Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення юридичного складу справиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
У різних юридичних ситуаціях фактичні обставини виявляють себе по-різному. Вони можуть бути представлені описово, коли в тому чи іншому документі чи матеріалах викладається, що відбулося, і перед юристом розгортається весь ряд подій, дій, суб’єктів та їх відносин. Подібна ситуація виникає після вдало проведеного збирання інформації у справі, коли юрист на початковому етапі зміг зорієнтуватися у предметі опитування та з’ясував все коло обставин, що мають юридичне значення у даній справі. Проте, клієнти часто розповідають про свої проблеми настільки детально, що юристу доводиться докладати чималих зусиль, щоб визначити, що саме з повідомленого клієнтом має значення для справи. У цій ситуації варто застосувати такі правила: 1) з’ясувати, якого результату прагне досягти клієнт; 2) визначити, які дії необхідно вчинити та які засоби потрібно використати для досягнення позитивного результату; 3) визначити, що з потрібного наявне. З’ясування результату, якого прагне досягти клієнт, передбачає встановлення юристом суті правової проблеми. Як правило, відповідь на дане запитання юрист повинен одержати від клієнта у процесі його опитування. Якщо ж юрист аналізує справу за документальними матеріалами, він повинен з’ясувати результат, досягнення якого необхідне для клієнта, на початку ознайомлення шляхом швидкого перегляду відповідних документів без детального їх вивчення. Наприклад, у ситуації, описаній у наведеній вище фабулі цивільної справи, правова проблема клієнта пов’язана з необхідністю забезпечення реалізації Н. права власності на куплені нею ¾ частини квартири. Опитуючи Н., юрист із повідомленої нею інформації може прогнозувати проблеми, пов’язані із запобіганням діям О. і М., направленим на вчинення перешкод Н. у користуванні власністю, потребою встановлення конкретного порядку користування жилим приміщенням тощо. У ситуації, що випливає з наведеної фабули кримінальної справи, правова проблема клієнта пов’язана з необхідністю повного спростування пред’явленого П. обвинувачення шляхом забезпечення перевірки достовірності його показань. Одержавши у процесі бесіди з П. інформацію щодо вчинених ним дій, юрист має можливість прогнозувати проблеми, пов’язані з потребою одержання тих або інших доказів у справі шляхом заявлення відповідних клопотань (наприклад, заявлення клопотання про призначення товарознавчої експертизи, направленої на визначення ціни автомобіля) тощо. Наслідком аналізу юристом фактичної основи є побудова короткої фабули справи, в якій повинні знайти відображення відповіді на питання про те, коли, де, хто, що та як (за яких обставин чи в який спосіб) вчинив. Фабула справи у лаконічній формі та в доступний спосіб містить у собі зміст юридично значимої інформації. Завдяки насиченню правовим змістом фабула справи містить чітке викладення суті юридичної ситуації. Вона формується на основі повідомленої клієнтом інформації про зміст його правової проблеми, зібраної юристом інформації з інших джерел (з показань чи пояснень інших осіб, які приймають участь у справі, тощо). Фабула справи включає в себе два аспекти: об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний аспект полягає у включенні до неї фактичних обставин справи, які встановлені на підставі документів, показань і пояснень осіб, які приймають участь у справі, з інших джерел. Суб’єктивний аспект полягає у визначенні юристом, який здійснює аналіз фактичної основи справи, кола обставин справи, що підлягають включенню до фабули справи, надання юристом певної інтерпретації тих або інших фактичних обставин справи. Об’єктивний і суб’єктивний аспекти фабули справи тісно взаємопов’язані. Так, формулюючи фабулу конкретної справи, юрист пропонує свій суб’єктивний погляд на подію. При цьому він повинен базуватися на зафіксованих у справі фактах, які мали місце, та використовувати їх у незалежності від свого відношення до них. З’ясування кола обставин, які потрібно встановити для вирішення проблеми клієнта, передбачає звернення юриста до відповідних нормативних актів, які регулюють дане питання. Так, у наведеній цивільній справі необхідно встановити: належність продавцям на момент укладення договору купівлі-продажу їх часток, дотримання порядку укладення, форми та змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна, підтвердження факту розрахунку покупця з продавцями, наявність обставин, які можуть вплинути на вирішення справи тощо. В описаній кримінальній справі юристу потрібно з’ясувати: наявність у П. на момент придбання автомобіля розпорядницьких функцій, джерело коштів, за які було придбано автомобіль, існування заборони на придбання автомобілів, вартість автомобіля, наявність обставин, які можуть виключити кримінальну відповідальність П. або пом’якшити його покарання, тощо. Іншими словами, мова йде про з’ясування юридичного складу справи. Зрештою, коли з’ясовано юридичний склад, кожен його елемент потребує наповнення обставинами реальної дійсності, які відносять до справи і, відповідно, виступають як юридичні факти. Результати такої обробки інформації у цивільній і кримінальній справах можна проілюструвати у вигляді наступних таблиць.
Визначення юридичного складу у цивільній справі
Визначення юридичного складу у кримінальній справі
Варто зауважити, що до юридичних фактів не потрібно відносити судження та умовиводи сторін. Судженням є розумовий акт, який виражає відношення того, хто висловлює думку, до певного факту чи групи фактів. Умовиводом є міркування, у ході якого з одного або декількох суджень виводиться нове судження, яке логічно випливає із посилок. Судженням у наведеній цивільній справі є твердження О. і М. про те, що Г. (померла співвласниця ¼ частки квартири) також прагнула визнання договору купівлі-продажу недійним. Судженням у кримінальній справі є зроблений слідчим без проведення товарознавчої експертизи висновок про те, що автомобіль був придбаний за завищеною ціною. Умовиводом у цивільній справі є твердження О. і М. про те, що якби Г. була жива на момент подання ними позовної заяви, вона б підтвердила, що договір купівлі-продажу належної їй частки квартири нею було підписано внаслідок застосування з боку Н. обману, погроз про фізичну розправу та збігу тяжких обставин. Умовиводом у кримінальній справі є твердження слідчого про те, що придбавши автомобіль за явно завищеною ціною, П. привласнив 15 тисяч гривень бюджетних коштів, чим заподіяв шкоду державі.
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 393; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.8.126 (0.008 с.) |