Копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.



 

1. Коментована стаття встановлює два правила, одне з яких є відсильним до ст. 222 ЦПК, якої законрдавець у новому ЦПК вже торкнувся. Із назви статті 222 цього Кодексу виключено слово «оформлення» та частину 1 про оформлення рішення, тому й у ко­ментованій статті потрібні відповідні зміни.

2. Копії судових рішень та ухвал суду апеляційної інстанції ви­даються особам, які брали участь у справі в апеляційному провад­женні, на їхню вимогу, не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні­ми у судовому засіданні, копії надсилаються протягом п'яти днів із дня проголошення рішення чи ухвали рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Копії рішень та ухвал повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.


Стаття 322. Повернення справи

1. Після закінчення апеляційного провадження справа у семиден­ний строк направляється до суду першої інстанції, який ЇЙ розгля­нув.

1. Коментована стаття встановлює правило про «долю» спра­ви після закінчення апеляційного провадження: цивільна справа направляється на збереження до того суду першої інстанції, який розглядав її по суті.

Глава 2. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 323. Суд касаційної інстанції

1. Касаційною інстанцією у цивільних справах с суд, визначений Законом України "Про судоустрій України" як суд касаційної інстан­ції у цих справах.

1. Глава 2 розділу V нового ЦПК регулює принципово іншу ка­сацію, ніж «радянська касація», яка існувала тривалий час. Перша відрізняється від другої, насамперед, за об'єктом перегляду. Якщо раніше об'єктом перегляду в касаційному порядку були рішення й ухвали суду першої інстанції, які не набрали законної сили, то тепер об'єктом перегляду в касаційному провадженні є рішення й ухвали суду першої інстанції, які набрали законної сили, а також рішення й ухвали апеляційного суду. Якщо раніше суб'єктами каса­ційного оскарження були сторони та інші особи, які беруть участь у справі, то тепер ними можуть бути, за певних умов, і особи, які не брали участі в справі. Якщо раніше строк касаційного оскар­ження дорівнював десятьом дням із дня проголошення рішення, то тепер - двом місяцям. Про інші особливості нової касації див. коментарі до глави 2 розділу V ЦПК.

2. Сутність діючої системи касації полягає у тому, що:

а) це один з інститутів цивільного процесуального права. Нор­
ми права глави 2 регулюють суспільні відносини між касаційним
судом та іншими учасниками касаційного перегляду;

б) це один із видів проваджень у цивільному процесі, а не одна
із стадій. Коментована глава ЦПК так і називається - касаційне
провадження. Касаційне провадження є провадженням ще і тому,
362


що воно складається із стадій: порушення справи, підготовки ка­саційного розгляду справи і розгляду справи судом касаційної ін­станції;

в) касація є одним із видів перегляду рішень і ухвал у цивіль­ному судочинстві;

г) касаційна перевірка рішень і ухвал є однією з найважливіших гарантій права на судовий захист порушених прав і свобод;

ґ) касаційний перегляд є засобом забезпечення однакового за­стосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції (див. п. 1 Закону України «Про судоустрій України»).

3. Згідно з коментованою статтею та ст.. 47 Закону України «Про судоустрій України» функції суду касаційної інстанції вико­нує Верховний Суд України.

Стаття 324. Право касаційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а. також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх
права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному
порядку:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результата­ми апеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15,16, 17,18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеля­ційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

2. Підставами касаційного оскарження с неправильне застосуван­
ня судом норм матеріального права чи порушення норм процесуаль­
ного права.

(Із хчіиами, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N3570-1V)

1. Коментована стаття регулює питання про суб'єктів права ка­саційного оскарження.

Правом касаційного оскарження наділені, насамперед, сторони - позивачі та відповідачі, співпозивачі та співвідповідачі, заявники по справах окремого провадження. При цьому слід враховувати, що наявність права на касаційне оскарження не залежить від осо­бистої участі зазначених осіб у судовому засіданні суду першої або


апеляційної інстанції. Треті особи, які заявляють самостійні вимо­ги на предмет спору, належать до категорії осіб, які беруть участь у справі, й, отже, наділяються правом касаційного оскарження, якщо вони подавали позовну заяву в справі та їх заяву було прийнято судом до спільного розгляду з первісною. Треті особи, які не за­являнні, самостійних вимог, мають таке право в тому разі, якщо вони були притягнуті чи допущені ухвалою суду як треті особи на стороні позивача чи відповідача. Органи державної влади й органи місцевого самоврядування наділені правом касаційного оскаржен­ня незалежно від форми своєї участі в процесі, а фізичні і юридич­ні особи - лише у тих випадках, коли, відповідно до закону, вони зверталися до суду з заявою на захист прав і свобод інших осіб.

Деякі складності викликає редакція цієї статті відносно права прокурора звернутися з касаційною скаргою. Якщо прокурор брав участь у будь-якій формі у розгляді справи в суді першої інстанції, то він належить до осіб, які беруть участь у справі, та його пра­во на подання касаційної скарги безсумнівне. А якщо прокурор не брав участь у розгляді справи? Стаття 292 ЦПК право прокурора на апеляційну скаргу, як уявляється, прямо ставить у залежність від участі в справі, у тексті коментованої статті така залежність також просліджується.

Це недоліки редакції чи воля законодавця про надання прокуро­ру права на касаційну скаргу залежно від участі у справі? Законом України № 2663-ПІ від 12 липня 2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», відзначено, що з метою ви­рішення питання про наявність підстав для внесення касаційного подання у справі, .розглянутій без участі прокурора, останній має право знайомитися з матеріалами справи у суді, а у ст. 37 Зако­ну «Про прокуратуру» прямо вказано на право прокурора і його заступника вносити касаційне подання незалежно від їх участі в розгляді справи у суді першої інстанції та про право помічників прокурора, прокурорів управлінь і відділів -лише по справах, у розгляді яких вони брали участь.

Новий ЦПК регулює питання про права прокурора у такому ж руслі. Так, частина 4 ст. 46 ЦПК встановлює, що прокурор, який не брав участь у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги має право знайомитись із матеріалами справи.

І. нарешті, правом касаційного оскарження наділені й ті особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив.питання про їх права і обов'язки. Так, наприклад, суд вирішив питання про відібрання 364


дитини в одного з батьків і передачу її на виховання у дитячу ус­танову, не притягуючи іншого батька до участі у справі, чим пору­шив його права.

2. Частина 1 даної статті у загальному вигляді визначає і об'єкт оскарження: об'єктом касаційного оскарження тепер є рі­шення й ухвали, постановлені судом першої інстанції, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також ухвали та рішення суду апеляційної інстанції за результатами апеляцій­ного розгляду. Це означає істотне звуження обсягу права каса­ційного оскарження: якщо особи, які беруть участь у справі, за якихось причин не скористались правом апеляційного оскаржен­ня, то вони позбавляються права касаційного оскарження. Що стосується ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апе­ляційному порядку, а також ухвал апеляційного суду за наслідка­ми перегляду ухвал суду першої інстанції, то вони можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Але відносно касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції законодавець обмежив нрава касатора у порівнянні з правами апелятора: у касаційному порядку можна оскаржити не всі ухвали, зазначені у статті 293 ЦПК, а лише у перелічених у п.2 частини першої коментованої статті випадках.

3. Частина 2 даної статті передбачає підставами касаційного оскарження неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Але треба вра­ховувати, що норми процесуального права можуть бути не тільки порушені, а й неправильно застосовані (див. коментар до ст. 338 цього Кодексу).

Стаття 325. Строк на касаційне оскарження

1. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

2. У разі пропущений строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної ін­станції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.


4. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем, про що постановляється відповідна ухвала.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України

від 16.03.2006р. N 3S70-IV)

1 .Коментована стаття визначає строк касаційного оскарження, а також порядок поновлення пропущених строків на ці процесуальні дії.

2.Частина перша даної статті, по-перше, встановила строк на касаційне оскарження рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали або рішення суду апеляційної інстанції - два місяці з дня набрання ними законної сили.

3.Частина друга коментованої статті встановлює можливість поновлення пропущеного строку на подачу касаційної скарги з причин, визнаних судом поважними. Ця частина статті обмежува­ла час поновлення строку межами одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження. Таким чином, строк на оскаржен­ня ухвал і рішень апеляційного суду, якщо він поновлений, міг бути (максимально) річним. Змінюючи редакцію цієї статті зако­нодавець зняв значні обмеження на поновлення строку касаційно­го оскарження.

4. Частини друга та третя даної статті коротко визначають по­рядок вирішення питання про поновлення пропущеного строку на подачу касаційної скарги. Заява про поновлення строку подається до суду касаційної інстанції. До заяви додаються касаційна скарга і документи, які підтверджують, що причина пропуску строку є поважною. Якщо суд не поновлює строк і не приймає скаргу, він повертає касаційну скаргу особі, яка її подала. Питання про понов­лення строку оскарження і про повернення касаційної скарги ви­рішуються відповідною ухвалою судді-доповідача суду касаційної інстанції.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.253.106 (0.009 с.)