Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій



Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій ведуть в розрізі:

облікових партій;

товарної номенклатури, яка прийнята в міжнародних розрахунках;

1) матеріально відповідальних осіб.

За облікову партію приймають відправлення чи одержання однорідного то­вару, оформлене однією чи декількома транспортними накладними в одному на­прямку і відфактуроване постачальником одним рахунком або однією авіанакладною чи поштовою квитанцією.

Для відображення руху товарів при здійсненні експортно-імпорт­них операцій використовуються такі документи:

1) технічна документація — технічні паспорти машин і обладнан­ня, формуляри і опис виробів, інструкції з монтажу, налагоджування, управління і ремонту;


2) товарно-супровідна документація — сертифікат про якість товару:

3) транспортна, експедиторська і страхова документація — залізнична на­кладна та її копія, страховий поліс або сертифікат;

4) складська документація — документ іноземного комерційного складу, що
містить розписку про прийняття товару на зберігання і заставне свідоцтво;

5) знаходження товару, довідки про сплату мита, акцизів і зборів, податку на додану вартість;

6) документи по нестачах і псуванню товару — комерційний акт про нестачі, аварійний сертифікат;

7) розрахункова документація — рахунок-фактура, розрахункова специфі­кація, перевідний вексель (тратта);

8) банківська документація — заява про переказ валюти, інкасові доручення, доручення про відкриття акредитиву, чек, доручення на розподіл експортної
виручки; виписки операцій по розрахунковому і валютному рахунках;

9) контракт і копія контракту (мовою оригіналу та в перекладі), нотаріально засвідчена;

10) ліцензія на експорт (якщо товар підлягає ліцензуванню);

11) претензійно-арбітражна документація — претензійний лист, позовна за­ява, постанова суду про задоволення або відхилення позову.

Порядок відносин між замовником та виконавцем регулюється укладеним договором (контрактом).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних конт­рагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з Положенням „Про форму зовнішньоекономічних договорів (контра­ктів)", яке затверджено Наказом № 201 Міністерства економіки та з питань Євро­пейської інтеграції України від 06.09.2001, до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), відносяться:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

9. Упаковка та маркування.

10.Форс-мажорні обставини.

11.Санкції та рекламації.

12.Врегулювання спорів у судовому порядку.

13.Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.


За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додат­кові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців догово­ру (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розванта­ження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застережен­ня, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примі­рників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Єдиним документом, що засвідчує факт здійснення експорту чи імпорту, є вантажна митна декларація. Експортери щомісячно здають митні декларації з відміткою митниці про проходження кордону у пода­ткові органи разом з декларацією з податку на додану вартість для під­твердження нульової ставки податку на додану вартість при експорті.

Датою визнання активів, зобов'язань, власного капіталу доходів та ви­трат є:



при експорті та імпорті продукції та товарів — дата митного оформлення
цінностей, що експортуються та імпортуються;

при експорті та імпорті робіт, послуг — дата підписання документів про
фактичне виконання та надання робіт і послуг;

при операціях на валютному рахунку — дата зарахування або списання
валютних коштів за випискою банку;

1) при касових операціях з іноземною валютою — дата оприбуткування або
видачі іноземної валюти за касовими ордерами;

2) при складанні бухгалтерської звітності — за курсом на останній день звітного періоду.


 


 


 


 



 


 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 324; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.12.222 (0.006 с.)