Особливості опитування свідків

Ще одне джерело, яке має важливе значення для одержання повної інформації по справі це є свідки. Свідком може стати будь-яка особа, яка випадково спостерігала події, що стосуються справи, або приймала в них участь, або особа яка володіє інформацією щодо окремих епізодів події. Таким чином, інформацію по справі від свідка, можна отримати тим же шляхом, що від клієнта чи будь-якої сторони по справі, тобто до нього можна застосувати загальні правила інтерв'ювання, але попри існуючи схожості допит свідка має свої особливості.

По-перше, свідок на відміну від клієнта не має власного інтересу у результатах справи і тому єдиною запорукою отримання від нього інформації є те, наскільки юристу вдалося схилити його до співпраці. На відміну від органів досудового розслідування та суду, приватно-практикуючий юрист не може викликати свідка для опитування всупереч волі останнього. Саме тому юрист має максимально сприяти волевиявленню свідка, який бажає співпрацювати. Свідка, для прикладу, можна запросити зустрітися у парку чи у кафе, аби уникнути проведення ним паралелі між опитуванням в офісі юриста та допитом у кабінеті слідчого чи прокурора. Особливо доцільно це зробити, якщо свідка вже допитували правоохоронні органи [11, c. 22].

По-друге, свідок не має перед собою всієї картини подій, які складають фабулу справи. Він володіє лише знаннями про окремі епізоди, які він спостерігав безпосередньо, у зв'язку з чим його опитування має швидше тактичне, ніж інформаційне значення. Попри це, навіть якщо юрист вважає, що свідок нічого нового не скаже, його варто опитати з цілого ряду причин [11, c. 22].

Опитування свідка дасть змогу:

- переконатися у достовірності повідомленої іншими особами інформації;

- з'ясувати ступінь обізнаності свідка з обставинами справи та свідченнями, які він може дати;

- визначити готовність свідка до співпраці;

- провести інструктаж свідка щодо дій під час подальшого допиту на слідстві чи суді [11, c. 22].

Завдяки опитуванню свідків можна отримати інформацію про самого клієнта, яку він сам навряд чи про себе повідомить. Свідок також може допомогти частково відобразити позицію протилежної сторони. Зрештою, свідок може стати джерелом пошуку інших свідків.

Лише під час опитування свідка юрист може переконатися, наскільки цінною доказовою інформацією той володіє і прийняти рішення, чи варто взагалі запрошувати дану людину як свідка [11, c. 22].

Таким чином, допит свідка має важливе значення для перевірки існуючої та отримання нової інформації по справі.

Консультування у фахівців

Консультування у фахівців є досить ефективним засобом збору інформації, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла. Найскладнішою формою такого з'ясування обставин є експертиза. Попри це, юрист має значно ширші можливості визначення подій, які відбувалися в дійсності, ніж їх має суд та правоохоронні органи, оскільки для отримання ним висновку достатня усна консультація у спеці­аліста з того чи іншого питання в обхід складної процедури при­значення судових експертиз. Більше того, таке консультування часто просто необхідне перед тим, як буде призначена офіційна експертиза. [11, c. 24].

Загалом консультування у фахівців подібно до опитування гро­мадян передбачає підготовку до консультування, консультування та завершення консультування.

Підготовка до цього консультування має відбуватися за таким алгоритмом:

- Вибір спеціаліста;

- Узгодження місця та часу зустрічі;

- Підготовка питань та матеріалів.

Юрист фактично не обмежений у виборі осіб, які можуть дати йому консультацію з відповідних питань. Це можуть бути як професійні експерти, так і будь-які інші достатньо компетентні особи. Головним критерієм тут має виступати готовність до співпраці та професіоналізм.

Місце і час зустрічі узгоджується зі спеціалістом завчасно. При цьому юрист не обов'язково повинен запрошувати спеціаліста до власного офісу, а може зустрітися з ним у будь-якому зручному місці. [11, c. 25].

Аби зустріч пройшла ефективно, юрист повинен наперед продумати питання, на які він хотів би отримати відповідь. Орієнтовні переліки питань містять довідники з окремих видів експертиз, що може стати у нагоді і при підготовці до зустрічі з фахівцем. Питання слід підготувати у письмовому вигляді. Окрім того, юрист має підготувати всі необхідні до консультації матеріали.

Саме консультування у фахівця можна провести за такою організаційною схемою.

По-перше, слід представитись і вказати, з якою метою відбувається зустріч.

По-друге, потрібно коротко викласти суть справи в такому обсязі, аби було зрозуміло, яке значення матиме дана консультація і для чого взагалі необхідна допомога фахівця.

По-третє, ознайомити фахівця з матеріалами, які він буде Досліджувати.

По-четверте, передати йому перелік питань, попередньо визначивши, чи всі питання достатньо зрозумілі.

Насамкінець потрібно узгодити час, коли консультація буде готова, та вартість виконаних робіт.

Певна річ, отриманий у порядку приватного консультування висновок фахівця не має доказового значення, однак важливий для визначення подальших дій юриста у зборі інформації у справі та з’ясуванні всіх її обставин. На основі такого висновку юрист може спланувати свої дії для підготовки клопотань про призначення відповідних експертиз чи, навпаки, відмовитись від намірів про таке призначення. [11, c. 26].

Ознайомлення з документами

Важко уявити собі збір інформації у справі, у якому не використалися б документальні джерела. Навіть у найпростіших справах юрист використовує документи для підтвердження як мінімум ключових юридичних фактів. Очевидно, що за інформативністю аналіз документів не лише не поступається опитуванню громадян, а в деяких випадках відіграє визначальне значення, адже під документом загалом варто розуміти спеціально створений людиною предмет, призначений для передачі або зберігання інформації.

Готуючись до роботи з документами, юрист повинен знати їх класифікацію, що допоможе сформувати повніше уявлення про даний вид джерел відомостей у справі.

За способом фіксування інформації розрізняють письмові (рукописні чи друковані) документи та записи на кіно- або фотоплівці, на магнітній стрічці. Найчастіше юрист працює з письмовими документами, оскільки вони найпоширеніші та фактично не потребують спеціальних засобів для створення. Проте записи розмов, фотокартки, відеозаписи можуть відігравати не менше інформативне значення. Крім того, вони характеризуються наочністю, чого бракує письмовим документам.

За ступенем персоніфікації документи діляться на персоніфіковані та неперсоніфіковані. До персоніфікованих відносять картки індивідуального обліку (наприклад, характеристики й рекомендаційні листи, видані певній особі, особисті листи, щоденники, спогади). Неперсоніфіковані (безособові) документи - це рішення органів державної влади та місцевого самоврядування, які не носять персонального характеру, статистичні архіви, дані преси, протоколи зборів.

Залежно від статусу документального джерела виділяють документи офіційні та неофіційні. До перших відносять урядові матеріали, постанови, заяви, комюніке, стенограми офіційних засідань, ділова кореспонденція, протоколи судових органів і прокуратури, фінансова звітність і та ін. Неофіційні документи - це здебільшого персоніфіковані матеріали, серед яких центральне місце займає особисте листування та приватні договори. Нарешті за джерелом інформації документи поділяють на первинні та вторинні. Первинні складаються на базі прямого спостереження або опитування, на основі безпосередньої реєстрації подій, що відбуваються. Вторинні виникають на основі обробки, узагальнення або опису, зробленого за первинними джерелами. До найбільш важливих проблем роботи з документами можна віднести труднощі їх одержання та проблему оцінки достовірності.

Доступ до документів

Ознайомлення з документами передбачає отримання юристом дозволу на доступ до них. Такий доступ можна отримати або через залучення клієнта до витребування та отримання відповідних документів, або через самостійний їх збір.

У першому випадку на юристові лежить обов'язок провести інструктаж клієнта і в необхідних випадках підготувати йому запит на отримання інформації про себе чи відповідних документів. Часто це є єдиним способом отримання потрібних матеріалів, оскільки за статтею 31 Закону України «Про інформацію» забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами. Вказане положення, однак, не стосується адвокатів, за якими відповідне право для виконання доручень клієнтів гарантується статтею 6 Закону України «Про адвокатуру».

Якщо мова йде про витребування документів або отримання доступу до них, потрібно підготувати інформаційний запит відповідно до статті 32 Закону України «Про інформацію», відповідь на який повинна бути підготовлена протягом 10 днів. Однак такий запит не має жодного значення для отримання інформації від недержавних організацій. У цьому випадку можна підготувати заяву на підставі Закону України «Про звернення громадян», строк розгляду якого, однак, збільшується до одного місяця. Такі звернення повинні бути підготовлені письмово та направлені адресатам поштою листом з повідомленням про вручення.

Інформаційний запит

(зразок)

 

(назва державного органу, установи, організації, підприємства)

(адреса державного органу, установи, організації, підприємства)

(прізвище, ім.’я, по батькові запитувача, його повна адреса)

Згідно зі ст. 9, 32 Закону України «Про інформацію» прошу Вас надати мені інформацію (дати можливість ознайомитися з інформацією) щодо

_________________________________________________________________________________________________________________________________________

(вказати конкретний вид необхідної інформації)

Зазначена інформація стосується мене особисто (інтересів мого клієнта) і необхідна мені для захисту своїх (його) суб'єктивних прав та законних інтересів

На даний запит прошу дати письмову аргументовану відповідь, яка при необхідності дозволить оскаржити Ваші дії в судовому порядку.

Дата____________________ ______________Підпис

 

Зауважимо, що стосовно неофіційних документів, які знаходяться у громадян, юрист не має жодних важелів впливу на їх отримання. Єдиним способом тут є клопотання перед судом про витребування таких документів, що, однак, не означає реального їх отримання, адже приватна особа завжди може вказати на неможливість подачі такого документа у зв'язку з його втратою.

Додаток А

1. стадія: Підготовка до інтерв’ю юрист повинен забезпечити:

- місце проведення інтерв’ю;

- час проведення;

- відповідний зовнішній вигляд;

- підручні матеріали;

- психологічну підготовку;

- предметну підготовку;

 

2.стадія: Перша зустріч з клієнтом

Завдання: - знайомство;

- установлення правил співбесіди (тобто «правил гри»);

- перші кроки по встановленню довірчих відносин між юристом і клієнтом.

Під час цього етапу необхідно:

- зустріти клієнта;

- ознайомити клієнта з порядком надання консультації;

- визначити час, який має юрист і його клієнт для такої роботи;

- встановити загальний порядок проведення співбесіди;

- укласти угоду з клієнтом про його згоду на отримання консультації;

- заповнити необхідну документацію

 

3. стадія Техніка з’ясування проблеми клієнта:

А) вільна розповідь клієнта

РОЗПОВІДЬ+УМІННЯ СЛУХАТИ=РОЗУМІННЯ

- постійно давати зрозуміти співрозмовнику, що ви його слухаєте;

- час від часу повторює окремі фрази сказані клієнтом;

- дивиться в очі співрозмовнику та постійно підтримує візуальний контакт із ним;

- не можна перебивати співрозмовника;

психологічні прийоми для спрямування розповіді в необхідне русло:

- відвести погляд в сторону показати свою незацікавленість;

- проявити неуважність до сказаного;

- ввічливо попросити відповісти на питання, які зацікавили юриста;

- попросити уточнити якійсь факт, про який вже було розказано;

Б) Хронологія події.

- Що сталося з клієнтом? (Місце події)

- Коли сталося? (Час події)

- Хто був учасником цих подій? (Суб’єкти)

- Яким чином і в якій послідовності розгорталися події?(Обставини події)

- Які наслідки вони потягли за собою?

4. стадія: Резюмування проблеми клієнта (Резюмування зустрічі)

- в хронологічному порядку повторити для клієнта все те, що він розповів під час інтерн’ювання про свою проблему;

- уважно стежити за поводженням клієнта, звертаючи увагу на невербальні елементи спілкування,

- З’ясувати, чи вірно ви викладаєте обставини справи;

- Ще раз уточнити, які саме питання перед вами ставить клієнт, чи вірно ви його зрозуміли;

5 стадія: Завершення інтерв’ю

- призначити клієнту повторну зустріч

- поставить завдання перед клієнтом про надання додаткової інформації (при цьому повідомити клієнту, про яку саме інформацію йдеться, яким чином і з яких джерел він може її отримати).

- при необхідності можна запропонувати клієнту свої послуги, які полягають в тому щоб від імені клієнта отримати необхідні документи або підготувати запити

- ділитися своїми думками з цього приводу

- укласти угоду на підготовку правових документів або на представництво в суді

- Попрощатися з клієнтом і провести його до дверей

Додаток Б.

УГОДА ПРО НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЇ І ВЕДЕННЯ СПРАВИ

я, _________________________________________________ _________________, погоджуюсь на ведення моєї справи (надання консультації) юридичною клінікою, усвідомлюючи, що юридична допомога надається студентами, які не є професійними юристами.

У випадку незадоволення отриманою консультацією вирішен­ням справи не на мою користь без вини представника зобов'язуюсь не мати претензій як до юридичної клініки, так і до представника.

Також погоджуюсь на використання юридичною клінікою матеріалів моєї справи в учбовому процесі без зазначення особистих даних (прізвище, ім'я, адреса та ін.).

Даю згоду і зобов'язуюсь після надання консультації вирішення справи проінформувати представника клініки стосовно якості послуг, які мені було надано.

Дата: "__ "___________ 20___ р. Підпис:______________________

Додаток В

ВХІДНА АНКЕТА ПО СПРАВІ №_____

Дата проведення співбесіди: «____»_____________20____р.

 

Консультант________________________________________________________

ДАНІ ПРО КЛІЄНТА

П.І.Б.:_____________________________________________________________________

Дата народження: «___»__________________19_____р.

 

Адреса:_______________________________________________________________________

Контактний телефон

(вдень):_________________________

(ввечері):________________________

Місце роботи:_______________________________________________________________

Родинний стан: __________________________

Соціальний стан:_________________________

Документ, що підтверджує правовий статус клієнта: _______________________________

Черговість звернення:

 

ДАНІ ПРО СПРАВУ

Мета звернення:___ _______________________________________

Коротке викладення обставин справи:_____________________________________________

____________________________________________________________________________

 

Чи звертався раніше клієнт до юриста? Так чи Ні

Якщо так. то куди звертався і які результати отримано:

_______________________________________________________________

Рішення, які вже були прийняті з даної справи:

ДАНІ ПРО ПРОТИЛЕЖНУ СТОРОНУ У СПОРІ"

Чи (опонент теперішнім або колишнім клієнтом клініки? Так чи Ні

РЕЗУЛЬТАТИ СПІВБЕСІДИ

Призначена повторна зустріч:________________________

Чи є кінцевий термін по цій справі? Так чи Ні

Якщо так, то коли? «______» _________________20 р.

Надано копії документів:

1._______________________________________________________________

2._______________________________________________________________

3._______________________________________________________________

4._______________________________________________________________

5._______________________________________________________________

6._______________________________________________________________

7._______________________________________________________________

8._______________________________________________________________

9._______________________________________________________________

10.______________________________________________________________

ІНШЕ:

 

Підпис клієнта__________________

Додаток Г

ПІДСВУМОК ІНТЕРВЮ

Дата: «____»_________________20___р. Справа № __________

Повне ім’я клієнта:_______________________________________________

Адреса клієнта:___________________________________________________

Контактний телефон_______________________________________________

Ім’я опонента:_____________________________________________________

хронологія	подія	докази

Питання що ставить клієнт:

1.________________________________________________________________________

2.________________________________________________________________________

3.________________________________________________________________________

4.________________________________________________________________________

5.________________________________________________________________________

 

Дата наступної зустрічі_________________

 

Підпис клієнта______________________

 

Додаток Д

Типова анкета по справі про розірвання шлюбу

№	питання	відповіді
1.	Предметна: час укладення шлюбу;
	причини через які особа хоче його розірвати;
	повторність перебування у шлюбі;
	стан здоров'я кожного з подружжя;
	наявність дітей; їх стан здоров'я; інтереси та захоплення дітей,
	доходи кожного з подружжя;   наявність спільного майна;
	наявність спору з приводу розподілу майна.
	Додатково-предметна: - емоційний стан опитуваного; - темперамент опитуваного; - риси характеру опитуваного та зацікавлених осіб; - освітній та культурний рівень опитуваних осіб.
	Непредметна: - наявність у кожного з подружжя інших родичів; - наявність дисциплінарних стягнень за місцем роботи; - освітній рівень та кваліфікація кожного з подружжя тощо.

 

\

ПОЗИЦИЯ ПО ДЕЛУ ЛІКБЕЗ

ЧТО ТАКОЕ ПОЗИЦИЯ ПО ДЕЛУ?^*

Елена Львова,