Позитивні асоціації Негативні асоціації

Національна гордість Нелояльність до влади коли учні складають Т-діаграму, можна запропонувати їм знову розглянути терміни, які вони назвали. Тут можливе обговорення моделі, в якій вибір понять відповідав або суперечив досягнутому консенсусу між прихильниками різних точок зору стосовно проблеми. Можна також повернутися до завдання, запропонувавши зобразити М-діаграму, що складається із 3-х стовпчиків.

Г. М-діаграма: позитивні, негативні й нейтральні асоціації

М-ДІАГРАМА

Позитивні Нейтральні Негативні

Національна гордість Самоідентифікація Нелояльність до влади Д. Діаграма Венна: поляризація думок

Беручи за основу таке поняття, як, “Культура меншин”, учні будують діаграму Венна — два кола, що перетинаються. Ділянку, обмежену лише лівим колом, використовують для запису причин збереження культури меншин — доказів, які прихильники культурних прав меншин визнають без вагань. Ділянку, обмежену лише правим колом, використовують для запису причин, стосовно яких противники ідеї культурних прав меншин дотримуються власної думки, й які протилежна сторона не готова прийняти. Ділянки, де обидва кола перетинаються, використовують для запису доказів, які готові підтримати обидві сторони.

Е. Семантична картка. Ми починаємо з того, що пишемо ключове слово або фразу теми в колі, накресленому на дошці: “Культура меншин”. Як першу ідею-супутник ми пропонуємо розвинути ідею “культури”; вона може бути пов’язана з такими поняттями, як “звичай”, “поведінка”, “вірування” тощо. “Меншини” можуть привести до таких понять і прикладів. Наші ідеї-супутники можуть передбачати переваги або недоліки “культур меншин”. Для кожної ідеї ми визначаємо поняття, застосовуємо його в колі й поєднуємо з ідеєю-початком. Коли всі можливі блоки ідей заповнено, пропонуємо учням назвати аспекти проблеми, які потребують додаткової інформації. Ми ставимо великі знаки запитання біля тих частин картки, в яких ми не впевнені. Ми просимо учнів звертати особливу увагу на процес дослідження теми: вказувати вже відоме їм, виправляти хибні ідеї, поповнювати знання, стосовно проблем, з яких виникли запитання, повідомляти групі цікаві моменти.

Етап 2: Дослідження теми

Мета другого етапу — підготувати учнів до роботи з джерелами, залучати до збирання матеріалу, що їм знадобиться під час дебатування. Якщо етап виконано успішно, надалі всі учні самостійно поглиблюватимуть свої знання й будуть уважно ставитися до нового матеріалу.

Читаємо, щоб дізнатися

А. Знаю/хочу дізнатися/вивчаю. Цю вправу називають З-Х-В-стратегією за першими літерами ключових слів у запитаннях:

“Що ми знаємо?”, “Щого ми хочемо дізнатися?”, “Що ми вивчили?”. Вправу можна використати під час лекції упродовж одного заняття, а також для керування пошуком інформації, що триває кілька днів.

Дошку слід розподілити на три стовпчики й назвати: Знаю, Хочу дізнатися, Вивчаю.

Далі ми повідомляємо тему і просимо учнів згадати, що їм відомо з цієї теми. Обговорення триває аж поки сформується набір змістовних тверджень, які не викликають сумнівів. Їх записують у стовпчик “Знаю”. Коли учні запропонують кілька ідей, радимо їм категорії, за якими можна об’єднати ці пропозиції. Потім просимо додати ще кілька ідей до кожної категорії.

Якщо з’являться суперечливі пропозиції, які можна записати у стовпчику “Хочу дізнатися”, учням пропонують поміркувати, що їм здається цікавим стосовно теми, й записати пропозиції. Якщо пропонують обдумувати ідеї за категоріями, зазвичай виникає більше запитань.

Одже, якщо учні готові до читання тексту, проводимо стислий огляд запропонованих запитань і починаємо працювати. Якщо ми здійснюємо ширший пошук, слід докладніше обговорити, де можна знайти потрібну інформацію: в бібліотеці, у фахівців тощо.

По завершенні читання звертаємося до третього стовпчика “Що ми вивчили?”. Учням пропонують записати основні положення матеріалу, про які вони дізналися, водночас вирізняючи відповіді на запитання, що виникали раніше, й виокремлюючи нові відомості нижче у стовпчиках. Тепер учні по черзі повідомляють, що вони записали. Ці повідомлення стисло записують до спільної діаграми у третій стовпчик. На підставі запитань учні порівнюють свої попередні знання зі знайденими під час читання, а також запитання — зі знайденими відповідями. Разом учні вирішують, що робити із запитаннями, відповіді на які не знайдено. За такої ситуації доречним буває повторення вправи.

Б. Читання у парах/Запитання у парах. Цю стратегію застосовують у разі, якщо під час дослідницької діяльності учні наражаються на складний матеріал, зокрема й іноземною мовою. Учні в парах знаходять місце, де вони нікому не заважатимуть. Один учень вголос читає абзац; потім підсумовує прочитане. Інший ученьставить запитання щодо прочитаного: особливу увагу слід звернути на те, як прочитаний фрагмент стосується теми. Обидва намагаються відповісти на запитання. Після цього ролі змінюються.

Читаємо у пошуках аргументів

А. Щоденник подвійних записів Ця вправа сприяє тому, щоб учні читали текст уважно і пов’язували прочитане із поставленою проблемою. Щоденники подвійних записів найефективниші, коли учням задають читати великі тексти для позакласного читання.

Щоденник подвійних записів треба правильно оформити. Аркуші зошита поділяють вертикальною лінією посередині. Ліворуч конспектують фрагменти тексту, які здаються найсильнішими. У контексті програми “Дебати” це може бути твердження або конкретні відомості, якими можна скористатися як аргументами, доказами або доповненнями, а також виразне й чітке формулювання певної ідеї.

У правій частині учні занотовують свої коментарі стосовно фрагментів, записаних ліворуч.

Наприклад: саме що у цій цитаті змусило їх виписати її? Про що вона примусила поміркувати?

Які запитання викликала? Під час читання тексту учні мають перериватися й робити записи в щоденнику. Деякі вчителі визначають мінімальну кількість записів: скажімо, п’ять на десять сторінок тексту.

Б. Пояснення на картках

Почніть з формулювання проблеми, що супроводжується закритими запитаннями (які вимагають відповіді так/ні). Об’єднайте клас у дві групи: одна виступатиме “за”, інша — “проти”. Розподіліть матеріал для читання, що містить інформацію, яка дає відповіді на запитання. Різні групи учасників можуть читати різні тексти; якщо ви маєте матеріал, який підтверджує обидві позиції, його можуть читати всі учні.

Учні мають уважно читати текст і намагатися відшукати в ньому аргументи на користь їхньої точки зору. По три таких аргументи треба записати на картки (половинки аркушів). З одного боку картки записують пояснення, що міститься в тексті, з іншого боку — принаймні один приклад на підтримку цього пояснення.

В. Аналіз аргументу: структурувування аргументів та оцінювання аргументів опонента для проведення цієї вправи учням знадобиться копія невеликої статті з газети або іншийкороткий текст. Учням пропонують:

1) пронумерувати речення у тексті;

2) обрати речення, що підсумовує міркування автора з приводу одного із аргументів;

3) обрати речення, що висвітлює причини або передумови аргументу;

4) побудувати на підставі цих речень діаграму на кшталт “дерева”, що відбиватиме схему

тексту.

Групи учнів презентуватимуть результати своєї діяльності класу. Потім можна обговорити важливість розуміння аргументів під час читання, виконання письмових робіт та розумової діяльності вищого рівня.

Наприкінці цієї вправи можна оцінити аргументи й запитати учнів, спираючись на схему для окремого аргументу, як можна спростувати цей аргумент. Як складову аналітичного процесу можна використати схему, щоб виявити в аргументах логічні помилки або приховані умовиводи, які потребують критичного осмислення. Слід також з’ясувати, чи можна вважати аргументи істинними й прийняти їх? Чи підтверджують вони висновок автора? Можна оцінити заявлені аргументи з точки зору відповідності висновків посиланням.