Перспективи реформування непрямого оподаткування в Україні на сучасному етапі

На сьогодні актуальними питаннями для України є побудова сучасної конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки, інтегрованої в ЄС, забезпечення сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі, реалізація збалансованої бюджетної та соціальної політики держави.

Одним з основних спрямувань реформування податкової системи України є реформування непрямого оподаткування України.

Податок на додану вартість повинен стати основним гарантованим джерелом надходжень до державного бюджету. З метою приведення зазначеного податку у відповідність з міжнародними вимогами необхідно забезпечити:

ü охоплення базою оподаткування всіх кінцевих споживчих витрат;

ü справляння податку на додану вартість та скорочення пільг (преференцій) щодо його сплати;

ü запобігання диференціації основної ставки зазначеного податку;

ü дотримання “правила першої події”.

Пріоритетним є розв’язання проблеми своєчасного відшкодування податку на додану вартість шляхом удосконалення механізму його стягнення і системи адміністрування, порядку реєстрації платників податків та методів здійснення податкового контролю, а також визначення підстав і строків проведення камеральних та планових (позапланових) перевірок.

У рамках реформування податку на додану вартість необхідно вжити заходів до:

§ зменшення кількості пільг (преференцій) із сплати податку та приведення їх до переліку типових звільнень (в т.ч. з урахуванням соціальної спрямованості), що застосовуються у міжнародній практиці (ЄС, ГАТТ/СОТ); врегулювання питання щодо застосування спеціальних режимів оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, рибальства; відмова від вексельної форми проведення розрахунків;

§ досягнення максимальної нейтральності зазначеного податку шляхом чіткого відокремлення порядку оподаткування операцій, у тому числі пов’язаних з переміщенням товарів через митний кордон України, наданням туристичних послуг, ввезенням (вивезенням) на митну (з митної) території давальницької сировини та вивезенням (ввезенням) виробленої з неї готової продукції, а також операцій, які проводяться нерезидентами, зокрема у сфері інформаційних технологій;

§ удосконалення правових норм щодо реєстрації платників податку;

§ удосконалення порядку оподаткування операцій з надання послуг та операцій, пов’язаних з реорганізацією підприємств;

§ забезпечення подання податкової звітності в електронному вигляді, зокрема удосконалення процедури її приймання і обробки, проведення моніторингу та ґрунтовного аналізу [6, c. 25-26].

Наступним важливим кроком під час реформування непрямого оподаткування є реформування акцизного податку, система справляння якого на сьогодні має ряд системних недоліків, які можливо усунути шляхом:

§ поступового збільшення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів у результаті підвищення ставок акцизного податку на алкогольні напої, тютюнові вироби та збільшення мінімального податкового зобов’язання із сплати акцизного податку в твердих сумах з метою обмеження споживання таких товарів;

§ систематизації та застосування єдиних методологічних підходів у законодавстві щодо справляння акцизного податку, зокрема розроблення єдиного нормативно-правового акта, в якому визначається з урахуванням основних вимог Директив Ради ЄС та Угод ГАТТ/СОТ перелік підакцизних товарів, термінологія, база та об’єкти оподаткування;

§ спрощення податкової системи шляхом заміни збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію і збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності на акцизний податок на електроенергію та природний газ;

§ запровадження з урахуванням міжнародного досвіду нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів, побутової хімії, продукції технічного призначення, біоетанолу та виробництва біопалива, за умови застосування системи здійснення контролю за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів за принципами Європейського Союзу;

§ включення до складу алкогольних напоїв пива солодового з метою посилення вимог до його виробництва та обігу;

§ здійснити законодавче визначення поняття «слабоалкогольні напої» з метою приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Європейського Союзу та підвищення фіскального потенціалу акцизного податку;

§ запровадження механізму реєстрації платників акцизного податку, що виробляють, імпортують та продають підакцизні товари, створення бази даних про платників податків та єдиної системи здійснення контролю за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів із застосуванням принципів ЄС;

§ приведення законодавства з питань здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у відповідність із законодавством ЄС;

§ поступового підвищення ставок акцизного податку на алкогольні напої у результаті застосування коригуючи коефіцієнтів відповідно до індексів споживчих цін, динаміки зростання ринків та курсу валют;

§ запровадження єдиної ставки на бензини моторні [4].

Орієнтація на ринкову модель господарювання з поступовим входженням країни до світового економічного простору, збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активності на зовнішньому ринку не тільки значно розширили спектр функціональних завдань митної системи, але й зумовили необхідність її докорінної перебудови.

Митна політика України має орієнтуватися не на роз’єднання країн митними бар’єрами, а на зближення їх шляхом спрощення та уніфікації митних процедур відповідно до норм міжнародного права; основна діяльність має спрямовуватися на захист економічних інтересів України; митна система повинна бути переорієнтована на перенесення основних об’єктів контролю і митного оформлення всередину території, до місць безпосередньої концентрації вантажовідправників і вантажоотримувачів.

Відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння у торгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТТ [20].

До обкладання визначеним антидемпінговим або компенсаційним митом Сторона намагається здійснити все можливе для досягнення конструктивного вирішення проблеми.

Україною мають надаватися такі орієнтовні пільги:

1) не стягуватись ввізного мита з товарів, імпортованих з Вірменії, Білорусії Грузії, Естонії, Казахстану, Литви, Молдови, Росії, Туркменістану;не стягуватись вивізного мита з товарів, які поставляються згідно з кліринговими та міждержавними угодами в межах визначених обсягів.

У сфері митного оподаткування варто вжити таких заходів:

· вдосконалення механізму митно-тарифного регулювання шляхом підвищення ефективності використання митного тарифу і класифікації товарів з метою повного нарахування законодавчо встановлених митних платежів;

· розробка порядку погашення заборгованості по митних платежах на основі переуступки прав погашення боргів;

· введення реєстру банків, які виконують роль гарантів забезпечення сплати митних платежів;

· визначення фіксованої межі митної вартості для нарахування митних платежів з окремих категорій товарів;

· захист українського ринку від недоброякісних товарів, зокрема підвищення ролі контролюючої функції митних органів за дотриманням правил сертифікації імпортованої продукції;

· розвиток митно-тарифних методів сприяння залученню іноземних інвестицій, у тому числі шляхом використання митних режимів переробки, які стимулюють розвиток міжнародної кооперації виробництва на підставі довгострокових контрактів і угод;

· вдосконалення нормативно-правової бази функціонування митної системи шляхом забезпечення взаємозв’язку норм і принципів митного законодавства із зовнішньоекономічним, податковим, валютним, цивільним, карним, транспортним законодавством у частині, що стосується митної справи;

· вдосконалення митної системи через уніфікацію механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до вимог СОТ з урахуванням економічних інтересів України [2, с. 5-7].

Поступове реформування непрямого оподаткування України дозволить отримати низку вигод для держави, таких як досягнення європейської податкової гармонізації, зближення України до держав-членів Європейського Союзу, нівелювання міжнародної податкової конкуренції, збільшення доходів Державного бюджету внаслідок збільшення надходжень непрямих податків тощо.

ВИСНОВКИ

Непряме оподаткування відіграє важливу роль в Україні, перш, за все, формуючи найбільшу частку доходів Державного бюджету України.

Непряме оподаткування в Україні представлене трьома податками: податком на додану вартість, акцизним податком та митом.

Податок на додану вартість – форма акцизу, яка зберігає переваги багаторівневого податку з обороту щодо оподаткування усіх ступенів руху товару, але одночасно ліквідовує його основний недолік – кумулятивний ефект.

Акцизи являють собою непрямі податки на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, які включаються до ціни цих товарів (продукції).

Мито – це вид митного платежу, що стягується з товарів, переміщуваних через митний кордон держави (тих, що вивозяться або слідують транзитом).

Поява непрямих податків на території відбулась ще за часів Київської Русі, коли було здійснено першу податкову реформу, проте докорінний розвиток непрямого оподаткування відбувався у період незалежності України, зокрема в той час, коли зміщується акцент з прямих податків на непрямі.

Провівши аналіз надходжень непрямих податків до Державного бюджету, можна зробити висновки про зростання частки надходжень від непрямих податків за 2011 –2013 роки.

Враховуючи курс України до Євроінтеграції Україні та розширення міжнародного співробітництва слід здійснювати поступові заходи реформування непрямого оподаткування, зокрема:

- зменшити кількість пільг з податку на додану вартість;

- поступового збільшення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів у результаті підвищення ставок акцизного податку на алкогольні напої, тютюнові вироби та збільшення мінімального податкового зобов’язання із сплати акцизного податку в твердих сумах з метою обмеження споживання таких товарів;

- запровадження з урахуванням міжнародного досвіду нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів, побутової хімії, продукції технічного призначення, біоетанолу та виробництва біопалива, за умови застосування системи здійснення контролю за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів за принципами Європейського Союзу;

- поступового підвищення ставок акцизного податку на алкогольні напої у результаті застосування коефіцієнтів відповідно до індексів споживчих цін, динаміки зростання ринків та курсу валют;

- запровадження єдиної ставки на бензини моторні;

- застосування режиму найбільшого сприяння у митній політиці та обґрунтованих пільг з метою налагодження міжнародного співробітництва.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бечко П. К. Основи оподаткування: навч. посіб. / П. К. Бечко, О. А. Захарчук — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 168 с.

2. Ващенко В.В. Митно-тарифне регулювання: сучасний стан та перспективи вдосконалення / В.В. Ващенко// Митна справа. – 2007. - №6. – С. 3-7

3. Гега П.Т. Основи податкового права: навч. посіб. 3-тє вид., випр. і доп. / П.Т. Гега, Л.М. Доля - К.: "Знання", 2003. 302 с.

4. Дроздюк О. С. Особливості реформування акцизного оподаткування в Україні [Електронний ресурс] / О. С. Дроздюк // Інтернет-конференція «Бюджетно-податкова реформа» – Режим доступу до ресурсу: http://ndi-fp.asta.edu.ua/thesis/100/#.UUy1MxcaNfc.

5. Златкін Б. І. Податкам – стимулюючу роль / Б. І. Златкін // Економіка України. – 2006. – №2. – С. 14–15.

6. Іванський А.Й. Правові перспективи удосконалення відшкодування податку на додану вартість в Україні з урахуванням Європейського досвіду / А.Й. Іванський // Науково-інформаційний вісник «Право». – 2011. - №3. - С. 20-27.

7. Крисоватий А. І. Податкова система: Навчальний посібник / А. І. Крисоватий, О. М. Десятнюк. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 331 с.

8. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права / Н. П.Кучерявенко - X.: Легас, 2004- - 600 с.

9. Лисенков Ю.М. Податкова система: економіко-правова характеристика податків: навч. посіб. / Ю.М. Лисенко. - К.: Знання, 2007. – 320 с.

10. Лютий І. О. Податки на споживання в економіці України / І. О. Лютий, А. Б. Дрига, М. О. Петренко. – К: Знання, 2005. – 453 с.

11. Лютий І. О. Податкова система: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. О. Лютий, Л. М. Демиденко, М. В. Романюк. – К: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.

12. Мельник М. М. Механізми регулювання непрямих податків в Україні: переваги та недоліки / М. М. Мельник // Наукові праці НДФІ. - 2008. - № 42. - С. 40-45

13. Митний кодекс України від 13.03.12 №4495-VI. Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

14. Мищерякова О.В. Налоговие системи розвитих стран мира / О.В. Мищерякова. – М.:Фонд “Правовая культура” – 2005. – 239 с.

15. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України /кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. - К.: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010 - 2389 с.

16. Нечай Н.В. Нариси з історії оподаткування / Н.В. Нечай. – К.: Вісник податкової служби України, 2002. - 144 с.

17. Онисько С.М. Податкова система: Підручник – 3-тє видання, виправлене і доповнене / С. М. Онисько,.М. Тофан, О.В. Грицина. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006. – 336 с.

18. Педь І.В. Непрямі податки в податковій системі України: Навч. посіб. / За ред. Ю.М. Лисенкова. – К.: Знання, 2008. - 348 с.

19. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ. Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

20. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_012

21. Фінанси: Підручник / за ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – 2-ге вид. перероб. і доповн. – К.: Знання, 2012. – 687 с.

22. www.minfin.gov.ua – Офіційний сайт Міністерства фінансів України.

23. www.treasury.gov.ua – Офіційний сайт Державної казначейської служби України