Як поділяють документи за режимом доступу.

1. Відкриті. 2. Конфіденційні. 3. З обмеженим доступом.

4. З необмеженим доступом. 5. Таємні.

14. Назвіть місця зберігання документів:

1. Архіви. 2. Фонди. 3. Бібліотеки. 4. Відеотеки.

Назвіть основні методи роботи з документами.

1. Традиційний. 2. Кількісний. 3. Формалізований.

Як правильно працювати журналісту з документами?

1. Шукати підтвердження в документах наперед придуманої концепції.

2. Концепцію будувати, отримавши документально підтверджені факти.

3. Якщо якийсь факт не відповідає концепції, переглянути, уточнити її.

17. За правилами роботи з документами, журналіст має переконатися, що:

1. Документ створений відповідальною чи уповноваженою особою.

2. Обстановка, в якій створювався документ вплинув на його зміст.

3. У ньому не змінені прізвища, імена службових осіб.

4. Штамп, печатка відповідають змісту.

5. Документ підписаний не уповноваженою особою.

18. Перевіряючи документ на відповідність прийнятим стандартам, треба з’ясувати:

1. Чи є необхідні реквізити (підпис, печатки, вихідний і вхідний номери, дата).

2. Перевірити, чи готували документи відповідальні особи, які підписували документ.

3. Перевірити чи цей документ зареєстрований у журналі для реєстрацій.

4. З’ясувати відмінності між змістом документу і реаліями.

5. Перевірити викладене у документі з іншими джерелами.

Назвіть правила перевірки змісту документу.

1. Розрізняти опис подій та їх інтерпретацію.

2. З’ясувати якими первинними чи вторинними були джерела інформації.

3. Врахувати обставини, коли його складали.

4. Перевірити реквізити.

Що входить у поняття традиційні методи перевірки документів?

1. Розуміння змісту документу.

2. Інтерпретація документу.

3. Порівняння даних документу з іншими джерелами.

 

Тема: Прес-заходи як джерела інформації

Як називають спеціальні події, заходи, що організовують служби паблік рілейшинз для журналістів?

1. Медіарілейшинз. 2. Хепінінги. 3. Прес-заходи. 4. Масові заходи.

Як називають коротку, мобільну офіційну зустріч керівника фірми,

Вченого, прес-секретаря з пресою, щоб викласти офіційну інформацію?

1. Прес-конференція. 2. Брифінг. 3. Круглий стіл. 4. Бекграундер.

Скільки триває брифінг?

1. до 30 хв. 2. 60 хв. 3. 1, 5 год.

Яка кількість виступаючих на брифінгу?

1. Троє. 2. Один-двоє. 3.Четверо. 4. П’ятеро.

Чим брифінг відрізняється від прес-конференції?

1. Меншим масштабом. 2. Мобільною формою спілкування.

3. Домінує одностороннє повідомлення. 4. Журналісти не задають в кінці запитання. 5. Немає фуршету. 6. Виклад особистих думок та оцінок. 7. Відсутність коментарів. 8. Немає презентаційної частини.

9. Брифінг – закриті збори. 10. Брифінг проводять стоячи.

6. Мета прес-конференції:

1. Дати коментар новиною. 2. Повідомити значиму новину.

3. Дати відповіді на запитання журналістів.

Яку інформацію повідомляють на прес-конференції?

1. Фактографічну. 2. Проблемну. 3. Коментуючу. 4. Підсумкову.

Тривалість прес-конференції?

1. 30 хв. 2. 2 год. 3. Від 30 хв. до 1 год. 15 хв.

9. Кількість відповідаючих на запитання журналістів під час прес -

Конференції?

1. Від 1 до 5 чол. 2. 7 чол. 3. 2 чол.

Хто модератор прес-конференції?

1. Ньюсмейкер. 2. Співробітник прес-служби.

3. Перша посадова особа. 4. Експерт.

Що входить у медіа-кит?

1. Прес-реліз. 2. Бекграундер. 3. Біографія.

4. Диск з фото, відео, аудіо. 5. Коментарі. 6. Таблиці, схеми, малюнки.

12. Оптимальний час для проведення прес-конференції:

1. з 9 °° до 11°°. 2. з 11°° до 16 °°. 3. з 14°° до 17°°.

13. Назвіть сучасні різновиди прес-конференції:

1. Реальна. 2. Віртуальна. 3. Фотоконференція. 4. Відеоконференція.

14. Переваги віртуальної прес-конференції:

1. Глобальність доступу до різних місць.

2. Довга тривалість (24 год.).

3. Обдумування запитань і відповідей.

4. Вільний доступ журналістів.

15. Передогляд – це називають…

1. Інтерв’ю. 2. Огляд. 3. Прев’ю.

16. Прев’ю – це…

1. Попередній огляд журналіста перед відкриттям об’єкту.

2. Перше інтерв’ю перед прес-конференцією.

3. Екскурсія та відповіді на питання журналістів щодо об’єкту.

17. Передогляд може бути складовою…

1. «Круглого столу». 2. Прес-конференції.

3. Прес-туру. 4. Презентації.

18. «Круглий стіл» як прес-захід входить у масштабніший захід…

1. Симпозіум. 2. Науково-практичний семінар. 3. Нарада.

4. Конференція. 5. Конгрес. 6. З’їзд. 7. Дискусія.

19. Медіа-кіт або прес-кіт – це…

1. Комплекс документів для журналістів.

2. Відповіді на запитання журналістів.

Прес-сніданок або прес-ланч – це

1. Зустріч експертів компанії з редакторами ЗМІ.

2. Зустріч прес-служби компанії з журналістами.

3. Зустріч керівника компанії з редакторами ЗМІ.

 

Тема: Джерела журналістської інформації

Що є джерелом інформації сучасного журналіста?

1. Інформагентства. 2.Прес-служби органів влади, самоврядування, приватних структур. 3. Державні архіви. 4. Бібліотеки. 5. Статистичні служби. 6. Соціологічні служби. 7. ЗМІ. 8. Інтернет.

Назвіть найкращі джерела інформації.

1. Верховна Рада. 2. Поінформовані люди, інсайдери. 3. Інтернет.

Ідеально перевіряти інформації зі скількох джерел?

1. Одного. 2. Двох. 3. Трьох.

Хто допомагає краще розібратися в певному питанні?

1. Інсайдер. 2. Носій інформації. 3. Експерт.

4. Учасники події. 5. Постраждалі.

Кого називають інсайдерами?

1. Люди, які не мають відношення до проблеми. 2. Експерти.

3. Учасники подій. 4. Організатори. 5. Постраждалі. 6. Очевидці.

6. Носії інформації:

1. Документи. 2. Повідомлення ЗМІ. 3. Публічні виступи.

4. Люди. 5. Офіційні заяви посадовців.

Як поділяють джерела за відкритістю?

1. Напіввідкриті. 2. Відкриті. 3. Закриті.

Які джерела інформації треба використовувати обережно?

1. Таємні. 2. Відкриті. 3. Конфіденційні. 4. Закриті.

За чим можна знайти документи в архівах?

1. За реєстром архіву. 2. За місцем походження. 3. За описом.

Які документи надають найкращі, найнадійніші докази?

1. Перевірені. 2. Вторинні. 3. Оригінальні.

11. Назвіть як джерело інформації глобальні пошукові системи Інтернету:

1. Google. 2. Yahoo. 3. Bing. 4. Мета. 5. Rambler. 6. Індекс. 7. Yandex.

12. Назвіть джерела нормативно-правової інформації:

1. Сайти Верховної Ради. 2. Сайти Кабінету Міністрів. 3. Чати.

4. Сайти Міністерств. 5. Форуми. 6. Сайт Президента України.

7. Блоги.

Щоб підстрахуватися щодо джерела інформації з Інтернету треба

робити:

1. Скріншноти. 2. Додаткову роздруківку.

Назвіть друковані джерела інформації журналіста.

1. Словники. 2. Періодичні видання. 3. Енциклопедії.

4. Довідники. 5. Підручники.

15. Електронні бази даних на СД як джерела інформації:

1. Збірники нормативно-правових актів.

2. Топографічні мапи.

3. Довідники адрес та телефонів юридичних та фізичних осіб.

4. Бази даних МРЕО ДАІ.

5. Бази даних МВС.

6. Бази даних ДПА.

Як поділяють інформацію за режимом доступу до неї?

1. З обмеженим доступом. 2. Відкриту. 3. Закриту. 4. Приховану.

Які є види інформації з обмеженим доступом?

1. Конфіденційна. 2. Секретна. 3. Не секретна. 4. Напіввідкрита.

Коли журналіст не несе відповідальності за використання інформації з обмеженим доступом?

1. Якщо інформація одержана за власні кошти.

2. Коли журналісту подарували інформацію з обмеженим доступом.

3. Коли інформація не порушує законодавство.

19. Перевіряти документи треба за:

1. Авторством 2. Часом складання. 3. Оригінальністю. 4. Джерелом його інформації. 5. Походженням. 6. Наявністю копій, оригіналів.

7. Відкритістю. 8. Правдивістю. 9. Чинністю. 10. Виконавцем.

Як ефективно використати матеріали інших ЗМІ як джерело

Інформації?

1. Перевірити її. 2. Зацитувати. 3. Послатися на ЗМІ, автора.

4. Збирати інформацію далі. 5. Розвивати тему.

Тема: Прогнозування як метод і жанр журналістики

Коли журналістський прогноз підвищує тираж видання?

1. Коли прогноз справджується.

2. Коли прогноз приблизний.

3. Коли прогноз сенсаційний.

Чим зумовлена правдивість прогнозу?

1. Об’єктивними даними. 2. Вивченням закономірностей.

3. Сторонніми впливами.

Щодо яких галузей соціуму використовують прогноз у ЗМІ?

1. Екологія. 2. Економіка. 3. Політика.

4. Спорт. 5. Погода. 6. Медицина.

Значення прогнозу в ЗМІ.

1. Вказує на небезпеку в майбутньому.

2. Вказує на перспективу розвитку.

3. Допомагає здійснити соціальне управління.

4. Формування громадської думки, підвищення тиражу ЗМІ.

5. Поширює чутки.

Що перевіряють журналісти-прогнозисти?

1. Теорію і гіпотезу. 2. Теорію. 3. Гіпотезу. 4. Чутки. 5. Ідею.

6. Прикладне значення прогнозу в ЗМІ:

1. Внесення змін в бюджет. 2. Зміна курсу валюти. 3. Виграш кандидата на виборах. 4. Виграш в лотерею.

Яка мета прогнозу в журналістиці?

1. Запобігти соціальній проблемі.

2. Визначити тенденцію розвитку.

3. Проаналізувати дані.

Які прогноз показує результати?

1. Очікувані. 2. Не очікувані. 3. Будь-які.