Стаття 83. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи

1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у
разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду;

Закриття провадження у справі.

2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-тех­
нічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у
разі:

 

1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено зако­нодавством;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 статті 205 цього Кодексу;

Залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1,2

І 8 статті 207 цього Кодексу.

3. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої і пунктом
1 частини другої цієї статті, судовий збір та кошти на оплату витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються
у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, встановлених цією
статтею, - повністю.

4. Судовий збір повертається в інших випадках, встановлених
законом.

1. Коментована стаття встановлює правила та порядок повер­нення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У встановлених статтею випадках та в інших випадках, встановлених законом (потрібно уточнити у цьому напрямку частину 4 статті), суд постановляє ух­валу про повернення судових витрат. Судові витрати повертають­ся повністю у всіх випадках, окрім двох: коли вони повертаються частково у розмірі зайво внесеної суми і якщо зменшений розмір позовних вимог чи судові витрати внесені у більшому розмірі, ніж це встановлено законом.

2. Підстави повернення судових витрат коментована стаття цьо­го Кодексу регламентує окремо відносно судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Дві під­стави однакові і при поверненні судового збору, і при поверненні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи: повернення заяви або скарги та відмова у відкритті провадження у справі. Одна підстава повернення судового збору є ширшою, ніж аналогічна підстава повернення зазначених витрат, оскільки п. 1 частини 1 статті передбачає як підставу ще і зменшення розміру позовних вимог.

Стосовно підстав, передбачених пунктами 4 та 5 частин першої і другої коментованої статті, то повернення витрат на інформацій­но-технічне забезпечення допускається не у всіх випадках закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду, а лише у випадках, передбачених п. 1 ст. 205 ЦПК та п.п. 1, 2 і 8 ст. 207 ЦПК.

У цих питаннях логіка статті не зовсім зрозуміла. Чому, наприклад, судовий збір при закритті справи повертається у всіх випадках, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення тільки у разі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства? Ана­логічне питання постає і відносно залишення заяви без розгляду.

Стаття 84. Витрати на правову допомогу

1. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надан­ня безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

 

1. Коментована стаття цього Кодексу встановлює загальні при­нципи регулювання питань про витрати на правову допомогу. Вона встановлює, що зазначені витрати несуть сторони, що правова до­помога може бути оплатною та безоплатною, що її граничний роз­мір встановлюється законом.

2. Згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 витрати пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, обчислюєть­ся наступним чином: 1) якщо компенсація сплачується іншою стороною, вона не повинна перевищувати суму, що обчислюєть­ся виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсо­тків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи; 2) якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, вона не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, випла­чується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Стаття 85. Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду

1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сто­рони.

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її пред­ставникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений 106

заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорцій­но від розміру мінімальної заробітної плати.

3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встанов­люється Кабінетом Міністрів України.

1. Коментована стаття визначає суб'єктів, види та порядок сплати витрат, що пов'язані з явкою до суду. Зазначені витрати покладаються цією статтею на сторони. Питання про розмір вит­рат та суб'єкта, на якого вони покладаються, вирішуються судом при ухваленні рішення, залежно від результатів розгляду справи. Вони покладаються на обидві сторони при частковому задоволен­ні позову або на сторону, яка програла справу. Витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, що обчислюються стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавс­твом норми відшкодування витрат на відрядження(п.5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590).

2. Частина 2 коментованої статті у зв'язку з цим зазначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, та її представникові сплачується іншою стороною добові, компенсація за втрачений за­робіток чи відрив від звичайних занять. Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 визначено порядок та розміри компенсації за втрачений заробіток та за відрив від звичайних занять. Пункт 2 цього додатку встановлює, що за втрачений заробіток у зв'язку з явкою до суду стороні на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові компенсація об­числюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100. Загальний розмір цієї виплати не може перевищувати суму, розра­ховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру міні­мальної заробітної плати.

За відрив від звичайних занять у зв'язку з явкою в суд зазна­ченим особам компенсація згідно пункту 3 цього Додатку обчис­люється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Стаття 86. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз

1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свід­ків спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

3. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються сто­роною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середнь­омісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призна­чення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціати­вою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.