Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою Суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

8. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезна­ходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.

9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звер­нення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

10. Друкований орган, у якому розмішуються оголошення про
виклик відповідача протягом наступного року, визначається не піз­
ніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.

1. Коментована стаття зовсім по-іншому вирішила питання про суб'єктів викликів і повідомлень у цивільному судочинстві. За ЦПК 1963 р. повідомлялись про можливість участі у провадженні справи сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Цим осо­бам ЦПК дозволяв самим вирішувати питання про особисту участь у розгляді справи. Таке вирішення питання відповідало засадам диспозитивності. Негативними наслідками неявки були (головним чином) залишення заяви без розгляду, вирішення справи на під­ставі наявних у справі матеріалів. Коментована ж стаття, навпаки, до кола осіб, які викликаються до суду, перш за все відносить осіб, які беруть участь у справі. Більш того, дана стаття відносить до кола осіб, яких викликають у суд, і тих, яких і раніше виклика­ли: свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Тобто тепер усі викликаються. Але поняття «виклик» завжди пов'язано з однорід­ними наслідками неявки по виклику (для усіх, хто не з'явився). Але цього у ЦПК немає і не може бути.

2. Коло осіб, яким направляють повістки-повідомлення, комен­тована стаття чітко не визначає. У ній зазначено, що це ті особи, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Якщо порівняти коло осіб, які викликаються у суд, із колом усіх учасників процесу, то серед осіб, що повідомляються, залишаються лише особи, які на­дають правову допомогу. Окрім того, до цих осіб необхідно віднес­ти також і тих учасників, відносно яких норма ЦПК зазначає, що їх неявка не перешкоджає вчиненню певної процесуальної дії. Так, ст. 135 цього Кодексу передбачає необов'язковість присутності за­явника при розгляді заяви про забезпечення доказів.

3. Судова повістка з розпискою надсилається поштою рекомен­дованим листом із повідомленням або за допомогою кур'єра, її може вручити і сторона чи інша особа, яка бере участь у справі, або безпосередньо суд. Питання про строк вручення повістки вирі­шується зважаючи на вид повістки. Відносно повістки про виклик вирішується так: особа повинна мати достатньо часу для явки до суду і підготовки до участі у судовому розгляді, але має одержати її не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, тобто завчасно. Повістки-повідомлення повинні вручатися теж завчасно, однак без обмежень певним строком.

4. Коментована стаття розширює випадки виклику до суду че­рез оголошення у пресі. Якщо згідно з ЦПК 1963 р. це було мож­ливим у справах по відновленню прав на втрачені цінні папери на пред'явника (глава 38), то за новим ЦПК, незалежно від категорії справи, це можливо у випадку, якщо місце проживання (перебу­вання чи роботи) або місцезнаходження відповідача позивачеві невідоме навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ.

Стаття 75. Зміст судової повістки і оголошення

Про виклик у суд

1. Судова повістка про виклик у суд повинна містити:

1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, від­повідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення - про потребу дати особисті пояснення;

7) у разі необхідності - пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;

8) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесу­
ального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу,
примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення
заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини
неявки.

В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 1 - 7 і 9 частини першої цієї статті.

Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.

4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії від­повідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх.підтверд­ження.

 

1. Коментована стаття містить правило про обов'язкові рекві­зити повістки та оголошення про виклик до суду. В них повинно бути зазначено: до якого суду і коли слід з'явитися даній особі, по якій справі і як хто (позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, перекладач), на прийом до судді або у судове засідання, наслідки неявки або неповідомлення про причини неявки у судо­ве засідання (для свідка - ст. 50 ЦПК; для експерта - ст. 53 ЦПК; для сторін та інших осіб, що беруть участь у справі, - статті 77, 169 ЦПК).

2. Разом із повісткою відповідачу в справі може бути надісла­но копію-позовної заяви, а іноді й копії всіх доданих до неї ма­теріалів (див. ст. 127 цього Кодексу). У повістці має бути зазна­чено пропозицію відповідачу подати заперечення проти позову і докази на підтвердження цих заперечень.

Стаття 76. Порядок вручення судових повісток

Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вру­чення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з пов­нолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

5. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере
участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні вій­ськовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утри­мання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.

7. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі від­сутності таких - через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.