Стандарти науково-технічних та Інженерних товариств і спілок

розробляють у разі необхідності поширення результатів фундамен­тальних та прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.

Технічні умови (ТУ) — розробляють для встановлення вимог, що регулюють відносини між постачальником (розробником, вироб­ником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів.

Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги), які виробляють і застосовують (здійснюють, надають) ли­ше на конкретному підприємстві.

Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, установлених до нього, для різних категорій норма­тивних документів із стандартизації розробляють стандарти: осно­воположні, на продукцію, послуги, на процеси, методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-мето­дичні та загальнотехнічні положення для певної галузі стандарти­зації, а також терміни і визначення, загальнотехнічні вимоги і пра­вила, норми, що забезпечують упорядкованість, сумісність, взаємозв'язок та взаємоузгодженість різних видів технічної та ви­робничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспор­тування та утилізації продукції, охорону навколишнього природно­го середовища.

На продукцію і послуги розробляються:

— стандарти загальних технічних умов, які повинні мати загальні вимоги до груп однорідної продукції, послуг;

- стандарти технічних вимог, які мають містити вимоги до конк­ретної продукції, послуги (групи конкретної продукції, послуг).

Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів (спо­собів, прийомів, режимів, норм) виконання різного роду робіт у технологічних процесах розроблення, виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації, ремонту і утилізації продукції (пос­луг), що забезпечують їх технічну єдність і оптимальність.

Стандарти на методи контролю (випробовувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.

Перелік стандартів, використовуваних у кондитерській промис­ловості України, наведені в додатку (4).

У системі громадського харчування сертифікується не сам то­вар, а послуга громадського харчування, яка є результатом діяль­ності підприємства або окремого підприємця.

Якість послуги при виготовленні кондитерських виробів має за­довольняти вимоги споживача та відповідати ГОСТам, ОСТам, ТУ на виготовлювані вироби. Крім того повинні дотримуватися санітарні правила та норми на виготовлення хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів.

Класифікація послуг громадського харчування визначає послуги з виготовлення кулінарних і кондитерських виробів. Підприємство обов'язково повинне мати вивіску із вказівкою його типу, фірмової назви, юридичної особи (місцезнаходження, режиму роботи).

Послуги з виготовлення кондитерських виробів складаються при приготуванні тортів, тістечок і іншої продукції за замовлен­нями споживачів.

Послуги з реалізації кондитерських виробів можуть виконува­тися через магазини, відділи кулінарії, а також поза підприємством.

Послуги громадського харчування і їх надання повинні бути без­печними для життя й здоров'я споживача. Особливі вимоги пред'являються до використовуваної сировини й напівфабрикатів, умов виробництва й реалізації готових виробів.

Стандарт галузі пред'являє особливі вимоги до виробничого персоналу — рівня професійної підготовки й кваліфікації, здатності організовувати господарську діяльність, до знання галузевих доку­ментів з функціонування підприємства.

Виробничий персонал підприємства повинен мати спеціальну підготовку, щоб забезпечити випуск продукції, безпечної для життєдіяльності людини. Вони повинні відповідати тарифно-ква­ліфікаційним характеристикам, дотримуватись посадової інструк­ції, вимог санітарії й особистої гігієни, пройти інструктаж з охоро­ни праці й техніки безпеки при виробництві продукції.

Стандарт галузі являє собою вимоги до кондитера. Обов'язко­вою умовою є наявність початкової або середньої професійної освіти, знання рецептур і технології виготовлення борошняних кондитерських виробів, товарознавчої характеристики сировини, різних харчових добавок (ароматизаторів, барвників та ін.), дотри­мання санітарно-гігієнічних умов виробництва. Кондитер повинен знати прийоми високохудожньої обробки фігурних тортів, володіти органолептичними методами оцінки якості сировини, напівфабри­катів і готової продукції, вміти користуватися збірниками рецептур, стандартами підприємства й технологічних кнрт при виготов­ленні борошняних кондитерських виробів.

Працівник галузі повинен знати принципи роботи йексплуа­тації технологічного устаткування, строки й умови зберігання, пи­тання транспортування й реалізації готових виробів.

Нині в Україні вводиться обов'язкова програма з впровадження системи штрихового кодування в торгівлі й других сферах. Це скла­дає умови для отримання споживачем необхідної та точної інфор­мації щодо отриманим товаром згідно з положенням ЗУ «Про за­хист прав споживачив». Виробниче підприємство має право вико­ристовувати штрих код тільки після його реєстрації. Торговельні мережі не мають права приймати товар на реалізацію без штрихкоду.

Споживач потребує в найбільш повної інформації про пропо­нований товар. У зв'язку з цим необхідно розширити за допомогою стандартизації кількість усіх стандартів за допомогою сертифікації.

Сертифікація — процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

Державну систему сертифікації створює Держспоживстандарт України — національний орган України із сертифікації, який здійснює та координує роботу щодо забезпечення її функціонуван­ня, а саме:

—визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

—затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сер­тифікації, та визначає терміни її запровадження;

—призначає органи із сертифікації продукції;

—акредитує органи із сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів;

—встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

—розглядає спірні питання з випробувань і додержання правил сертифікації продукції;

—веде Реєстр державної системи сертифікації;

—організовує інформаційне забезпечення з питань сертифіка­ції.

Національна Система сертифікації УкрСЕПРО започаткована практично з моменту проголошення незалежності України з метою захисту внутрішнього ринку від надходження неякісних, небезпеч­них товарів, а вітчизняного виробника — від недобросовісної кон­куренції на вітчизняному ринку внаслідок надання односторонніх переваг для імпортерів.

Науково-методичним та інформаційним центром у системі УкрСЕПРО є Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДНІД), який виконує такі основні функції:

—здійснює розроблення та вдосконалення організаційно-мето­дичних документів Системи УкрСЕПРО;

—готує проекти законодавчих актів у галузі сертифікації;

—проводить аналіз можливостей підприємств і організацій що­до виконання ними функцій випробувальних лабораторій та ор­ганів із сертифікації, здійснює експертизу документів, що подають­ся для акредитації, готує пропозиції Держспожив стандарту Ук­раїни щодо їх акредитації в Системі УкрСЕПРО;

—готує пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

—надає методичну допомогу органам із сертифікації та випробувальним лабораторіям щодо підготовки їх до акредитації, а також підприємствам і організаціям у підготовці до сертифікації продукції та систем якості;

—здійснює інформаційне забезпечення та надає інформаційні послуги в галузі сертифікації.

Свідченням відповідності міжнародним вимогам Системи Укр­СЕПРО є укладання угод щодо взаємного визнання результатів робіт із сертифікації з 32 країнами торговими партнерами України.

Інтеграція економіки України до європейських структур вимагає подальшої гармонізації методів і практики вітчизняної сертифікації з прийнятими в Європейському Союзі та переходу до більш доско­налих організаційних та методичних форм підтвердження відповідності продукції І послуг вимогам нормативних документів.

З метою розвитку добровільної сертифікації в Україні, подаль­шої гармонізації з європейськими правилами та процедурами оцінки відповідності, поетапного впровадження модульного підхо­ду оцінки відповідності з урахуванням Директиви Європейського Союзу від 22.07.93 р. № 93/465/ЕЕС Держспоживстандарт України своїм наказом від 10.01.99 р. № 2 затвердив «Порядок впроваджен­ня модульного підходу оцінки відповідності з врахуванням Дирек­тив Європейського Союзу» (зареєстровано в Мінюсті України 11.02.99 р. за № 95/3388). Цей документ призначено для застосу­вання до продукції, що не підлягає обов'язковій сертифікації в Ук­раїні відповідно до чинного законодавства.

За заявкою виробника чи постачальника роботи з оцінки від­повідності згідно із зазначеним «Порядком...» можуть здійснювати органи з добровільної сертифікації, зареєстровані відповідно до ДСТУ 3416-96, органи із сертифікації, акредитовані в Системі Укр-СЕПРО, чи органи з добровільної сертифікації, акредитовані на відповідність ДСТУ ЕН 45011-98, ДСТУ ЕН 45012-98.

Система сертифікації послуг в Україні відноситься і до гро­мадського харчування. Особливості сертифікації послуг (продукції) полягає у взаємодії виконавця та споживача.

Основним принципом сертифікації послуг (продукції) є обов'яз­ковість та добровільність, умова третьої сторони, акредитація ор­ганів із сертифікації, видача сертифікатів відповідності, гігієнічно­го та інших.

До матеріальних видів послуг сертифікації належить приготу­вання борошняних кондитерських виробів. До сертифікації ма­теріальних видів послуг входять атестація професійної майстер­ності виконавця послуги та інспекційний контроль (для малих підприємств), атестація процесу представлення послуги та вибірко­ва перевірка результатів послуги, сертифікація систем якості обслу­говування та інспекційний контроль.

Сертифікаційні перевірки послуг виконують експерти аудитори, зареєстровані в Державному реєстрі системи сертифікації ГОСТ. Перевірки проводяться на місці виробництва послуги.

Для реалізації послуги (виробу) необхідна наявність гігієнічного висновку (сертифіката) на продукцію, на підставі якого видається сертифікат відповідності на продукцію.

Гігієнічний висновок на продукцію видається органами й уста­новами Санітарно-епідеміологічної служби України на етапі узгод­ження нормативної документації й постановки продукції на вироб­ництво.

Гігієнічний сертифікат видається на підставі результатів гігієнічної оцінки продукції й експертизи нормативної документації, що визначає вимоги до продукції, її виробництву й застосуванню. Гігієнічна оцінка продукції визначає можливість її несприятливого впливу на здоров'я людини, умов застосування, а також формування вимог до процесів виробництва, зберігання, транспортування.

Далі на продукцію оформляється сертифікат відповідності. Цей документ видається за правилами сертифікації, що підтверджує відповідність продукції, послуг установленим вимогам норматив­них документів.

Згідно з ДСТУ 2681, метрологія — це наука про вимірювання, методи, засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення виз­наченої точності.

Метрологія як наука охоплює певне коло проблем:

• створення загальної теорії вимірювань;

• утворення одиниць фізичних величин і систем одиниць;

• створення зразкових засобів вимірювання;

• визначення фізичних констант і фізико-хімічних властивостей речовин та отримання стандартних зразків цих властивостей;

• розробка стандартних методів і засобів випробувань та контролю;

• розробка основ забезпечення єдності вимірювань.
Сучасне виробництво характеризується високою точністю і складністю технологічних процесів, великою різноманітністю ви­користовуваних матеріалів і технічних засобів, контроль яких здійснюється за допомогою вимірювальної техніки. Вимірювальна техніка є невід'ємною частиною матеріального виробництва. Без системи вимірювань, яка дає змогу контролювати технологічні процеси, оцінювати властивості та якість продукції, неможливо існування жодної галузі техніки. Вимірювання відіграють вирі­шальну роль у розвитку нових напрямів науки і техніки, оборони, у створенні технологій, поліпшенні якості та конкурентоспромож­ності продовольчої продукції, інших видів діяльності людини.

Метрологія органічно пов'язана зі стандартизацією. Цей зв'язок виявляється в стандартизації одиниць вимірювань, системи дер­жавних еталонів, засобів вимірювань і методів перевірок, в ство­ренні стандартних зразків властивостей та складу речовин. У свою чергу, стандартизація спирається на метрологію, яка забезпечує правильність і порівнювання результатів випробувань матеріалів і виробів, а також запозичує з метрології методи визначення та конт­ролю якості. Сучасна стандартизація неможлива без метрологічно­го забезпечення виробництва: методів і засобів вимірювання, технічних характеристик продукції та технології виробництва то­що. Стандартизація слугує нормативно-правовою основою всіх видів метрологічної діяльності, що дає змогу досягти додержання метрологічних правил, вимог, норм і забезпечити єдність вимірю­вання в країні.

Роль метрології в народному господарстві постійно підвищуєть­ся. Обсяг використовуваних засобів вимірювань і контролю швид­ко зростає. Насиченість сучасного виробництва засобами вимірювань досягла дуже високого рівня. Ефективність і якість суспільної праці, рівень виробництва та якість продукції залежать від стану контрольно-вимірювальної техніки, а також від організації й ефек­тивності технічної метрології.

Удосконалення метрології нерозривно пов'язано з комплексни­ми заходами із забезпечення якості продукції і розвитком стандар­тизації.

При приготуванні борошняних кондитерських виробів вико­ристовують різні ваговимірювальні прилади, метричні інструменти тощо. Ваги і вагові дозатори є основними засобами кількісного обліку продукції.

Уся діяльність у кондитерській промисловості побудована на до­держанні метрологічних характеристик засобів вимірювань не тіль­ки ваговимірювальних і метричних приладів, але й холодильного та іншого обладнання, яке впливає на якість товарів та пов'язане з розрахунком за покупку. Якість товарів визначається показниками стандартів, в яких вказуються метрологічні вимоги, норми та пара­метри до кожного виду товару.

За порушення при зважуванні та вимірюванні, використанні несправних ваг, нестандартних гир та інших інструментів викона­вець (керівник виробничого підприємства, майстер — виконавець) несе юридичну відповідальність. При реалізації продовольчих то­варів обважування, обмірювання, зміна (підвищення) роздрібної ціни, зміна гатунку продукції, обрахування споживачів тощо пов'язано з додержуванням НД і метрологічних одиниць фізичних величин. Усі ці порушення тягнуть за собою юридичну відпо­відальність згідно зі ст. 155 «Обман споживача» Карного кодексу України.