Оподаткування експортно-імпортних операцій

Податок на прибуток обчислюється відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Прибуток до оподатку­вання визначається як різниця між скоригованими валовими доходами та скоригованими валовими витратами і амортизацією.

Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'я­зку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховують­ся в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку Укра­їни, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звіт­ного періоду.

Витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті про­тягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, не під­лягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платни­ком податку товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), — дата їх фактич­ного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким прода­жем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Коли укладаються договори, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через банківські рахунки витрати резидента формуються так:

До валових витрат включається 85 % від оплаченої вартості цих товарів, робіт, послуг.

Перелік офшорних зон встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України кожного року.

До валового доходу не включаються та не оподатковуються кошти та май­но, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником.

За умови ліквідації юридичної особи — емітента кошти або майно поверта­ються власнику корпоративних прав і не включаються до складу валового дохо­ду, якщо вони не перевищують номінальної вартості акцій (паїв, часток).

Не включається до валового доходу і не підлягає оподаткуванню залучене платником податку майно згідно з договорами, що не передбачають передачу права власності (лізинг, комісія, консигнація, відповідального зберігання та ін.)

Ставка податку на прибуток від здійснення зовнішньоекономічної діяльності становить 25 %.

Постійні представництва нерезидентів в Україні, СП з іноземними інвестиці­ями (незалежно від розміру інвестицій) оподатковуються за ставкою 25 %.

Пільги та інші розміри ставки чітко обумовлені законом України „Про опо­даткування прибутку підприємств".

Порядок справляння під час митного оформлення товарів, увезе­них на митну територію України, та перерахування до бюджету податку 1 на додану вартість регламентовано Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та Інструкцією, яка роз­роблена на основі цього Закону і затверджена наказом Державної митної служби України від 09.06.99 року № 346.

Платниками є всі суб'єкти підприємницької діяльності України, тобто особи, які ввозять товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території Украї­ни, за винятком фізичних осіб, незареєстрованих як платники податку, якщо такі фізичні особи ввозять товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення товарів на митну тери­торію України та отримання робіт і послуг, що надаються нерезидентами для їх використання на митній території України, у тому числі операції з увезення майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

За операціями, які не підлягають декларуванню митним органам, ПДВ на­раховується та справляється податковими органами.

Базою оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуван­ням витрат на їх доставку. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнен­ня податкових зобов'язань.

Не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з:

1. Передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є резидентом, у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оренди (лізингу)
та його повернення орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору.

2. Обігу валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються з нумізматичною
метою, базою оподаткування яких є продажна вартість.

3. Передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної осо­
би для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею
корпоративні права (крім підакцизних товарів).

4. Повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду
юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з
числа засновників або учасників такої юридичної особи або в разі ліквідації такої
юридичної особи (крім підакцизних товарів).

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) това­рів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті.

ПДВ сплачується платниками податку одночасно зі сплатою мита та митних зборів (до/або на день подання вантажної митної декларації для митного оформ­лення).

Ставка ПДВ становить 20%, за винятком операцій, до яких застосовується нульова ставка.

Порядок нарахування ПДВ при імпорті товарів (робіт, послуг)

Сума ПДВ нараховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв - (В + См + Са)хПІ 100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

Спдв- (В + См)хП/ 100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

Спдв = (В + Са) х ПІ 100;

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

Спдв = В х Я/100.

де Спдв — сума ПДВ;

Са — сума акцизного збору;

В — митна вартість;

См — сума мита;

П — ставка ПДВ (20 %)

ПДВ за нульовою ставкою нараховується з операцій:

продажу товарів на експорт;

надання послуг та виконання робіт на експорт;

продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які зна­ходяться в зонах митного контролю.

Податок за нульовою ставкою в разі експорту товарів (робіт, послу) дає право платнику податку на відшкодуванню з бюджету ПДВ.

При експортуванні товарів (робіт послуг), які не оподатковуються, подат­кові зобов'язання з ПДВ не виникають. Отже, ПДВ не нараховується і не сплачу­ється до бюджету. У цьому випадку підприємство не буде мати права на відшко­дування „вхідного ПДВ".

Порядок і терміни відшкодування ПДВ встановлено Указом № 857 „Про деякі зміни в оподаткуванні" від 7.08.1998 р. Згідно з п. 4 цього Указу відшкоду­вання ПДВ проводиться в такому порядку:

якщо різниця між загальною сумою податкових зобов'язань і податкового
кредиту має від'ємне значення, то така сума зараховується в погашення за­боргованості платника по сплаті ПДВ, що виникла в минулих звітних пері­
одах;

якщо заборгованість відсутня, то така сума зараховується у зменшення по­даткових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів;

якщо суму від'ємного значення податку не буде погашено сумами податко­вих зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, то
лише тоді така сума буде підлягати відшкодуванню з бюджету протягом
місяця, наступного після подання декларації з ПДВ за третій звітний період
після виникнення від'ємного значення податку.

Тим самим Указом № 857 передбачено дещо інший порядок відшкодування ПДВ для платників, які здійснюють операції за нульовою ставкою.

Для цього платником податку потрібно представити декларацію про ПДВ разом з додатком № 3, в якому розшифровується сума до відшкодування. На підставі цих документів ДПА проводить документальну перевірку підприємства експортера. Якщо є необхідність, то проводяться зустрічні перевірки з постачаль­никами товарів (робіт, послуг), що експортувались. Як результат формується рі­шення про бюджетне відшкодування ПДВ. Термін від подачі декларації до моме­нту перерахування коштів за законом становить 1 місяць.

Товари вважаються експортованими лише за наявності належно оформ­леної ВМД.

Для операцій з імпорту товарів (робіт, послуг) датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати ПДВ при оформленні ввізної вантажно-митної декларації.

Акцизний збір — непрямий податок, який включається в ціну під­акцизних товарів. Ставки акцизного збору затверджуються Верховною Радою України.

Акцизний збір платять виробники підакцизних товарів, а також імпортери підакцизних товарів.

Не підлягають оподаткуванню:

• реалізація підакцизних товарів на експорт;

• митна вартість підакцизних товарів, що перевозяться через митну територію
України транзитом.

З метою контролю транзитних операцій територією України було встановле­но граничні терміни:

• автомобільним транспортом — 5 діб у разі прямого транзиту і 10 діб у разі
комбінованого.

• залізничним транспортом — 21 доба у разі прямого транзиту і 28 діб у разі
переадресування.

Випадки ухилення від встановленого маршруту примусили митні орга­ни застосовувати механізм фінансової застави (гарантій) або супроводжува­ти до митниці призначення митною вартою з одночасною охороною спецпідрозділами МВС. Видатки в цьому разі покладаються на власника вантажу чи перевізника. Держмитслужбою заборонено перевантаження підакцизних товарів, крім зміни видів транспорту в разі транзитного переміщення тери­торією України.

Акцизний збір нараховується:

1) за ставками в процентах до обороту з продажу:

• товарів, які реалізуються за вільними цінами, виходячи із вартості товару без ПДВ;

• товарів, які реалізуються за державними фіксованими і регульованими
цінами, виходячи з їхньої вартості, без врахування торговельних знижок
та суми ПДВ;

2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

У випадку імпорту товарів (робіт, послуг) оподатковуваний оборот визнача­ється виходячи із митної вартості, перерахованої у гривні за курсом НБУ на день оформлення вантажно-митної декларації.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів вважається або дата оплати товарів, або дата відвантаження, залежно від того, яка з подій настала раніше у звітному періоді.

Відшкодування з бюджету суми акцизного збору, сплаченого платником по­датку, виходячи із вартості товару, реалізованого за іноземну валюту, проводить­ся у десятиденний термін з дня надходження в ДПА заяви встановленої форми. Як у випадку із ПДВ, термін між надходженням виручки і датою подачі документів на відшкодування не повинен перевищувати 1 місяць.

При перетині кордону встановлено обов'язкове оформлення акцизної декла­рації.

Без складання декларації по акцизу можна ввозити такі товари: кава, ікра, шоколадні вироби, нафтопродукти, кольорові телевізори, дорогоцінні столові на­бори, виставкове майно тощо.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які пе­реміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.

Платники мита — будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших пред­метів, що підлягають митному оподаткуванню згідно з чинним законодавством. Об'єкт оподаткування — митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон. Для визначення митної вартості товарів ва­люта контракту перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується у національній валюті України. Існують два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету:

а) в процентах до митної вартості товарів, які переміщуються через митний
кордон;

б) у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару.

Мито нараховується митними органами, виходячи з митної вартості і вста­новлених ставок мита. Митна вартість визначається у фактично сплачених цінах, або в цінах, що підлягають сплаті на момент перетинання митного кордону. При встановленні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування до пункту перетину митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо.

Порядок сплати та ставки ввізного мита визначаються Митним кодексом України. Оподатковувані товари зведено в товарну класифікаційну схему, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Товари, що підлягають митному контролю, систематизовано в 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній позиції, 5019 товарних підпозиціях.

Сума мита, належна до сплати, перераховується через банківські установи на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів, або вно­ситься готівкою в касу митного органу, який до 10 числа кожного місяця перера­ховує одержані суми до бюджету.

Документом, що є підставою для внесення мита платником, є вантажна ми­тна декларація або її копія. Без сплати сум всіх належних митних платежів випуск товарів та майна митними органами не здійснюється. За заявою декларанта та при наявності гарантії банку митниця має право відтермінувати сплату мита, але не більше ніж на один місяць.