Порядок ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України і вивезення готової продукції

Митним оформленням ввезення давальницької сировини на мит­ну територію України займається український виконавець. Ця проце­дура регламентується Порядком видачі, обліку, відстрочення та опла­ти (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з дава­льницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, який затверджений наказом Державної податкової адміністрація України № 83 від 25.02.2002. Згі­дно порядку №83 український виконавець подає у державні митні органи прос­тий вексель, або письмове зобов'язання, авізоване податковим органом, в яко­му він зареєстрований як платник податків.

Бланк векселя купляється виконавцем у банку і з нього робляться дві чисті копії. Вексель оформляється у валюті контракту. У ньому окремими пунктами виділяється найменування і суми мита, розраховані згідно з Єдиним митним тари­фом, податки та збори, в оплату яких він виданий. Правильно оформлений оригінал векселя подається в державну податкову службу для взяття на облік. Другий і третій екземпляри, авізовані податковим органом, повертаються суб'єк­ту підприємницької діяльності для пред'явлення митним органам та для власного обліку. Якщо дата взяття векселя на облік у податковому органі передує митно­му оформленню сировини, то при бажанні платника податку (щоб не зменшував­ся термін, даний для переробки сировини без погашення векселя), на дату оформ­лення вантажної митної декларації оформлюється новий податковий вексель, погашаючи при цьому попередній. Термін дії векселя визначається терміном, не­обхідним для переробки давальницької сировини, але не більшим ніж 90 днів. Кабінет Міністрів України має право збільшити терміни для виконання окремих операцій з давальницькою сировиною.

До закінчення терміну дії векселя український виконавець може:

продовжити термін дії векселя; вивезти готову продукцію за межі митної території України.

У разі необхідності податкові органи можуть відтерміновувати платіж за векселем на термін, що не перевищує 90 днів. Таке відтермінування може бути продовжене в подальшому шляхом видачі нового дозволу. Загальний термін від­термінування погашення векселя не може перевищувати 270 днів.

Для отримання відтермінування оплати векселя, векселедатель не пізніше ніж за 5 днів до закінчення терміну дії векселя має звернутися в податковий орган з письмовою заявою. В заяві вказується термін відтермінування і підста­ви для його необхідності (підтверджувальні документи). Протягом п'яти днів керівник податкової служби зобов'язаний прийняти рішення про надання відтер­мінування чи про відмову. Рішення приймається на підставі висновку про фінан­совий стан заявника, підготовленого окремим підрозділом податкового органу. У висновку про фінансовий стан суб'єкта господарської діяльності необхідно обов'язково вказати:

стан розрахунків з бюджетом;

платоспроможність;

наявність заборгованості за експортно-імпортними операціями;

своєчасність подання податкових декларацій і розрахунків, декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами Украї­ни, та інших обов'язкових для подання до державної податкової інспекції форм звітності.

У разі прийняття рішення про відмову у відстроченні оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання) заявнику після закінчення терміну розгляду повідомляють про прийняте рішення з обґрунтуванням причин відмови.

При прийнятті рішення про відстрочення оплати векселя оформляється до­звіл на таке відстрочення на умовах податкового кредиту.

Відстрочення оплати векселя надається на умовах податкового кредиту, за користування яким векселедавець вносить плату до бюджету.

Плата за користування податковим кредитом вноситься векселедавцем виходячи з облікової ставки Національного банку України від суми, визначе­ної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який сплачується зазначена плата. Плата за користування податковим кре­дитом нараховується та сплачується щомісяця рівними частинами.

При видачі дозволу розмір плати визначається із застосуванням облікової ставки Національного банку України, яка діє на день видачі дозволу.

Сплата векселедавцем відповідної щомісячної суми за користування по­датковим кредитом підтверджується наданням до державної податкової інспекції копії платіжного документа про таку сплату.

У разі невнесення суб'єктом господарської діяльності щомісячної плати за ко­ристування податковим кредитом державна податкова інспекція в односторонньому порядку скасовує дозвіл на відстрочення векселя і погашає вексель шляхом стяг­нення вексельних сум у порядку, встановленому чинним законодавством України, що регулює погашення податкового боргу.

Якщо до закінчення терміну дії векселя готову продукцію не було вивезе­но, то виконавець зобов'язаний сплатити мито, податки та митні збори у бю­джет. При цьому вексельна сума перераховується за курсом НБУ на дату по­гашення векселя. Коли векселедавець сам не оплатив вексель, то податковий орган згідно з вимогами Закону України № 2181-ІП від 21.12.2000 р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер­жавними цільовими фондами", розпочинає процедуру погашення боргу. Згід­но із нормами чинного законодавства можливість безспірного стягнення кош­тів виникає тільки після 30 дня з моменту направлення платнику другої податкової вимоги.

З ввезеної давальницької сировини, яка підлягає оплаті виконавцем, стя­гується мито, податки та збори на загальних підставах.

Готова продукція, що ввозиться іноземним замовником на митну територію України і вивозиться з митної території України, не обкла­дається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продук­цію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призна­чення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При вивозі готової продукції виконавець подає митним органам копію ве­кселя (письмового зобов'язання) та копію ввізної вантажно-митної декларації, а у необхідних випадках — висновок Торгово-промислової палати, про те, що давальницька сировина становить не менше 20 % вартості готової продукції.

 

23.5.3. Порядок вивезення сировини українського замовника для переробки за кордон та ввезення готової продукції Український замовник може вивозити з митної території України давальницьку сировину:

— що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами. При цьому український замовник дає митному органові письмове зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну коштів від реалізації гото­вої продукції за межами України, крім тієї готової продукції, що виготовлена з давальницької сировини та має заборону на експорт), не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України, є поданий українським замовником митному органу, окрім копії векселя, авізованого органом державної податкової служби за місцезнаходженням замовника, ще й копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини;

— яка підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами. їх сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період здійснення oпeрації з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з
моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

З урахуванням технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати більш тривалі терміни здійснення опера цій з окремими видами давальницької сировини.

У разі ввезення в Україну готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається.

Оплата векселя українським замовником проводиться:

— якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у
визначений термін;

якщо в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції.

У разі ввезення на митну територію України готову продукцію в обумовле­ний строк не в повному обсязі вексель погашається частково — відповідно до обсягу ввезеної готової продукції.

Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальниць­кої сировини перераховується у національну валюту України за курсом Націона­льного банку України, що діяв на день платежу.

Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова проду­кція не повертається в Україну, мито, податки та збори справляються на мо­мент митного оформлення давальницької сировини, яка вивозиться за межі території України.

Органи державної податкової служби за місцезнаходженням замовника можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів. За користування кре­дитом суб'єкт підприємницької діяльності вносить до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток підприємств, щомісячну плату виходячи з облі­кової ставки Національного банку України від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який вно­ситься зазначена плата.

Вивезення за межі митної території України давальницької сировини (крім тієї її частини, що використовується українським замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає квотуванню і ліцензуванню. У разі поши­рення на товари, що вивозяться як давальницька сировина, режиму квотування і ліцензування, спеціального режиму експорту, а також якщо контрактом перед­бачено вивезення давальницької сировини у вигляді товарів, експорт яких підля­гає обліку (реєстрації), за умови подальшої реалізації готової продукції в кра­їні виконавця або в іншій країні, вивезення давальницької сировини здійснюється за умови реєстрації зовнішньоекономічного контракту в Міністерстві економі­ки та з питань європейської інтеграції України. Вивезення за межі митної тери­торії України як давальницької сировини дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх відходів та брухту здійснюється за погодженням з Міністерством фінансів України

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або забороняти ви­везення окремих видів давальницької сировини, реалізацію за межами України окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини україн­ських замовників, або ввезення окремих видів готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироб­лена з використанням давальницької сировини українського замовника і ввозиться на митну територію України, є подання українським замовни­ком митному органу копії авізованого простого векселя (письмового зо­бов'язання) та копії вивізної вантажної митної декларації, а у разі потреби і висновку Торгово-промислової палати України або регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція виготовлена в резуль­таті переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

У процесі митного оформлення готової продукції митні органи зобов'язані ви­користовувати для ідентифікації готової продукції сертифікати походження товарів.

Підставою для погашення векселя є подання українським замовником орга­ну державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної вантажно-митної декларації на готову продукцію або довідки уповноваженого українського банку про зарахування коштів.

Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замов­ника з урахуванням вимог цього Закону, яка ввозиться на митну територію Укра­їни, обкладається ввізним митом, податками та зборами, які справляються у разі імпорту товарів, і до неї застосовуються заходи нетарифного регулювання відпо­відно до законодавства.

У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової про­дукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчується То­ргово-промисловою палатою України або торгово-промисловою палатою країни, де сталася втрата чи повне зіпсуття давальницької сировини або готової продукції, вексель (письмове зобов'язання) погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються, а штрафні санкції не застосовуються.

Кошти від реалізації відходів чи брухту, що залишилися після втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після пе­реробки давальницької сировини на митній території країни іноземного вико­навця або іншої країни, підлягають перерахуванню на рахунок замовника в уповноваженому українському банку не пізніше ніж протягом 90 календар­них днів з дати оформлення вивізної вантажно-митної декларації на даваль­ницьку сировину.

За письмовою заявою українського замовника давальницька сировина, ви­везена ним з митної території України і не перероблена, або відходи чи брухт, що залишилися після повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини, можуть бути ввезені на митну територію України у порядку, встановленому Дер­жавною митною службою України.