Стаття 13. Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 13. Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів



Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сирови­ни та супутніх матеріалів здійснюється шляхом ведення Державно­го реєстру спеціальних харчових продуктів та реєстру висновків державної санітарно-епі-деміологічної експертизи на продовольчу продукцію.

Державній реєстрації підлягають усі спеціальні та нові харчові продукти.

Виробник або постачальник зобов'язаний отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи до введення в обіг харчового продукту, продовольчої сировини та супутніх матеріалів.

Порядок здійснення державної реєстрації спеціальних харчових продуктів, ведення реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи та надання наявної в Державному реєстрі спеціальних харчових продуктів та реєстрі висновків дер­жавної санітарно-епідеміологічної експертизи інформації, а також оплати витрат на проведення зазначених робіт і надання послуг ус­тановлюються Кабінетом Міністрів України.

[Статтю 13 викладено у новій редакції згідно із Законом України N191 -IVвід 24.10.2002 р.]

Стаття 14. Державна реєстрація нормативних документів на хар­чові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали

Виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і су­путніх матеріалів в Україні проводиться відповідно до вимог норма­тивних документів на ці продукти, сировину і матеріали, які погод­жені, затверджені і зареєстровані у встановленому порядку цент­ральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики.

Порядок державної реєстрації нормативних документів на ви­робництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів установлюється Державним комітетом України по стан­дартизації, метрології і сертифікації, який забезпечує систематичну публікацію в засобах масової інформації реєстрів зареєстрованих в Україні нормативних документів.

Забороняється використання та державна реєстрація норматив­них документів на харчові продукти, продовольчу сировину і су­путні матеріали без установлення в них показників безпеки.

Для державної реєстрації нормативних документів виробник харчового продукту повинен мати технологічну інструкцію або інший документ з описом технологічного процесу виготовлення, а також перелік продовольчої сировини, речовин і супутніх мате­ріалів, що застосовуються в процесі виготовлення, із зазначенням даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті. Рецеп­тура є власністю виробника.

Стаття 15. Підтвердження відповідності (декларування відпо­відності та сертифікація) харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів та сертифікація систем якості

Харчові продукти, продовольча сировина, супутні матеріали, технологічне обладнання для їх виробництва підлягають підтверд­женню відповідності шляхом декларування відповідності або сер­тифікації, а системи якості їх виробництва — сертифікації в поряд­ку, встановленому законом.

У разі сертифікації харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали підлягають випробуванню на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів у випробувальних лабораторіях, акредитованих у встановленому законодавством порядку.

Підтвердження відповідності (декларування відповідності та сертифікація) харчових продуктів, продовольчої сировини і су­путніх матеріалів та сертифікація систем якості здійснюються за обов'язковими показниками якості та безпеки, встановленими нормативними документами та нормативно-правовими актами.

[Статтю 15 викладено у новій редакції згідно із Законом України М191-ІУ від 24.10.2002 р.]

Стаття 16. Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продо­вольчої сировини і супутніх матеріалів

Харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали ввозяться в Україну за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та підтвердження відповідності (або сертифікації).

Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів встановлює Кабінет Міністрів Ук­раїни.

Харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали, що ввозяться в Україну, повинні відповідати вимогам безпеки для здоров я, життя і майна людей, тварин та довкілля, встановленим законодавством України.

До продовольчої продукції, що ввозиться на територію України, застосовуються вимоги щодо процедур контролю, експертиз, на­дання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних норма­тивів, регламентів аналогічно тим вимогам, що застосовуються до відповідної продукції, виробленої в Україні.

Продовольча продукція, що ввозиться в Україну і перебуває під митним контролем, повинна бути вивезена за межі України, якщо бу­ло відмовлено у документальному підтвердженні її якості та безпеки.

[Статтю 16 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 191-ІV від 24.10.2002 р.]

Стаття 17. Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україну

Контроль за додержанням порядку ввезення харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів на митну тери­торію України здійснюється митною службою.

Митне оформлення для вільного використання на території Ук­раїни імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, зазначених у статті 5 цього Закону, дозволяється за наяв­ності відповідно: сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності; висновку державної санітарно-епідеміологічної експер­тизи, або свідоцтва про державну реєстрацію спеціального харчового продукту, або гігієнічного сертифіката на плодоовочеву продукцію;

ветеринарного свідоцтва на сировину та харчові продукти тва­ринного походження;

карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рослин­ного походження;

маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно з законодавством України.

[Частину другу статті 17 викладено у новій редакції згідно із За­коном України N 191-ІVвід 24.10.2002 р.]

[Частина третя статті 17 втратила чинність згідно із Законом України N 2681-ІІІ від 13.09.2001 р.]

Стаття 18. Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини

Державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення здійснюють спеціально уповноважені центральні ор­гани виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав спо­живачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, їх органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі у межах їх компетенції.

[У статті 18 деякі слова виключено згідно із Законом України N 191-IV від 24.10.2002 р.]

РОЗДІЛ IV

ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВИРОБНИКІВ,

ПРОДАВЦІВ (ПОСТАЧАЛЬНИКІВ) ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

І ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИРОВИНИ

Стаття 19. Права виробників, продавців (постачальників) щодо за­безпечення належної якості та безпеки харчових продуктів і продо­вольчої сировини

Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні та юридичні особи усіх форм власності, які займаються розробленням, вироб­ництвом, зберіганням, транспортуванням, ввезенням в Україну, ви­користанням, а також реалізацією харчових продуктів і продоволь­чої сировини, мають право:

одержувати в установлений термін необхідну, доступну та дос­товірну інформацію від відповідних органів виконавчої влади про можливість реалізації, використання і споживання харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україні; звер­татися за захистом своїх прав до суду.

Стаття 20. Обов'язки виробників, продавців (постачальників)

Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні та юридичні особи усіх форм власності, які займаються розробленням, вироб­ництвом, транспортуванням, зберіганням, ввезенням, а також ре­алізацією, використанням, утилізацією або знищенням харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані:

здійснювати заходи щодо поетапного впровадження на підприємствах харчової промисловості міжнародної системи забезпечення безпеки харчових продуктів НАССР (Наzагd Аnаlуsіs аnd Сгіtікаl Соntrоl Роіnt) у порядку та строки, визначені законодав­ством України для окремих видів харчових продуктів;

дотримуватися процедур підтвердження відповідності та склада­ти декларацію про відповідність продовольчої продукції, на яку встановлено технічні регламенти;

[Частину першу статті 11 доповнено абзацами другим та третім, у зв'язку з чим абзаци другий — шостий вважаються відповідно аб­зацами четвертим — восьмим, згідно із Законом України N 191 -IV від 24.10.2002 р.]

мати спеціальну освіту (підготовку);

виробляти, ввозити в Україну, реалізовувати та використовувати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали, які відповідають вимога\4 цього Закону та діючих в Україні норматив­них документів щодо цих продуктів, сировини і матеріалів;

реалізовувати та використовувати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали лише за наявності документального підтвердження їх якості та безпеки. У разі маркування виробником або імпортером кожної одиниці харчового продукту знаком відповідності на підставах та в порядку, передбачених законами України, наявність сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності є обов'язковою лише для самого виробника або імпортера харчових продуктів. Виробник (продавець) харчових продуктів та продовольчої сировини зобов'язаний постійно перевіряти їх якість та вживати заходів щодо недопущення реалізації непридатних харчових про­дуктів, харчових продуктів з вичерпаним терміном придатності та хар­чових продуктів, на яких відсутнє або нерозбірливе маркування;

[Абзац шостий частини першої статті 20 доповнено реченням другим згідно із Законом України N 2116-ІУ від 21.10.2004 р.]

забезпечувати безперешкодний доступ на відповідні об'єкти працівникам, які здійснюють державний контроль і нагляд, для проведення перевірки відповідності виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання харчових продуктів і продовольчої сировини вимогам, нормам і правилам щодо якості та безпеки цих продуктів і сировини, встановленим нормативними документами, і надавати безоплатно цим працівникам необхідні для виконання їхніх функцій нормативні документи та інші відо­мості, а також зразки (у кількості, визначеній нормативною доку­ментацією) використаних продовольчої сировини, супутніх ма­теріалів і харчових продуктів, що випускаються;

відшкодовувати споживачам шкоду, заподіяну внаслідок пору­шення законодавства України про якість та безпеку харчових про­дуктів і продовольчої сировини.

Реалізація харчових продуктів і продовольчої сировини фізични­ми та юридичними особами повинна здійснюватися відповідно до правил торгівлі харчовими продуктами в Україні, які затверджують­ся Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.211.61 (0.013 с.)