Методика вирішення галузевих правових питань



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика вирішення галузевих правових питань




ПЛАН

Аналіз справи та вироблення позиції на прикладі галузей

РФ документація з кримінальних і цивільних справ

АНАЛІЗ СПРАВИ ТА ВИРОБЛЕННЯ ПОЗИЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ГАЛУЗЕЙ

Аналіз та вироблення позиції у справі

©В.Король для книги Юридична клінічна практика

Частина 1.

АНАЛІЗ СПРАВИ

Поняття, зміст та значення аналізу справи

Важливою передумовою ефективної діяльності юриста при наданні правової допомоги у кримінальних і цивільних справах є доскональне знання ним справи, яке забезпечується шляхом ретельного вивчення усіх її матеріалів. Ознайомлення юриста з матеріалами справи полягає не в їх механічному прочитанні, а в аналізі, з’ясуванні того, чи всі суттєві обставини справи досліджені повно та об’єктивно, чи наявна в матеріалах справи інформація, необхідна для надання правової допомоги (представництва, захисту), а якщо у справі наявні прогалини, – то яким чином вони можуть бути усунуті. Аналіз справи є однією з необхідних професійних навичок юриста, оскільки дає змогу визначити варіанти її вирішення.

Аналіз справи є невід’ємною складовою загального процесу консультування. Фактично він проводиться вже в ході збору інформації (інтерв’ювання клієнта), а також в процесі вироблення позиції у справі. Ці три елементи загального процесу надання правової допомоги є органічно взаємопов’язані й нероздільні. Тому досліджуючи окремо методику проведення аналізу, вироблення позиції у справі та самого консультування слід мати на увазі, що їх розмежування є досить умовним і викликане лише потребами структурування навчального процесу.

Взагалі під аналізом розуміють розумовий процес розкладання об’єкта на елементи. Стосовно юридичного аналізу – це процес дослідження окремих структурних складових справи з метою вироблення конкретної позиції у ній.

Аналіз справи – діяльність розумова, а тому не має жодного зовнішнього вираження. Загалом такий аналіз відбувається за законами логіки і, відповідно, вивчити процеси, які відбуваються при ньому, дуже складно. Однак, це не означає, що при цьому не можна застосувати певні правила, які матимуть методичне, допоміжне значення.

Оскільки аналіз справи – це процес дослідження її елементів, методику аналізу справи доцільно виводити саме зі з’ясування їх сутності.

Кожна справа органічно включає в себе:

1) сукупність фактів – обставин реальної дійсності, які були з’ясовані у процесі збирання інформації. Вказаний елемент становить фактичну основу справи;

2) сукупність норм, що врегульовують правовідношення, з приводу якого звернувся клієнт. Така сукупність норм становить нормативну основу справи;

3) сукупність доказів – відомостей про факти, які підтверджують наявність або відсутність обставин, визначених у межах фактичної основи справи.

Очевидно, що ефективний аналіз кожного з вказаних елементів в результаті визначає успішність аналізу справи в цілому.

У той же час не важливо, в якому порядку проходить аналіз кожної із вказаних складових, оскільки весь процес відбувається у взаємозв’язку. Мислення юриста при цьому розвивається по спіралі, яка охоплює все нові сфери пізнання кожного елемента справи, у результаті чого новий виток характеризується ширшим колом отриманої інформації.

Спробуємо підійти до аналізу кожного елемента справи як до відносно самостійної професійної навички й описати технологію його виконання, використавши в якості прикладів конкретні справи (цивільну та кримінальну), розглянуті судами.

Цивільна справа.

Коротка фабула справи.

01.12.2002 р. О., М. і Г. продали Н. ¾ частини ізольованої трьохкімнатної квартири № 1 загальною площею 59,4 кв. м., що знаходиться в будинку № 1 по проспекту Новому в м. Києві. Договір купівлі-продажу було складено, підписано і посвідчено в 1-й Київській державній нотаріальній конторі м. Києва, зареєстровано в реєстрі за № 111. До дня продажу власниками цієї квартири були О., її недієздатна сестра В., опікуном якої є О., М. і Г., яка померла 01.05.2003 р. Г. від дня укладення договору купівлі-продажу квартири до дня своєї смерті ніяких претензій щодо правомірності продажу квартири не мала. Після укладення договору купівлі-продажу ¾ частини квартири М. виписався з квартири, О. перепрописалася та пересилалася в ¼ частину квартири, належну її сестрі В. – кімнату жилою площею 9,8 кв. м., звільнивши для Н. дві кімнати квартири жилою площею 14,9 кв. м. і 14,8 кв. м., що відповідало купленій нею частці. Н. прописалася в ¾ квартири, почала вносити платежі з квартплати і комунальних послуг, зробила в належних їй ¾ квартири ремонт. 01.07.2005 р. О. і М. звернулися до одного з районних судів м. Києва з позовом до Н. про визнання договору купівлі-продажу ¾ частин квартири недійсним.

Пояснення О. і М.

Договір купівлі-продажу ¾ квартири було підписано ними внаслідок обману з боку Н.: О. і М., підписуючи договір, були впевнені, що продають ¼ частину квартири, а не ¾ частини, нотаріус не роз’яснила їм наслідків укладення договору купівлі-продажу, М. нічого не розумів, О. не читала договір, грошей за квартиру вони не отримали. Крім того, договір купівлі-продажу квартири О. і М. склали внаслідок застосуванням до них з боку Н. насильства, погроз про фізичну розправу, збігу тяжких обставин.

Пояснення Н.

О. і М. добровільно продали їй ¾ частини квартири. При укладенні договору купівлі-продажу нею не застосовувалися до О. і М. обман, шантаж і погрози вчинення насильства. Після укладення договору купівлі-продажу О. і М. виписалися з квартири та звільнили Н. ¾ квартири, де вона зробила ремонт. Стосунки Н. з О. і М., які проживають в ¼ квартири, останнім часом погіршилися, внаслідок чого останні вчиняють їй перешкоди у користуванні ¾ частинами квартири.

Дії юриста.

З’ясувавши зазначені обставини справи, юристу, який представляє інтереси Н., необхідно ознайомитися з позовною заявою, доданими до неї доказами та визначити правове становище своєї клієнтки у цьому випадку, а також надати Н. відповідну правову допомогу.

Кримінальна справа.

Коротка фабула справи.

08.02.2007 р. П. як службова особа (начальник управління Державного казначейства в Запорізькій області) дав розпорядження працівникам бухгалтерії перерахувати 62 тисячі гривень на розрахунковий рахунок товариства "Семенковський і К" за придбання автомобіля ВАЗ-2109, що належав П. на праві власності. 07.03.2007 р. щодо П. було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 191 і ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. За ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України П. обвинувачувався в тому, що умисно, з корисливих мотивів, скориставшись своїми службовими повноваженнями (розпорядник бюджетних коштів в обласному управлінні Державного казначейства) та діючи всупереч інтересам служби, вилучив із бюджету 62 тисячі гривень для придбання автомобіля, чим порушив вимоги п. 2 Указу Президента України від 12.05.1996 р. № 333/96 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат" про заборону придбання державними установами легкового автотранспорту, і що, в свою чергу, призвело до заподіяння тяжких наслідків у вигляді матеріальної шкоди. За ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України П. обвинувачувався в тому, що, придбавши автомобіль за явно завищеною ціною, він привласнив 15 тисяч гривень бюджетних коштів, чим заподіяв шкоду державі.

Показання П.

П. свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 і ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, не визнає. Вимога п. 2 Указу Президента України від 12.05.1996 р. № 333/96 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат" про заборону придбання державними установами легкового автотранспорту стосується лише тих установ, які мали борги по заробітній платі перед своїм працівниками. Обласне управління Державного казначейства в Запорізькій області такої заборгованості не мало, а кошти для придбання автомобіля були виділені в межах кошторису. Крім того, ціна, за якої було придбано автомобіль, не є завищеною, а відповідає цінам, які існували на день придбання автомобіля з урахуванням комплектації даного автомобіля.

Дії юриста.

З’ясувавши ці обставини справи, юристу потрібно ознайомитися з матеріалами кримінальної справи, нормативно-правовими актами, які встановлювали заборону на придбання державними установами легкового автотранспорту, відповідними нормами Кримінального кодексу України, а також з’ясувати, чи проведені слідчим дії, направлені на перевірку показань П.

Етапи аналізу справи

У методиці аналізу справи (як цивільної, так і кримінальної) можна виділити три основні етапи:

1) аналіз фактичної основи справи;

2) аналіз нормативної основи справи;

3) аналіз доказів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.219.62 (0.011 с.)