До позовної заяви додаються документи, іцо підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

6. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підста­ви такого звернення.

7. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтвер­джує його повноваження.

8. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відо­мості про забезпечення доказів або позову.

 

1. Новий ЦПК містить норми про право на позов і норми про порядок здійснення цього права у зворотній послідовності, ніж ЦПК 1963 року. Уявляється, що така послідовність є необгрунтованою як з теоретичних, так і з практичних підходів. При вирішен­ні питання про прийняття заяви головними та першочерговими є вимоги закону, які визначають, чи має заявник право на позов, і лише після позитивної відповіді на це питання перевіряється, чи додержується він порядку здійснення цього права.

2. Деякі з умов, що визначають порядок здійснення права на подання заяви, викладені у коментованій статті. Перш за все це вимога до форми заяви: вона подається у письмовій формі. Інших вимог до форми заяви стаття не передбачає. Тому необгрунтованими є вимоги деяких судців стосовно того, щоби позовні заяви від­повідали певним зразкам. Стосовно змісту позовної заяви частина 2 передбачає обов'язкові вимоги до позовної заяви, а частина 4 цієї статті зазначає, що цей перелік не є вичерпним. Уявляється, що за­конодавець допускає додаткові вимоги до заяв з окремих категорій цивільних справ. Так, по справах про розірвання шлюбу, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть прожива­ти діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з 140

батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним прав на особисте виховання дітей (ст. 109 СК), а у заяві необ­хідно зазначати наявність дітей, їх вік і т. ін.

3. Коментована стаття також вказує на необхідні додатки до по­зовної заяви: документи, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, доручення чи інший документ про повноваження представника, якщо позовна заява ним подається, та ін.

Стаття 120. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширю­ються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконни­ми рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

1. Дана стаття значно збільшує перелік доданих до позовної за­
яви документів у порівнянні зі ст. 138 ЦПК 1963 року. Так, ст. 138
ЦПК встановлювала обов'язок позивача надавати заяву з копіями
відповідно до кількості відповідачів, а коментована стаття додає до
цього і третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
щодо предмету спору, з'являються у процесі після відкриття про­вадження у справі, тому копії направляються третім особам друго­го виду, які теж з'являються, як правило, після відкриття справи.

Якщо враховувати ту обставину, що вони не є учасниками спір­них відносин, постає, по-перше, питання про доцільність направ­лення їм копії позовної заяви та копій усіх доданих документів, і, по-друге, чому копії зазначених документів не потрібні прокурору та іншим особам, переліченим у ст. 45 цього Кодексу. Такі питання постають і відносно кількості копій інших документів, доданих до позовної заяви.

2. Правила коментованої статті є своєрідними у тому сенсі, що
раніше суддя мав право, коли визнавав за необхідне, затребувати
від позивача копії всіх доданих до позовної заяви документів, згід­но ж даної статті такий обов'язок для позивача встановлений по

всіх справах, крім справ, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забез­печення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-тех-нічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається пода­ною в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, вста­новлених Сімейним кодексом України.

Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.

5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звер­ненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

1. Стаття закріплює два види повернення заяви позивачу. Пер­ший вид повернення існував і раніше. Він є можливим у тому ви­падку, якщо позивач порушив певні умови, що визначають порядок здійснення права на подання позовної заяви (заяви), і не виправ­ляє цього порушення. Так, якщо позовну заяву (заяву) подано без 142

додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу (про реквізити заяви та додатки до неї), не сплачено судовий збір або не сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (останнє можна було б і не згадувати, оскільки воно міститься у ст. 119 ЦПК), суддя постановляє ухвалу про за­лишення заяви без руху і встановлює позивачу строк для усунення її недоліків. У тому випадку, якщо позивач у встановлений строк ліквідує недоліки, позовна заява вважається поданою у день пер­вісного її подання до суду, а в іншому - вважається неподаною і повертається позивачеві.

Другий вид повернення заяви позивачеві (заявнику) є новим для цивільного судочинства, оскільки він замінив відмову у прий­нятті заяви у певних випадках. Цей вид повернення позовної заяви (заяви) здійснюється суддею з одних лише формальних підстав у випадках, передбачених частиною 3 коментованої статті: за заявою позивача, поданою до відкриття провадження у справі; якщо заяву подано недієздатною особою; якщо заяву подано від імені позива­ча особою, яка не має повноважень на ведення справи; якщо спра­ва не підсудна цьому суду (див. коментар до ст. 115 цього Кодексу); якщо подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружи­ни або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог ст. ст.109, 110 СК.

2. І у першому, і в другому видах повернення позовної заяви позивачеві суддя постановляє відповідну ухвалу, яка згідно з п. З частини 1 ст. 293 ЦПК може бути оскаржена в апеляційному по­рядку, хоча повернення позовної заяви не перешкоджає повторно­му зверненню із заявою до суду, якщо будуть усунуті обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Стаття 122. Відкриття провадження у справі