Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.



 

1. Коментована стаття встановлює правила про обсяг розпоряд­чих прав осіб, які брали участь у справі, та інших осіб, які подали апеляційну скаргу, а також порядок їх реалізації.

2. Першим із таких прав є право особи, яка подала апеляційну скаргу, доповнити чи змінити її. Це право може бути реалізоване у межах строку на апеляційне оскарження у вигляді документа, який має відповідати, як уявляється, вимогам ст. 295 ЦП К (див. відповідний коментар).

3. Другим розпорядчим правом є право відкликання апеляційної
скарги особою, яка її подала, і право визнання апеляційної скар­
ги обгрунтованою у повному обсязі чи у певній частині другою
стороною. Право відкликати апеляційну скаргу може бути реалі­
зоване до початку розгляду справи у суді апеляційної інстанції, як
уявляється, особистою заявою або через представника. Така заява
розглядається суддею, який готує справу до розгляду і який своєю
ухвалою вирішує питання про повернення апеляційної скарги
336


особі, яка її подала. Вважаємо, що повернення апеляційної скарги у цьому випадку не перешкоджає повторному зверненню з апеля­ційною скаргою у межах строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до принципу диспозитивності і рівноправності сторін коментована стаття надає іншій (протилежній) стороні пра­во визнати апеляційну скаргу обгрунтованою повністю або частко­во. Однак, повне або часткове визнання обґрунтованості зазначе­них документів не є обов"язковим для апеляційного суду. Останній лише враховує це визнання при вирішенні питання про наявність або відсутність фактів, що мають значення для вирішення справи. Жодного впливу на рух справи, на відміну від відмови від скарги, визнання її не справляє.

4. Третім розпорядчим правом є право особи, яка подала апеля­ційну скаргу, відмовитись від неї повністю або частково. Таке пра­во може бути реалізоване протягом усього часу розгляду справи, тобто до постановления підсумкового процесуального документу.

Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги вирі­шується апеляційним судом, який розглядає справу в судовому за­сіданні. Відмова особи, яка заявила скаргу, є обов'язковою для суду лише у тому разі, якщо ці розпорядчі дії не суперечать закону і не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб. Результатом прийняття відмови від скарги є закриття апеляційного провадження на підставі коментованої статті і ст. 205 ЦПК, а наслід­ком закриття апеляційного провадження є те, що особа, яка відмо­вилася від скарги, позбавляється у майбутньому права повторно по­дати скаргу по даній справі. Тому під час обговорення питання про прийняття відмови від скарги, апеляційний суд повинен попередити зазначену особу про наслідки вчинення цієї процесуальної дії.

Стаття 301. Підготовка розгляду справи

апеляційним судом 1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторона­ми та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питан­ня щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного роз­гляду справи.

2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу.

1. Коментована стаття встановлює порядок провадження підго­товки справи у суді апеляційної інстанції, метою якої є забезпе­чення правильного та своєчасного розгляду справи апеляційним судом.

2. У порядку підготовки справи в апеляційному суді можна виді­лити чотири групи питань, що підлягають вирішенню (про четвер­ту групу див. коментар до ст. 302 ЦПК) у десятиденний строк:

а) питання про склад осіб, які беруть участь у справі. Суддя-доповідач перевіряє, насамперед, правомірність порушення апе­ляційного провадження (наявність правоздатності і дієздатності у особи, яка подала апеляційну скаргу, наявність співучасників і третіх осіб із урахуванням правил ст. 292 ЦПК - див. відповідний коментар; законність прийняття заяв про приєднання до апеляцій­ної скарги; наявність у справі документів про повноваження пред­ставників);

б) питання про предмет доказування (перевірка правильності
юридичної кваліфікації спірного відношення; на підставі аналізу
гіпотези норми матеріального права перевірка правильності визна­
чення предмета доказування; перевірка позицій сторін, інших осіб,
які беруть участь у справі, щодо фактів, на які посилається проти­
лежна сторона як на підставу своїх вимог і заперечень);

в) питання про коло засобів доказування. Суддя-доповідач пе­
ревіряє, на які засоби доказування посилалися у суді першої ін­
станції особи, які брали участь у справі; якими додатковими до­
казами вони можуть довести обгрунтованість апеляційної скарги
або заперечення проти них і встановлює строк для їх надання; за
клопотанням сторін вирішує питання про виклик у судове засідан-
338


ня свідків, призначення експертизи, про притягнення до участі у апеляційному провадженні спеціалістів і про витребування додат­кових доказів;

г) суддя - доповідач вирішує й інші питання, пов'язані з забезпе­ченням своєчасного і повного вирішення справи судом апеляційної інстанції (приймає пояснення по апеляційній скарзі і заперечення проти них; заяви про відкликання апеляційної скарги, про відмову від апеляційної скарги, про можливість визнання обгрунтованою апеляційної скарги та ін.).

Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді

1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає
про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про
проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до

розгляду.

2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але
не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи
до розгляду.

1. Коментована стаття регулює четверту групу процесуальних дій із підготовки справи у суді апеляційної інстанції - призначення справи до розгляду.

2. Після вирішення питань, передбачених ст. 301 ЦПК, судця-доповідач, який провадив основні підготовчі дії, доповідає про підсумки підготовки справи колегії суддів, яка постановляє ух­валу про закінчення підготовки справи до розгляду в суді апеля­ційної інстанції. Головуючий у колегії суддів призначає справу до розгляду на певну дату в межах розумного строку, але не пізніше п'ятнадцяти днів із дня закінчення підготовки справи до судового розгляду і дає вказівку канцелярії суду невідкладно надіслати пові­домлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, і виклики особам, які сприяють здійсненню правосуддя (свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам), про час і місце засідання апеляційного суду.

Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом 1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інс-


танці! в меж** доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

2. Апеляційний сул досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені і порушенням встановленого порядку або в дослід­женні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосу­вання норм матеріального права або порушення норм процесуально­го права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд пере­віряє справу в повному обсязі.

1. Коментована стаття підкреслює основну особливість апеляцій­ного перегляду рішень суду першої інстанції на відміну від касацій­ного перегляду, який існував раніше. Апеляційний суд не лише пере­віряє законність і обгрунтованість рішення, а й може: а)встановлювати нові факти, досліджувати нові докази; б) досліджувати докази, які, на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції дослід­жувалися з порушенням процесуальної форми.

Неправильним було б вважати, що раніше касаційний суд не міг досліджувати і оцінювати нові докази, перевіряти правильність оцінки судом першої інстанції доказів. Так, ст. 300 ЦПК (у старій редакції) допускала подання до суду касаційної інстанції нових і додаткових матеріалів. Однак касаційний суд мав можливість їх досліджувати і оцінювати лише для перевірки законності і обгрун­тованості рішення суду першої інстанції, а не для встановлення нових обставин. У цьому - принципове розходження апеляційного перегляду і колишньої касації.

2. Аналіз частини першої цієї статті дозволяє відзначити, що вона визначає види меж розгляду справи апеляційним судом: про­цесуальні і матеріальні. Матеріальні межі розгляду справи у суді апеляційної інстанції визначаються межами позовних вимог, заяв­лених і розглянутих судом першої інстанції. Більш того, матеріаль­ні межі визначають і межі апеляційної скарги у тому розумінні, що останні не можуть бути ширше перших. Якщо ж межі апеляційної скарги вужчі меж позовних вимог, то вони стають межами пере­вірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції 340


апеляційним судом, тобто процесуальними межами для суду апе­ляційної інстанції.

3. Однак, правила про межі розгляду справи апеляційним судом не діють у двох випадках.

По-перше, вони не діють, якщо апеляційний суд виявить наяв­ність у даній справі обов'язкових, безумовних підстав скасування рішення суду першої інстанції, тобто у випадку встановлення не­правильного застосування норм матеріального права або певних порушень норм процесуального права (див. коментарі до частини 2 ст. 309 ЦПК та до ст..311 ЦПК).

По-друге, суд перевіряє у повному обсязі справу окремого про­вадження, якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Поняття «очевидна незаконність або необґрунтованість» є оціночним. Що стосується порушення норм процесуального права, очевидними можна вважати порушення, зазначені у ст. 311 ЦПК.

Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом

1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, вста­новленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскарже­но, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджу­ватися докази.

3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апе­ляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

 

5. Па початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.


1. Коментована визначає порядок розгляду справи судом апеля­ційної інстанції: вона відсилає правозастосовника, насамперед, до порядку розгляду справ у суді першої інстанції і додатково вказує на особливості цього порядку стосовно апеляційного перегляду.

2. Розгляд справи апеляційним судом проводиться у судовому засіданні та складається з чотирьох частин: підготовчої, розгляду апеляційної скарги, дебатів осіб, які беруть участь у справі, поста­новления і оголошення судового рішення.

3. Підготовча частина судового засідання починається з того, що головуючий відкриває судове засідання, повідомляє справ}', яка розглядається у цьому засіданні, за чиєю апеляційною скаргою та на рішення якого суду першої інстанції порушено її. У плані мож­ливості розгляду цієї справи у даному судовому засіданні необхід­но перевірити явку осіб, які беруть у ній участь, з'ясувати причини неявки окремих із них і вирішити питання про наслідки неявки (див. коментар до ст. 305 ЦПК).

Апеляційний суд повинен також з'ясувати можливість розгляду цієї справи за наявного комплексу засобів доказування (перевірка явки свідків, експертів) і за даної явки осіб, які сприяють вирішенню справи (перекладачів, спеціалістів). І, нарешті, у підготовчій час­тині судового засідання оголошується склад суду, роз'яснюються процесуальні права і обов'язки особам, які беруть участь у справі, та особам, що сприяють розгляду справи, вирішуються питання щодо заявлених ними клопотань із урахуванням думки інших осіб, які беруть участь у справі (про відводи суддів, відкладення розгля­ду справи та ін.).

4. Розгляд апеляційної скарги починається з викладення суд-дею-доповідачем змісту оскарженого рішення (ухвали) суду пер­шої інстанції, доводів і мотивів апеляційної скарги, меж перевірки законності і обгрунтованості рішення (ухвали) суду першої інстан­ції, а також відносно досліджених судом першої інстанції доказів і встановлених ним обставин. Після доповіді справи головуючим суддям необхідно з'ясувати позиції сторін, які сперечаються, і осіб, що подали апеляційну скаргу (відмова від позову, визнання позову, мирова угода, відмова від скарги, визнання їх обгрунтова­ними) та вирішити питання про можливість закриття апеляційного провадження при прийнятті відмови від позову чи від скарги або затвердження мирової угоди.

Продовжується дана частина судового засідання апеляційного суду поясненнями осіб, які беруть участь у справі. Першим із пояс­неннями виступає ініціатор апеляційного провадження, тобто осо-342


ба, яка подала апеляційну скаргу. Якщо рішення у апеляційному порядку оскаржено обома сторонами, першим дає пояснення по­зивач. Якщо до апеляційної скарги приєдналися співучасники або треті особи, які не заявляють самостійних вимог, вони виступають після пояснень відповідної сторони.

Після заслуховування пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, апеляційний суд досліджує інші докази (допитує свідків і експертів, досліджує письмові і речові докази, висновок експерта). У разі потреби головуючий може надати право сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, виступити з додатко­вими поясненнями з приводу досліджених судом доказів. Виступи із поясненнями не можуть бути обмежені часом, але головуючий керує ними для того, щоб пояснення стосувалися обставин справи.

5. Третьою частиною судового засідання апеляційного суду є судові дебати. Послідовність виступу в дебатах така ж, як і послі­довність виступу з поясненнями, але, на відміну від пояснень, три­валість виступу в дебатах може бути обмежена визначеним апеля­ційним судом проміжком часу, рівним для всіх учасників дебатів. Таке обмеження повинно бути застережене у підготовчій частині судового засідання.

6. Остання частина судового засідання - постановления і оголо­шення судового рішення. Ухвали і рішення апеляційного суду по­винні постановлятися у нарадчій кімнаті з дотриманням принци­пу її таємниці. Питання на обговорення суду ставить головуючий у судовому засіданні, усі питання вирішуються голосуванням за більшістю голосів, головуючий голосує останнім. Якщо при пос­тановлены рішення або ухвали виникає необхідність з'ясування будь-яких обставин, суд, не постановляючи підсумкового докумен­та, відновлює розгляд справи (друга частина судового засідання), про що постановляє ухвалу. Після закінчення відновленої частини судового засідання суд проводить дебати по додатково дослідже­них обставинах і виходить до нарадчої кімнати для постановления ухвали або рішення апеляційного суду.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 388; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.169.110 (0.024 с.)