Коли використовують для збору інформації опитування?

1. Коли інформацію не можна зібрати методами спостереження;

2. Коли інформацію не можна зібрати невербальним методом;

3. Коли інформацію можна зібрати лише невербальним методом;

4. Коли інформацію можна прочитати і побачити.

Які журналістські методи збору інформації називають польовими?

1. Опитування. 2. Інтерв’ю. 3. Спостереження.

4. Бесіда. 5. Вивчення документів. 6. Експеримент.

Коли використовують журналістське опитування?

1. Коли людина є єдиним джерелом інформації.

2. Коли інформація є в документах.

3. Коли інформації немає в документах.

4. Коли людина – носій досліджуваних явищ чи процесу.

Чому опитування називають «якісним методом збору інформації»?

1. Тому що зібрана цим методом вербальна інформація піддається кількісному опрацюванню.

2. Тому що зібрану цим методом інформацію можна аналізувати.

3. Тому що цей метод є надточним.

4. Тому що цей метод перевірений соціологами.

Що впливає на якість інформації, зібраної методом опитування?

1. Респонденти. 2. Умови. 3. Місце проведення.

4. Обставини проведення. 5. Час проведення.

Опитування починається з адаптації, назвіть її фази.

1. Звернення до опитуваних. 2. Пояснення змісту питальника.

3. Оголошення мети опитування. 4. Інформування про правила заповнення анкети. 5. «Фаза зав’язання розмови». 6. Відповісти самому на перші питання.

Яке опитування проводять, коли респондент побоюється, що його відповіді стануть відомі?

1. Анкетне. 2. Анонімне. 3. Відкрите.

Назвіть види анкетування ЗМІ, де вміщують анкети.

1. Роздаткове. 2. Поштове. 3. Пресове.

4. Телевізійне. 5. Інтернет-ЗМІ. 6. Агенційне.

Хто має заповнювати анкету?

1. Анкетер. 2. Кореспондент. 3. Респондент.

Що містить вступ анкети?

1. Перші питання. 2. Інструкція до заповнювання анкети.

3. Хто проводить опитування. 4. Мета опитування.

5. Спосіб повернення анкети.

11. Як поділяють питання анкети за структурою?

1. Відкриті. 2. Напіввідкриті. 3. Напівзакриті. 4. Закриті.

 

 

12. «Питання-меню» – це питання анкети, що…

1. Мають кілька варіантів відповідей.

2. Не пропонують жодних варіантів відповідей.

13. Як поділяють запитання анкети за формою?

1. Непрямі. 2. Закриті. 3. Прямі.

Назвіть види опитувань за характером взаємозв’язків респондента і журналіста.

1. Заочні опитування. 2. Очні опитування. 3. Опосередковані ЗМІ.

Як поділяють анкети за ступенем формалізації?

1. Стандартизовані. 2. Не стандартизовані. 3. Вільні. 4. Пресові.

16. За частотою проведення опитування бувають:

1. Дворазові. 2. Одноразові. 3. Багаторазові.

17. За цілісністю опитуваної аудиторії опитування буває:

1. Суцільне. 2. Вибіркове. 3. Часткове. 4. Повне.

18. Правила складання питань опитування:

1. Стислі фразеологічні звороти. 2. Малопоширені слова.

3. Абстрактні питання. 4. Не містити підказку.

5. Стисле питання й підпитання. 6. Повний список відповідей.

 

Тема: Експеримент

1. Експеримент в журналістиці – це метод…

1. Прихований. 2. Відкритий. 3. Штучний. 4. Природний.

Коли журналіст вдається до експерименту?

1. Коли існує неясність в якомусь питанні.

2. Коли журналіст прагне прославитися.

3. Коли є гострий інтерес аудиторії до цього.

4. Коли журналіст прагне пізнати проблему «зсередини».

3. Суть експерименту в журналістиці полягає в тому, що журналіст:

1. Приховує свою професію.

2. Проникає в інше соціальне середовище.

3. Грає роль.

4. Переодягається.

5. Все фіксує в блокноті і фотографує.

4. Журналісту неетично проводити експеримент в ролі:

1. Сутенера. 2. Контрабандиста. 3. Повії.

4. Злодія. 5. Бандита. 6. Інформатора.

Чим експеримент відрізняється від «методу маски»?

1. Журналіст-експериментатор управляє експериментом.

2. Журналіст діє за своїм сценарієм.

3. Журналіст втручається в ситуацію, впливає на учасників, керує ними.

4. Журналіст експериментує не тільки на собі, а й інших.

5. В експерименті штучно створена, організована ситуація самим

журналістом.

6. Види експерименту в журналістиці за об’єктом:

1. На собі. 2. На інших людях. 3. На документах.

 

7. Види методів експерименту за місцем проведення:

1. Природний або натуральний. 2. Лабораторний. 3. Польовий.

8. В планування експерименту журналіста входять:

1. Вивчення ситуації. 2. Збір інформації про ймовірних учасників.

3. Опрацювання документів і джерел до теми. 4. Чітке формулювання предмету експерименту. 5. Визначення місця дії. 6. Формулювання гіпотези. 7. Обдумати як впливати на експериментальну ситуацію.

8. Як фіксувати інформацію. 9. Як контролювати процес дослідження.

Назвіть завдання експерименту журналіста?

1. Виявити причинно-наслідкові відносини.

2. Пояснити якісь типові асоціальні явища.

3. Оцінити актуальну ситуацію.

4. Виявити істину.

5. Пасивно очікувати, спостерігати за експериментальними об’єктами.

10. Схема проведення експерименту включає:

1. Мету, завдання експерименту. 2. Дату проведення. 3. Що цікавить в

експерименті. 4. Місце проведення. 5. Роль журналіста в експерименті.

6. Інформація про учасників. 7. Документи, інші джерела інформації.

8. Як буде журналіст впливати на ситуацію. 9. Як буде фіксувати

інформацію. 10. Безпека журналіста.

Що є спільного між жанрами експеримент і репортаж?

1. Розповідь від першої особи. 2. Участь журналіста в подіях.

3. Послідовна розповідь. 4. Емоційність, суб’єктивність викладу.

В яких жанрах можна відтворити експеримент?

1. Репортаж. 2. Журналістське розслідування.

3. Коментар. 4. Експеримент. 5. Кореспонденція. 6. Фейлетон.

Мета експерименту.

1. Глибоке проникнення для з’ясування істини. 2. Перевірка гіпотези.

3. Написати захоплюючий матеріал. 4. Стати відомим журналістом.

Назвіть помилки в проведенні експерименту.

1. Неактуальна проблема. 2. Несоціальна проблема. 3. Можна інформацію зібрати спостереженням. 4. Добре продумана безпека журналіста. 5. Не осмислено предмет, роль журналіста в експерименті.

6. Пасивне очікування подій.

15. «Як я був таксистом» – це експеримент…

1. Простий. 2. Складний.

Назвіть різновид спостереження журналіста, що нагадує експеримент.

1. Включене спостереження. 2. Невключене спостереження ЗМІ.

17. Чим привабливий для аудиторії ЗМІ експеримент?

1. Сенсаційністю. 2. Незвичністю. 3. Скандальністю.

4. Розкриття прихованої суті, виявленням парадоксу між реальним і удаваним. 5. Перипетіями журналіста.

18. Якщо журналіст використовує ще інші методи збору інформації, він може написати:

1. Тільки експеримент. 2. Нарис. 3. Статтю.

Що спільного між експериментом і «методом маски»?

1. Приховане проникнення в інше соціальне середовище.

2. Роль журналіста. 3. Мета – виявити істину.

Роль журналіста в експерименті.

1. Пасивний спостерігач. 2. Активний учасник.

3. Організатор. 4. Модератор ситуації.

 

Тема: Вивчення документів як джерела інформації

Що означає поняття «документ» у журналістиці?

1. Фіксована інформація будь-яким способом.

2. Свідоцтво, що підтверджує особу.

3. Форматований паперовий носій даних.

4. Діловий папір, що служить доказом чого-небудь.

5. Джерело інформації.

За стандартом Міжнародної організації зі стандартизації, ISO,

інформація в документі може бути зафіксована:

1. Віртуально. 2. Знаками письма. 3. Зображенням.

4. Звуком. 5. Будь-яким способом.

3. Основні функції документа за ЗУ «Про інформацію»:

1. Збереження інформації. 2. Передавання інформації.

3. Опрацювання інформації. 4. Перевірка інформації.

На яких етапах журналістської діяльності може бути використаний

Документ?

1. На етапі відтворення. 2. На етапі перевірки інформації.

3. На етапі збору інформації. 4. На етапі створення документа.

Назвіть найзначиміші властивості документів.

1. Атрибутивність. 2. Функціональність.

3. Аргументованість. 4. Структурованість.

Яка ключова проблема використання документа в ЗМІ?

1. Проблема носія. 2. Проблема достовірності.

3. Проблема фіксації. 4. Проблема стандартності.

7. Загальні функції документа щодо інформації.

1. Закріплення інформації. 2. Збереження інформації.

3. Трансляція інформації. 4. Захист інформації.

Як поділяють документи за відношенням до оригінальності інформації?

1. Оригінали. 2. Первинні. 3. Копії. 4. Вторинні. 5. Інтерпретовані.

9. Можна подати документ як самостійний матеріал у пресі як:

1. Коментар. 2. Врізка. 3. Огляд.

10. Як доказ документи у ЗМІ використовують у формі:

1. Назви. 2. Цитати. 3. Врізки. 4. Переказу.

Назвіть найдоцільніший, найпереконливіший спосіб використання документа в ЗМІ.

1. Цитата. 2. Повне використання. 3. З коментарем. 4. В огляді.

12. Назвіть документи за власністю:

1. Громадські. 2. Особисті. 3. Сімейні. 4. Державні. 5. Корпоративні.