Ліцензування автомобільних перевезень

Для того, щоб виконувати автомобільні перевезення, автотранспортному підприємству необхідно отримати ліцензію. Порядок ліцензування встановлено Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. №1775-ІП, зі змінами та доповненнями, відповідно до якого ліцензія видається для надання послуг з перевезення:

Ø пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування;

Ø пасажирів та їх багажу на таксі;

Видачею ліцензії займається Державний департамент автомобільного транспорту, а безпосередньо на місцях ліцензування проводять обласні автотранспортні управління.

Для отримання ліцензії суб’єкту господарювання необхідно подати до органу ліцензування заяву, де зазначені такі дані:

§ відомості про заявника (назва, юридична адреса, банківські реквізити, ідинтифікаційний код);

§ вид господарської діяльності, на який необхідна ліцензія.

До заяви потрібно додати:

1. копію свідотства про державну реєстрацію або копію довідки про внесення до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріально;
2. відомості про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для підтримання належного технічного стану транспортних засобів та проходження технічного огляду автомобілів, забезпечення проведення медичного огляду водіїв;
3. копію документа, засвідчену нотаріально, що підтверджує необхідний рівень освіти посадової особи, яка відповідає за експлуатацію та технічний стан автотранспорту;
4. список власних або орендованих транспортних засобів із зазначенням відомостей про нього (тип, марка, рік випуску);
5. копія документів водіїв, які працюють за наймом, про наявність відповідної кваліфікації, своєчасність проходження медогляду;
6. копії свідотства про реєстрацію власних транспортних засобів і копії тимчасових реєстраційних талонів на орендовані автомобілі;
7. копії страхових документів, відповідно засвідчені, що підтверджують наявність у перевізників обов'язкових видів страхування;
8. копію документа, відповідно засвідчену, що підтверджує закінчення водіями спеціальних курсів (для здійснення міжнародних рейсів, перевезення небезпечних вкнтажів).

Рішення про видачу ліцензії приймається уповноваженим органом протягом 10 робочих днів із дати подання заяви з необхідними документами, а протягом наступних трьох днів заявнику надсилається письмове повідомлення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі.

Отримавши таке повідомлення, суб'єкт господарювання повинен сплатити вартість ліцензії в розмірі 340 гривень (20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян протягом 30 календарних днів). В іншому випадку орган ліцензування, що оформив ліцензію, має право визнати таку ліцензію недійсною. Після надходження документа про внесення платежу протягом трьох робочих днів офо­рмляється ліцензія терміном дії 3 роки.

Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію, не може передавати її іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності.

Ліцензія видається для надання послуг з внутрішніх автоперевезень і для виконання міжнародних рейсів. Ліцензія, яка видана суб'єкту господарювання на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, дозволяє також вико­нання внутрішніх автоперевезень.

До ліцензії додаються ліцензійні картки на кожний транспортний засіб, які засві­дчують відповідність автомобіля ліцензійним вимогам. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності. До неї заносяться реєстраційні дані ліцензії та автотранспорту.

Ліцензійні умови — це перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні виду господарсь­кої діяльності, що підлягає ліцензуванню. До них належать:

1. кваліфікаційні та інші вимоги до водіїв автотранспорту;

2. технічні та інші вимоги до транспортних засобів, які використовуються для
надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;

3. організаційні вимоги до умов ведення господарської діяльності підприємств,
які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним
транспортом.

Ці умови є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, які отримали ліцензію на здійснення автоперевезень, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності.

Відповідно до п.5. П(С)БО 8 ліцензія на виконання автоперевезень є нематеріальним активом, оскільки дає право на провадження цього виду діяльності протягом трьох років.

Облік витрат підприємства на придбання ліцензії ведеться на субрахунку 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів", з якого об'єкт нематеріа­льних активів зараховується на субрахунок 127 „Інші нематеріальні активи".

Відповідно до П(С)БО 8 протягом терміну корисного використання нематеріальні активи підлягають амортизації. Метод нарахування амортизації вибирається підпри­ємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Для ліцензії найкраще підходить прямолінійний метод. Нарахування амортизації прово­диться щомісяця починаючи з місяця, наступного за місяцем придбання ліцензії, і заве­ршується в місяці, наступному за місяцем, у якому закінчився термін її дії.

Для аналітичного обліку доцільно вести відомість ліцензійних карток, які додаються до ліцензії, в якій вказуються номер ліцензійної картки, дата видачі та термін її дії, транспортний засіб, на який вона видана, матеріально відповідальна особа, яка відповідає за її зберігання, та інші відомості.

У випадку, якщо ліцензію на здійснення автоперевезень отримує приватний підприємець, він має право включити суму, сплачену за її видачу, до складу ви­трат звітного періоду.

В податковому обліку відповідно до п.п.5.4.7. Закону України „Про опо­даткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, будь-які витрати на придбання ліцензій, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, в повному розмірі (340 грн.) вклю­чаються до складу валових витрат платника податку того звітного періоду, в якому ці витрати були понесені, за умов їх відповідного документального під­твердження

 

 

Облік автотранспорту на АТП