Стаття 196. Таємниця нарадчої кімнати

1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебу­вати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.

3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухва­лення рішення у нарадчій кімнаті.

1. Коментована стаття встановлює правило таємниці нарадчої кімнати, яка передбачає перш за все, що під час ухвалення судо­вого рішення чи ухвали ніхто не має права перебувати у нарадчій кімнаті, окрім складу суду, який розглядає справу. По-друге, дане правило потребує, що після постановления рішення або ухвали судді не мають права розголошувати хід обговорення й ухвалення цих процесуальних документів у нарадчій кімнаті. Такі правила встановлені для створення необхідних умов ухвалення законних і обгрунтованих рішень, а також стабільності їх після оголошен­ня.

2. Дана стаття встановлює і правило, яке стосується принципу безпосередності судового розгляду: під час перебування у нарадчій кімнаті суд (у коментованій статті чомусь - суддя) не має права роз­глядати інші судові справи, оскільки одночасний розгляд декількох справ вплине тим чи іншим чином на оцінку доказів по них.

Глава 5. ФІКСУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 197. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксуван­ня судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює сек­ретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового
засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або
за ініціативою суду.

4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судово­го засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу.

6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового засі­дання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. Глава 5 розділу 111 нового ЦПК передбачає три види фіксу­
вання цивільного процесу: фіксування судового засідання техніч­
ними засобами, фіксування судового засідання у журналі судового
засідання; фіксування у протоколі вчинення окремих процесуаль­
них дій поза судовим засіданням.

Коментована стаття регулює перший вид фіксування - фіксуван­ня судового засідання технічними засобами. Вона передбачає повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Носії інформації (касета, дискета тощо) після закінчення судового засідан­ня як додаток до журналу судового засідання приєднуються до ма­теріалів справи. У ході судового засідання може виникнути потреба у частковому або повному відтворенні технічного запису, ініціатора­ми якого можуть бути особи, які беруть участь у справі, або суд.

2. Після закінчення розгляду справи, як уявляється, особа, яка
бере участь у справі, може заявити клопотання про повне або час­
ткове роздрукування технічного запису. Таке роздрукування здій­
снюється за плату за розпорядженням головуючого у судовому за­
сіданні. Особи, які беруть участь у справі, мають право отримати
копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис
цивільного процесу. Плату за таку послугу коментована стаття не
передбачає.

Стаття 198. Журнал судового засідання

1. Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами
секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3) справа, шо розглядається, імена (найменування) сторін та
інших осіб, що беруть участь у справі;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) інші відомості, визначені цим Кодексом.

3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового за­сідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

1. Коментована стаття регулює другу форму фіксування судо­вого засідання - фіксування у журналі судового засідання. Журнал ведеться секретарем судового засідання, підписується ним невід­кладно і приєднується до справи.

2. Частина 2 даної статті передбачає реквізити журналу судо­вого засідання. У ньому повинно зазначатися наступне: 1) рік, мі­сяць, число і місце, де проводилось засідання; 2) найменування та склад суду, який розглядав справу, прізвища та ініціали секретаря судового засідання; 3) найменування справи, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення проце­суальної дії та її назва; час її вчинення; 5) інші відомості по справі, визначені ЦПК (як уявляється, наприклад, час закінчення судового засідання).

Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису

судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження шодо неповноти або неправильності їх запису.

2. Головуючий розглядає зауваження шодо технічного запису су­дового засідання та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи
журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти
днів з дня їх подання.

1. Після закінчення судового засідання (коментована стаття цьо­го не зазначає) особи, які беруть участь у справі, мають право оз­найомитися із технічним записом та журналами судового засідання та протягом семи днів із дня проголошення рішення у справі пода­ти письмові зауваження щодо неповноти їх або неправильності їх 228

запису. Головуючий судового засідання протягом п'яти днів роз­глядає одноособово подані до суду зауваження, про що виносить відповідну ухвалу.

2. Коментована стаття не встановлює правил відносно резуль­татів розгляду зауважень головуючим. Уявляється, що головуючий, якщо він згоден із зауваженнями, у своїй ухвалі посвідчує їх пра­вильність, а якщо не згоден, то відхиляє їх. І у першому, і у дру­гому випадку зауваження та ухвала судді повинні долучатися то матеріалів справи.

3. У разі пропуску строку подання зауважень головуючий роз­глядає поважність причин пропуску строку і, якщо не знаходить підстав для поновлення строку, залишає зауваження без розгляду.

Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засі­данням складається протокол. При його складанні можуть застосову­ватися технічні засоби.

2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості:

 

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2) час початку вчинення процесуальної дії;

3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

4) справа, шо розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представни­ків та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер,
дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

11) час закінчення вчинення процесуальної дії;

12) інші відомості, визначені цим Кодексом.

 

3. Протокол повинен бута оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.

4. Протокол приєднується до справи.

 

1. Коментована статгя присвячена третьому виду фіксування цивільного процесу - фіксуванню окремих процесуальних дій, які вчиняються поза судовим засіданням. Під час вчинення зазначе­них процесуальних дій стаття передбачає складення відповідного протоколу і допускає при його складенні застосування технічних засобів. Протокол має бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Таке правило, як уявляється, передбачене з метою можливості перенесення даних із технічного засобу до протоколу. Протокол приєднується до ма­теріалів справи.

2. Частина 2 коментованої статті встановлює правила про зміст протоколу щодо окремих процесуальних дій. У ньому необхідно зазначити: 1) рік, місяць, число, час і місце вчинення процесуаль­ної дії; 2) найменування суду, який розглядає справу; прізвище та ініціали судці та секретаря судового засідання; 3) найменування справи, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та відо­мості про їх явку і про явку експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 4) відомості про роз'яснення прав та обов'язків особам, які беруть участь у процесуальних діях; 5) розпорядження голо­вуючого та постановлені ухвали; 6) заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі; 7} зміст пояснень та показань, роз'яснень, висновків, консультацій учасників процесуальних дій; 8) опис до­казів; 9) час закінчення процесуальних дій та ін.

3. Коментовані статті 197 - 199, як виявилось у перші дні застосу­вання нового ЦПК, є завчасними. Тому законодавець доповнив При­кінцеві та перехідні положення (розділ XI ЦПК) пунктом 2^і згідно з яким до 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється су­дом не по кожній справі, а тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Таким чином, технічний запис та пов'язаний з ним журнал судового засідання ве­дуться лише у зазначених випадках. Оскільки зміст журналу судо­вого засідання не охоплює ряд важливих питань (наприклад, прак­тично не віддзеркалює хід розгляду справи по суті, зміст судових 230

дебатів та ін.), хід судового засідання у більшості випадків пови­нен відображатися у протоколі судовогі,|асідання. Тому протокол є одним із найважливіших процесуальних документів. Перевіряю­чи справу в апеляційному і касаційному порядку, вищестоящі суди значною мірою саме по протоколах можуть визначити ступінь пов­ноти судового розгляду і зробити висновок про обгрунтованість і за­конність судового рішення. Разом з тим, багато судів недооцінюють значення протоколів судового засідання, складають їх надто коротко і недбало, а відтак, закладають можливість кинути докір їм з боку вищестоящого суду в неповноті судового розгляду.

4. З урахуванням такого значення протоколу судового засідання
для розглянутої справи даний пункт Прикінцевих та перехідних
положень дуже докладно регламентує його зміст. Підпункти 1 і 13
мають істотне значення для перевірки додержання строків розгля­
ду справи. Дуже важливим є підпункт 5, тому що при перевірці рі­
шення в справі висновок про законність і обґрунтованість рішення
залежить часто від того, чи всіх необхідних по даній справі учас­
ників залучив до розгляду справи даний суд.

Роз'яснення процесуальних прав учасникам справи і заявлені ними клопотання повинні чітко відображатися у протоколі, що може виключити докір з боку вищестоящого суду про порушення суб'єктивних прав учасників процесу.

Особливо важливим є докладне відображення у протоколі та­кої частини судового засідання, як розгляд справи по суті. Саме за цією частиною значною мірою і можна зробити висновок про пов­ноту судового розгляду по кожній цивільній справі, а отже, і про обґрунтованість і законність судового рішення у справі.

5. У протоколі судового засідання, таким чином, відображають­ся всі істотні моменти розгляду справи у тій послідовності, в якій вони мали місце у судовому засіданні. Протокол складається сек­ретарем судового засідання і має бути підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше трьох днів з дня закін­чення судового засідання. У разі необхідності цей строк може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на десять днів після закінчення судового засідання, тобто він є прикладом службового, а не процесуального строку.

6. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються судом про підписання протоколу. Форма такого повідомлення законом не визначена. Протягом трьох днів після цього повідомлення або після закінчення строку на підписання протоколу особи, які бе­руть участь у справі, мають право подавати свої зауваження щодо

неповноти або неправильності протоколу. Не пізніше п'яти днів з дня їх надходження до суду, зауваження до протоколу повинні бути розглянуті головуючим. Якщо він згоден з ними, то посвід­чує їх правильність У разі незгоди головуючого із зауваженнями до протоколу, вони розглядаються судом у судовому засіданні з пові­домленням осіб, які брали участь у справі. Своєю ухвалою суд пос­відчує правильність їх або відхиляє. У цьому випадку зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня надходження їх до суду. Зауваження до протоколу приєднуються до матеріалів справи у всіх випадках, у тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого.

Глава 6.

ЗУПИНЕННЯ І ЗАКРИТТЯ

ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ.