Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
1. Коментована стаття встановлює два правила, одне з яких є відсильним до ст. 222 ЦПК, якої законрдавець у новому ЦПК вже торкнувся. Із назви статті 222 цього Кодексу виключено слово «оформлення» та частину 1 про оформлення рішення, тому й у коментованій статті потрібні відповідні зміни. 2. Копії судових рішень та ухвал суду апеляційної інстанції видаються особам, які брали участь у справі в апеляційному провадженні, на їхню вимогу, не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, копії надсилаються протягом п'яти днів із дня проголошення рішення чи ухвали рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Копії рішень та ухвал повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа. Стаття 322. Повернення справи 1. Після закінчення апеляційного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який ЇЙ розглянув. 1. Коментована стаття встановлює правило про «долю» справи після закінчення апеляційного провадження: цивільна справа направляється на збереження до того суду першої інстанції, який розглядав її по суті. Глава 2. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ Стаття 323. Суд касаційної інстанції 1. Касаційною інстанцією у цивільних справах с суд, визначений Законом України "Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах. 1. Глава 2 розділу V нового ЦПК регулює принципово іншу касацію, ніж «радянська касація», яка існувала тривалий час. Перша відрізняється від другої, насамперед, за об'єктом перегляду. Якщо раніше об'єктом перегляду в касаційному порядку були рішення й ухвали суду першої інстанції, які не набрали законної сили, то тепер об'єктом перегляду в касаційному провадженні є рішення й ухвали суду першої інстанції, які набрали законної сили, а також рішення й ухвали апеляційного суду. Якщо раніше суб'єктами касаційного оскарження були сторони та інші особи, які беруть участь у справі, то тепер ними можуть бути, за певних умов, і особи, які не брали участі в справі. Якщо раніше строк касаційного оскарження дорівнював десятьом дням із дня проголошення рішення, то тепер - двом місяцям. Про інші особливості нової касації див. коментарі до глави 2 розділу V ЦПК. 2. Сутність діючої системи касації полягає у тому, що: а) це один з інститутів цивільного процесуального права. Нор б) це один із видів проваджень у цивільному процесі, а не одна що воно складається із стадій: порушення справи, підготовки касаційного розгляду справи і розгляду справи судом касаційної інстанції; в) касація є одним із видів перегляду рішень і ухвал у цивільному судочинстві; г) касаційна перевірка рішень і ухвал є однією з найважливіших гарантій права на судовий захист порушених прав і свобод; ґ) касаційний перегляд є засобом забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції (див. п. 1 Закону України «Про судоустрій України»). 3. Згідно з коментованою статтею та ст.. 47 Закону України «Про судоустрій України» функції суду касаційної інстанції виконує Верховний Суд України. Стаття 324. Право касаційного оскарження 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а. також 1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15,16, 17,18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. 2. Підставами касаційного оскарження с неправильне застосуван (Із хчіиами, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N3570-1V) 1. Коментована стаття регулює питання про суб'єктів права касаційного оскарження. Правом касаційного оскарження наділені, насамперед, сторони - позивачі та відповідачі, співпозивачі та співвідповідачі, заявники по справах окремого провадження. При цьому слід враховувати, що наявність права на касаційне оскарження не залежить від особистої участі зазначених осіб у судовому засіданні суду першої або апеляційної інстанції. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, належать до категорії осіб, які беруть участь у справі, й, отже, наділяються правом касаційного оскарження, якщо вони подавали позовну заяву в справі та їх заяву було прийнято судом до спільного розгляду з первісною. Треті особи, які не заявлянні, самостійних вимог, мають таке право в тому разі, якщо вони були притягнуті чи допущені ухвалою суду як треті особи на стороні позивача чи відповідача. Органи державної влади й органи місцевого самоврядування наділені правом касаційного оскарження незалежно від форми своєї участі в процесі, а фізичні і юридичні особи - лише у тих випадках, коли, відповідно до закону, вони зверталися до суду з заявою на захист прав і свобод інших осіб. Деякі складності викликає редакція цієї статті відносно права прокурора звернутися з касаційною скаргою. Якщо прокурор брав участь у будь-якій формі у розгляді справи в суді першої інстанції, то він належить до осіб, які беруть участь у справі, та його право на подання касаційної скарги безсумнівне. А якщо прокурор не брав участь у розгляді справи? Стаття 292 ЦПК право прокурора на апеляційну скаргу, як уявляється, прямо ставить у залежність від участі в справі, у тексті коментованої статті така залежність також просліджується. Це недоліки редакції чи воля законодавця про надання прокурору права на касаційну скаргу залежно від участі у справі? Законом України № 2663-ПІ від 12 липня 2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», відзначено, що з метою вирішення питання про наявність підстав для внесення касаційного подання у справі,.розглянутій без участі прокурора, останній має право знайомитися з матеріалами справи у суді, а у ст. 37 Закону «Про прокуратуру» прямо вказано на право прокурора і його заступника вносити касаційне подання незалежно від їх участі в розгляді справи у суді першої інстанції та про право помічників прокурора, прокурорів управлінь і відділів -лише по справах, у розгляді яких вони брали участь. Новий ЦПК регулює питання про права прокурора у такому ж руслі. Так, частина 4 ст. 46 ЦПК встановлює, що прокурор, який не брав участь у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги має право знайомитись із матеріалами справи. І. нарешті, правом касаційного оскарження наділені й ті особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив.питання про їх права і обов'язки. Так, наприклад, суд вирішив питання про відібрання 364 дитини в одного з батьків і передачу її на виховання у дитячу установу, не притягуючи іншого батька до участі у справі, чим порушив його права. 2. Частина 1 даної статті у загальному вигляді визначає і об'єкт оскарження: об'єктом касаційного оскарження тепер є рішення й ухвали, постановлені судом першої інстанції, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також ухвали та рішення суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду. Це означає істотне звуження обсягу права касаційного оскарження: якщо особи, які беруть участь у справі, за якихось причин не скористались правом апеляційного оскарження, то вони позбавляються права касаційного оскарження. Що стосується ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвал апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції, то вони можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Але відносно касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції законодавець обмежив нрава касатора у порівнянні з правами апелятора: у касаційному порядку можна оскаржити не всі ухвали, зазначені у статті 293 ЦПК, а лише у перелічених у п.2 частини першої коментованої статті випадках. 3. Частина 2 даної статті передбачає підставами касаційного оскарження неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Але треба враховувати, що норми процесуального права можуть бути не тільки порушені, а й неправильно застосовані (див. коментар до ст. 338 цього Кодексу). Стаття 325. Строк на касаційне оскарження 1. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. 2. У разі пропущений строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк. 3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. 4. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем, про що постановляється відповідна ухвала. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N 3S70-IV) 1.Коментована стаття визначає строк касаційного оскарження, а також порядок поновлення пропущених строків на ці процесуальні дії. 2.Частина перша даної статті, по-перше, встановила строк на касаційне оскарження рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали або рішення суду апеляційної інстанції - два місяці з дня набрання ними законної сили. 3.Частина друга коментованої статті встановлює можливість поновлення пропущеного строку на подачу касаційної скарги з причин, визнаних судом поважними. Ця частина статті обмежувала час поновлення строку межами одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження. Таким чином, строк на оскарження ухвал і рішень апеляційного суду, якщо він поновлений, міг бути (максимально) річним. Змінюючи редакцію цієї статті законодавець зняв значні обмеження на поновлення строку касаційного оскарження. 4. Частини друга та третя даної статті коротко визначають порядок вирішення питання про поновлення пропущеного строку на подачу касаційної скарги. Заява про поновлення строку подається до суду касаційної інстанції. До заяви додаються касаційна скарга і документи, які підтверджують, що причина пропуску строку є поважною. Якщо суд не поновлює строк і не приймає скаргу, він повертає касаційну скаргу особі, яка її подала. Питання про поновлення строку оскарження і про повернення касаційної скарги вирішуються відповідною ухвалою судді-доповідача суду касаційної інстанції.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 506; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.4.52 (0.011 с.) |