Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дезинфекція, дезинсекція, дератизаціяСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Підприємства, що виготовляють борошняні кондитерські вироби, використовують профілактичні і активні заходи з метою зменшення поширення патогенних мікроорганізмів. До профілактичних заходів боротьби з мікробіологічними забрудненнями належить дотримання санітарних норм і правил. До активних заходів — дезинфекція, дезинсекція і дератизація. Дезинфекція — це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних захворювань у зовнішньому середовищі. Застосовують фізичні, хімічні і біологічні методи. До фізичних методів належать дія променевої енергії і вплив високих температур, що досягаються прогріванням, кип'яченням, обробкою парою. Променеву енергію використовують при застосуванні променевих ламп, випромінюючих ультрафіолетові промені (УФ). УФ-промені згубно діють на патогенну і сапрофітову мікрофлору. Бактерицидні лампи використовують для знезараження повітря виробничих приміщень, складів, бактеріологічних лабораторій і боксів, для знезараження поверхні пакувальних матеріалів і тари. Дія бактерицидних ламп ефективна тільки в приміщеннях з певною температурою. Лампи БУВ-30 можуть працювати в приміщеннях з температурою до 25°С, лампи БУВ 60—11 — при температурі 5...25°С. При вищих температурах лампи перегорають, при нижчих — не горять. Бактерицидні властивості УФ-променів знижуються при відносній вологості повітря понад 65...75%. Знезараження повітря досягається протягом 6...8 год. на добу. Але безперервне опромінювання продовжується 2...З год., а потім іде перерва на 1 год. До хімічних методів належить застосування різних дезинфікуючих речовин. До фізичних методів належить дія високих температур. Так, дрібний інвентар (ножі, веселки, лопатки, вилки, ложки й інші.) один раз у зміну кип'ятять протягом 25...30 хв. у казані з додаванням 0,5%-ної питної соди, потім обполіскують гарячою водою і поміщають у спеціальну шафу з отворами для вентиляції. Фляги з-під молока, сиру, яйцепродуктів промивають гарячою (близько 100°С) водою. Для цього встановлюють круглий металевий стіл, а в центрі — спеціальний душ. Оборотна тара (лотки) після кожного повернення з торговельної мережі миється гарячим 0,5%-ним розчином кальцинованої соди з подальшим обполіскуванням гарячою (не нижче 60°С) водою і просушуванням. Миття оборотної тари проводять окремо від миття внутрішнього інвентарю і посуду. Кремозбивалки, візки для перевезення казанів з кремом і готовою продукцією після ретельного очищення промивають гарячою водою, а потім за допомогою шланга ошпарюють крутим кип'ятком або парою. Ретельній обробці піддають відсадочні мішки з щільного полотна або тика із змінними трубочками, які застосовують для нанесення малюнка на торти. Для їх санітарної обробки в спеціальному приміщенні встановлюють автоклав або стерилізатор. Набули поширення сухожирові стерилізатори моделі СС-200. Заздалегідь використані мішки звільняють від трубочок, промивають теплою водою і висушують. Для миття в стерилізаторській встановлюють трикамерну мийку для прання мішків, сушильну шафу для їх висушування і металеві ящики для зберігання мішків і трубочок. Висушені мішки стерилізують і складають у металеві ящики з кришками. Кожен мішок заздалегідь загортають у пергаментний папір. Необхідно строго стежити за тим, щоб мішки були добре висушені і не були вологими. Якщо автоклав або стерилізатор відсутній, мішки стерилізують кип'яченням у казані протягом ЗО...35 хв. Після кип'ячення мішки сушать, завертають у пергаментний папір і зберігають у стерильному посуді. Для миття виробничого устаткування і приміщень застосовуються розчини миючих засобів. Миючі засоби повинні забезпечувати повну змочуваність миючої поверхні, не спричиняти корозію устаткування, пом'якшувати жорсткість води. Як миючий засоб використовують розчин кальцинованої соди (в основному), різні миючі синтетичні порошки, дозволені органами Держсанепіднагляду для застосування в харчовій промисловості. Для миття устаткування останнім часом стали використовувати електроактивовані розчини (католіт), а також препарат «Септабік», засіб «Септодор». Кальцинована сода (зневоднений вуглекислий натрій, білий кристалічний порошок) у водних розчинах розпадається, утворюючи їдкий луг і гідрокарбонат. Вони і є миючими засобами. Забруднені поверхні миють гарячими розчинами кальцинованої соди (5О...6О°С), які добре руйнують білкові залишки. Для ручного миття рекомендується використовувати 0,5 %-ний розчин кальцинованої соди, нагрітий до температури 7О...8О°С. Виробниче устаткування ефективніше миється розчином кальцинованої соди в суміші з поверхнево-активними і антикорозійними речовинами. У кальциновану соду додають 0,1 %-ний розчин метасилікату натрію. Синтетичний миючий і дезинфікуючий засіб «Дезмол» дає змогу поєднати в одній операції і миття, і дезинфекцію устаткування. Концентрація розчинів «Дезмола»: для ручного миття — 0,5%, для механізованої обробки — і %. Для миття устаткування в кондитерських цехах застосовують також «Католіт». Його безпосередньо одержують на кондитерському підприємстві обробкою кухонної солі в катодній зоні електролізера з мембраною. Католіт містить їдкий луг і має рН 9... 11. На підприємствах, що виготовляють борошняні кондитерські вироби, використовують такі види дезинфікуючих речовин (для де-зинфекції устаткування і приміщень): хлоровміщуючі засоби (хлорне вапно, хлорамін, антисептол, вапняне молоко, аноліт, розчин гіпохлориду натрію) і четвертинні амонійні сполуки (препарат «Септабік» і засіб «Септодор»). Дезинфікуючі засоби справляють різну дію залежно від вмісту в них активної речовини і вимагають різної тривалості обробки і температури розчину. Так, хлоровміщуючі засоби застосовуються при температурі не вище 50°С (45...50°С), оскільки при підвищенні температури вони справляють кородуючу дію на метал. Залишки харчових продуктів на поверхні здатні зв'язати хлор і понизити антимікробну дію. Тому перед обробкою препаратом поверхню устаткування необхідно ретельно вимити. Неіржавіюча сталь мало схильна до корозії від дії хлоровміщую-чих засобів. Добре витримує дію хлоровміщуючих розчинів гума, використовувана для прокладок устаткування. При використанні четвертинних амонійних сполук температура робочих розчинів не повинна перевищувати 45°С. При температурі вище 45...50°С підвищується їх токсичність. На метал, дерево, пластик, бетон, гуму четвертинні амонійні сполуки не справляють кородуючої дії. Для дезинфекції устаткування, виробничого посуду, інвентарю, дерев'яної тари, рук обслуговуючого персоналу використовують слабкі розчини хлорного вапна (0,1... 0,2 %-ні). Підлоги і стіни обробляють таким же розчином із сильнішою концентрацією (5... 10 %-ні). Сміттєзбірники, туалети, транспортні засоби, прибиральний інвентар дезинфікують розчином хлорного вапна 10...20%-ної концентрації. Гарні дезинфікуючі властивості має препарат хлорного вапна — хлорамін. Розчини хлораміну більш стійкі порівняно з розчинами хлорного вапна і мають слабкий запах хлору. Дезинсекція — комплекс заходів зі знищення шкідливих комах, які є переносниками і розповсюджувачами інфекційних захворювань (мухи, таргани, шкідники, комарі). Мухи переносять на лапках і тілі велику кількість патогенних мікроорганізмів і яйця гельмінтів, викликаючи різні інфекційні захворювання. Мухи швидко розмножуються, що являє певні труднощі в боротьбі з ними. їх знищення повинне проводитися систематично. Дезинсекція проводиться в санітарні дні, в умовах, що гарантують неможливість попадання препарату на сировину і готову продукцію. Виконується спеціальними організаціями (дезстанцією, державним санітарним підприємством дезинфекційного профілю), з якими підприємство укладає договір. Дезинсекція проводиться відповідно до інструкцій із застосування хімічних засобів. Використовують такі методи дезинсекції: механічні, фізичні, хімічні і біологічні. До механічних методів дезинсекції належать прибирання і миття приміщень; до фізичних — дія сонячних променів, вогню, обробка сухою водяною парою; до хімічних — обробка гідроксидом • натрію, спеціальними хімічними препаратами; до біологічних — знищення комах за допомогою мікроорганізмів, птахів. Наявність мух на підприємстві залежить від його санітарного стану, санітарної чистоти і регулярного очищення його території, своєчасного вивозу відходів, правильного облаштування сміттєзбірників і обробки їх хлорним вапном. Повинен дотримуватися санітарний режим у виробничих, складських і побутових приміщеннях. Для захисту від проникнення в приміщення комах у теплу пору року отвори закриваються металевими сітками. Це головні профілактичні заходи проти розмноження мух та інших комах. До винищувальних заходів з боротьби з мухами належать механічні і хімічні методи і засоби. Механічними засобами є мухоловки і липкий папір. Як хімічний засіб застосовують хлорофос та ін. При виявленні тарганів проводяться ретельне прибирання приміщень і дезинсекція. Для знищення тарганів застосовують буру, борну кислоту й ін. Дератизація — це комплекс заходів з боротьби з гризунами (мишами, щурами), які є джерелами і переносниками таких інфекційних захворювань людини, як туляремія, лептоспіроз, паратиф, інфекційний гепатит та ін. Гризуни, крім того, псують сировину і готову продукцію, роблять їх небезпечними для людини, призводять до додаткових втрат. Для боротьби з гризунами застосовують профілактичні і винищувальні заходи. З метою профілактики підлоги роблять непроникними для гризунів. Нижні частини дверей в складах і експедиціях оббивають залізом, закладають отвори і щілини в підлозі, стелях, стінах цементом, цеглою або залізом. Отвори і канали для вентиляції повинні бути закриті металевими сітками. Винищувальні заходи знищення гризунів здійснюються механічним і хімічним способами. У разі появи гризунів застосовують капкани, верші, пастки, тобто механічні способи. До хімічних засобів належать отруйні приманки. Дератизація із застосуванням хімічних засобів проводиться тільки фахівцями де-зинфекційних підприємств (у санітарні дні). Біологічні засоби боротьби з гризунами на кондитерських і хлібопекарських підприємствах заборонені. Для попередження появи гризунів, так само, як і комах, на підприємствах повинен дотримуватися необхідний санітарний режим на території, в складських і побутових приміщеннях, виробничих цехах.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 446; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.223.120 (0.01 с.) |