Стандартизація, сертифікація і метрологія при виробництві борошняних кондитерських виробів

Стандартизація, сертифікація та метрологія відіграють важливу роль в організації виготовлення борошняних кондитерських ви­робів високої якості та подальшої реалізації готової продукції.

У виконанні народногосподарських завдань, підвищенні ефек­тивності масового виробництва і поліпшенні якості продукції стан­дартизація має суттєве значення, адже вона акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно поєднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень у практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу і економіки країни.

За сучасним уявленням під стандартизацією розуміють діяль­ність, яка включає в себе розв'язання важливих завдань, у галузях науки, техніки і економіки. Це — вибір оптимальних рішень, які розраховані не тільки на теперішній рівень науки і техніки, а й на перспективу їх розвитку.

Сьогодні різко зростає роль стандартизації як важливої ланки у системі управління технічним рівнем якості продукції — від науко­вих розробок і до експлуатації та утилізації виробів.

Останнім часом однією з ключових проблем науково-технічного та економічного розвитку країн є проблема якості продукції (про­цесів, робіт послуг). Це проблема не тільки споживча чи технічна, але й економічна, соціальна й політична.

Сучасний рівень розвитку економіки України, потреба у корінних змінах матеріальних і соціальних умов життя народу вису­вають на перший план проблему якості. Поліпшення якості товарів (процесів, робіт, послуг) можливе тільки на основі стандартизації. Управляти та підвищувати її можливо тільки на основі стандартів та іншої нормативно-законодавчої документації. Стандарти встанов­люють вимоги до якості та надійності методів контролю і випробо­вувань продукції, створюють необхідну єдність, без якої неможли­вий подальший розвиток технічного рівня.

Основними факторами, які безпосередньо впливають на по­дальший розвиток національної системи стандартизації, метрології та сертифікації, є багатовекторна зовнішня політика, яка спрямо­вана на інтеграцію України в Європейського Союзу, вступ до Світо­вої організації торгівлі (\\ТО), співробітництво з країнами СНД та іншими країнами світу. Внутрішня політика держави покликана сприяти піднесенню вітчизняного виробництва, захисту прав ук­раїнських громадян на споживання продукції, безпечної для життя, здоров'я та довкілля. Подальший розвиток національних систем стандартизації, метрології та сертифікації визначається стра­тегічним курсом України на інтеграцію до світової економіки.

З 1 березня 1998 р. набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, цілий ряд статей якої передбачають зближення української системи технічного регулювання з європейською. Такий розвиток технічно­го регулювання відповідав політичному курсу України на інтег­рацію до європейських та трансатлантичних структур, приєднання до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ) та вступу до \\ТО.

Саме з метою зближення системи національного технічного ре­гулювання з європейською Держстандарт України ініціював прий­няття Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р. № 244 «Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог ди­ректив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринар­них, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стан­дартів». Постанова являє собою розгорнутий план зближення ук­раїнського законодавства, норм і правил, що визначають вимоги до продукції, з міжнародними і європейськими та передбачає розроб­ку 25 Законів України, а також підготовку 14 галузевих програм оновлення нормативної бази з урахуванням міжнародних та євро­пейських стандартів.

З метою гармонізації процедур стандартизації і сертифікації з міжнародними та європейськими, створення умов рівної конку­ренції, підвищення ефективності механізму контролю на внутріш­ньому ринку розроблено: проект Закону України «Про відповідальність виробника і постачальника за випуск та реалізацію дефектної продукції»; проект Закону України «Про порядок утилізації та ви­везення небезпечної продукції»; проект Закону України «Про мар­кування продукції знаком відповідності», які стануть законодавчою основою високоефективного механізму нагляду і контролю на спо­живчому ринку України.

На початку 1998 р. набув чинності Закон України «Про якість і безпеку харчової продукції та продовольчої сировини». У зазначе­ному Законі вперше чітко визначено перелік і порядок видачі доку­ментів, що підтверджують належну якість і безпеку продукції, вста­новлено правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, відре­гульовано відносини між органами виконавчої влади, виробника­ми, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розроб­ки, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використан­ня, споживання, утилізації харчових продуктів та продовольчої си­ровини, а також надання послуг у сфері громадського харчування. Законом визначена мета державного регулювання, основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, вимоги щодо попередження ввезення, виготовлення, реалізації, використання неякісних, не­безпечних або фальсифікованих харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх товарів, а також види діяльності спеціально уповноважених органів виконавчої влади щодо цього. Право ук­раїнських громадян на споживання якісної та безпечної продукції, охорону навколишнього середовища, підтримку вітчизняного то­варовиробника гарантується ст. 42, 43, 50 Конституції України.

Нормативні документи зі стандартизації розподіляють за такими категоріями:

—міжнародні стандарти;

—державні стандарти України (ДСТУ);

—галузеві стандарти України (ГСТУ);

—стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ);

—технічні умови України (ТУУ);

—стандарти підприємств (СТП).

До міжнародних стандартів, які з кожним роком знаходять все більше поширення в Україні, можна віднести стандарти ISO серії 9000,10000,14000,19000 та SА 8000.

Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO/ТК 176 у результаті узагальнення накопиченого національного досвіду різних країн щодо розроблення, впровадження та функціонування систем якості. Вони не стосуються конкретного сектора промисловості або економіки і являють собою настанови з управління якістю та загальні вимоги щодо забезпечення якості ви­робів і побудови елементів якості.

Стандарти ISO серії 10000 та 19000 містять правила проведення процедури сертифікації, а також вимоги до експертів, які здійсню­ють перевірку системи якості міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 10000.

Стандарти ISO серії 14000 є базовими, тобто вони можуть засто­совуватись як у процесі виробництва, так і організаціями, що нада­ють послуги в масовому і одиничному виробництві. Перевага стан­дартів ISO серії 14000 полягає в тому, що вони створені для всіх сфер діяльності шляхом подання міжнародної системи або методів визначення захищеності навколишнього середовища, контролю інформації щодо страхування, коректного, зрозумілого для спожи­вача і для повторного використання продуктів, а також інформації для запобігання торговим бар'єрам.

Державні стандарти затверджує Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України). Як державні стандарти України використо­вуються також державні стандарти колишнього Союзу (міждер­жавні стандарти), передбачені угодою про проведення країнами СНД погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сер­тифікації.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумов­ному виконанню на всій території України. Рекомендовані вимоги ДСТУ підлягають безумовному додержанню, якщо:

—це передбачено чинним законодавством;

—вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

—виробником (постачальником) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.

Галузеві стандарти розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стан­дартів.