купівель­ною вартістю товарів.

 

 

Товарний асортимент аптек відповідно до формування роздрібних цін умов­но можна поділити на такі групи:

1. Лікарські засоби і вироби медичного призначення, торгова націнка на які підлягає державному регулюванню (наказ МОЗ України і Міністерства економі­ки № 480/294 від 03.12.2001 р.) Перелік охопив близько 800 лікарських засобів за всіма фармакотерапевтичними групами згідно з чинною анатомічно-терапевтич­ною класифікацією. Крім протипухлинних, протитуберкульозних, протидіабетичних лікарських засобів регульована націнка до 35 % від митної або оптової ціни виробника поширюється і на широковживані препарати в різних лікарських фор­мах, а саме: ампіцилін, анальгін, вугілля активоване, аскорбінова, ацетилсаліци­лова кислота, аспаркам, букарбан, валідол, валокордин, грудний еліксир, діазолін, корінь алтея, фенобарбітал та інші.

2. Лікарські засоби, ціна на які встановлюються аптекою самостійно залеж­но від попиту і можливості прискореної реалізації.

3. Товари аптечного асортименту (парафармацевтики), які обкладаються 20 % податком на додану вартість (ПДВ). Згідно з пп. 5.1.7. Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. за № 168/97 звільняються від опо­даткування операції з продажу лікарських засобів і виробів медичного призна­чення, які зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку. Проте решта асортименту аптеки — косметичні та парфумерні засоби, харчові добавки, фіточаї, які не зареєстровані як лікарські засоби, оподатковується ПДВ, який сплачує кінцевий споживач.

Матеріальна відповідальність виникає з моменту приймання товару матері­ально відповідальними особами. Якщо при прийманні товару встановлено недостачу або брак, то приймання припиняється, забезпечується подальше збері­гання цього товару. Якщо недостачу виявлено при перевірці ваги-нетто або кіль­кості одиниць в певних місцях, отримувач призупиняє приймання товару, зберігає і показує постачальнику тару і упаковку розпечатаних місць і товар, який там міститься. Представник постачальника, який перебуває в одному населеному пункті з отримувачем, повинен прибути не пізніше наступного дня після одержан­ня виклику, якщо медикаменти швидко псуються — то протягом чотирьох годин. Представник, який знаходиться в іншому населеному пункті, повинен прибути протягом трьох днів. Якщо у встановлений термін представник не прибув, то товар приймається в присутності представника незацікавленої сторони або само­стійно, якщо постачальник дає згоду на одностороннє приймання товару.

Для одержання товару матеріально відповідальним особам видається дору­чення („Інструкція МФУ про порядок реєстрації виданих, повернених і невикори­станих доручень на одержання цінностей" від 6.05.1996 р. за №99). Доручення оформляється на спеціальних позавідомчих бланках №М-12, підписується керів­ником і головним бухгалтером. Доручення видається посадовим особам, які пра­цюють на цьому підприємстві. Термін дії доручення — 10 днів.

Лікарські засоби та вироби медичного призначення надходять в аптеку безпосередньо від заводів-виробників або від оптових посередників (фармаце­втичні фірми, бази), які мають чинні ліцензії на право оптової торгівлі, копії яких додаються до угод постачання і зберігаються в аптеці з усім комплектом медикаментів.

При відвантаженні товарів постачальник зобов'язаний надати сертифікати якості на всі лікарські засоби з описом зовнішнього вигляду та відміткою кількі­сного вмісту діючих речовин, виписує реєстраційні документи (рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну і податкову накладну), на підставі яких товар в аптеці приймають за кількістю і якістю.

Згідно з інструкцією про порядок контролю якості лікарських засо­бів під час оптової та роздрібної торгівлі, затвердженою наказом МОЗ України від 30 жовтня 2001 р. № 436, регламентується порядок прове­дення вхідного контролю, який здійснюється при одержанні товару за допомогою візуальної перевірки або аналізу лікарського засобу.

Вхідний контроль готових лікарських засобів, які надходять в аптеку, здій­снює уповноважена особа, призначена наказом керівника.

Уповноважена особа повинна мати вищу або середню фармацевтичну освіту.

Головними обов'язками уповноваженої особи є:

♦ перевірка лікарських засобів, які надходять в аптеку, і супровідних докумен­тів — накладних (з обов'язковим зазначенням назви, дозування, лікарської форми, номера серії, кількості, назви виробника), сертифікатів якості вироб­ників, даних про реєстраційний статус лікарського засобу;

♦ оформлення висновку вхідного контролю якості лікарських засобів;

♦ ведення реєстру лікарських засобів, які надійшли до суб'єкта господарської діяльності (табл. 20.1.)

 

 

♦ перевірка наявності в аптеці неякісних та фальсифікованих серій лікарських засобів згідно з інформацією територіальної інспекції;

♦ надання територіальній інспекції повідомлень про виявлені неякісні та фаль­сифіковані лікарські засоби або про які є підозра щодо їх якості, призупинен­ня торгівлі такими лікарськими засобами;

♦ перевірка відповідності одержаних лікарських засобів супровідним докумен­там щодо кількості, дозування, номерів серій, термінів придатності, реєстра­ційного статусу, назви, лікарської форми, виробника. Кожна серія лікарських засобів повинна супроводжуватися сертифікатом якості, що видається вироб­ником, завіреним печаткою останнього постачальника;

♦ якщо результат вхідного контролю позитивний, уповноважена особа передає одержані серії лікарських засобів в реалізацію;

♦ якщо результат негативний, уповноважена особа складає акт про виявлені дефекти, який є підставою для повернення партії постачальнику. Копія акта подається до територіальної інспекції, яка після виконання додаткової переві­рки та вибіркового лабораторного аналізу вживає заходів щодо інформуван­ня інших аптек про виявлені неякісні або фальсифіковані лікарські засоби та контролює дії постачальника щодо їх знищення, утилізації або повернення (у разі неякісних серій) виробнику;

♦ у разі виникнення сумніву щодо якості лікарських засобів при виконанні візуального контролю уповноважена особа відбирає зразки сумнівних лікарських засобів та скеровує їх до територіальної інспекції для проходження лаборато­рних досліджень. На час виконання таких досліджень, до остаточного вирі­шення питання про їх якість, серія сумнівних лікарських засобів перебуває у карантині, ізольовано від інших лікарських засобів, з позначенням „Торгівля заборонена до окремого розпорядження".

Внутрішньогосподарський сумарний облік в аптеці передбачає відображен­ня в прихідній частині товарного або місячного звіту суми отриманого товару за місяць в роздрібних та оптових цінах, а також всіх інших товарно-матеріальних цінностей у цінах придбання.

Лікарська рослинна сировина (ЛРС), одержана від постачальників згідно з рахунками-фактурами, обліковується сумарно в аптеці як товар і відпускається з аптеки за роздрібними цінами. ЛРС, прийнята у заготі­вельників, обліковується в аптеці за назвами, кількістю і сумою в заго­тівельних цінах, окремо від товару.

Принесена заготівельником лікарська рослинна сировина перевіряється на відпо­відність вимогам нормативно-технічної документації. У разі позитивного висновку здійснюється кількісне оприбуткування сировини, а саме: зважування і оформлення приймальної квитанції в трьох екземплярах. Перший екземпляр — видається заготіве­льнику для одержання грошей в касі за заготівельними цінами і залишається в касі, другий екземпляр — передається матеріально відповідальній особі як прихідний доку­мент на надходження сировини в аптеку, третій екземпляр — якщо необхідно, для звіту особі, яка здала сировину. В квитанції проставляється тільки заготівельна ціна і вар­тість, тобто облік ЛРС ведеться за заготівельними цінами. Рух ЛРС можна відобража­ти на активному рахунку 209 — „Інші матеріали" класу 2 „Запаси".

Крім основного надходження товару від постачальників, що збіль­шує залишок товару, в аптеці існують внутрішньо аптечні операції, які також впливають на збільшення товарного залишку. До них належать: 1) вартість тарифів і води очищеної при реалізації лікарських форм інди­відуального виготовлення;

2) дооцінка з лабораторних та фасувальних робіт;

3) дооцінка з рецептурного журналу;

4) переведення з інших облікових груп в товар: тари, МШП, ЛРС;

5) оприбуткування рецептурного посуду, купленого від населення;

6) оприбуткування рецептурного посуду з екстемпоральних лікарських форм, не одержаних хворими.

Відповідно до Плану рахунків для обліку товарів, що надійшли в аптеку, використовуються рахунки:

♦ активний рахунок 282 „Товари в торгівлі", за дебетом якого відобра­жається надходження товару, за кредитом — вибуття;

пасивний рахунок 285 „Торгова націнка", за кредитом якого відображається збільшення суми, за дебетом — зменшення суми. Кореспонденція рахунків з обліку надходження товару наведена в таблиці:

 

Облік вибуття товарів

Реалізація лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без

І рецептів лікарів. Реалізація з аптек або аптечних пунктів без рецептів лікарів тих лікарських засобів, які відповідно до вимог нормативно-правових актів повинні відпускатися лише за рецептами лікарів — забороняється. Переліки торгових лікарських засобів, які повинні реалізовуватися за рецептами або без рецептів лікарів та порядок їх відпуску встановлено МОЗ України.

В аптеках при реалізації товару використання РРО є обов'язковим. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. №1336 виконувати розрахункові операції без застосування РРО з використанням книги обліку розра­хункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки (РК) дозволено при роздріб­ній торгівлі медичними і фармацевтичними товарами на території села (гранич­ний розмір річного обсягу розрахункових операцій — 200 тис. грн.).

Враховуючи особливості організації торгівлі аптечними товарами, ДПА України в листі від 30.04.1998 р. № 4990/10/23-3117 дозволила реєструвати продаж із застосуванням режиму програмування аптечного товару за такими групами:

1. Снодійні, седативні, нейролептичні препарати і транквілізатори,

психостимулятори і антидепресанти.

2. Анальгетики, жарознижуючі, протизапальні препарати на основі саліцилатної кислоти і п-амінофенолу.

3. Аналептики, холіноміметики, холінолітики, гангліоблокатори.

4. Адреналін і адреноміметичні препарати.

5. Місцеві анестетики. Адсорбуючі і в'яжучі препарати.

6. Препарати з ефірними оліями і подразнюючі.

7. Рвотні, протирвотні, протикашлеві, відхаркуючі препарати.

8. Проносні препарати.

9. Серцеві препарати горицвіту, наперстянки і строфанту. Антиаритмічні препарати.

10. Спазмолітики, гіпотонічні, дегідратаційні препарати.

11. Препарати, які сприяють виведенню сечової кислоти, жовчогінні засоби і засоби, що впливають на мускулатуру матки.

12. Вітаміни та їх аналоги.

13. Препарати, які впливають на згортання крові, препарати гіпофізу, кори наднирників і їх аналоги, препарати, які впливають на функцію щитовид­ної і прищитовидної залоз, біостимулятори і різні біогенні препарати.

14. Препарати жіночих і чоловічих статевих гормонів та їх аналоги, анаболічні стероїди.

15. Препарати інсуліну та інші протидіабетичні препарати, ферментні препа­рати і речовини з антиферментною активністю.

16. Антигістамінні препарати.

17. Плазмозамінні розчини, амінокислоти і цукор.

18. Кислоти, луги, препарати кальцію і калію, що містять фосфор, миш'як, кобальт, протиотруйні і комплексони, препарати, що містять йод, залізо, препарати, що впливають на процеси тканинного обміну.

19. Противірусні препарати.

20. Антибіотики.

21. Сульфаніламіди.

22. Похідні нітрофурану, протитуберкульозні препарати.

23. Препарати для лікування малярії, трихомоніазу та інших протозойних інфекцій, протисифілітичні, протигрибкові, протиглисні препарати, захисні пасти і барвники.

24. Антисептики.

25. Препарати, які застосовуються для лікування злоякісних новоутворень, що стимулюють лейкопоез.

26. Діагностичні препарати, олії, коригуючі та допоміжні препарати для лі­карських форм.

27. Бактерицидні і вірусні лікувально-профілактичні препарати.

28. Дезінфекційні і дезінсекційні засоби і репеленти.

29. Лікарська рослинна сировина.

30. Аптечний посуд, скловироби для догляду за хворими.

31. Гумові вироби санітарії і гігієни, медичні вироби з полімерних матеріалів.

32. Перев'язувальні засоби, лейкопластирі, медичні товари.

33. Екстемпоральні лікарські форми

34. Товари аптечного асортименту з ПДВ.

 

 

Реалізація з аптеки (її підрозділів) товарів, які не віднесені до лікарських засобів, а також не зареєстрованих в Україні як вироби медичного призначення, забороняється.

Крім реалізації товару, в аптеках окремо обліковується документальний роз­хід товару, не зв'язаний з реалізацією, тобто його документальне списання:

1) на господарські потреби;

2) при наданні першої медичної допомоги;

3) при знятті ліків Держінспекцією для аналізу;

4) при недостачі за рахунок природної втрати;

5) при закінченні терміну придатності;

6) при уцінці на лікарські препарати, при переоцінці роздрібних цін (знижен­ня вартості);

7) при поверненні товару постачальникам.

Підтримання належного санітарного режиму зумовлює розхід това­рів на господарські потреби: мийні засоби, мило, сода, крохмаль, хлора­мін, їх розхід реєструється у відповідній книзі, згідно з записами в якій в кінці місяця складається довідка у двох екземплярах, де вказується вар­тість використаних медикаментів в роздрібних та оптових цінах. Ця дові­дка є підставою для списання використаного товару в розхід.

Для надання першої медичної допомоги в аптеці є спеціальна шафка з набо­ром медикаментів згідно з переліком (кордіамін, атропіну сульфат, спирт етило­вий, серцеві препарати, дезінфікуючі засоби, перев'язувальні матеріали, крово­спинні засоби). Допомога надається безкоштовно, а вартість використаних медикаментів відноситься на витрати аптеки. Підставою є записи в книзі обліку і довідка, складена в кінці місяця з переліком і вартістю медикаментів.

Факт зняття ліків на аналіз в Держінспекцію з контролю за якістю, виробни­цтвом та безпекою лікарських засобів та виробів медичного призначення оформ­ляється актом у двох екземплярах. Акт є підставою для списання вартості лікар­ських форм і виготовлення хворому нових ліків.

Решта внутрішньоаптечних операцій, які зменшують товарний залишок, здій­снюються на підставі таких документів: актів — переведення товару в інші облі­кові групи, при зниженні роздрібних цін; накладна з переліком товару — при по­верненні товару постачальнику. Весь документальний розхід товару реєструється в витратній частині II розділу місячного звіту.

Аптеки, які мають ліцензію на право виготовлення ліків, ведуть облік прийнятих амбулаторних екстемпоральних рецептів у відповід­них документах, а саме: рецептурному журналі (квитанційній книжці), реєстрі роздрібних оборотів і місячному звіті. Це зумовлено тим, що кількість і сума реалізації з екстемпоральної рецептури є базовим показником для роз­рахунку суми природної втрати. Крім того, хворий, замовляючи лікарську форму, залишає рецепт в аптеці, а одержує квитанцію, за якою отримує виго­товлену лікарську форму, тому прийняті в роботу рецепти реєструються: при­своюється номер, записується прізвище хворого, назва лікарської форми, вар­тість медикаментів і посуду, taxa laborum, води очищеної і наводиться сума разом. Нумерація в рецептурному журналі проставляється за порядком від

початку місяця. В кінці зміни підраховується кількість і вартість прийнятих рецептів на лікарські форми індивідуального виготовлення і переноситься в нагромаджувальні документи: реєстр роздрібних оборотів і розхідну частину товарного звіту. Місячна сума з вартості реалізованих тарифів і води оприбу­тковується в прихідній частині, бо продавати можна тільки оприбуткований товар.

Облік кількості амбулаторних рецептів (екстемпоральних і готових) ведеть­ся в нагромаджувальному документі — реєстрі роздрібних оборотів (VIII розділ місячного звіту). Там і виводиться середня вартість одного рецепта за місяць. Реєструючи відпуск лікувально-профілактичним установам, у всіх документах відображають тільки суму, тому в аптеках змішаного типу середня вартість одно­го екстемпорального і одного готового лікарського засобу (ГЛЗ) по амбулаторно­му відпуску прирівнюється до середньої вартості одного екстемпорального і од­ного ГЛЗ по стаціонарному відпуску.

Аптеки, відпускаючи товар в ЛІТУ та інші установи за безготівковим розра­хунком, здійснюють цю діяльність на підставі вимог, поданих в аптеку. На от­руйні, наркотичні лікарські засоби та етиловий спирт вимоги виписуються латин­ською мовою на окремих бланках із штампом, печаткою і підписом керівника ЛПУ Сильнодіючі і всі інші лікарські засоби виписують на спільній вимозі. Ви­моги в аптеці коректуються, таксуються згідно з прейскурантом роздрібних цін за кожною назвою з врахуванням taxa laborum.

Товар одноразовим покупцям відпускається після оплати виставле­ного аптекою рахунку. Лише тоді покупець може одержати товар в ап­теці. Для цього він повинен подати доручення (на отрути, наркотики, спирт етиловий — окреме доручення). Якщо розрахунки з аптекою ЛПУ систематичні, одержані ЛЗ оплачуються на підставі планових платежів (авансів), товар відпускається згідно з вимогами без попередньої оплати. Вимоги за відпущений товар реєструються хронологічно в книзі обліку гуртового відпуску і розрахунків з покупцями, для кожної ЛПУ — окрема сторінка. На основі зареєстрованих за певний період вимог в аптеці офо­рмляються рахунки, до яких додаються вимоги. В рахунках вказуються дата, но­мер і тільки загальна сума на відпущений товар. Усі виписані рахунки протягом місяця хронологічно реєструються в реєстрі виписаних покупцям рахунків (МЗ, розділ IV), тарифи, вода. Згідно з домовленістю гроші надходять в аптеку пері­одично: раз на тиждень, раз на декаду чи раз на місяць.

Для контролю за сумою відпущених медикаментів і грошей, що надійш­ли, в кінці місяця оформляється оборотна відомість особових рахунків покуп­ців, де вказується залишок грошей на початок місяця (на користь аптеки чи за аптекою). Недоплачену суму покупці перераховують на рахунок аптеки до початку чергового місяця. Надлишок грошей аптека повинна зарахувати в рахунок подальшого відпуску товарів. Загалом у аптеці заборгованість на початок місяця не повинна перевищувати суми одноденної реалізації. Отже, за реєстром виписаних покупцям рахунків визначається загальний обсяг реалі­зації за безготівковим розрахунком і заноситься в місячний звіт (II розділ). початку місяця. В кінці зміни підраховується кількість і вартість прийнятих рецептів на лікарські форми індивідуального виготовлення і переноситься в нагромаджувальні документи: реєстр роздрібних оборотів і розхідну частину товарного звіту. Місячна сума з вартості реалізованих тарифів і води оприбу­тковується в прихідній частині, бо продавати можна тільки оприбуткований товар.

Облік кількості амбулаторних рецептів (екстемпоральних і готових) ведеть­ся в нагромаджувальному документі — реєстрі роздрібних оборотів (VIII розділ місячного звіту). Там і виводиться середня вартість одного рецепта за місяць. Реєструючи відпуск лікувально-профілактичним установам, у всіх документах відображають тільки суму, тому в аптеках змішаного типу середня вартість одно­го екстемпорального і одного готового лікарського засобу (ГЛЗ) по амбулаторно­му відпуску прирівнюється до середньої вартості одного екстемпорального і од­ного ГЛЗ по стаціонарному відпуску.

Аптеки, відпускаючи товар в ЛІТУ та інші установи за безготівковим розра­хунком, здійснюють цю діяльність на підставі вимог, поданих в аптеку. На от­руйні, наркотичні лікарські засоби та етиловий спирт вимоги виписуються латин­ською мовою на окремих бланках із штампом, печаткою і підписом керівника ЛПУ Сильнодіючі і всі інші лікарські засоби виписують на спільній вимозі. Ви­моги в аптеці коректуються, таксуються згідно з прейскурантом роздрібних цін за кожною назвою з врахуванням taxa laborum.

Товар одноразовим покупцям відпускається після оплати виставле­ного аптекою рахунку. Лише тоді покупець може одержати товар в ап­теці. Для цього він повинен подати доручення (на отрути, наркотики, спирт етиловий — окреме доручення). Якщо розрахунки з аптекою ЛПУ систематичні, одержані ЛЗ оплачуються на підставі планових платежів (авансів), товар відпускається згідно з вимогами без попередньої оплати. Вимоги за відпущений товар реєструються хронологічно в книзі обліку гуртового відпуску і розрахунків з покупцями, для кожної ЛПУ — окрема сторінка. На основі зареєстрованих за певний період вимог в аптеці офо­рмляються рахунки, до яких додаються вимоги. В рахунках вказуються дата, но­мер і тільки загальна сума на відпущений товар. Усі виписані рахунки протягом місяця хронологічно реєструються в реєстрі виписаних покупцям рахунків (МЗ, розділ IV), тарифи, вода. Згідно з домовленістю гроші надходять в аптеку пері­одично: раз на тиждень, раз на декаду чи раз на місяць.

Для контролю за сумою відпущених медикаментів і грошей, що надійш­ли, в кінці місяця оформляється оборотна відомість особових рахунків покуп­ців, де вказується залишок грошей на початок місяця (на користь аптеки чи за аптекою). Недоплачену суму покупці перераховують на рахунок аптеки до початку чергового місяця. Надлишок грошей аптека повинна зарахувати в рахунок подальшого відпуску товарів. Загалом у аптеці заборгованість на початок місяця не повинна перевищувати суми одноденної реалізації. Отже, за реєстром виписаних покупцям рахунків визначається загальний обсяг реалі­зації за безготівковим розрахунком і заносяться в місячний звіт.

Провізор-технолог, приймаючи пільгові рецепти, таксує їх за по­вною вартістю і реєструє в окремому рецептурному журналі і додатково в реєстрі рецептів. У реєстр вносять номер за порядком, номер рецепта, прізвище хворого, вартість відпущених медикаментів, суму, заплачену хворим (50 %), суму, яка підлягає оплаті ЛПУ. Реєстр заповнюється в двох екземплярах, на підставі одного з них виписується рахунок, який передаєть­ся або в місцеві органи. Інший екземпляр залишається з рецептами в аптеці. Ре­єстри складаються окремо для кожної категорії хворих і кожної ЛПУ. Виписаний ЛПУ рахунок реєструється в реєстрі виписаних рахунків, а сума, заплачена го­тівкою, — в реєстрі роздрібних оборотів (VIII розділ місячного звіту).

В аптеках фінансовий результат від реалізації товару визначається порівнянням доходів і витрат звітного періоду. Для аптек з правом роздріб­ної реалізації величина доходу дорівнює сумі виторгу, бо момент відпус­ку, що ідентифікується як дохід, збігається з моментом оплати. Сума витрат дорі­внює сумі собівартості реалізованих товарів (реалізація в оптових цінах), для визначення якої використовується метод оцінки за цінами продажу, що базується на застосуванні середнього відсотка (П(С)БО 9 „Запаси").

Собівартість (обсяг реалізації в оптових цінах) визначається як різниця між роздрібною вартістю реалізованих товарів і сумою їх торгової націнки.

Сума реалізованої торгової націнки визначається як добуток обсягу реалі­зації в роздрібних цінах на відсоток торгової націнки, поділений на 100.

Рівень реалізованої торгової націнки (відсоток торгової націнки) визнача­ється як частка від ділення суми торгової націнки в залишку товару і торгової націнки в товарі, що надійшов, на суму залишку товару в роздрібних цінах і товару, що надійшов, помножена на 100.

 

Методика розрахунку:

400 + 540,q_{0 = 16} 61%-

середній рівень торгової націнки - _2Ш + ЗО6О ' '

сума реалізованої торгової націнки

собівартість реалізованого товару (А₂) = 3050- 506,61 - Жі,п аоо
3050-83,39:100 = 2543,39;

А₃ (торгова націнка в залишку товару на кінець періоду) - 400 + ми

5) А (залишок товару в оптових цінах на кінець звітного періоду = 2200 + 2520 - - 2543,39 = 2176,61 (або 2610 - 433,39).

Порядок відображення реалізації товарів на рахунках бухгалтерського об­ліку наведено в таблиці: