Поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирі­шується відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу.

1. Для визначення розміру судового збору за певною позовною
заявою вихідним критерієм є ціна позову. Позивач зазначає ціну
позову в позовній заяві. Якщо визначена ним ціна позову вочевидь
не відповідає вартості предмета спору або на момент пред'явлення
позову ціну позову точно визначити неможливо, то розмір судового
збору попередньо визначає суд. Уточнюється ця сума при вирішен­ні справи з наступним стягненням недоплаченого або поверненням
переплаченого судового збору.

2. Коментована стаття цього Кодексу встановлює критерії
визначення ціни позову. Принципи визначення ціни позову
зводяться в основному до таких правил: а) у тих позовах, де
ставиться питання про стягнення сум або майна, ціну позову
становить розмір суми або вартість майна; б) у позовах про пе­ріодичні платежі ціна позову визначається сукупністю виплат,
обмежених певним періодом (одним роком, трьома роками);
в) у позовах про припинення виплат ціна позову визначається
сукупністю виплат, що залишилися, але не більше, ніж за пев­ний період (за один рік, за три роки); г) у позовах, що склада­ються з декількох вимог, ціна позову визначається сукупністю
всіх вимог.

3. Якщо позивач збільшує розмір позовних вимог або пред'являє
додаткові чи нові вимоги, він повинен звернутись до суду з від­
повідною заявою. Але перед таким зверненням йому належить
сплатити несплачену суму судового збору.

Стаття 81. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення

Розгляду справи

1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відносяться витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових рі­шень.

2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встанов­люються Кабінетом Міністрів України.

3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

1) поновлення на роботі;

2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкоджен­ням здоров'я або смертю фізичної особи;

4) стягнення аліментів;

Визнання батьківства або материнства.

4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забез­
печення у справах про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання
фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності
фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому поряд­ку;

4) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

5) відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, про­куратури або суду.

1. Новий ЦП К вводить вид судових витрат, що не існував рані­ше - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Коментована стаття дає поняття цих витрат і встановлює, що їх розмір та порядок оплати залежно від категорії справи вста­новлюються Кабінетом Міністрів України (див. постанову Кабіне­ту Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» № 1258 від 21.12.2005 року). До витрат на інформа­ційно-технічне забезпечення стаття відносить витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також витрати, пов'язані з виготовленням та ви­дачею копій, судових рішень та ухвал.

2. По деяких категоріях справ коментована стаття встановлює або особливий порядок сплати цих витрат, або взагалі звільняє осіб від їх сплати.

Так, у справах про: поновлення на роботі; стягнення заробіт­ної плати, компенсації працівникам, вихідної допомоги, відшко­дування за затримку їх виплати; відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; стягнення аліментів; визнання батьківства або материнства в момент звернення до суду витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи не сплачуються. Вони покладаються на сторони при винесенні судового рішення залежно від результатів її розгля­ду (див. коментар до ст. 88 цього Кодексу).

По зазначених у статті інших категоріях цивільних справ коментована стаття взагалі звільняє осіб від сплати зазначених виплат. Таке встановлено у справах про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи недієз­датною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; на­дання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, проку­ратури або суду.

Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпе­чення доказів або позову розмір судового збору зменшується на роз­мір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

1. Коментована стаття встановлює підстави та порядок відстро­чення та розстрочення сплати судових витрат, зменшення їх роз­міру або звільнення від їх оплати. З урахуванням майнового стану фізичних осіб (як уявляється, для юридичних осіб це правило не повинно застосовуватися) суд своєю ухвалою може відстрочити (перенести сплату судового збору та витрат на інформаційно-тех­нічне забезпечення розгляду справи) або розстрочити (дозволити сплату частинами) судових витрат. Строк відстрочення або роз­строчення сплати судових витрат не може бути більше, ніж до за­кінчення розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення по справі. Якщо у встановлений ухвалою суду строк судові витра­ти не будуть внесені, суд залишає заяву без розгляду (у тому разі, якщо строк їх сплати не співпадає із закінченням розгляду справи), або вказує у судовому рішенні про примусове стягнення судових витрат, якщо їх оплата була розстрочена чи відстрочена до поста­новления судового рішення.

2. Однією з підстав зменшення розміру належних до сплати су­дових витрат або звільнення від їх сплати є майновий стан грома­дянина. Коментована стаття надає судді (суду) право звільнити за цією підставою фізичну особу від сплати судового збору. Оскільки «майновий стан» - категорія оціночна, суддя (суд) має обґрунтувати звільнення від сплати судового збору у своєму рішенні або ухвалі.

3. Коментована стаття цього Кодексу у частині 4 передбачає можливість заліку до загальної суми судового збору суми судового збору за забезпечення доказів або позову.