Стаття 1. Терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

безпека харчових продуктів — відсутність загрози шкідливого впливу харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх ма­теріалів на організм людини;

біологічно активна харчова добавка — спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних власти­востей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини;

державна санітарно-епідеміологічна експертиза — вид про­фесійної діяльності органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні нової продовольчої продукції, технологій, технологічного облад­нання, а також підприємств, що її виробляють, з метою виявлен­ня небезпечних факторів у цій продукції, оцінки їх можливого шкідливого впливу та визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я і життя людини; обгрунтуванні застосування відповідних санітарних норм або технічних регламентів щодо її виробництва, введення в обіг, споживання з метою попереджен­ня, зменшення та усунення цього шкідливого впливу; встанов­ленні відповідності продукції вимогам безпеки для здоров'я і жит­тя людини;

висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи — нормативний документ установленої форми, в якому визначені вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя людини продовольчої про­дукції та засвідчена її безпека за умови дотримання цих вимог;

[Абзаци другий п'ятий статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N191 -IV від 24.10.2002 р.]

[Абзац шостий статті 1 виключено згідно із Законом України N 191-ІV від 24.10.2002 р.}

енергетична цінність — показник, який характеризує частку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини;

ідентифікація — це процедура, в ході якої за документами, мар­куванням, органолептичними, фізико-хімічними показниками, специфічними для даного виду продукції характеристиками і озна­ками встановлюється відповідність продукції відомостям та власти­востям, зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах або нормативно-правових актах, а також узвичаєній за­гальній назві даного виду продукції;

[Абзац восьмий статті 1 викладено у новій редакції згідно із За­коном України N 191-ІУ від 24.10.2002 р.[

[Абзац дев'ятий статті 1 виключено згідно Із Законом України N191-IV від 24.10.2002 р.]

продовольча сировина — продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи бютехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів;

сертифікація — процедура, у ході якої акредитований орган до­кументально засвідчує, що харчовий продукт або продовольча си­ровина відповідає встановленим вимогам;

[В абзаці одинадцятому статті І деякі слова виключено згідно із Законом України N 191-ІV від 24.10.2002р.]

сертифікат відповідності — документ, який підтверджує, що продовольча продукція належним чином ідентифікована і відповідає вимогам нормативних документів і нормативно-право­вих актів;

[Абзац дванадцятий статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 191-IV від 24.10.2002р.]

спеціальні харчові продукти — дієтичні, оздоровчі, профілак­тичні харчові продукти та біологічно активні харчові добавки, про­дукти дитячого харчування, харчування для спортсменів тощо;

[Абзац тринадцятий статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 191-ІV від 24.10.2002р.]

супутні матеріали — матеріали, які використовуються у процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування та маркування харчових продуктів і безпосередньо контактують з цими продуктами, але самі не придатні для споживання;

термін придатності харчового продукту — проміжок календар­ного часу, визначений виробником цього продукту, протягом яко­го, у разі додержання відповідних умов зберігання, якісні показни­ки та показники безпеки цього продукту повинні відповідати вимо­гам нормативних документів та нормативно-правових актів;

[Абзац п'ятнадцятий статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 191-IV від 24.10.2002р.]

харчова добавка — природна чи синтетична речовина, яка спеціально вводиться у харчовий продукт для надання йому бажа­них властивостей;

харчовий продукт — будь-який продукт, що в натуральному виг­ляді чи після відповідної обробки вживається людиною у їжу або для пиття;

якість харчового продукту — сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби ор­ганізму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речови­нах, стабільність складу і споживчих властивостей протягом терміну придатності;

[Абзац вісімнадцятий статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 191-ІУвід 24.10.2002 р.]

харчова цінність харчового продукту — провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відпо­відності оптимальним потребам людини в основних харчових ре­човинах та енергії (білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроеле­менти тощо);

[Абзац дев'ятнадцятий статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 191-ІV від 24.10.2002р.]

продовольча продукція — харчові продукти, продовольча сиро­вина та супутні матеріали;

показники безпеки продовольчої продукції — науково обгрунто­вані показники вмісту (гранично допустимі межі впливу) у зазна­ченій продукції

шкідливих для здоров'я і життя людини компонентів чи речовин хімічного, біологічного, радіаційного та будь-якого іншого поход­ження, недотримання яких призводить до шкідливого впливу на здоров'я людини;

показники якості харчових продуктів і продовольчої сировини — комплекс ознак і властивостей, притаманних кожному виду харчо­вого продукту чи продовольчої сировини, що визначають його хар­чову цінність і споживчі властивості та дають можливість іденти­фікувати конкретний харчовий продукт чи продовольчу сировину;

нові харчові продукти (нова продовольча сировина) — харчові продукти та продовольча сировина, які:

вперше розроблені (отримані) в Україні і для яких ще не вста­новлено показників якості та безпеки;

виготовлені з використанням харчових компонентів, що раніше в аналогічному харчовому продукті не використовувалися, або склад таких компонентів змінено, у тому числі методами генної інженерії;

вироблені за новою технологією, що істотно змінює їх фізико-хімічні, та/ або органолептичні показники, та/або харчову цінність;

вперше ввозяться на митну територію України;

фальсифікована продовольча продукція — харчові продукти чи продовольча сировина, яким з корисливою метою надано зовнішнь­ого вигляду та/ або окремих властивостей певного виду продукції і які не можуть бути ідентифіковані як ті, за які вони видаються;

неякісна продовольча продукція — продовольча продукція, якісні показники та споживчі властивості якої не відповідають заз­наченим у декларації про відповідність, нормативних документах чи нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, якість якої не може задовольнити потреб споживача у задекларова­ному обсязі;

небезпечна продовольча продукція — продовольча продукція, показники безпеки якої не відповідають встановленим в Україні для даного виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах та нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, споживання (використання) якої пов'язане з підвищеним ризиком для здоров'я і життя людини;

неправильно маркована продукція — харчові продукти і продо­вольча сировина, щодо яких порушено встановлені законодав­ством вимоги маркування;

санітарно-епідеміологічний сертифікат (далі — гігієнічний сер­тифікат) — разовий документ, виданий органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує без­пеку для здоров'я та життя людини окремих партій (одиниць) хар­чових продуктів та продовольчої сировини:

технічний регламент — нормативно-правовий акт, затвердже­ний Кабінетом Міністрів України, в якому для конкретного виду продовольчої продукції встановлюються показники якості та по­казники безпеки для здоров'я і життя людини, тварин або рослин та охорони довкілля, правила маркування і введення продукції в обіг, а також порядок підтвердження відповідності та визначені повноваження органів, які здійснюють контроль за продукцією.

[Статтю 1 доповнено абзацами згідно із Законом України N 191-IVвід 24.10.2002р.]